Ухвала

від 24.09.2024 по справі 642/5690/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

24.09.2024

Справа № 642/5690/24

Провадження № 2/642/1587/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції про визнання батьківства та внесення змін до акту про народження дитини, -

ВСТАНОВИВ :

19.09.2024 позивач звернувася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції про визнання батьківства та внесення змін до акту про народження дитини, яка передана в провадження судді 20.09.2024.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини,щовиникаютьу державі(стаття124),астаттею18ЗаконуУкраїни«Про судоустрійістатуссуддів» визначено,щосудизагальної юрисдикціїспеціалізуютьсяна розгляді цивільних,кримінальних,господарських,адміністративних справ,а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для

усунення недоліків, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.1, 2 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч.1ст.126 СК Українипоходження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Проте, всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст.177 ЦПК України з поданих до суду документів не вбачається, що між сторонами існує спір з приводу батьківства позивача або, що органом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено сторонам у справі у вчинені відповідного актового запису.

Таким чином позивачу слід привести у відповідність до чинного законодавства заявлені ним позовні вимоги.

У відповідності до ч. 4ст. 177 ЦПКдо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До вказаної позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1 211,20 грн. Водночас позивачем заявлені три вимоги немайнового характеру: визнання батьківства, виключення відомостей з актового запису №276 від 25 квітня 2008 року відомостей про батьківство та внесення до актового запису відомостей про батька дитини.

Згідно абзацу 2 ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року, а саме 1 211 грн 20 коп.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суд вважає заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175 ЦПК Українита пропонує позивачу:

- надати докази існування між сторонами спору з приводу батьківства позивача або, докази відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану у вчинені відповідного актового запису.

- доплатити судовий збір за 2 вимоги немайнового зарактеру.

Частиною 1ст. 185 ЦПК Українивстановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175,177,185,260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції про визнання батьківства та внесення змін до акту про народження дитини - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява залишається без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Вячеслав ПАШНЄВ