Рішення
від 25.09.2024 по справі 147/932/24
ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/932/24

Провадження № 2/147/311/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г. ,

із секретарем судового засідання Прокопенко В. М.,

за участю представника позивача - адвоката Конякіна М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Тростянець Гайсинського району Вінницької області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку та встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся в суд адвокат Конякін Михайло Сергійович, просить суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 є двоюрідною правнукою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просить визнати право ОСОБА_1 на земельну частку (пай), розміром 2,05 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території АТЗТ «Поділля» с. Нова Ободівка Гайсинського (раніше Тростянецького) району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її двоюрідна баба по батьковій лінії ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть НОМЕР_2 . До смерті ОСОБА_2 постійно проживала у с. Нова Ободівка Гайсинського (Тростянецького) району Вінницької області, про що свідчить запис у свідоцтві про смерть та довідки Новоободівського старостинського округу, а тому на підставі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є Тростянецький нотаріальний округ. Після її смерті залишилось спадкове майно у виді земельної частки (пай), розміром 2,05 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території АТЗТ «Поділля», с. Нова Ободівка Гайсинського (раніше Тростянецького) району Вінницькоїобласті, що належало їй особисто. Відповідно до довідки виданої Новоободівським старостинським округом Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_2 , 1906 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом із онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та вели спільне господарство.

Батько позивача - ОСОБА_3 , є онуком та спадкоємцем ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено довідкою виданою Новоободівським старостинським округом Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача - ОСОБА_3 спадпоємцем якого є ОСОБА_1 . Спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 , на підставі ст. 1223, 1266 ЦК України є ОСОБА_1 .

На даний час правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач не має. Так, як на земельну ділянку, яка належала покійній ОСОБА_2 оригінал свідоцтва втрачений, однак збереглася його копія.

ОСОБА_1 звернулась в другу Тростянецьку державну нотаріальну контору до державного нотаріуса ОСОБА_4 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. 08.03.2024 позивач отримала відмову у видачі свідоцтва, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на дане майно, та на думку нотаріуса, відсутні документи, що підтверджують родинні зв`язки, запропоновано звернутись до суду з визнанням права на дану земельну ділянку.

ОСОБА_1 є двоюрідною правнучкою ОСОБА_2 . Однак документи, що підтверджують їхні родинні зв`язки не збереглися. А саме прослідковується не увесь ланцюжок. Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , її батько є ОСОБА_3 . Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , його батько є ОСОБА_5 , а мати ОСОБА_6 . Згідно з витягом з погосподарської книги випливає, що до членів родини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , входив онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто документально у позивача відсутні відомості про народження ОСОБА_6 , яка є матір`ю ОСОБА_3 та відомості про батків, ОСОБА_2 . Звернення до Тростянецького відділу ДРАЦС також нічого не дало, адже з відповіді вбачається, що такі відомості відсутні. У зв`язку із наведеним, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_1 є двоюрідною правнучкою ОСОБА_2 . Встановлення факту родинних відносин потрібно для оформлення спадкових справ, а саме: визнання права на земельну ділянку в судовому порядку

Крім цього, позивач через свого адвоката звертався до відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із запитом про можливість отримати дублікат сертифіката на земельну частку (пай) оскільки оригінал втрачено, на що отримали відмову. Враховуючи, що до позивача перейшло право на земельну ділянку, та які він не має змоги оформити відповідно до вимог законодавства у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визначення наявності цього майна має вирішуватися в судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно. В тому разі коли позивач не оформить спадщини, майно буде вважатись відумерлим та перейде до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, тому позивач визначив її відповідачем.

Також позивач висловився, що судові витрати бажає нести самостійно.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відповідач не скористався правом регламентованим ст. 178 ЦПК України щодо подання відзиву.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 27 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків.

З урахуванням заяви представника позивача розгляд справи відкладався на 25 вересня 2024 року.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Конякін М. С. позовні вимоги повністю підтримує і просить задовольнити, висловився, що не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідач - Ободівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, належно повідомлена про день та час розгляду справи, в судові засідання призначені на 19.09.2024 та на 25.09.2024 свого уповноваженого представника не направлено. Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання чи іншого змісту на адресу суду не надходило.

Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за відсутності сторін, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та статтей 280-282 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що до суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 4-5).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 94 роки, у селі Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 01 червня 2001 року зроблено запис за №26, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 (а.с. 6).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 50 років в селі Нова Ободівка Тростянецького району вінницької області, про що 07.07.2003 зроблено запис за №35, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 (а.с. 7).

У свідоцтві про народження позивача батьками зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с. 8).

Зі змісту копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 випливає, що його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 9).

Як зазначено у довідці №211 від 14.02.2023 Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, вона видана Новоободівським старостинським округом Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про те, що ОСОБА_2 , 1906 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , на день смерті проживала разом з онуком ОСОБА_3 , 1952 року народження за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить запис в погосподарській книзі. Спадкоємцем після її смерті є онук ОСОБА_3 , який своєчасно прийняв спадщину, тому що фактично вступив в управління спадковим майном, а саме: проводив похорони, обрядові обіди, доглядав житловий будинок та присадибну ділянку, проводив невеликі ремонти, благоустрій, сплачував належні платежі та вживав заходів до охорони спадкового майна (а.с. 13).

Згідно із листами Тростянецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09.02.2023 за №98-28.13-35 випливає, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян факт державної реєстрації народження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відсутні (а.с. 15-16).

