Рішення

від 26.09.2024 по справі 363/4291/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" вересня 2024 р. Справа № 363/4291/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

26 вересня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Рукас О.В.;

за участю секретаря судових засідань Охоти Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» (адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Мєшкова, буд. 20; код ЄДРПОУ: 41750925) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 05.05.2018 року між ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 150651КВ про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони, відповідно до умов якого ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 погоджений перелік послуг у виді охорони об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (котеджне містечко База Авіатор), а ОСОБА_1 зобов`язався оплатити вартість наданих послуг.

ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» свої зобов`язання за договором виконувало належним чином у повному обсязі. У свою чергу, з моменту підписання договору ОСОБА_1 періодично допускав прострочення оплати за звітний місяць, в якому надавалися послуги. З червня місяця 2022 року та до 25 липня 2023 року ОСОБА_1 не здійснено жодної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 8260 грн. 00 коп.

Заходи досудового врегулювання спору, що були застосовані ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА», не призвели до погашення ОСОБА_1 виниклої заборгованості за укладеним договором.

На підставі вищевикладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача суму заборгованості оплати за договором про надання послуг, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою суду від 29.08.2024 року провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, зокрема, шляхом подачі заяв по суті справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Копію ухвали суду від 29.08.2024 року доставлено в електронні кабінети позивача та його представника 30.08.2024 року, що підтверджується відповідними довідками, сформованими засобами автоматизованої системи документообігу суду.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про проведення судового розгляду за відсутності сторони позивача. У вказаному клопотанні представником позивача позовні вимоги було підтримано у повному обсязі, висловлено згоду на проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення. Будь-яких інших заяв, клопотань від сторони позивача не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судових засідань ОСОБА_1 повідомлялася шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за його офіційно зареєстрованою адресою проживання, шляхом направлення SMS-повідомлення про виклик до суду на його номер мобільного телефону, вказаний у матеріалах позовної заяви, а також шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Вишгородського районного суду Київської області.

Як встановлено судом за результатами перевірки стану поштового відправлення, поштові відправлення на ім`я ОСОБА_1 повернуто до суду з поміткою про неможливість вручення ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання за закінченням встановленого терміну зберігання. Станом на момент ухвалення судового рішення від відповідача ані засобами поштового зв`язку, ані на офіційну електронну адресу суду, ані в будь-який інший спосіб не надходило жодних заяв, клопотань, у тому числі відзиву на позовну заяву.

Суд звертає увагу, що положення чинного процесуального законодавства не передбачають обов`язку суду, в якого відсутні відомості щодо місця проживання чи перебування учасника справи, крім як відомостей про офіційно зареєстроване місце проживання/перебування, повторно направляти судові повістки про виклик до суду. Повернення поштового відправлення з відміткою про закінчення строку зберігання, яке відправлялася за офіційно зареєстрованою адресою проживання відповідача, що є єдиними відомостями про його проживання, які перебувають у володінні суду, є належним виконанням суду свого процесуального обов`язку щодо повідомлення особи про дату, час і місце судового засідання, а відповідно вважається належним чином повідомленням особи про проведення судового розгляду.

У Постанові КЦС ВС від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 зроблено висновок, що листи, що повернулися з відміткою/довідкою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, якщо їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або на адресу місця реєстрації фізичної особи чи адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про проведення судового розгляду за відсутності представника позивача, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачем було висловлено згоду на проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, засвідчено обізнаність щодо наслідків ухвалення заочного рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, то суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів з наступним ухваленням заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Одним з різновидів договорів про надання послуг є договір зберігання, за яким відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У свою чергу спеціальним видом договору зберігання є договір охорони, за яким відповідно до ст. 978 ЦК України охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Судом встановлено, що 05.05.2018 року між ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 150651кв про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони (а.с. 27-31).

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» зобов`язалося надати послуги ОСОБА_1 в обсягах та кількості, які нею обрані, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Обумовлений сторонами обсяг послуг та їх вартість вказується в додатку № 1 до договору та являється його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору № 150651кв про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 05.05.2018 року (а.с. 27-30), додатку № 1 до договору (а.с. 31) сторонами було погоджено надання ОСОБА_1 послуги «охорона об`єкта» за адресою: АДРЕСА_2 .

У свою чергу відповідно до розділу 2 укладеного договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання щодо оплати послуг ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА», які визначені у п. 1.3 вказаного договору.

Згідно п. 2.1 укладеного договору вартість обраних ОСОБА_1 послуг визначається сторонами у Додатку № 1 до даного договору. З Додатку № 1 до договору вбачається, що вартість послуг ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» у виді охорони об`єкта складає 600 грн. за місяць, які відповідно до п. 2.3 цього ж договору мають сплачуватися ОСОБА_1 на умовах передоплати щомісячно, протягом перших п`яти календарних днів місяця, в якому надаються послуги.

З наданих суду копії договору № 150651кв про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 05.05.2018 року та додатків до нього (а.с. 27-34) вбачається, що як сам договір, так і додатки до нього укладені в письмовій формі, підписані сторонами цих договірних відносин, у тому числі особисто ОСОБА_1 Підписавши договір та додатки до нього, ОСОБА_1 надав згоду на отримання від ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» визначених у договорі послуг, засвідчив свою обізнаність, ознайомлення з умовами договірних зобов`язань та підтвердив своє волевиявлення на виникнення останніх на обумовлених сторонами умовах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» та ОСОБА_1 у письмовій формі укладено договір № 150651кв про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 05.05.2018 року, з моменту укладення якого ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов`язання, зокрема, щодо оплати послуг ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» у порядку та на умовах, визначених у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що з моменту укладення договору від 05.05.2018 року (з урахуванням автоматичної пролонгації укладеного договору відповідно до положень п. 8.2 договору) ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» належним чином здійснювалося виконання свого обов`язку щодо надання послуг, перелік яких визначений у п. 1.3 укладеного договору.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 19) підтверджується, що протягом періоду з червня 2022 року по липень 2023 року позивачем за надані послуги відповідно до умов укладеного договору здійснювалося нарахування абонентської плати у розмірі 600 грн. 00 коп. (крім липня 2023 року, в якому абонентська плата нарахована у відповідності до обставин дострокового припинення надання послуг).

У свою чергу з розрахунку заборгованості підтверджується, а відповідачем не спростовано, що за вказаний період часу на виконання умов договору ОСОБА_1 не сплатив жодної суми грошових коштів, у зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті вартості наданих послуг у розмірі 8260 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За наведених вище обставин судом підтверджено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання щодо щомісячної сплати вартості наданих за укладеним договором послуг з охорони об`єкта шляхом сплати абонентської плати у встановлений строк та порядку, а також суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості, вважає його обґрунтованим та правильним.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами договору про надання послуг, прострочення виконання замовником взятих на себе зобов?язань, а на відповідача - обов`язок спростувати факт порушення зобов`язання або розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням вищевикладеного, суд за результатами повного, всебічного дослідження матеріалів позовної заяви, на основі достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів приходить до висновку, що позивачем доведено факт укладення між ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» договору про надання послуг № 150651КВ про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 05.05.2018 року, факт виконання ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» взятих на себе зобов`язань, факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з оплати вартості наданих послуг, а також обґрунтованість та правильність заявленої до стягнення суми заборгованості.

На підставі цього суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З позовної заяви вбачається, що судові витрата позивача по справі складаються з: витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви (2422 грн. 40 коп.).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням судові витрати, які понесені позивачем, підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 11, 526, 610, 612, 626, 1046-1056-1, 1077, 1079 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 133, 141, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» (адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Мєшкова, буд. 20; код ЄДРПОУ: 41750925) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» (адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Мєшкова, буд. 20; код ЄДРПОУ: 41750925) суму заборгованості за договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 150651кв від 05.05.2018 року за період з червня 2022 року по 25.07.2023 року у розмірі 8260 (вісім тисяч двісті шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» (адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Мєшкова, буд. 20; код ЄДРПОУ: 41750925) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач:

ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТОВА ОХОРОНА» (адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Мєшкова, буд. 20; код ЄДРПОУ: 41750925).

Відповідач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Головуючий суддя О.В. Рукас