Постанова

від 26.09.2024 по справі 560/5813/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5813/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

26 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2024 року Приватне підприємство "ІН ФОРС КЕМІКАЛ"звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Хмельницької митниці №UA400000/2023/000301/2 від 06.12.2023 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000903 від 06.12.2023.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" судові витрати в розмірі 12964,25 гривень за рахунок асигнувань Хмельницької митниці.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «ІН ФОРС КЕМІКАЛ» звернулось до суду з адміністративним позовом від 19.04.2024 в якому просить визнати протиправними і скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400000/2023/000301/2 від 06.12.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000903 від 06.12.2023.

У позові пояснив, що позивач за Контрактом №PDF02230823143 від 23.08.2023 на умовах CIF до морський порт Констанца (Румунія), придбав у юридичної особи резидента Китайської Народної Республіки товар, згідно з додатком №1, зокрема: СТРАЙК БТ по ціні 4,2 доларів США за 1 л; АПРУВ БТ по ціні 12,8 доларів США за 1 л; БОБ БТ по ціні 6 доларів США за 1 л. З порту Констанца товар у контейнері був доставлений п/п Порубне і витрати на транспортування склали 138150,01 гривень відповідно до виставлених рахунків ТОВ «ТЕК МІТРІДАТ» №102765 від 28.11.2023 та ТОВ «СУПРАМАРІН» №1942 від 29.11.2023, які оплачені згідно з платіжними інструкціями №4320 від 04.12.2023 та №4362 від 04.12.2023.

Позивач надав митному органу митну декларацію №23UA400040040176U9 від 05.12.2023 разом із пакетом документів, необхідних для митного оформлення вказаних товарів та заявленою митною вартістю 552985 гривень з яких 14280 ціна товару у доларах США, а 31218,08 гривень витрати на транспортування.

Вважає, що єдиною справжньою причиною прийняття Рішення про коригування митною вартості є те, що при митному оформленні подібних і чи аналогічних товарів раніше (грудень 2022 року, січень 2023 року та червень 2023 року) їх митна вартість була заявлена вище за ціну, заявлену грудні 2023 року. Інші зауваження у Рішенні про коригування є безпідставними і недоречними. Положеннями МК України, так і усталеною судовою практикою Верховного Суду підтверджується безпідставність обґрунтування митними органами сумнівів щодо достовірності заявленої декларантами митної вартості товарів посиланням на відомості про митне оформлення ідентичних/подібних товарів за вищими вартостями. Звертає увагу на те, що передбачена Контрактом ціна на товар (її обґрунтованість) підтверджена Висновком Державного підприємства «Держаний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №112/781 від 30.11.2023 року. Робить висновок, що позивач належним чином і у відповідності до вимог чинного законодавства виконав розрахунок митної вартості товару і підтвердив його із наданням повного пакету документу відповідно до вимог ст.53 МК України. При цьому жодних розбіжностей наданий пакет документів не містив, а обставин які б виключали можливість встановити митну вартість за основним методом не існувало. Тому, правових підстав для застосування іншого методу визначення митної вартості товару, окрім основного, в даному випадку не існувало (арк. спр. 2-14, т.1).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Сторони фактично не оспорюють: укладення позивачем (покупець) Контракту №PDF02230823143 від 23.08.2023 з додатком №1 (далі - Контракт) на умовах CIF (морський порт Констанца (Румунія)) з юридичною особою резидент Китайської Народної Республіки (продавець) товару, згідно з додатком №1, зокрема: СТРАЙК БТ по ціні 4,2 доларів США за 1 л; АПРУВ БТ по ціні 12,8 доларів США за 1 л; БОБ БТ по ціні 6 доларів США за 1 л (арк. спр.119-129, т.1) та поставку цього товару (Порубне); додаткової угоди №1 від 20.10.2023 до Контракту (арк. спр. 130, т.1); оформлення митної декларації на товар №23UA400040040176U9 від 05.12.2023 із заявленою митною вартістю 552985 гривень (арк. спр.100-101, т.1) з урахуванням Відзиву та пояснень наданих суду учасниками, тому це не потребує доказування в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України.

Суд не ставить під сумнів право контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом, на що у Відзиві вказує відповідач, зокрема використання АСМО "Інспектор", адже це є його обов`язком, відповідно до вимог МК України.

Частинами 1 - 4 ст.54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1- 3 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган: 1) може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відповідно до ч.6 ст.54 МК України; 2) повинен встановити обставини вказані у частинах 1-2 ст.58 МК України необхідні для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, після чого може застосовувати другорядні методи визначення митної вартості товарів (п.2 ч.1 ст.57 МК України).

Відповідач ставить під сумнів заявлену декларантом ціну імпортованого товару використовуючи базу даних "Рівень цін по ЦБД" (арк. спр.188-192,т.1), але не спростовує докази надані позивачем - декларантом митному органу та суду, зокрема, лист Державного підприємства "ДЕРЗОВНІШІНФОРМ" за №112/781 від 30.11.2023, яким стверджено, що ціни по Контракту відповідають цінам компанії-постачальника при поставках в Україну на умовах поставки CIF (Інкотермс-2010) Констанца (Румунія) (арк. спр.25 зворот-26, т.1), лист компанії постачальника (переклад) від 10.10.2023 (арк. спр.27, т.1) та інші матеріали справи.

Позивач уклав договір про транспортно-експедиторські послуги №42/25/11/2022/1 від 25.11.2022 і додаткову угоду №00047956 від 15.11.2022 до цього договору з ТОВ «ТЕК МІТРІДАТ» (арк. спр.138-143, т.1) та генеральний договір транспортного експедирування №1711-1132 від 17.11.2023 (арк. спр.144-146, т.1), які з урахуванням виставлених рахунків ТОВ «ТЕК МІТРІДАТ» №102765 від 28.11.2023 та ТОВ «СУПРАМАРІН» №1942 від 29.11.2023 та оплату їх згідно з платіжними інструкціями №4320 від 04.12.2023 та №4362 від 04.12.2023 підтверджують реальність цих послуг за відсутності об`єктивних доказів митного органу на спростування цього, зокрема вартості цих послуг.

Відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000301/2 від 06.12.2023 (арк. спр.75-76, т.1) стверджено, що: заявлений рівень митної вартості товару (3 найменування) не відповідає мінімальному рівню за яким здійснювалось раніше митне оформлення подібних товарів; наданими до митного оформлення документами не підтверджено заявлених відомостей щодо виробника товарів; наданий до митного оформлення експертний висновок не містить відомостей щодо проведеного порівняльного аналізу заявленої до митного оформлення ціни товарів; відповідно до наданого рахунку на перевезення від 29.11.2023 №1942, транспортні витрати з Румунії від місця перевантаження товару до місця перетину митного кордону України (м/п Порубне), як такі що відповідно до статті 58 МКУ включаються до митної вартості товару, становлять 62800 грн. при відстані перевезення 600 км. та від місця перетину митного кордону України до м. Хмельницький, як такі що відповідно до цієї ж статті не мають додаватись до митної вартості, становлять 31716,89 грн. при відстані перевезення 220 км. Отже, тариф на перевезення товару до кордону України складає 104,7 грн. за 1 км., а після кордону України 144,17 грн. за 1 км.; відповідно до цього ж рахунку, визначено експедиційну винагороду експедитора, яка не включена до митної вартості товарів; подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів, чому суд дає критичну оцінку, адже ці висновки митного органу спростовані доказами наданими суду. Тобто, у митного органу не було обґрунтованих сумнівів щодо заявленої декларантом митної вартості товару, тому другорядні методи могли застосовуватись після встановлення митним органом підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару (за ціною договору), чого немає у цьому випадку. Відтак, протиправною є Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000903 від 06.12.2023, яка прийнята з причини: "Неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3, 4 ст.53МКУ. Винесено Рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 №UA400000/2023/000301/2." (арк. спр.77-78, т.1).

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів вважає, що відповідач не встановив порушень позивача щодо декларування у митній декларації №23UA400040040176U9 від 05.12.2023 отриманого товару по Контракту №PDF02230823143 від 23.08.2023. Також, потрібно враховувати, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим, чого фактично немає у цьому випадку щодо оскарження двох рішень митного органу, тому з урахуванням встановленого у суді та наданих доказів, позов задовольняється.

Окрім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено клопотання про стягнення 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З приводу вказаного, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №ЮО-44000701-У від 15.11.2023 р., перелік та вартість послуг за договором від 30.08.2024 р., акт №15 приймання-передачі послуг від 30.08.2024 р.

Беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на допомогу адвоката в сумі 6000 грн є надмірним та необґрунтованим.

А тому, колегія суддів вважає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь Приватного підприємства "ІН ФОРС КЕМІКАЛ" витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 2000 гривень.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.