Відповідно до копії сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5 виданого 29.02.2000, його видано члену колективного сільськогосподарського підприємства АТ ЗТ «Поділля» с. Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області ОСОБА_2 , яка проживає в с. Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області на підставі рішення Тростянецької районної державної адміністрації від 23.02.2000 №48, в тому, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АТЗТ «Поділля» розміром 2,05 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 10).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 14.12.2021 №273/14-21, наданої на запит адвоката Конякіна М. С., відповідно до відомостей наявних у Відділі Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), по Новоободівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області, повідомлено, що на гр. ОСОБА_8 був виготовлений та виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_5, який зареєстрований за №23 від 20.03.2000, розташована на території Новоободівської сільської ради. Згідно зі схемою розпаювання, дана земельна ділянка рахується за № НОМЕР_4 , яка знаходиться в державному земельному кадастрі з кадастровим номером 0524183900:01:002:0260 загальною площею 2,2199 га, Державний акт на право власності на яку не виготовлявся та не видавався, станом на 05.10.2020 Джулинською сільською радою Бершадського району зареєстровано речове право на земельну ділянку. Щодо видачі дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай) відмовлено у зв`язку з відсутністю бланків даних сертифікатів. Тому рекомендовано звернутися до суду (а.с. 11)

Згідно із Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 57143,04 грн (а.с. 12).

Відповідно до постанови державного нотаріуса Другої тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області Кощеєвої Г. С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.03.2024 №140/02-31, гр. ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 2,05 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території АТЗТ «Поділля», с. Нова Ободівка Гайсинського (раніше Тростянецького) району Вінницької області , після смерті гр. ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , в зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано документи, що підтверджують право гр. ОСОБА_2 на вище зазначене спадкове майно (а.с. 17).

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_9 повідомила, що вона знайома із позивачем - це її тітка. ОСОБА_2 прабабушка тітки ОСОБА_1 по батьковій лінії. Зазначає, що тітка доглядала ОСОБА_2 до кінця її днів. Свідок погано пам`ятає ОСОБА_2 , адже та померла коли їй був лише рік, але зазначає, що зі слів рідних і навіть є фотокартка, як ОСОБА_2 тримає її маленьку на руках. На момент смерті ОСОБА_2 проживала у ОСОБА_1 , оскільки іншої рідні у неї не було. Була дочка, але вона давно померла.

Свідок ОСОБА_7 повідомила, що вона є матір`ю позивача і ОСОБА_3 був її чоловіком, а ОСОБА_2 його бабуся. Відповідно ОСОБА_1 є правнучкою ОСОБА_2 Дочка обходила бабку в неї нікого не було, доглядала її до смерті. Спочатку ходила до баби ОСОБА_2 , а потім забрала її до себе і у 2001 році вона померла.

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст.1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із приписами статті 1266 ЦК України (Спадкування за правом представлення) Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Згідно зі статтями 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною другою передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

В оформленні права на спадщину на спадкове майно та видачі відповідного свідоцтва позивачу нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право спадкодавця на земельну частку (пай).

Згідно із п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішені спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п.16, 17 Перехідних положень ЗК України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно із п.3.5 Інформаційного листа ВССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Враховуючи те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України, його цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за ним права на спадкове майно.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Реалізувати свої права на спадок в позасудовому порядку позивач не може. Дослідивши надані сторонами докази, суд робить висновок про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Задовольняючи позов в частині встановлення факту родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 є двоюрідною правнучкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд враховує, що цей факт підтверджується наданими письмовими доказами, зокрема довідками Новоободівського старостинського округу Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, свідоцтвами про народження позивача, де її батьком зазначено ОСОБА_3 , який є онуком ОСОБА_2 та її спадкоємцем, та показами свідків, які підтвердили те, що покійна ОСОБА_2 є прабабусею позивачки. Суд також враховує те, що метою встановлення даного факту є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Також, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті батька, однак, отримати свідоцтво про прийняття спадщини не може через відсутність правовстановлюючих документів.

Тож суд вважає, що за позивачем необхідно визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , право на земельну частку (пай), розміром 2,05 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності АТЗТ «Поділля», та розташована на території с. Нова Ободівка Гайсинського (раніше Тростянецького) району Вінницької області, яке належало померлій ОСОБА_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5, та успадкована шляхом фактичного прийняття спадщини батьком позивача ОСОБА_3 . ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 , однак, отримати свідоцтво про прийняття спадщини не може через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Обставини, які б вказували, що спадкодавець при житті неправомірно набув або володів сертифікатом на земельну частку (пай) в суді не встановлено, натомість зазначений сертифікат дійсно рахується за ОСОБА_2 , яка є спадкодавцем ОСОБА_3 . Враховуючи, що нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає, що за ним необхідно визнати право на спадкове майно в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 200, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 , є двоюрідною правнучкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , право на земельну частку (пай), розміром 2,05 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності АТЗТ «Поділля», та розташована на території с. Нова Ободівка Гайсинського (раніше Тростянецького) району Вінницької області, яке належало померлій ОСОБА_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_5.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до відповідного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Ободівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ - 04331107, адреса місцезнаходження: вул. Ватутіна, 8, село Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353.

Повний текст рішення складено 26 вересня 2024 року.

Суддя О. Г. Борейко

СудТростянецький районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення25.09.2024
Оприлюднено01.10.2024
Номер документу121909258
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —147/932/24

Рішення від 25.09.2024

Цивільне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

Рішення від 25.09.2024

Цивільне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

Ухвала від 27.08.2024

Цивільне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

Ухвала від 04.07.2024

Цивільне

Тростянецький районний суд Вінницької області

Борейко О. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні