Рішення

від 24.09.2024 по справі 739/1738/24

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/1738/24

Провадження № 2/739/367/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

24 вересня 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Іващенка А.І. секретаря Неживець К.В.,

за участі:позивача ОСОБА_1 представника позивача адвоката Костюченка В.К. розглянувши у відкритому судовому в м. Новгород-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Новгород-Сіверська ПМК-86» про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свогопредставника адвокатаКостюченка В.К. звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 26.05.1992року позивач купив зазначену квартиру у підприємства «ПМК-86» згідно договору зареєстрованому за №3640 та проживає в даній квартирі. При цьому в договорі купівлі-продажу нотаріусом була допущена помилка в номері будинку замість 22а невірно зазначено 22. У позивача відсутня можливість здійснення реєстрації власності відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» через помилку в договорі купівлі-продажу, тому змушений звернутися до суду. Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити повному обсязі.

Відповідач ПАТ«Новгород-СіверськаПМК-86» в судове засідання не з`явилися, відзив на позов не надали, причини неявки в судове засідання не повідомили.

Суд заслухавши представника позивача та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Враховуючи позовні вимоги позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, беручи до уваги відсутність відповідача, яка належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, який відзиву не подав, суд приходить до висновку про можливість заочно розглянути справу відповідно дост. 280 ЦПК України. В судовому засіданні встановлено, що 26.05.1990року позивач купив зазначену квартиру у підприємства «ПМК-86» згідно договору зареєстрованому за №3640 (а.с.6-7)

В договорі купівлі-продажу від 26.05.1992року зазначена адреса АДРЕСА_2 .(а.с.6-8)

Згідно інформаційної довідки КП Новгород-Сіверське МБТІ №60 від 14.05.2024р. зазначено, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 .(а.с.9)

Згідно паспорту громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 у графі місце проживання зазначено АДРЕСА_2 з 09.01.1988року (а.с.13)

У технічному паспорті виготовленого на ім`я ОСОБА_1 зазначена адреса АДРЕСА_2

Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Відповідно дост.392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У пунктах 106-107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року в справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19) вказано, що відповідно достатті 392 ЦК Україниособа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовою для застосуваннястатті 392 ЦК Україниє відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. За змістомст.41 Конституції Українита ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Відповідно до ч.1ст.317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1 та ч.2ст.319 ЦК України). Згідно із ч.1ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно дост.182 ЦК Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Згідно зіст.392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Враховуючи, що відповідно дост.328 цього Кодексунабуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченомустаттею 392 ЦК України. Вирішуючи спір про визнання права власності на підставіст.392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Така правова позиція відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у його постановах від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17, від 27 червня 2018 року у справі № 904/8186/17, від 11.04.2019 року у справі № 910/8880/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 916/1608/18. Досліджені судом докази вказують на те,що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказану квартиру позивач набув у встановленому законом порядку і його право власності підтверджується договором купівлі-продажу. Однак, враховуючи, що у договорі купівлі-продажу не вірно зазначений номер будинку 22 замість вірного 22А, через що право власності позивача оспорюється, відсутність можливості в позасудовому порядку внести зміни в правовстановлюючі документи, а також враховуючи наявність достатніх доказів, які свідчать, що спірна квартира належить саме позивачу, суд на підставіст.392 ЦК Українивважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Керуючись ст.ст.12,13,263-265 ЦПК України,ст.392 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 доПАТ «Новгород-СіверськаПМК-86» про визнанняправа власності задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: А.І. Іващенко