Постанова

від 25.09.2024 по справі 140/34558/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/34558/23 пров. № А/857/8913/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.

суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року (головуючий суддя: Димарчук Т.М., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС», 23.07.2023 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000426/2 від 22.06.2023, № UA205140/2023/000450/2 від 30.06.2023, № UA205140/2023/000459/2 від 04.07.2023, № UA205140/2023/000525/2 від 01.08.2023.

Обґрунтовує позов тим, що позивач через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» подав до Волинської митниці митні декларації згідно з якими було заявлено до митного оформлення наступні товари: за МД № 23UA205140049240U9 від 22.06.2023 товар «Сало свійських свиней хребтове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 21000, 00 кг»»; за МД № 23UA205140052064U6 від 30.06.2023 товар «Сало свійських свиней хребтове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 21000, 00 кг»; за МД № 23UA205140052523U5 від 03.07.2023 товар «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20927 кг»; за МД № 23UA205140060871U6 від 31.07.2023 товар «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20738 кг».

Проте відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000426/2 від 22.06.2023, № UA205140/2023/000450/2 від 30.06.2023, № UA205140/2023/000459/2 від 04.07.2023, № UA205140/2023/000525/2 від 01.08.2023.

У графі № 33 вищевказаних рішень зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на адресу ТОВ «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС», не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.

Позивач не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі № 33 оскаржуваних рішень, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТОВ «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів є безпідставними.

Вказує також, що відповідачем не наведено обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару. Відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, у повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі. Сам лише факт надання прайс-листа, виданого експортером не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Враховуючи вищенаведене вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а подані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог Митного кодексу України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Окрім того, в оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000426/2 від 22.06.2023, № UA205140/2023/000450/2 від 30.06.2023, № UA205140/2023/000459/2 від 04.07.2023, № UA205140/2023/000525/2 від 01.08.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» судовий збір у розмірі 8050,82 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що між компанією TECHNO GROUP SP.O.O. (Польща, продавець) та ТОВ «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» (покупець) 19.06.2023 укладено контракт № 19062023 (а.с. 58 зворот-61), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, вказаному в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. Товар поставляється партіями на умовах, узгодженими сторонами контракту та проформах-інвойсах згідно з правилами Інкотермс - 2010. У разі, якщо в проформах-інвойсах не погоджено умови поставки, товар може постачатися на умовах FCA, EXW або CPT чи СІP згідно з правилами Інкотермс - 2010.

Відповідно до п. 2 контракту ціна на товар включає вартість упаковки, маркування, страхування та навантаження товару на транспортний засіб (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW). Сторони в інвойсі вказують найменування, загальну кількість товару, що поставляється, а також його вартість. Весь вказаний в інвойсі товар постачається партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватися залежно від обсягу і кон`юктури ринку на цей вид продукції. Ціна за одиницю товару не прив`язана до попередніх узгоджених поставок та варіюється в діапазоні, зазначеному в інвойсі. Ціна на товар встановлюється у Євро.

Відповідно до п. 6 контракту оплата товару за цим контрактом здійснюється на умовах, обумовлених у проформах-інвойсах і може включати: передоплату, оплату за фактом поставки, та/або оплату з відстрочкою платежу. Датою оплати вважається дата списання грошей із поточного рахунку покупця. Оплата здійснюється банківським переказом у Євро на реквізити продавця, зазначені у контракті.

ТОВ «РОЯЛ СТОРІ ПЛЮС» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» на митний пост Волинської митниці подало МД № 23UA205140049240U9 від 22.06.2023, № 23UA205140052064U6 від 30.06.2023, № 23UA205140052523U5 від 03.07.2023, № 23UA205140060871U6 від 31.07.2023 згідно з якими було заявлено до митного оформлення наступні товари.

За МД № 23UA205140049240U9 від 22.06.2023 - товар «Сало свійських свиней хребтове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 21000, 00 кг», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 10080,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 402689,95 грн (еквівалентно 10080,00 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту з урахуванням умов поставки СРТ-Луцьк (а.с. 22).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості № 04/06/2023/06140204/PL від 20.06.2023; рахунок-фактуру від 20.06.2023 № FV2023/06/0418; автотранспортну накладну (CMR) від 20.06.2023 № 0220062023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 0614/00005/23/01/UA від 20.06.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AT0087271 від 21.06.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 38 від 20.06.2023; прайс-лист виробника товару від 20.06.2023; зовнішньоекономічний контракт № 19062023 від 19.06.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 10076578 від 22.06.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL301010E0830377 від 21.06.2023 (а.с. 22-31,58 зворот-61).

