Постанова

від 17.09.2024 по справі 420/8309/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/8309/24Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Альонішко С.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просила визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за січень та лютий 2024 року;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за січень та лютий 2024 року з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за січень та лютий 2024 року з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката пов`язану з розглядом справи в сумі підтвердження якої буде надано додатково;

- встановити строк для подання Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області до суду звіту про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 обіймає посаду секретаря судового засідання Білозерського районного суду Херсонської області, в 2023 році ОСОБА_1 перебувала у відпустці для догляду за дитиною 2021 року народження до досягнення нею трирічного віку. Але за її ініціативою та за наказом в.о. керівника апарату Білозерського районного суду Херсонської області № 01-68/02 від 01.01.2024 року відпустка ОСОБА_1 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була перервана. Відповідно до наказу в.о. керівника апарату Білозерського районного суду Херсонської області № 01-68/02 від 01.01.2024 року ОСОБА_1 оголошено простій не з вини працівника з 01.01.2024 року до закінчення дії правового режиму воєнного стану з оплатою у розмірі посадового окладу та обов`язкових нарахувань у межах фонду заробітної плати, але не менше мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Відповідно до табелів обліку робочого часу за січень та лютий 2024 року облік робочого часу ОСОБА_1 , як і більшості інших працівників апарату Білозерського районного суду Херсонської області, здійснювався як таких, що перебувають у простої. Разом з цим позивачу не була виплачена заробітна плата за січень та лютий 2024 року, що стало підставою звернення до суду із позовною заявою.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року після усунення недоліків у позовній заяві, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

01 травня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу (вхід. № ЕС/17805/24), в який позивач просить стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою у розмірі 9000 грн.

У свою чергу відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (вхід. № ЕС/18951/24 від 09.05.2024).

10 травня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області надійшла зава про закриття провадження у справі, в якій представник відповідача просить закрити провадження у справі за пунктом 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Заяву про закриття провадження у справі представник відповідача обґрунтував тим, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області спрямувало відомість за січень квітень 2024 року, відповідно до якої позивачці за цей період виплачено 23586,50 грн.

28 травня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про збільшення витрат на правничу допомогу (вхід. № ЕС/21512/24), в який представник просить стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області загальні витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою в сумі 11000 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено. Провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - закрито. Клопотання представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, - задоволено. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн (три тисячі гривень 00 копійок). В іншій частині клопотання, - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду в частині розгляду вимог позивача про визнання протиправними дій ТУ ДСА України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно ОСОБА_1 заробітної плати за січень та лютий 2024 року і розміру стягнутих з відповідача витрат на правничу допомогу, позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження скасувати в частині закриття провадження у справі з розгляду вимог позивача про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно ОСОБА_1 заробітної плати за січень та лютий 2024 року і направити справу для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції; виключити з мотивувальної частини ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року посилання суду на встановлення факту, що «ТУ ДСАУ в Херсонській області повернуло Білозерському районному суду Херсонсько області наказ № 01-68/02 від 01.01.2024 року на доопрацювання, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та містить протиріччя»; змінити ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року у справі № 420/8309/24 в частині стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 11000 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що заява ТУ ДСА України в Херсонській області про закриття провадження у справі не відповідає вимогам ст. 167 КАС України, оскільки взагалі не містить обґрунтувань заявлених вимог, а містить лише посилання на долучення доказів без заявлення відповідних вимог про їх долучення. До заяви ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.05.2024 року не додано належного підтвердження повноважень на час звернення до суду з такою заявою представника ТУ ДСА, яким підписано та подано цю заяву через «Електронний суд», оскільки додана до заяви довіреність видана 31.05.2023 року начальником ТУ ДСА втратила чинність при його звільненні 06.04.2024 року. У зв`язку з чим, заява ТУ ДСА України в Херсонській області про закриття провадження у справі взагалі не підлягала розгляду судом. Апелянт зазначає, що, як вбачається з наданих суду платіжних документів ТУ ДСА України в Херсонській області під час виплати позивачу заборгованості по заробітній платі не здійснило виплату компенсації передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», що також свідчить про невизнання відповідачем неправомірності своїх дій. Вказує, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Апелянт зазначає, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправними дій ТУ ДСА України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно позивачу заробітної плати за січень та лютий 2024 року у встановлені законом строки. Оскаржуване рішення суду в частині зменшення витрат на правничу допомогу фактично не містить будь-якого обґрунтування недотримання позивачем вимог ч.5 ст. 134 КАС України та не співмірності витрат на оплату послуг адвоката ні складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ні часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ні обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ні ціні позову та (або) значенням справи для сторони. Клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката фактично також містить лише загальні посилання на не співмірність таких витрат без будь-якого обґрунтування, при цьому відповідачем не заперечується час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг робіт пов`язаних з розглядом справи та суттєве значення для позивача самої справи, оскільки її розгляд впливав на наявність у позивача джерела для існування її та її малолітньої дитини. За таких обставин, на думку апелянта, у суду не було законних підстав для зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.

