Рішення

від 18.09.2024 по справі 674/393/24

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/393/24

Провадження № 2/674/288/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Мудрицької Л.В., представника позивачкиадвоката НаталюкаН.М.,відповідачки ОСОБА_1 ,її представникаадвоката КлюцукаВ.П.,розглянувши впорядку загальногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданніцивільну справуза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема, земельна ділянка та житловий будинок в АДРЕСА_1 . Позивачка є спадкоємцем майна померлого за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки її мати залишила заповіт згідно якого земельну ділянку площею 1,99 га з кадастровим номером 6821888700:04:004:0026, яка розташована на території Тернавської сільської ради заповіла ОСОБА_2 Сестра позивачки ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері згідно іншого заповіту.

Позивачка звернулась до приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Люзняка О.М. з питанням оформлення спадщини, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що належало ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини встановленого чинним законодавством. В установлений законом шестимісячний термін позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, оскільки у період з 05.09.2022 по даний час хворіє і продовжує лікуватись, а також позивачка вважала, що діє у відповідності до вимог п.3 постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» розуміючи, що строк для прийняття спадщини продовжений, тому звертається до суду з заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 15.03.2024 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження. 22.05.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 01.07.2024 постановлено повернутись до стадії підготовчого провадження по справіта призначенопідготовче судовезасідання. 12.08.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_2 у судовомузасіданні заявупідтримала тапросила задовольнити.Вказала,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама,була трохив неїна похороні,але довгобути немогла,оскільки поганосебе почувала.Про спадщинузнала,з мамоюробили заповітв сільськійраді.Після смертімами хворіла,був ішемічнийінсульт,лікувалася,їздила влікарню колибуло погано2-3рази намісяцьта їздила в смт. Дунаївці капатися автобусом, на стаціонарному лікуванні не була, ходить з палкою. Коли одужала, то почала збирати документи та у вересні 2023 дочка повезла її до нотаріуса. Однак, документи не подала, бо не було свідоцтва про народження.

Представник позивачки адвокат Наталюк Н.М. у судовому засіданні зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки і відповідачки та залишила заповіт на них обох. Позивачка звернулася до нотаріуса, однак не мала свідоцтва про народження і їй було відмовлено. Після одужання знову звернулася до нотаріуса, однак нотаріус повідомив, що вона пропустила строк для прийняття спадщини. Строк пропущений з поважних причин, через важку хворобу позивачки.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Пояснила, що сестра приїжджала на похорон матері, трохи побула, казала, що боїться, щоб не було другого інсульту. 21.09.2023 приїхали до нотаріуса Люзняка О.М. ОСОБА_2 запитувала нотаріуса, що робити, бо до шести місяців не подала заяву про прийняття спадщини. У сестри не було свідоцтва про народження, нотаріус сказав їхати в РАЦС, що й зробили. 24.02.2024 поїхали знову до нотаріуса, який віддав документи та роз`яснив ОСОБА_2 , що вона пропустила строк прийняття спадщини, наслідки пропуску і можливість звернення до суду. Вказала, що коли ОСОБА_1 була хвора, то доглядала її, возила в лікарню, однак у квітні-травні 2023 сестра вже себе почувала нормально, ходила по подвір`ї та у вересні 2023 року була здорова, ходила без палички, вони спілкувались та мала можливість звернутись до нотаріуса.

Представник відповідачки адвокат Клюцук В.П. у судовому засіданні вказав, що позивачка мала можливість звернутися до нотаріуса. ОСОБА_2 дійсно хворіла, у неї був інсульт, однак це було в 2022 році. Відсутні докази безпорадного стану ОСОБА_2 , яка не була лежачою і в будь-який час могла звернутися до нотаріуса. Позивачка не скористалася своїм правом прийняття спадщини.

Також направив до суду відзив на позов, в якому зазначає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки кінцевий строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 10.08.2023 . ОСОБА_2 разом з відповідачкою ОСОБА_1 безпосередньо 21.09.2023 відвідували приватного нотаріуса з питань оформлення спадщини, однак своїм правом щодо прийняття спадщини позивачка не скористалась. Крім того, згідно долученої до позовної заяви довідки сімейного лікаря не підтверджують факт того, що позивачка перебувала у тяжкому чи безпорадному стані, що унеможливлювало вчасно подати заяву про прийняття спадщини. З виписки з амбулаторної карти позивачки вбачається, що станом на 23.09.2022 в неї не було діагностовано тяжкий чи безпорадний стан. Твердження позивача про те, що запровадження в країні воєнного стану є поважною причиною не звернення із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк є помилковим та таким, що суперечить чинному законодавству України, оскільки строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним, п.3 постанови КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що її мати ОСОБА_2 хворіла з вересня 2022 року, після інсульту в неї була погана мова, рука не працювала, була депресія, це тривало більше півроку. Возила маму в лікарню та в смт. Дунаївці, на похороні мама лише попрощалася з бабою. Знала, що мати з відповідачкою вперше їздили до нотаріуса, другий раз мати її просила завезти до нотаріуса. Також ОСОБА_1 пропонувала ОСОБА_2 їхати до нотаріуса, але вона ще не могла, бо не було свідоцтва. В подальшому мама вже не просила везти її. Між позивачкою та відповідачкою виникали сварки по телефону з приводу спадщини та у нотаріуса.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що працює в старостаті, заходив збирати сміття та бачив ОСОБА_2 на подвір`ї, вона була в поганому стані. Також бачив, що йшла з велосипедом, бо їхати не може. Після смерті матері ОСОБА_2 не бачив, знав, що вона дуже хворіла. Приїжджала з сином до нього та питала чи буде свідком.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 захворіла у вересні 2022 року, після смерті мами не могла говорити, вживала ліки, лежала. Це продовжувалось більше пів року, за нею доглядали син та дочка. Приходила до неї два рази на тиждень. Також після смерті мами ОСОБА_2 лежала, могла виходити на вулицю, до ліжка прикута не була. На даний час стан її покращився, господарства у неї немає, на вулицю не ходить, спілкуються по телефону.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що коли похоронили бабусю, то його тітка ОСОБА_2 приходила лише попрощатися. У вересні 2022 року вона перенесла інсульт, про лікування йому нічого не відомо. Також часто заїжджав до тітки, вона виходила до хвіртки, показувала город, була жвавою, ходила. У квітні 2023 року бачив тітку, вона стояла на табуретці і білила кухню, у господарстві були кури і двоє поросят. У вересні їздили до нотаріуса, однак у ОСОБА_2 не було свідоцтва про народження, тому повезли її назад у село. Коли нотаріус сказав, щоб хату залишити ОСОБА_1 , тітка почала скандалити.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що після смерті баби майже щотижня приїжджали в село, заїжджали до ОСОБА_2 , вона показувала своє господарство, город. Також їй відомо, що у вересні 2022 року у ОСОБА_2 був інсульт, на третій день вона уже ходила. З вересня 2023 року з нею не бачилась, лише знає, що позивачка та відповідачка їздили приймати спадщину та у зв`язку із цим перестали спілкуватися.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, свідків, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, зокрема, земельна ділянка площею 1,99 га з кадастровим номером 6821888700:04:004:0026 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тернавської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №2580747 та житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 та підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №34628708.

Відповідно до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №72562191 від 23.05.2023, №76354675 від 26.03.2024 ОСОБА_3 склала заповіти.

Як вбачається із заповіту від 19.06.2019 року зареєстрованого в реєстрі за №5, посвідченого старостою сіл Тернова, Харитонівка Дунаєвецького району Хмельницької області Цапар А.Ф., земельну ділянку площею 1,99 га за кадастровим номером 6821888700:04:004:0026, яка знаходиться на території Тернавської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 .

Як вбачається із заповіту від 19.06.2019 року зареєстрованого в реєстрі за №6, посвідченого старостою сіл Тернова, Харитонівка Дунаєвецького району Хмельницької області Цапар А.Ф., земельну ділянку площею 1,99 га за кадастровим номером 6821888700:05:001:0044, яка знаходиться на території Тернавської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1

ОСОБА_1 оформила спадщину після смерті ОСОБА_3 та приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Люзняком О.М. видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер: 6821888700:05:001:0044площею 2,0117 га, яка розташована на території Тернавської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначене підтверджується копією спадкової справи №71/2023 заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Згідно постанови приватного нотаріуса Кам`янець-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу ЛюзнякаО.М.про відмовуу вчиненнінотаріальної дії№63/02-31від 20.02.2024 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що належало ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини протягом шестимісячного терміну.

Померла ОСОБА_3 на день смерті постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті у вказаному будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Згідно Виписки №7974 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 з 12.09.2022 по 23.09.2022 перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради з діагнозом правобічний геміпарез, супутні захворювання ішемічний інсульт в лівій СМА.

Згідно довідок №218, №234 Дунаєвецької амбулаторії загально практики сімейної медицини ОСОБА_2 хворіє і лікується з 15.11.2023 по 24.11.2023 на дому з приводу церебрального атеросклерозу, дисциркуляторна гіпертензивна енцефалопатія ІІІ ст. Згідно довідки №259 від 04.07.2024 Дунаєвецької амбулаторії загально практики сімейної медицини ОСОБА_2 хворіє і лікується амбулаторно.

Відповідно до ст.ст.1220, 1222 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

За правилами ч.1 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч.1 ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За положеннями ч.3 ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 №6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №565/1145/17, від 17.10.2019 у справі №766/14595/16, від 30.01.2020 у справі №487/2375/18, від 31.01.2020 у справі №450/1383/18.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст.1270ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

У постановах Верховного Суду від 11.07.2018 в справі №381/4482/16-ц та від 11.11.2020 в справі №750/262/20 зазначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

У постанові від 20.10.2021 в справі №405/7111/19 Верховний Суд зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Крім того, суд має враховувати тривалість неподання заяви про прийняття спадщини і після закінчення шестимісячного строку, передбаченого ст.1270 ЦК України, дотримання заявником таких засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Як встановлено судом, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , кінцевий строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 10.08.2023, при цьому позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини лише 20.02.2024.

Обґрунтовуючи поважність причин пропускустроку для прийняття спадщини, позивачка посилається на те, що вона з 05.09.2022 хворіла. На підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 надала копію виписки №7974 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого про те, що вона з 12.09.2022 по 23.09.2022 перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради з діагнозом правобічний геміпарез, супутні захворювання ішемічний інсульт в лівій СМА.

Згідно довідки №218 Дунаєвецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_2 хворіє і лікується з 26.10.2023 з приводу церебрального атеросклерозу, дисциркуляторна гіпертензивна енцефалопатія ІІІ ст.; згідно довідки №234 ОСОБА_2 хворіє і лікується з 15.11.2023 по 24.11.2023 на дому; згідно довідки №259 від 04.07.2024 ОСОБА_2 лікується амбулаторно.

Вищевказані медичні документи не свідчать про поважність причин неможливості своєчасного звернення до нотаріальної контори, оскільки дані документи не стосуються періоду шестимісячного строку для прийняття спадщини (з 10.02.2023 до 10.08.2023) та не підтверджують факт того, що позивачка перебувала у стані, що унеможливлювало вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Довідкисімейноголікаря лише підтверджують наявність діагнозів у ОСОБА_2 та її амбулаторне лікування (на дому) у зазначених періодах.

Крім того, як визнали сторони, позивачка ОСОБА_2 разом з відповідачкою ОСОБА_1 , безпосередньо 21.09.2023 також з пропуском зазначеного строку відвідували приватного нотаріуса Люзняка О.М. з питань оформлення спадщини. Однак обґрунтованих доводів щодо неможливості звернення до нотаріуса як до, так і після цього аж до 20.02.2024 не навела.

Також свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 усудовому засіданні пояснили, що ОСОБА_2 з квітня 2023 року вже ходила, займалась господарством, їздила до нотаріуса. Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_9 пояснили, що до ліжка ОСОБА_2 прикута не була, могла виходити на вулицю, неодноразово їздили в лікарню в смт. Дунаївці, також до нотаріуса.

Разом з тим, позивачкою не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті матері позивачки.

Крім того, позивачкою в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що діє у відповідності до вимог п.3 постанови КМУ від 28.02.2022 №164, розуміючи, що строк для прийняття спадщини продовжений.

Пунктом 3 постанови КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», у редакції, чинній до 23.05.2023 було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №676/47/21 та від 30.10.2023 у справі №196/143/21 тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

- правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюютьсяЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

- строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст.1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч.2 ст.1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України);

- законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

- пункт 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28.02.2022№164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» (у редакції, чинній до 23.05.2023) суперечить ст.ст.1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

З аналізу викладеного вбачається, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.1270 ЦК України, якою визначено присічний шестимісячний строк для прийняття спадщини, а посилання позивачки напостанову КМУ №164 від 28.02.2022є помилковими.

Як роз`яснено в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Згідно з ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

За наведених вище обставин суд дійшов до переконання, що позивачкою не доведено поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 84, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідачка: ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Повне судове рішення складено 27 вересня 2024 року.

Суддя О.М. Сосна