Ухвала

від 25.09.2024 по справі 464/1517/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/1517/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/953/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 вересня 2024 року,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_6

адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ,

встановила:

на розгляді Сихівського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023140000000203 05 липня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 16 вересня 2024 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 листопада 2024 року.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 покликається на необґрунтованість клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення об`єктивно не довела наявності перелічених ризиків, окремі з яких втратили актуальність.

Вважає, що досліджені судом докази поза розумним сумнівом вказують на відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Акцентує, що на даний час кримінальне провадження за ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 305 КК України закрите, у зв`язку з відсутністю події злочину.

Зазначає, що судом першої інстанції при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 суттєво змінилася кваліфікація дій останнього від кваліфікації, що була врахована апеляційним судом при обранні запобіжного заходу без альтернативи застави.

Наголошує, що всупереч вимог ст. 194 КПК України суд не виконав обов`язку стосовно встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім цього, звертає увагу, що під час розгляду клопотання прокурора судом не враховано наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, родини, сім`ї, його позитивну характеристику і відсутність судимостей, а також те, що відносно обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави і під час дії такого, ОСОБА_6 не було допущено порушень покладених на нього обмежень.

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 вересня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід з альтернативою внесення застави.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи захисників обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення ухвали суду без зміни, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Так, порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає доведеним прокурором, що ризики заявлені у клопотанні не зменшились.

Отже, на думку колегії суддів, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, виправданим є подальше тримання під вартою ОСОБА_6 , з врахуванням тяжкості інкримінованих йому за ч.1, 2, 3 ст. 307 КК України кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого та мотивів прокурора, оскільки ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, з чим погоджується і колегія суддів.

Виходячи з наведеного, є всі підстави вважати недостатнім застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, про що вірно зазначено в ухвалі суду першої інстанції, в тому числі і застави, розмір якої, у відповідності до положень п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, підставно і мотивовано з урахуванням теперішніх реалій та інтересів суспільства, не визначено в оскаржуваному рішенні, з огляду на вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Покликання захисника про наявність у обвинуваченого постійного місця проживання і його позитивні характеризуючи дані, на думку колегії суддів, не є визначальними обставинами, які давали б можливість застосувати запобіжний захід з альтернативою внесення застави.

Що стосується доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, то такі, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, при вирішенні питання про законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів звертає увагу на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, що обумовлює наявність певних особливостей та істотно відрізняє порядок перевірки судового рішення від аналогічних рішень суду, які ухвалені на стадії досудового розгляду кримінального провадження.

Зокрема, на стадії судового розгляду кримінального провадження, такий стандарт доказування як «обґрунтована підозра» втрачає свою актуальність і при оцінці доказів повинен бути застосований критерій доведеності «поза розумним сумнівом», який випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Однак, цей критерій може бути застосований тільки під час ухвалення за результатами розгляду кримінального провадження остаточного судового рішення.

Відтак, колегія суддіввважає доведеноюактуальність зазначенихпрокурором ризиків,приходить довисновку,що протиправнаповедінка обвинуваченогоі надалімає свійраціональний змістта високийступінь імовірностіі не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 16 вересня 2024 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4