Ухвала

від 26.09.2024 по справі 160/34111/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/34111/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чабаненко С.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року по справі №160/34111/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електробудмонтаж» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 23 вересня 2024 року подало апеляційну скаргу.

При перевірці апеляційної скарги судом встановлено, що остання подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 295, 296 КАС України.

Так, приписами ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 06 липня 2024 року та апеляційна скарга подана через систему "Електронний суд" 23 вересня 2024 року, тобто зі спливом передбаченого законом строку на апеляційне оскарження.

Водночас, частиною 2 ст. 295 Кодекс адміністративного судочинства України, встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Водночас, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що ним подавалась апеляційна скарга, яка у зв`язку з відсутністю фінансування була повернута судом. Також апелянт посилається на те, що карантинні обмеження та епідеміологічна ситуація, правовий режим воєнного стану в Україні (звільнення працівників, велике навантаження новопризначених працівників) суттєво вплинули на роботу Державної податкової служби України.

Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Щодо посилань скаржника на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, то суд зазначає, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.

Фактично, позивач посилається на запровадження воєнного стану як на достатню підставу для поновлення пропущеного строку, проте жодним чином не пояснює, як саме встановлення в країні воєнного стало вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.

У той же час, як було вказано вище, за правовими висновками Верховного Суду само по собі запровадження воєнного стану не є достатньою та безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки заявник має довести наявність зв`язку між порушенням строку та запровадженням воєнного стану.

При цьому, поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Таким чином, враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд зазначає, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку та поважні причини пропуску зазначеного строку скаржником не наведено.

Крім того, відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" становив 2684,00грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене та те, що позивачем подано позов з трьома вимогами майнового характеру, за подання позовної заяви сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 8052,00 грн. (2684,00 грн. х 3), отже при поданні апеляційної скарги на рішення суду заявнику, в даному випадку, необхідно сплатити судовий збір в сумі 12078,00 грн. (8052,00*150%) за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код платника); судовий збір, за апеляційною скаргою

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд.

Однак, заявником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії цієї ухвали, надати апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, надати суду:

- заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій зазначити підстави для поновлення строку апеляційного оскарження з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі;

- документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При сплаті судового збору, заявник може врахувати пониження розміру ставки судового збору, пов`язане з поданням апеляційної скарги за допомогою засобів електронного зв`язку.

Керуючись ст.ст. 296, 298 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року по справі №160/34111/23 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяС.В. Чабаненко