За МД № 23UA205140052064U6 від 30.06.2023 товар «Сало свійських свиней хребтове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 21000, 00 кг», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 10290,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 411606,17 грн (еквівалентно 10290,00 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту з урахуванням умов поставки СРТ-Луцьк (а.с. 151).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості № 05/06/2023/06140204/PL від 28.06.2023; рахунок-фактуру від 28.06.2023 №FV2023/06/0432; автотранспортну накладну (CMR) від 28.06.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 0614/00006/23/01/UA від 28.06.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AS0486724 від 28.06.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 27 від 28.06.2023; прайс-лист виробника товару від 28.06.2023; зовнішньоекономічний контракт № 19062023 від 19.06.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 10115318 від 30.06.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL301010Е0874184 від 28.06.2023 (а.с.35-41,58 зворот-61).

За МД № 23UA205140052523U5 від 03.07.2023 товар «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20927 кг», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 10254,23 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 407043,71 грн (еквівалентно 10254,23 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту з урахуванням умов поставки СРТ-Луцьк (а.с.129).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості від 29.06.2023; рахунок-фактуру від 30.06.2023 № FV2023/06/0442; автотранспортну накладну (CMR) від 29.06.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 279319776 від 29.06.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AS0486733 від 01.07.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 22 від 30.06.2023; прайс-лист виробника товару від 30.06.2023; зовнішньоекономічний контракт № 19062023 від 19.06.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 10126445 від 03.07.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL301010E0889604 від 01.07.2023 (а.с. 44-49,58 зворот-61).

За МД № 23UA205140060871U6 від 31.07.2023 товар «Сало свійських свиней бокове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ, та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вагою 20738 кг», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 11198,52 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару в сумі 450834,50 грн (еквівалентно 11198,52 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту з урахуванням умов поставки СРТ-Луцьк (а.с. 52).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості від 27.07.2023; рахунок-фактуру від 27.07.2023 № FV2023/07/0496; автотранспортну накладну (CMR) від 27.07.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 281421164 від 27.07.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AТ0088091 від 27.07.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 24 від 27.07.2023; прайс-лист виробника товару від 27.07.2023; зовнішньоекономічний контракт № 19062023 від 19.06.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 10243840 від 31.07.2023; копію митної декларації країни відправлення 23PL301010E1036468 від 29.07.2023 (а.с. 52-61).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронних повідомленнях декларанту запропоновано подати такі документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківські платіжні документи, якщо рахунки сплачено; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

На електронні повідомлення митниці декларант позивача надав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 22.06.2023 №22/06-02, від 30.06.2023 № 30/06-02, від 04.07.2023 № 04/07-01, від 31.07.2023 № 31/07-01 (а.с. 114-115,130-131,152 зворот-154,176 зворот-179) та відомості із сайту Мінфін щодо конвертації, а також повідомив про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000426/2 від 22.06.2023, № UA205140/2023/000450/2 від 30.06.2023, № UA205140/2023/000459/2 від 04.07.2023, № UA205140/2023/000525/2 від 01.08.2023 (а.с. 20,31 зворот-32, 42, 50).

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності.

Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000426/2 від 22.06.2023 (щодо МД № 23UA205140049240U9 від 22.06.2023) зазначено наступне:

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0830377 від 21.06.2023 - 44713 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 20.06.2022 № FV2023/06/0418 10080 Євро;

- прайс-лист від 20.06.2022 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано. Відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар на рівні 1,05 дол. США/кг за МД UA205140/2023/042975 від 01.06.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000450/2 від 30.06.2023 (щодо МД № 23UA205140052064U6 від 30.06.2023) зазначено наступне:

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0874184 від 28.06.2023 - 45654 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 28.06.2022 № FV2023/06/0432 10290 Євро;

- прайс-лист б/н від 28.06.2022 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано. Відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар на рівні 1,11 дол. США/кг за МД № UA205140/2022/050165 від 26.06.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000459/2 від 04.07.2023 (щодо МД № 23UA205140052523U5 від 03.07.2023) зазначено наступне:

- в декларації країни відправлення № 23PL301010E0889604 від 03.07.2023 числове значення вартості товару становить 45030 Злотих, проте в інвойсі № FV2023/06/0442 від 30.06.2023 вартість товару становить 10254,23 Євро;

- платіжне доручення № 22 від 30.06.2023 на суму 10205,72 Євро, здійснене по інвойсу, який не має відношення до даної поставки;

- прайс-лист товару б/н від 30.06.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на товар на рівні 1,22 дол. США/кг за МД № UA205140/2023/52399 від 03.07.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000525/2 від 01.08.2023 (щодо МД № 23UA205140060871U6 від 31.07.2023) зазначено наступне:

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1036468 від 29.07.2023 49285 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі в інвойсі № FV2023/07/0496 від 27.07.2023 11198,52 Євро;

- прайс-лист товару б/н від 27.07.2023 є пропозицією від відправника TECHNO GROUP SP. Z O.O, а не виробника товару, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар на рівні 1,22 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/052399 від 03.07.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД № 23UA205140049679U3 від 23.06.2023, № 23UA205140052277U2 від 01.07.2023, № 23UA205140053294U8 від 05.07.2023, № 23UA205140061360U0 від 01.08.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).

Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що митний орган при реалізації своїх повноважень, щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом, мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості. Однак, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митним органом іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши конкретні документи, надання яких може усунути такі сумніви.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Волинська митниця, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На виконання вимог митного органу, позивач надав додаткові пояснення від 21.06.2023 № 21/06-02, від 19.06.2023 № 19/06-04, від 30.06.2023 № 30/06-02, від 04.07.2023 № 04/07-01, 31.07.2023 № 31/07-01 від 31.07.2023 (а. с. 63-70), а також повідомив про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у спірних правовідносинах здійснив 4 імпортні поставки товару, зокрема, «сало свійських свиней хребтове, морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване».

Так, позивач при митному оформленні товару до митної декларації МД № 23UA205140049240U9 від 22.06.2023 подав наступні документи: сертифікат якості № 04/06/2023/06140204/PL від 20.06.2023; рахунок-фактуру від 20.06.2023 № FV2023/06/0418; автотранспортну накладну (CMR) від 20.06.2023 № 0220062023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 0614/00005/23/01/UA від 20.06.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AT0087271 від 21.06.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 38 від 20.06.2023; прайс-лист виробника товару від 20.06.2023; зовнішньоекономічний контракт № 19062023 від 19.06.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 10076578 від 22.06.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL301010E0830377 від 21.06.2023 (а.с. 22-31,58 зворот-61).

При при митному оформленні товару до митної декларації МД № 23UA205140052064U6 від 30.06.2023 позивач подав: сертифікат якості № 05/06/2023/06140204/PL від 28.06.2023; рахунок-фактуру від 28.06.2023 №FV2023/06/0432; автотранспортну накладну (CMR) від 28.06.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 0614/00006/23/01/UA від 28.06.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AS0486724 від 28.06.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 27 від 28.06.2023; прайс-лист виробника товару від 28.06.2023; зовнішньоекономічний контракт № 19062023 від 19.06.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 10115318 від 30.06.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL301010Е0874184 від 28.06.2023 (а.с. 35-41,58 зворот-61).

При митному оформленні товару до митної декларації МД № 23UA205140052523U5 від 03.07.2023 позивач подав: сертифікат якості від 29.06.2023; рахунок-фактуру від 30.06.2023 № FV2023/06/0442; автотранспортну накладну (CMR) від 29.06.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 279319776 від 29.06.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AS0486733 від 01.07.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 22 від 30.06.2023; прайс-лист виробника товару від 30.06.2023; зовнішньоекономічний контракт № 19062023 від 19.06.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 10126445 від 03.07.2023; копію митної декларації країни відправлення № 23PL301010E0889604 від 01.07.2023 (а.с.44-49,58 зворот-61).

