Ухвала

від 27.09.2024 по справі 333/5676/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 333/5676/24

Провадження №: 2/336/2816/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши зустрічну позовну заяву адвоката Сандак Ірини Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, про визначення порядку участі батька у вихованні дитини,

23.09.2024 року до суду від представника відповідача адвоката Сандак І.А. надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про визначення місця проживання дитини із матір`ю та порядку участі батька у вихованні дитини.

Дослідивши зміст первісної позовної заяви та зустрічного позову, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що згідно з позовною заявою позивач ОСОБА_2 , посилаючись на те, що він з квітня 2022 року проходить військову службу у НГУ, проте бажає спілкуватися з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (як особисто, так по телефону), проте відповідач уникає їх зустрічам, просив суд зобов`язати відповідача ОСОБА_1 не чинити йому перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з сином шляхом визначення певних (вказаних у прохальній частині позову) способів участі батька у вихованні та спілкуванні з сином.

Тобто, предметом спору за первісним позовом є усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі одного із батьків (того, хто проживає окремо від дитини) у вихованні дитини (це можуть бути періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо; місце та час їхнього спілкування). Будь-яких вимог щодо визначення місця проживання дитини позивачем не пред`явлено.

Натомість, згідно зустрічної позовної заяви представник ОСОБА_1 (відповідача за первісним позовом) просить суд визначити постійне місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з його матір`ю ОСОБА_1 , хоча це є зовсім іншою вимогою та стосується іншого предмету спору та може бути розглянуто в іншому позовному провадженні. Таким чином, зустрічна позовна заява має інший предмет спору, який не стосується правовідносин, які виникли між учасниками даної справи.

Інші позовні вимоги зустрічного позову полягають в тому, що відповідач ОСОБА_1 , визнаючи те, що батько дитини має право на спілкування з дитиною та на участь у вихованні дитини, не погоджується лише з тим порядком та способами спілкування батька з малолітньою дитиною, які зазначив в прохальній частині позову батько дитини ОСОБА_2 .. У зустрічному позові відповідач просить суд визначити порядок участі батька у вихованні та спілкуванні із сином за рекомендацією органа опіки та піклування. Фактично це не є позовними вимогами зустрічного позову, а за своєю суттю такі вимоги є частковим невизнанням первісного позову, що має бути викладено у відзиві на позов.

Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним. Тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.

Правова природа зустрічного позову полягає в тому, що він робить неможливим розгляд первісного позову без зустрічного, оскільки направлений на зарахування вимог або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову, або коли виникають з одних правовідносин.

Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2 роз`яснено, що об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.

Дослідивши матеріали за первісним позовом та за зустрічним позовом, суд приходить до висновку, що розгляд первісного позову не є взаємопов`язаним з розглядом зустрічного позову, зокрема задоволення зустрічного позову не виключить можливість задоволення первісного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення спору, а також істотно розширить предмет доказування.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для об`єднання позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, а отже у прийнятті зустрічного позову необхідно відмовити.

При цьому суд роз`яснює, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості у разі наявності спору щодо визначення постійного місця проживання дитини із його матір`ю звернутись до суду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 174,175,193 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити в прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини із матір`ю та порядку участі батька у вихованні дитини.

Зустрічну позовну заяву повернути представнику ОСОБА_1 адвокату СандакІ.А та роз`яснити право звернутися до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, однак може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.С. Боєв