09 липня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, апеляційну скаргу без задоволення.

25 липня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому вона просить долучити до матеріалів справи копію Акту №5 від 16.07.2024 року виконаних робіт (наданих послуг) на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу; стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою, які підлягають сплаті, в сумі 4500 грн.

01 серпня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому представник просить у задоволенні щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу відмовити. Клопотання обґрунтовано тим, що витрати на правову допомогу є неспівмірними із часом адвоката, витраченим на участь в адміністративному процесі, складністю даної справи та значенням справи для сторони.

Також, 01 серпня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області надійшло клопотання, в якому просить розглянути справу без участі ТУ ДСАУ в Херсонській області за наявними у справі матеріалами; залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Білозерський районний суд Херсонської області видав наказ «Про переривання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 », який направив до ТУ ДСАУ в Херсонській області для здійснення нарахування та виплати заробітної плати позивачці з 01 січня 2024 року.

Однак, ТУ ДСАУ в Херсонській області цей наказ повернуло Білозерському районному суду Херсонської області на доопрацювання, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та містить протиріччя.

Враховуючи, що Білозерський районний суд Херсонської області не здійснює судочинство, з метою доцільного використання бюджетних коштів, наказом ТУ ДСАУ в Херсонській області № 04-05/13 від 31 січня 2024 року «Про тимчасове призупинення нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » тимчасово призупинено нарахування і виплату заробітної плати секретарю Білозерського районного суду ОСОБА_3 з 01 січня 2024 року.

Надалі, ТУ ДСА України в Херсонській області видало наказ № 04-05/52 від 29.04.2024 року «Про скасування наказу № 04-05/13 від 31.01.2024», відповідно до якого наказ № 04-05/13 від 31.01.2024 «Про тимчасове призупинення нарахування та виплати зарплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » скасовано та відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСАУ в Херсонській області наказано провести розрахунок та виплату в травні 2024 року заробітної плати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за січень 2024 року і наступні місяці відповідно до табелю обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області.

Матеріалами справи підтверджено, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області спрямувало відомість за січень квітень 2024 року, відповідно до якої позивачці за цей період виплачено 23586,50 грн., що не заперечується представником позивача.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем самостійно виплачено позивачу заробітну плату за січень та лютий 2024 року, що є предметом спору у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для закриття провадження у справі у порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, а тому заява відповідача про закриття провадження у справі є правомірною та належить задоволенню.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірними витратами на виконання робіт адвоката та розумними, які належать відшкодуванню саме відповідачем є сума в розмірі 3000,00 грн., а решта сплати покладається на клієнта відповідно до умов договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Так, для закриття провадження відповідно до вказаної норми необхідним є настання сукупності наступних обставин:

-самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень чи після звернення позивача до суду з відповідним позовом,

-а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними.

Апеляційний суд також звертає увагу на правову позицію, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 800/369/17, згідно якої, у розумінні п.8 ч.1 ст.238 КАС України, у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

Виходячи з обставин цієї справи, спір між сторонами виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою ОСОБА_1 заробітної плати за січень та лютий 2024 року з утриманням, передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Підставою для нездійснення таких виплат стало те, що наказ «Про переривання відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_1 » був направлений ТУ ДСАУ в Херсонській області до Білозерського районного суду Херсонської області на доопрацювання, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та містить протиріччя та наказом ТУ ДСАУ в Херсонській області № 04-05/13 від 31 січня 2024 року «Про тимчасове призупинення нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » тимчасово було призупинено нарахування і виплату заробітної плати секретарю Білозерського районного суду ОСОБА_3 з 01 січня 2024 року.

Разом з цим в ході розгляду справи ТУ ДСА України в Херсонській області видали наказ № 04-05/52 від 29.04.2024 року «Про скасування наказу № 04-05/13 від 31.01.2024» та виплатили позивачу заробітну плату, у тому числі за січень та лютий 2024 року.

Як встановлено судами, станом на дату розгляду заяви про закриття провадження у справі позивачу вже виплачено заробітну плату за січень та лютий 2024 року, що не заперечується позивачем.

Тому, підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, виходячи із підстав та предмету позову, - судами не встановлено.

Виходячи з викладеного, встановлені по справі обставини, свідчать, що порушені в спірних правовідносинах права позивача є відновленими в повному обсязі.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем самостійно виплачено позивачу заробітну плату за січень та лютий 2024 року, що є предметом спору у цій справі, наявні підстави для закриття провадження у справі у порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Посилання апелянта на те, що відповідачем під час виплати позивачу заборгованості по заробітній платі не здійснено виплату компенсації передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», що також свідчить про невизнання відповідачем неправомірності своїх дій, як на підставу для відмови у задоволенні цієї заяви є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З позовної заяви вбачається, що позивач не заявляла позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, що виключає необхідність у перевірці судом дотримання відповідачем положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» в межах цього спору, як і не заявляла вимог про стягнення моральної шкоди.

Доводи апелянта щодо виключення з мотивувальної частини ухвали суду від 03.06.2024 року висновки суду, про те, що ТУ ДСАУ в Херсонській області повернуло Білозерському районному суду Херсонсько області наказ № 01- 68/02 від 01.01.2024 року на доопрацювання, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та містить протиріччя, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до наказу від 31 січня 2024 року № 04-05/13 «Про тимчасове призупинення нарахування та виплати зарплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » накази 29.01.2024 року за вих. № 04-214/24 були повернуті до Білозерського районного суду Херсонської області як такі, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки в преамбулі наказів зазначається про відсутність організаційних і технічних умов для діяльності Білозерського районного суду Херсонської області, а в наказовій частині зазначено, що працівників вважати такими, що приступили до виконання своїх посадових обов`язків, що є протиріччям (т. 1 а.с. 55).

Також відхиляються колегією суддів доводи апелянта про відсутність повноважень представника ТУ ДСАУ в Херсонській області на подачу такої заяви, оскільки заява про закриття провадження у справі від ТУ ДСАУ в Херсонській області подана через систему Електронний суд за електронним підписом представника на підставі довіреності виданої начальником ТУ ДСА України в Херсонській області М. Міняйла, який в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань значиться керівником ТУ ДСА України в Херсонській області.

Що стосується доводів апелянта про те, що у суду не було законних підстав для зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між адвокатом Строіловим С.О. (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 3/24/4 від 05.03.2024 року, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги, на умовах передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати необхідні для виконання його доручень у порядку та строки обумовлені сторонами у договорі.

Відповідно до п. 4.2. Договору розмір винагороди адвоката за надання правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до п. 2. Додаткової угоди № 1 від 05.03.2024 року до договору № 3/24/4 від 05.03.2024 року сторони домовились, що вартість винагороди (гонорару) адвоката за надання клієнту правничої допомоги за одну годину роботи адвоката становить 1000 грн.

