ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/21566/23 пров. № А/857/1011/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, ухвалене суддею Ковальчуком В.Д. у м.Луцьку, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 140/21566/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сколаро Плюс» до Волинської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.07.2023 №UA205050/2023/000323/2.
11 грудня 2023 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.07.2023 №UA205050/2023/000323/2.
Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколаро Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 2147,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки, у ньому відповідач не здійснив розрахунок митної вартості і не навів відповідні мотиви. При цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару, який імпортував позивач, ґрунтуються, виключно, на припущеннях відповідача та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважав, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували, товар, що оцінювався та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості товару, який імпортував позивач. Натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості цього товару.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що у поданих позивачем до митного оформлення документах є розбіжності та відсутні необхідні відомості для підтвердження митної вартості товару.
Виявлені розбіжності позивач не спростував, тому відповідач вважає, що правомірно скористався наданим йому правом на коригування митної вартості товару.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач уклав контракт від 24.06.2022 № 2022/0624 з іноземною фірмою JIANGMEN HUAYU IMPORT EXPORT CO., LTD (продавець), про купівлю продаж будівельних матеріалів, сантехнічного, освітлюваного, та інше обладнання, пристосування та матеріали в кількості та за цінами, визначеними в рахунках фактурах, чи додаткових угодах (специфікаціях) до цього контракту, що є невід`ємними частинами цього контракту.
Відповідно до специфікації № 01 від 05.06.2023 до цього контракту, рахунку-фактури (інвойсу) від 06.06.2023 № К-20230606 продавець поставив позивачу товари (136 товарних позиційлюстри (частини до люстр), світильники та інші електричні освітлювальні прилади, обладнання) на загальну суму 23410,81 дол. США.
З метою митного оформлення вказаних товарів, позивач 21.07.2023 подав відповідачу митну декларації № 23UA205050050277U1, а також документи на підтвердження складових митної вартості. Ціна договору 856100,55 грн або 23410,81 дол. США.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, відповідач виявив розбіжності у поданих для митного оформлення документах та запропонував декларанту було запропоновано подати такі документи:
1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертним організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
8) інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
У відповідь декларант повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
21.07.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000323/2, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032948.
Підставою для прийняття цього рішення є те, що:
- у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів та торгової марки;
- згідно з інвойсом від 06.06.2023 № К-20230606, умови поставки - DAP Київ, однак, згідно із CMR, місце розвантаження товару м. Одеса.
Відповідач визначив митну вартість товарів за резервним методом, на підставі інформації про подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - Товар 1 - 4,63 дол. США за кг (МД від 26.04.2023 № UA500080/2023/2659); - Товар 23,77 дол. США за кг (МД від 18.07.2023 № UA500080/2023/5600); - Товар 33,77 дол. США за кг (МД від 25.04.2023 № UA80050/2023/2624); - Товар 48,02 дол. США за кг (МД від 17.04.2023 № UA500500/2023/14430); - Товар 5 - 3,02 дол. США за кг (МД від 19.06.2023 № UA500500/2023/20933); - Товар 6 - 4,63 дол. США за кг (МД від 29.05.2023 № UA205140/2023/41862).
Товари, які імпортував позивач, випущені у вільний обіг, згідно з митною декларацією № 23UА205050050466U2 від 21.07.2023.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно достатті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 1 та 2статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як визначено у частині 3статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з пунктом 2 частини 6статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 2 та 3статті 57 МК Українивизначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією № 23UA205050050277U1 від 21.07.2023, декларант має подати такі документи:
1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертним організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
8) інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
При цьому, як встановив апеляційний суд, із рішення від 21.07.2023 № № UA205050/2023/000323/2 про коригування митної вартості товару, витребування відповідачем вказаних вище документів зумовлено тим, що:
- у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів та торгової марки;
- згідно з інвойсом від 06.06.2023 № К-20230606, умови поставки - DAP Київ, однак, згідно із CMR, місце розвантаження товару м. Одеса.
З цього приводу позивач пояснив, що:
-продавець є виробником і відправником товару, у зв`язку з чим інформація про виробника зазначена в процесі декларування;
-витрати на транспортування входять до ціни товару.
Надаючи оцінку доводам сторін, щодо правомірності рішення відповідача про коригування митної вартості, апеляційний суд зазначає наступне.
У інвойсі від 06.06.2023 № К-20230606 вказано умови поставки - DAP Київ.
Згідно з Інкотермс 2010 Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Розбіжності у документах щодо місяця доставки (розвантаження) товару на території України (Київ чи Одеса) не впливають на митну вартість товару. При цьому, витрати щодо доставки товару до міста Київ несе продавець.
Що стосується відсутності інформації щодо виробника товарів та торгової марки, то апеляційний суд зазначає, що ця обставина не впливає на визначення митної вартості товару, яка визначається на підставі документів купівлі-продажу з продавцем товару.
Отже, сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку задекларував позивач є необґрунтованими, тому відповідач не мав права здійснювати коригування митної вартості товару.
Водночас, апеляційний суд зазначає, що відповідач обрав резервний метод визначення митної вартості товару.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 93 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідач у рішеннях про коригування митної вартості ввезеного позивачем товару зазначив, що визначив митну вартість товару, на підставі інформації про подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - Товар 1 - 4,63 дол. США за кг (МД від 26.04.2023 № UA500080/2023/2659); - Товар 23,77 дол. США за кг (МД від 18.07.2023 № UA500080/2023/5600); - Товар 33,77 дол. США за кг (МД від 25.04.2023 № UA80050/2023/2624); - Товар 48,02 дол. США за кг (МД від 17.04.2023 № UA500500/2023/14430); - Товар 5 - 3,02 дол. США за кг (МД від 19.06.2023 № UA500500/2023/20933); - Товар 6 - 4,63 дол. США за кг (МД від 29.05.2023 № UA205140/2023/41862).
Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.07.2023 №UA205050/2023/000323/2 є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати.
Цей висновок є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 140/21566/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121907564 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні