Постанова

від 26.09.2024 по справі 300/2276/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Бобров Ю.О.

26 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2276/24 пров. № А/857/19720/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 300/2276/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, старшого державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Косович Лесі Зіновіївни про визнання протиправним та скасування рішень, стягнення моральної шкоди.,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2024р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Косівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), старшого державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Косович Л.З., у якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №71639899 від 24.04.2023р. та стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024р. суд закрив провадження в даній справі з підстав передбачених п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024р. скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Косівському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувала на розгляді заява щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-71109-17 У від 05.11.2019р.

24.04.2023р. старший державний виконавець Косівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Косович Л.І. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №71639899 про стягнення з ОСОБА_1 28486,26 грн. боргу.

Разом з тим, як видно із матеріалів справи, 15.05.2024р. суб`єкт владних повноважень прийняв рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у виконавчому провадженні №71639899.

Крім того, відповідно до постанов державного виконавця від 15.05.2024р. про скасування процесуального документу у вказаному виконавчому провадженні скасовані: постанова про арешт коштів боржника від 28.04.2023р., постанова про розшук майна боржника від 09.05.2023р. та постанова про арешт коштів боржника від 24.11.2023р.(а.с. 90-95).

Постановляючи ухвалу про закриття провадження по справі, суд першої інстанції на підставі положень п.8 ч.1 ст.238 КАС України, дійшов висновку, що з урахуванням винесення постанови від 15.05.2024р. суб`єкт владних повноважень фактично відновив порушені права позивача.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

ч.1 ст.55 Конституції України, передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Із змісту п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №9-зп від 25.12.1997р. (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) видно, що будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Тобто, право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

п.8 ч.1 ст.4 КАС України, встановлено, що позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Тобто, до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод.

Положеннями ст.238 КАС України визначено підстави за яких можливе закриття провадження у справі.

В п.8 ч.1 ст.238 КАС України, видно, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Колегія суддів зазначає, що для закриття провадження з наведених у даній нормі підстав необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень чи після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними.

Встановлені по справі обставини, свідчать, що порушені в спірних правовідносинах права позивача не є відновленими в повному обсязі, оскільки на момент звернення до суду з вказаним адміністративним позовом протиправна бездіяльність посадової особи відповідача мала місце, якою встановлено порушення загального порядку виконання рішень за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення встановленого Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд першої інстанції закриваючи провадження у справі не надав належної правової оцінки щодо позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 грн.

Також, судом першої інстанції не встановлено, чи повернуті позивачу в межах виконавчого провадження №71639899 стягнуті кошти за вчинення виконавчих дій, а саме: виконавчого збору в сумі 2848,63 грн. та 220,00 грн. витрат на виконавче провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно виніс ухвалу про закриття провадження з підстав п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи, що судом першої інстанції під час постановлення ухвали порушено норми процесуального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Івано Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 300/2276/24 скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель