Ухвала

від 26.09.2024 по справі 607/20718/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2024 Справа №607/20718/24 Провадження №1-кс/607/5725/2024

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

прокурор Тернопільської окружної прокурати ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42022212050000003 від 06.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, а саме на об`єкти нерухомого майна, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:06:003:0032, площею 0,012 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:06:003:0025, площею 0,012 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належить ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.

В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явилася, скерувала на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі прокурора, клопотання підтримує та просить задовольнити.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає наступне.

Слідчий суддя встановив, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022212050000003 від 06.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що рішенням 54 сесії 7 скликання Тернопільської міської ради від 21.08.2020 №7/54/60 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою вул. 15 Квітня (гр. ОСОБА_5 та інші)», за результатами розгляду звернень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , останнім надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язано громадян в шестимісячний термін подати на затвердження проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На підставі даного рішення КП «Земельно-кадастрове бюро» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 площею 0,1200 га для індивідуального садівництва в межах м. Тернопіль, вул. 15 Квітня.

В ході досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки вибули з комунальної власності з кадастровими номерами 6110100000:06:003:0032 та 6110100000:06:003:0025 у приватну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 незаконно.

Таким чином, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на земельні ділянки, оскільки без їх арешту ОСОБА_5 та ОСОБА_4 матимуть нічим необмежене право відчужити земельні ділянки третім особам, передати їх в іпотеку, здійснити їх поділ на декілька земельних ділянок або об`єднання з іншими земельними ділянками, що ускладнить притягнення до відповідальності винних осіб, спроможність запобігти (усунути) порушення закону, а також втрати можливості використання земельних ділянок як доказу у кримінальному провадженні, здійснити незаконну порубку наявних на земельних ділянках дерев.

Станом на даний час потреба у застосуванні арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 6110100000:06:003:0032 та 6110100000:02:026:0034, площею 0,12 га кожна, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 не відпала, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, існує необхідність в проведенні експертних досліджень та ряду слідчих дій, наявна загроза подальшого неналежного їх використання, і для забезпечення збереження предмету посягання кримінального правопорушення необхідна заборона використання земельних ділянок.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно першого речення абзацу 2 ч.1 ст.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На підставі ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Із змісту клопотання вбачається, що прокурор просить накласти арешт на земельні ділянки з огляду на те, що в органу досудового розслідування існує необхідність в проведенні експертних досліджень та ряду слідчих дій, наявна загроза подальшого неналежного їх використання, і для забезпечення збереження предмету посягання кримінального правопорушення необхідна заборона використання земельних ділянок.

Однак, в тексті клопотання прокурора, останньою не наведено будь-яких ризиків знищення майна, не надано доказів наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину, не доведено необхідності арешту майна.

Також, прокурором не доведено, що без арешту вказаного майна не можливо проведення слідчих дій, а також не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться в клопотанні, і що він виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, якій належить майно, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права власності, є розумними і співрозмірними із завданням кримінального провадження.

На підставі наведеного, враховуючи недоведення стороною обвинувачення необхідності в накладенні арешту на вказане майно та існування ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження №42022212050000003 від 06.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, а саме про накладення арешту шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на об`єкти нерухомого майна, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:06:003:0032, площею 0,012 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:06:003:0025, площею 0,012 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1