При митному оформленні товару до митної декларації МД № 23UA205140060871U6 від 31.07.2023 позивач подав: сертифікат якості від 27.07.2023; рахунок-фактуру від 27.07.2023 № FV2023/07/0496; автотранспортну накладну (CMR) від 27.07.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 281421164 від 27.07.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AТ0088091 від 27.07.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 24 від 27.07.2023; прайс-лист виробника товару від 27.07.2023; зовнішньоекономічний контракт №19062023 від 19.06.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів №10243840 від 31.07.2023; копію митної декларації країни відправлення 23PL301010E1036468 від 29.07.2023 (а.с. 52-61).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказана:

- в МД № 23UA205140049240U9 від 22.06.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі від 20.06.2023 № FV2023/06/0418 та становить 10080,00 Євро, оплата за товар підтверджується платіжною інструкцією № 38 від 20.06.2023 (а. с. 24 зворот);

- в МД № 23UA205140052064U6 від 30.06.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі від 28.06.2023 № FV2023/06/0432 та становить 10290,00 Євро, оплата за товар підтверджується платіжною інструкцією № 27 від 28.06.2023 (а. с. 160);

- в МД № 23UA205140052523U5 від 03.07.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі від 30.06.2023 № FV2023/06/0442 та становить 10254,23 Євро, оплата за товар підтверджується платіжною інструкцією № 22 від 30.06.2023 (а. с. 46);

- в МД № 23UA205140060871U6 від 31.07.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі від 27.07.2023 № FV2023/07/0496 та становить 11198,52 Євро, оплата за товар підтверджується платіжною інструкцією № 24 від 27.07.2023 (а. с. 55);

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у цих платіжних документах є посилання на контракт від 19.06.2023 та рахунки-фактури від 20.06.2023 № FV2023/06/0418, від 28.06.2023 № FV2023/06/0432, від 30.06.2023 № FV2023/06/0442, від 27.07.2023 № FV2023/07/0496, тобто такі документи надають можливість ідентифікувати товар, який ввозиться на митну територію України.

Щодо покликання митного органу в оскаржуваних рішеннях, що в експортних митних деклараціях: № 23PL301010E0830377 від 21.06.2023, № 23PL301010Е0874184 від 28.06.2023, № 23PL301010E0889604 від 01.07.2023, №, 23PL301010E1036468 від 29.07.2023 числове значення не відповідає ціні товару, які зазначені у рахунках-фактурах, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги. Оскільки, в розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення не впливає на задекларовані та підтвердженні відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Крім цього, у вищевказаних експортних митних деклараціях вказана конвертована вартість товару у польських злотих з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. Курсова різниця в експортних митних деклараціях обумовлена застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем. На вимогу митниці щодо кожного з товарів долучались письмові пояснення та витяги з проведеною конвертацією. З отриманої інформації щодо кожного з товарів прослідковується, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур.

Отже, суд апеляційної інстанції, оцінивши документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, вважає, що такі містили належні, об`єктивні та достовірні відомості про числові складові заявленої митної вартості.

Натомість, відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки подані декларантом відповідачу документи надавали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тобто за основним методом, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не підлягають скасуванню.

Щодо судових витрат понесених позивачем в суді першої інстанції, то суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач просив стягнути з відповідача понесені судові випрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу подано, зокрема: ордер серії АС № 1075738 від 02.11.2023, попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу складений Адвокатським бюро «Крючкова» для ТОВ «ТЕМФОРТ» від 02.11.2023 № 01/11-01, платіжну інструкцію № 475 від 02.11.2023 на суму 10000 грн.

Так, згідно попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу були надані адвокатські послуги на загальну суму 10000,00 грн, зокрема:

- ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками - 30 хв;

- ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товару та іншими товаросупровідними документами 1,5 год;

- подання письмових пояснень на вимогу митного органу щодо кожної з 4 поставок 2 год;

- пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції 1 год;

- складення стратегії представництва у суді - 1 год;

- вивчення судової практики з відповідних правовідносин 2 год;

- складання та подання позовної заяви 3 год.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, розрахунком таких витрат.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, не відповідає критеріям співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які деталізують послуги надані адвокатом.

Разом з тим, враховуючи вищенаведене, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума (10000 грн) до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно задовольнити частково та стягнути на користь позивача 4000 грн витрат на правничу допомогу.

Згідно приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, оскільки позовні вимоги задоволено, то правильним є висновок суду першої інстанції, що на користь позивача, необхідно стягнути судовий збір в розмірі 8050,82 грн.

Таким чином, апеляційна скарга Волинської митниці не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі № 140/34558/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін