Постанова

від 25.09.2024 по справі 320/4425/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4425/19 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МАГНІТОГОРСЬКА» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР МАГНІТОГОРСЬКА» звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.05.2019 №1173652/40227592, 28.05.2019 № 1173660/40227592 та 28.05.2019 № 1173697/40227592;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 17.04.2019 №32, 17.04.2019 №33 та 30.04.2019 №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх реєстрації, а саме: 14.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в оскаржуваних рішеннях не вказано, які саме документи не було надано платником податків. Крім того, позивач зазначив, що оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для зупинення реєстрації спірних податкових накладних та чіткого визначення підстав для відмови у їх реєстрації.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником ДПС України подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції проігноровано принципи процесуального права, які закріплені в статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, та здійснено поверхневий аналіз наявних в матеріалах справи доказів та не врахування судової практики, наведеної податковим органом, що призвело до неврахування правової позиції ДПС України.

Апелянт стверджує, що ні при поданні пояснень до податкового органу, ні у позовній заяві, позивач не посилався на те, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних для нього є незрозумілими і що правова невизначеність створює для нього перешкоди для досягнення мети - реєстрації податкової накладної.

Щодо вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, апелянт зазначає, що це є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу.

Посилаючись на такі та інші аргументи, ДПС України просить задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 та від 20.08.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від ТОВ «ЦЕНТР МАГНІТОГОРСЬКА» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Відповідно до фактичних обставин справи основним видом діяльності ТОВ «ЦЕНТР МАГНІТОГОРСЬКА» є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивачем за наслідками господарської діяльності по операціях ТОВ "Еко-Бест" на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України складено податкові накладні від 17.04.2019 №32, від 17.04.2019 №33 та від 30.04.2019 №104 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій, надісланих позивачу від 14.05.2019 №9099103803, від 14.05.2019 №9099121383 та від 14.05.2019 №9099547537, зазначені податкові накладні від 17.04.2019 №32, від 17.04.2019 №33 та від 30.04.2019 №104 прийнято, але їх реєстрацію зупинено.

З метою розблокування спірних податкових накладних позивач надіслав до податкового органу повідомлення від 20.05.2019 №49, №48, №50 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 28.05.2019 №1173652/40227592 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.04.2019 №32, від 28.05.2019 №1173660/40227592 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.04.2019 №33, від 28.05.2019 №1173697/40227592 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.04.2019 №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав: "Ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних".

Позивач, вважаючи рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.05.2019 №1173652/40227592 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.04.2019 №32, від 28.05.2019 №1173660/40227592 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.04.2019 №33, від 28.05.2019 №1173697/40227592 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.04.2019 №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200. 1.3 і 200. 1.9 статті 200. 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Колегія суддів в цій частині зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 затверджено та з 01.02.2020 року набрала законної чинності постанова №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року №117. Водночас, на час спірних правовідносин, що виникли між сторонами, Постанова №117 була чинною та застосовувалася відповідачами.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З метою розблокування спірних податкових накладних позивач надіслав до податкового органу повідомлення від 20.05.2019 №49, №48, №50 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме: витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно №136508823 від 04.09.2018 року; свідоцтво про право власності на нерухоме майно №1031 від 14.09.2016 року; договір оренди земельної ділянки від 26.12.2017 року; договір оренди нежилого приміщення №74 від 01.02.2018 року; акт початку надання послуг від 15.02.2018 року; акт надання послуг №426 від 30.04.2019 року; платіжне доручення №316 від 17.04.2019 року; договір на надання послуг із забезпечення доступу і розміщення автотранспорту №34 від 01.02.2018 року; акт початку надання послуг від 01.02.2018 року; акт надання послуг №450 від 30.04.2019 року; платіжне доручення №315 від 17.04.2019 року; договір ТОВ «ХІМВОЛОКНО ЕНЕРГІЯ» №1402 від 14.09.2016 року; договір ПАТ «КИЇВГАЗ» №222300 від 03.10.2016 року; договір ТОВ «КИЇВГАЗТРЕЙД» №222300/Т від 29.12.2018 року; договір ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» №б/н від 04.12.2018 року; акт виконаних робіт за квітень ТОВ «ХІМВОЛОКНО ЕНЕРГІЯ» №П-4-0000036 від 30.04.2019 року; акт виконаних робіт за квітень ПАТ «КИЇВГАЗ» №ОГБИ - 010069 від 30.04.2019 року; акт виконаних робіт за квітень ТОВ «КИЇВГАЗТРЕЙД» - №ОТБИ - 003624 від 30.04.2019 року; акт виконаних робіт за квітень ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» №63404012/4/1 від 30.04.2019 року; акт надання послуг №656 від 30.04.2019 року; договір оренди з ТОВ «ЮТА СЕРВІС» за адресою: Київська область, с. Чайки, вул. В.Чайки, б.16.

Затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі додаткова інформація.

З огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, на контролюючий орган покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності.

Аналіз оспорюваних рішень від 28.05.2019 №1173652/40227592, від 28.05.2019 № 1173660/40227592 та від 28.05.2019 № 1173697/40227592 в аспекті зазначених вимог дає підставу для висновку, що вони містять лише абстрактне твердження про ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Оскаржувані рішення Комісії не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Зміст оспорюваних рішень, дає підстави стверджувати, що комісія контролюючого органу, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про здійснення господарських операції з ТОВ "Еко-Бест" та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

На думку колегії суддів, вказані рішення, повинні містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів.

Ненаведення мотивів прийнятого рішення не дають змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Судова колегія також вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим прийняв правомірне та обґрунтоване рішення про скасування оскаржуваних рішень.

Оскільки наявні підстави для скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області від 28.05.2019 №1173652/40227592, від 28.05.2019 №1173697/40227592 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.04.2019 №32, від 28.05.2019 №1173660/40227592, від 30.04.2019 №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то існує й необхідність зобов`язання ДПС України вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача, зокрема шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР МАГНІТОГОРСЬКА" від 17.04.2019 №32, від 17.04.2019 №33 та від 30.04.2019 №104, датою їх фактичного надходження, що, водночас, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правову позицію викладену в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі №140/12984/20, оскільки зазначене судове рішення не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України його висновки не є обов`язковими для врахування.

Апеляційний суд не приймає посилання податкового органу на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 № 824/434/15-а, від 05.09.2018 № 826/20258/13-а, від 08.08.2018 № 816/5/15-а, оскільки за результатами касаційного перегляду справ, на які посилається відповідач у відповідній частині, встановлені інші обставини. Відповідні висновки сформовані за різних фактичних обставин з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами в підтвердження/відсутності складу податкових правопорушень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду мають враховуватись, виходячи з конкретних обставин справ, які встановлені судами за результатами оцінки відповідних доказів.

Із змісту постанови Верховного Суду, на яку посилається апелянт від 10.04.2020 року по справі №816/4409/15 слідує, що суть спору у вказаній справі полягає у скасуванні податкового повідомлення - рішення, винесеного за операціями, які визначеними контролюючим як не реальними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє як помилкові доводи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції у даній справі прийнято без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що частина доводів апеляційної інстанції викладена з посиланням та обґрунтуванням правомірності прийняття оскаржуваних рішень згідно постанови КМУ від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Однак, колегія суддів зазначає, що такі доводи ДПС України не приймаються судом до уваги, оскільки на час спірних правовідносин, що виникли між сторонами, була чинною та застосовувалась постанова КМУ від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Порядок № 117 та Порядок № 1165 передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки не надано оцінку відзиву ДПС України, який подано до суду першої інстанції на позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи міститься відзив представника ДПС України від 17.04.2024 року, однак у судовому рішенні зазначено, що ДПС України правом подання відзиву не скористалася. З огляду на зазначене, судом першої інстанції під час розгляду справи допущено процесуальні порушення, однак зазначена обставина не може бути безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, викладені в адміністративному позові, ДПС України до суду не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №320/4425/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді Т.Р.Вівдиченко

І.О.Грибан