Згідно з п. 3 зазначеної Додаткової угоди, сторони домовились, що винагорода (гонорар) адвоката за представництво в суді оплачується клієнтом протягом п`яти робочих днів після виконання рішення суду в частині стягнення на користь клієнта судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Суд встановив, що 30.04.2024 року між адвокатом та клієнтом було складено акт № 1 наданих послуг за договором № 3/24/4 від 05.03.2024 року (далі Акт № 1), згідно з якого адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги адвоката щодо захисту інтересів Клієнтів пов`язаних з розглядом Одеським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 420/8309/24 , а саме:

1. Надання консультації клієнту, дослідження документів та виготовлення їх копії, витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

2. Складання адвокатського запиту від 05.03.2024, ознайомлення з відповіддю витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

3. Складання адвокатського запиту від 06.03.2024, ознайомлення з відповіддю витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

4. Дослідження нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини. Складання та подання до суду позовної заяви, витрачений час 2 години 30хвилин, вартість 2500 грн.

5. Ознайомлення з відзивом на позовну заяву та додатками до нього, дослідження нормативних актів, зазначених у відзиві, аналіз судової практики, витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

6. Складання та подання до суду відповіді на відзив витрачений час 2 години 30хвилин, вартість 2500 грн.

7. Складання адвокатського запиту від 22.04.2024, ознайомлення з відповіддю витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

8. Складання та подання до суду клопотання про приєднання доказів від 23.04.2024 витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

9. Складання та подання до суду клопотання про приєднання доказів від 26.04.2024 витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

10. Складання та подання до суду клопотання про долучення документів та стягнення судових витрат, витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

До суду 09 травня 2024 року від відповідача ТУ ДСАУ в Херсонській області надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому представник відповідача просив зменшити судові витрати на правничу допомогу ОСОБА_1 . На обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що правнича допомога як надання консультацій клієнту, дослідження документів та виготовлення їх копій, дослідження нормативних актів, аналіз судової практики, складання та подання до суду позовної заяви є вчиненням однієї дії - підготовка та написання позовної заяви, а ознайомлення з відзивом на позовну заяву та додатками до нього, дослідження нормативних актів, є дією - складання та написання відповіді на відзив.

Тому, представник відповідача звертає увагу суду на неспівмірність заявленої до стягнення суми на правничу допомогу із розглянутим спором, оскільки предмет спору не є надто складним, містить лише один епізод спірних відносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних обставин, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним, підготовка цієї позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

До суду 28 травня 2024 року представник позивача подав клопотання про збільшення витрат на правничу допомогу, відповідно до якого просив стягнути з ТУ ДСАУ в Херсонській області на користь позивача загальні витрати на професійну допомогу в сумі 11000 грн.

До цього клопотання представник позивача додає акт № 2 від 27.05.2024 року наданих послуг за договором послуг за договором № 3/24/4 від 05.03.2024 року (далі Акт № 2), згідно з якого адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги адвоката щодо захисту інтересів Клієнтів пов`язаних з розглядом Одеським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 420/8309/24 , а саме:

1. Складання та подання до суду заперечення на заяву про закриття провадження у справі витрачений час 1 година, вартість 1000 грн

2. Складання та подання до суду клопотання про приєднання доказів від 25.05.2024 витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

3. Складання та подання до суду клопотання про долучення документів та стягнення судових витрат, витрачений час 30 хвилин, вартість 500 грн.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 11000,00 грн., не є співмірними зі складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у детальному описі робіт (наданих послуг), а отже, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, обсягом наданих послуг, та значенням справи для сторони, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи є 3000,00 грн.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта про стягнення судових витрат, поданого до П`ятого апеляційного адміністративного суду 25.07.2024 року, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.09.2024 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик