Ухвала

від 29.01.2024 по справі 504/2411/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/2411/21

Провадження №2/504/355/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2024 р. смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Доброва П.В.,

при секретарі Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Дачний кооператив «Сонячний» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання звільнити частину земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2021 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_4 , третя особа: Дачний кооператив «Сонячний» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання звільнити частину земельної ділянки.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.09.2021 року відкрито провадження у справі.

Представник ОСОБА_4 адвокат Тащі Любомира Юріївна подала клопотання про закриття провадження у справі. В клопотанні послалася на те, що даними Дачного кооперативу «Сонячний», який розташований за адресою: Одеська область, Одеський (колишня назва Лиманський, Комінтернівський) район, с. Вапнярка, вул.. Берегова, 30, на конференції від 15.12.2019 року було прийнято рішення про проведення обміру земельних ділянок всіх членів дачного кооперативу. Даний обмір необхідно було провести з метою уточнення площ кожної земельної ділянки, а також «прив`язати» до земельних ділянок, членів кооперативу, земельні ділянки із земель запасу, які знаходяться біля ділянок членів кооперативу.

Після обміру земельних ділянок був здійснений перерахунок членських внесків членам кооперативу. Тобто, безпосередньо Дачний кооператив «Сонячний» своїм рішенням, землі запасу «прив`язав» до ділянок членів кооперативу до яких вони прилягають. Всі нові розміри земельних ділянок були оголошені членам дачного кооперативу у 2020 році. По новим розмірам земельних ділянок будь-яких скарг чи зауважень, щодо неправильного обміру земельних ділянок не надходило.

Представник відповідача вважає, що, враховуючи суть спору то даний спор носить ознаки спору з кооперативних питань діяльності Дачного кооперативу «Сонячний», а саме щодо прийнятого рішення по розподілу земельних ділянок.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Відповідач та його представник в судовому засіданні підтримали надане клопотання та просили задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Вирішуючи питання щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Визначаючи предметну юрисдикцію вказаної справи суд виходив із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, суб`єктного складу учасників, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так предмет спірних правовідносин стосується прав членів садового товариства щодо користування земельними ділянками.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Правове регулювання діяльності дачних кооперативів здійснюється, зокрема,Законом України «Про кооперацію» та Статутом товариства.

Стаття 4 Закону України «Про кооперацію» встановлює основні принципи, на яких базується кооперація, а саме добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Статтею 36 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Дачний кооператив є добровільним громадським об`єднанням, яке створюється для організації колективного саду, підлягає реєстрації в органах державної влади та має статус юридичної особи. Діяльність садового товариства регулюється законодавством України та його статутом.

Відповідно до статей83,85 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у вигляді, зокрема товариств. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Кооператив є первісною ланкою системи кооперації та створюється у результаті об`єднання громадян та/або юридичних осіб для спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб, поліпшення свого економічного стану на засадах самоврядування (статті2,6 Закону України «Про кооперацію»).

Відповідно до статей97,98 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно Статуту дачного кооперативу «Сонячний» (нова редакція), дачний кооператив є неприбутковим товариством, провадить свою статутну діяльність, не маючи на меті отримання прибутку. Економічна, організаційна та правова діяльність дачного кооперативу «Сонячний» обумовлюється Конституцією України, Земельним кодексом України, Законами України «Про кооперацію», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Цивільного кодексу України, ґрунтується на принципах добровільного членства, поєднанні особистих, колективних і державних інтересів, безпосередньої участі членів товариства в керуванні його справами через виборні ограни.

Відповідно до розділу 4 п. 4.1. Статуту, членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, які внесли вступний внесок (на розвиток кооперативу) в розмірах визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статут, правил порядку та інших внутрішніх документів.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що відповідач ОСОБА_4 є членом Дачного кооперативу «Сонячний», місцезнаходження якого Одеська область, Одеський район, с. Вапнярка, вул.. Берегова, буд. 30.

Згідно наявних в матеріалах справи документів, відповідно до пояснень правління Дачного кооперативу «Сонячний», після геодезичної зйомки до земельної ділянки № НОМЕР_1 , якою володіє ОСОБА_4 автоматично приєднано ділянку площею 39 м2, так як він нею фактично користувався але не сплачував членські внески. Таким чином, з середини 2018 року за відповідачем зареєстрована земельна ділянка площею 187 м2. Позивачі не звертались до правління з тим, що їх позбавили місця для користування власними автомобілями. Однак, 01.04.2021 року позивачі звернулись до правління ДК «Сонячний» із заявою, про те, що спірна ділянка, яка розташована між земельними ділянками № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 площею 39 м2 перебувала протягом усього часу (до середини 2018 року) у користуванні позивачів і відповідача та використовувалась ними як місце для стоянки автомобілів.

Протоколом членів 2 кварталу ДК «Сонячний» від 01.04.2021 року було зафіксовано, що ОСОБА_4 незаконно присвоїв спірну земельну ділянку. Відповідач стверджував, що кооператив подарував йому ділянку, однак кооперативом таких рішень не приймалося. Станом на грудень 2022 року спірна земельна ділянка вилучена у всіх 4 членів кооперативу до вирішення спору по суті.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19) надала правовий висновок, за яким корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року № 695/2665/16-ц (14-105цс20); від 24 квітня 2019 у справі № 509/577/18; від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18; від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19; від 12 лютого 2020 року у справі № 916/1253/19, від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19, від 05 березня 2020 року у справі № 918/703/18, від 04 серпня 2020 року у справі № 902/495/19, від 24 червня 2020 року у справі № 361/1059/17 та інших. А саме, з набранням чинності Законом України «Про кооперацію» (далі - Закон № 1087-IV) садівничі товариства отримали можливість здійснити реєстрацію такої юридичної особи, як обслуговуючого кооперативу.Відповідно до статті 15 цього Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Можна зробити висновок, що кооперація є одним із різновидів господарської діяльності, здійснюваної у формі кооперативу, правовідносини з питань участі членів кооперативу в управлінні кооперативом та обранні органу управління належать до юрисдикції суду і не є внутрішньою діяльністю кооперативу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року № 695/2665/16-ц (14-105цс20) вказує, що у разі, якщо спір стосується реалізації прав членів кооперативу на управління кооперативом, тобто корпоративних за змістом правовідносин, то він підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), зробила висновок, за яким корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

У статтях 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Згідно зі статтею 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частини перша, третя статті 167 ГК України).

Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 255ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 81, 95, 185, 255, 256, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Тащі Любомири Юріївни, діючої в інтересах ОСОБА_4 ,про закриттяпровадження -задовольнити .

Провадження у справі № 504/2411/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Дачний кооператив «Сонячний» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання звільнити частину земельної ділянки закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги ухвала,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Добров П.В.