Постанова

від 25.09.2024 по справі 320/11037/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11037/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Град» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Град» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві №7514052/32820389 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.10.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві №7514054/32820389 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 03.10.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 03.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, а саме 03.10.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 03.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, а саме 03.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому оскаржувані рішення прийняті протиправно та підлягають скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, також в порушення чинного законодавства не з`ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ`єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки відповідно до податкових накладних. Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальності здійснення господарських операцій, згідно яких виписано податкові накладні.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 та від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві, призначено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від ТОВ «Град» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи ТОВ «ГРАД» 31.12.2003 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між ТОВ «ГРАД» (Продавець) та ТОВ «Торговий Дім Кольчуга» (Покупець) 04.01.2011 укладено договір №0401, за умовами якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених даним договором. Номенклатура, кількість, ціна і строк поставки товару встановлюється сторонами за згодою на основі заявки покупця і зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) на товар, які прирівнюються до специфікацій і є від`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна за товар, який постачається продавцем є вільно відпускною на даний вид товару та вказується у розрахункових документах (рахунок-фактурах). Покупець оплачує кожну партію товару за ціною, що вказується у розрахункових документах (рахунок-фактурах) або відвантажувальних документах (видаткових накладних).

Згідно з пунктом 3.2 договору покупець оплачує кожну партію товару протягом десяти банківських днівіз дня поставки відповідної партії товару. Форма оплати - безготівковий розрахунок.

На виконання зазначеного договору позивач поставив ТОВ «Торговий Дім Кольчуга» товар, що підтверджується видатковою накладною № 191 та №192 від 03.10.2022.

Поставка товару здійснена згідно товарно-транспортних накладних №Р191 та № Р192 від 03.10.2022. Транспортування здійснювалось силами продавця.

В свою чергу, ТОВ «Торговий Дім Кольчуга» перерахувало на користь ТОВ «ГРАД» безготівкові кошти в якості оплати за поставлений товар, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

За результатами фінансово-господарської операції ТОВ «ГРАД» складено податкові накладні № 1 та № 2 від 03.10.2022 та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідь отримано квитанцію від 18.10.2022 №9213712326, в якій вказано, що реєстрація ПН/РК від 03.10.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7301, 7302, 7312, 7317, 7326, 8302, 9403, відсутні в таблиці даних платника податку на до дану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

В квитанції від 19.10.2022 №3214846672 вказано, що реєстрація ПН/РК від 03.10.2022 №1 та №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8708 відсутні в таблиці даних платника податку на до дану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На пропозицію податкового органу, 24 жовтня 2022 року ТОВ «ГРАД» надіслано електронним зв`язком повідомлення №1 та №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Крім того, позивачем 21.10.2022 до контролюючого органу подано таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатами розгляду якої 26.10.2022 прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника № 7508415/32820389 з підстави, що податкові накладні з кодами 7306, 7314, 8205, 25.61, 25.62, 68.20 не зупинялись.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийняті рішення №7514052/32820389 та №7514054/32820389 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №1 та №2 від 03.10.2022.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних зазначено: ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додатково зазначено про ненадання інформації та документального підтвердження щодо постачальників продукції/сировини, розрахункові документи з покупцем (п.3.2 договору або п.5.3 договору - протягом 20 банківських днів (ПН№3), документи підтверджуючі власність виробничих потужностей, виробничого цеху.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві, позивач подав до контролюючого органу скарги щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг ДПС України від 18.11.2022 №62700/32820389/2 та № 62680/32820389/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 27.10.2022 №7514052/32820389 та №7514054/32820389 - без змін.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 29 лютого 2024 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для реєстрації податкових накладних. В той же час, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідають вимогам, що встановлені до них Порядком №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку. У квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом «а» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом: оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце (постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь- яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

П.201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

П.201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 якою затверджений "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Невід`ємною частиною Порядку 1165 є Додаток №3 «Критерії ризиковості здійснення операцій», де в п.5 зазначено «Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги».

Також, 12.12.2019 Наказом Міністерства фінансів України №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 затверджений «порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок - 520).

П.4 Порядку 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію І відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 цього Порядку встановлено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинені в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За змістом п. 11 Порядку 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинені в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, за змістом квитанцій №9213712326 та №9214846672 податкові накладні від 03.10.2022 №1 та від 03.10.2022 №2 прийняті, але їх реєстрація зупинена з посиланням на відповідність п. 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем 24.10.2022 подано повідомлення №1 та №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, де описано зміст господарської операції та додано додатки, які підтверджують факт її проведення. До повідомлення надано копії видаткової накладної №191 від 03.10.2022 року, товарно-транспортної накладної P191 від 03.10.2022 року, договір поставки №0401 від 04.01.2011 року.

Разом з тим, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято оскаржувані рішення, при цьому не зазначено, яких саме документів не вистачило для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних. Оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин ризиковості платника податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що посилання відповідача у квитанціях №1 та №2 на відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товар/послуг 7301, 7302, 7312, 7317, 7326, 8302, 9403, 8708, в таблиці платника податку та те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов`язком.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні №1 від 03.10.2022 року та №2 від 03.10.2022 року в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки у даному випадку відповідач не вправі діяти на власний розсуд, такий спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №820/17987/14, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших фактичних обставин справи, а тому, викладені в них висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №320/11037/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

Л.О. Костюк