Постанова

від 25.09.2024 по справі 160/2132/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2132/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Златін С.В.) в адміністративній справі №160/2132/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трансформ Енерджи до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Трансформ Енерджи звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.03.2024, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення (форма С) від 29.08.2023 року № 0243780702, яке прийнято на підставі Акту ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.07.2023 року № 2573/04-36-07-02/42942657 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Трансформ Енерджи (код ЄДРПОУ 42942657) дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 15.06.2022 року № 1506.22, від 03.06.2022 року № 0306.22, від 15.04.2022 року № 1504.22, від 27.09.2021 року № EX-UA/0027/21, від 07.06.2022 року № 0706.22, від 12.09.2022 року № EX-UA/1209/22, від 15.09.2022 року EX-UA/1509/22 за період з 27.09.2021 року по 30.06.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про незгоду з оскаржуваним рішенням податкового органу та висновками акту перевірки щодо недотримання товариством вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів, оскільки з 24.02.2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан; згідно листа Торгово-промисловою палатою України, на її офіційному веб-сайті (https://ucci.org.ua/) №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили); під час дії форс-мажорних обставин пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД не застосовується. Також вважає, що позивачем не порушено умови договору від 27.09.2021 року № EX-UA/0027/21, оскільки до нього повинен застосовуватися строк розрахунків у сфері ЗЕД 365 днів, а не 180 днів, як вказує відповідач, оскільки договір укладено до прийняття Національним банком України нормативно-правового акту про зміну строків проведення розрахунків у сфері ЗЕД під час воєнного стану. Також податковим органом протиправно не враховано норми п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України та пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи на невірно застосовано норми матеріального права. Так у спірних правовідносинах слід керуватися нормами Закону України «Про валюту і валютні операції», а норми п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України та пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України застосовуються виключно у податковій сфері. Порушення встановлені вірно, сертифікату про форс-мажорні обставини товариством не подано, а отже рішення податкового органу є правомірним.

Тричі скаржник подавав суду додаткові пояснення, в яких зокрема вказував про наявність судових рішень суду касаційної інстанції з подібних спірних правовідносин.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено, що судом вірно встановлено обставини справи та прийнято рішення у відповідності до норм законодавства, що регулює спірні правовідносини.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача до суду апеляційної інстанції не з`явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого колегією суддів було відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконання умов зовнішньоекономічних контрактів від 15.06.2022 року № 1506.22, від 03.06.2022 року № 0306.22, від 15.04.2022 року № 1504.22, від 27.09.2021 року № EX-UA/0027/21, від 07.06.2022 року № 0706.22, від 12.09.2022 року № EX-UA/1209/22, від 15.09.2022 року EX-UA/1509/22 за період з 27.09.2021 року по 30.06.2023 року за період з 27.09.2021 року по 30.06.2023, а саме: порушення строків здійсненні імпорту (не одержання товару та невчасного отримання товару), за результатами якої складено Акт від 14.07.2023 року № 2573/04-36-07-02/42942657.

Перевіркою встановлені порушення позивачем ч.3 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції, п. 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 15.06.2022 року № 1506.22, від 03.06.2022 року № 0306.22, від 15.04.2022 року № 1504.22, від 27.09.2021 року № EX-UA/0027/21, від 07.06.2022 року № 0706.22, від 12.09.2022 року № EX-UA/1209/22, від 15.09.2022 року EX-UA/1509/22, за що нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на підставі ч.5 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення (форма С) від 29.08.2023 року № 0243780702 на суму 13031187,01грн.

Позивач не погодившись з рішенням податкового органу, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано оскільки податковим органо не враховано форс-мажорні обставини, що пов`язані з військовою агресією у країні. Також відповідачем не враховано, що на штрафні санкції та пеню, які нараховані відповідно до Закону Закон №2473-VIII, поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, крім того, приписи пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України зупиняють перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Також відповідачем не враховано, що позивач не порушив умови договору від 27.09.2021 в частині недотримання строків поставки.

Колегія суддів не погоджується висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірним у справі є питання нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та запровадженням воєнного стану.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України Про валюту і валютні операції №2473-VIII.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до приписів ст. 3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Враховуючи зазначене, спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом України Про валюту і валютні операції, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті та операцій з експорту та імпорту товарів.

Так, дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Проте зміни до положень Закону України Про валюту і валютні операції здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону №2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану ст. 16 Закону України Про валюту і валютні операції доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації від 9 квітня 2022 року № 426".

Отже, оскільки законодавцем не було внесено змін до Закону №2473-VIII, колегія суддів приходить до висновку, що пеня, передбачена ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у від 23.07.2024 справа №240/25642/22, від 29.08.2024 справа №280/7416/23, від 11.09.2024 справа №520/21174/23.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції про те, що на норму ч. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX "Перехідні положення" є помилковими.

З цих же підстав, що спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом №2473-VIII, є помилковими доводи позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, про неврахування податковим органом при прийнятті спірного рішення приписів пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПУ України.

Стосовно форс-мажорних обставин.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України було офіційно оприлюднено повідомлення, відповідно до якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Також ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому ТПП звертала увагу на те, що відповідно до діючого законодавства України єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) був та є Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональними ТПП.

Позивачем не надано як до перевірки так і суду відповідного документу, відповідно до діючого законодавства України, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а отже посилання на загально відомі обставини є помилковими.

Щодо суті порушення.

Перевіркою встановлено, що при виконання умов зовнішньоекономічних контрактів від 15.06.2022 року № 1506.22, від 03.06.2022 року № 0306.22, від 15.04.2022 року № 1504.22, від 27.09.2021 року № EX-UA/0027/21, від 07.06.2022 року № 0706.22, від 12.09.2022 року № EX-UA/1209/22, від 15.09.2022 року EX-UA/1509/22 за період з 27.09.2021 року по 30.06.2023 року за період з 27.09.2021 року по 30.06.2023 встановлені порушення, а саме: порушення строків здійсненні імпорту (не одержання товару та невчасного отримання товару).

Розрахунок пені за ЗЕД від 12.09.2022 року № EX-UA/1209/22:

з 19.04.2023 року по 30.06.2023 року 73 дні; сума 29100; ставка пені 0,3 %; сума пені 255 595,35 грн.

з 10.05.2023 року по 30.06.2023 року 52 дні; сума 60000; ставка пені 0,3 %; сума пені 375 226,49 грн.

з 27.05.2023 року по 30.06.2023 року 35 днів; сума 25100; ставка пені 0,3%; сума пені 107 528,40 грн.

Розрахунок пені за ЗЕД від 15.09.2022 року EX-UA/1509/22:

з 03.05.2023 року по 30.06.2023 року; 59 днів; сума 36134,21; ставка пені 0,3 %; сума пені 233883,81

з 06.05.2023 року по 30.06.2023 року; 56 днів; сума 60800; ставка пені 0,3 %; сума пені 373526,31

з 13.05.2023 року по 30.06.2023 року; 49 днів; сума 41600; ставка пені 0,3 %; сума пені 223 624,30

з 15.05.2023 року по 30.06.2023 року; 47 днів; сума 151 000; ставка пені 0,3 %; сума пені 778 582,06

з 30.05.2023 року по 30.06.2023 року; 32 дні; сума 21100; ставка пені 0,3 %; сума пені 74 073,36

з 05.06.2023 року по 30.06.2023 року; 26 днів; сума 40000; ставка пені 0,3 %; сума пені 114 094,03

з 13.06.2023 року по 30.06.2023 року; 18 днів; сума 175000; ставка пені 0,3 %; сума пені 345 573,27

з 18.06.2023 року по 30.06.2023 року; 13 днів; сума 45000; ставка пені 0,3 %; сума пені 64 177, 89

Розрахунок пені за ЗЕД від 07.06.2022 року № 0706.22:

з 17.04.2023 року по 14.05.2023 року; 28 дні; сума 125 653; ставка пені 0,3 %; сума пені 385 978,31

з 15.05.2023 року по 16.05.2023 року; 2 дні; сума 95 359; ставка пені 0,3 %; сума пені 20 922,96

з 17.05.2023 року по 17.05.2023 року; 1 день; сума 57 735,10; ставка пені 0,3 %; сума пені 6 333,88

з 18.05.2023 року по 18.05.2023 року; 1 день; сума 31 724,30; ставка пені 0,3 %; сума пені 3480,34

з 19.05.2023 року по 06.06.2023 року; 19 днів; сума 11 245,60; ставка пені 0,3 %; сума пені 23 440,44

з 07.06.2023 року по 30.06.2023 року; 24 дні; сума 3 110,38 грн; ставка пені 0,3 %; незначна сума

Розрахунок пені за ЗЕД від 15.04.2022 року № 1504.22:

з 12.03.2023 року по 30.06.2023 року; 111 днів; сума 33 110,77; ставка пені 0,3%; сума пені 403 201,23

Розрахунок пені за ЗЕД від 03.06.2022 року № 0306.22:

з 27.03.2023 року по 07.06.2023 року; 73 дні; сума 93 148,96; ставка пені 0,3%; сума пені 745 985,63

з 08.06.2023 року по 10.06.2023 року; 3 дні; сума 78 470,44; ставка пені 0,3%; сума пені 25 825,99

з 11.06.2023 року по 13.06.2023 року; 3 дні; сума 47771,02; ставка пені 0,3%; сума пені 15 722,27

з 14.06.2023 року по 30.06.2023 року; 17 днів; сума 17 271,60; ставка пені 0,3%; сума пені 32 21,51

Розрахунок пені за ЗЕД від 15.06.2022 року № 1506.22:

з 25.03.2023 року по 30.03.2023 року; 6 днів; сума 103 607,38; ставка пені 0,3%; сума пені 68 197,98

з 31.03.2023 року по 07.04.2023 року; 8 днів; сума 68894,54; ставка пені 0,3%; сума пені 60 465,05

