Ухвала

від 24.09.2024 по справі 465/2643/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/2643/23

2/465/267/24

Ухвала

про залишення позову без розгляду

24.09.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі судового засідання Савченко А.К.

в ході підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування моральної та матеріальної шкоди

встановив:

Позивачка звернулася в суд з позовною заявою про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10.05.2023р. прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, та у справі призначено судове засідання.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01.05.2024р. постановлено перейти до розгляду цивільної справи №465/2643/23 за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, у справі призначено підготовче засідання на 10 липня 2024 року на15год.00хв., визнано явку позивачки та представника відповідача обов"язковою в підготовче засідання, для надання пояснень з приводу обставин справи.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

В підгтовчі засідання, призначені судом на 10.07.2024р. та 24.09.2024р. позивачка не прибула, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду цивільної справи.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2024р. не прибув, подав заяву пр залишення позову без рогляду у зв"язку з черговою неявкою позивачки.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Згідно з частинами 1, 2статті 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч.4 ст. цієї статті вказує на те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст..ст. 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зокрема, відповідно до п.2 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до п.3 вказаної норми закону з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявку позивачки в підготовчі засідання 10.07.2024р. та 24.09.2024р. суд визнає повторною, двічі підряд, у зв`язку з цим, безпідставною, оскільки стороною не надано підтверджень щодо об`єктивності підстав неявки в судові засідання та незабезпечення оригіналу кредитної справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 № 711/7486/19 ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права,здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

В цій же справі Суд дійсно врахував обставини, за яких позивач неодноразово не з`явився до суду, як підстави достатні для залишення позовної заяви без розгляду.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Суд вважає, що позивачка через свою чергову неявку в підготовче засідання двічі поспіль фактично демонструє суду відсутність свого інтересу у як найскорішому розгляді справи по суті, і така поведінка позивачки фактично обумовлює перебування в провадженні не вирішеної по суті справи поза строками, що передбачені цивільним процесуальним законодавством для розгляду такої справи, тобто поза межами розумних строків.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.03.2021 року у справі № 558/9/18, зокрема, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Крім того, суд враховує і правову позицію Верховного Суду, яка була висловлена у постанові ВП ВС від 12 січня 2023 року у справі за № 9901/278/21 щодо того, що позивач, ініціювавши судовий розгляд справи, повинен (повинна) активно використовувати визначені законом процесуальні права.

Зважаючи на викладене, суд вважає встановленим, що в порущення вимог чинного законодавства позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у призначені підготовчі засідання не з`являється, не повідомляє поважність причини своєї неявки, а відтак не виконує вимогу суду про обов"язкову явку в підготовче засідання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За даних обставин, суд дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що неявка позивачки перешкоджає вирішенню спору, у зв`язку з чим, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.43, 257, 258-260, ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування моральної та матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя В. Кузь