Розрахунок пені за ЗЕД від 27.09.2021 року № EX-UA/0027/21:

з 07.03.2023 року по 14.03.2023 року; 8 днів; сума 220 934,15; ставка пені 0,3%; сума пені 193 902,06

з 15.03.2023 року по 07.04.2023 року; 24 дні; сума 214 628,95; ставка пені 0,3%; сума пені 565 104,98

з 08.04.2023 року по 26.04.2023 року; 19 днів; сума 195 285,83; ставка пені 0,3%; сума пені 407 055,78

з 27.04.2023 року по 27.04.2023 року; 1 день; сума 182 511,11; ставка пені 0,3%; сума пені 20022,53

з 28.04.2023 року по 11.05.2023 року; 14 днів; сума 167 061,51; ставка пені 0,3%; сума пені 256 586,63

з 12.05.2023 року по 24.05.2023 року; 13 днів; сума 164 093,67; ставка пені 0,3%; сума пені 234 026,36

з 25.05.2023 року по 25.05.2023 року; 1 день; сума 108 323,67; ставка пені 0,3%; сума пені 11 883,73

з 26.05.2023 року по 31.05.2023 року; 6 днів; сума 85 580,87; ставка пені 0,3%; сума пені 56 332,31

з 01.06.2023 року по 01.06.2023 року; 1 день; сума 22 174,17; ставка пені 0,3%; сума пені 2432,64

з 08.03.2023 року по 01.06.2023 року; 86 днів; сума 40 000; ставка пені 0,3%; сума пені 377 387,95

з 15.03.2023 року по 01.06.2023 року; 79 днів; сума 168 507; ставка пені 0,3%; сума пені 1 460 416,36

з 02.06.2023 року по 02.06.2023 року; 1 день; сума 133 548,29; ставка пені 0,3%; сума пені 14 651,02

з 03.06.2023 року по 05.06.2023 року; 3 дні; сума 104 912,52; ставка пені 0,3%; сума пені 34 528,54

з 06.06.2023 року по 06.06.2023 року; 1 день; сума 89 229,62; ставка пені 0,3%; сума пені 9 789,01

з 07.06.2023 року по 14.06.2023 року; 8 днів; сума 18 310,42; ставка пені 0,3%; сума пені 16 070,07

з 20.03.2023 року по 14.06.2023 року; 87 днів; сума 134 200; ставка пені 0,3%; сума пені 1 280 859,10

з 15.06.2023 року по 15.06.2023 року; 1 день; сума 94 937,82; ставка пені 0,3%; сума пені 10 415,23

з 16.06.2023 року по 26.06.2023 року; 11 днів; сума 91 311,02; ставка пені 0,3%; сума пені 110 190,83

з 27.06.2023 року по 30.06.2023 року; 4 дні; сума 74 581,87; ставка пені 0,3%; сума пені 32 728,25

з 21.03.2023 року по 30.06.2023 року; 102 дні; сума 26 500; ставка пені 0,3%; сума пені 296 534,78

з 22.03.2023 року по 30.06.2023 року; 101 день; сума 125 000; ставка пені 0,3%; сума пені 1 385 035,73

з 27.03.2023 року по 30.06.2023 року; 96 днів; сума 39 400; ставка пені 0,3%; сума пені 414 951,22

з 28.03.2023 року по 30.06.2023 року; 95 днів; сума 49 200; ставка пені 0,3%; сума пені 512 764,91

з 29.03.2023 року по 30.06.2023 року; 94 дні; сума 57 200; ставка пені 0,3%; сума пені 589 866,15

Загалом пені нараховано на суму 13031187,01грн.

Позивачем не надано заперечень щодо розміру пені.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (в редакції Постанови від 4 квітня 2022 року №68) встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року згідно Постанови Національного банку України від 07.06.2022 №113 становили 120 днів, а згідно Постанови Національного банку України від 07.07.2022 №142 180 днів.

Отже, у спірних періодах граничні строки за операціями ЗЕД становлять 180 календарних днів.

З урахуванням вищенаведеного правового регулювання, встановлених обставин у справі, колегія суддів погоджується з правомірністю та обґрунтованістю застосування до позивача пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті та операцій з експорту та імпорту товарів.

Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що позивач не порушив умови Договору від 27.09.2021 року № EX-UA/0027/21 в частині недотримання строків поставки продукції, так як поставка продукції здійснена у строк 365 днів, так як зовнішньоекономічний договір укладено до 05.04.2022 року і строки розрахунків обумовлювались терміном 365 днів, то такі колегія суддів визнає помилковими враховуючи приписи ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII.

Приписи п.14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 визначають на період запровадження воєнного стану граничні строки за операціями з експорту та імпорту товарів. І вони не мають відсилки до дати укладення контракту. Враховуючи дати операцій Договору від 27.09.2021 року № EX-UA/0027/21 (згідно банківських виписок) доводи податкового органу щодо порушення граничних термінів поставки є вірними.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється згідно ст.. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року в адміністративній справі №160/2132/24 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2024 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак