Ухвала

від 27.09.2024 по справі 754/13552/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-о/754/512/24

Справа № 754/13552/24

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М.., перевіривши виконання вимог ст.ст. 293, 294, 300, 335 ЦПК України при поданні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство Оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою, у якій просить визнати ОСОБА_5 зниклим безвісти за особливих обставин.

Розгляд судом справ про визнання особи безвісті зниклою за особливих обставин здійснюється в порядку окремого провадження, передбаченого главою 4 ЦПК України.

Порядок визнання особи безвісті зниклою за особливих обставин встановлюється ЦПК України.

У справах окремого провадження, особами, які беруть участь у справі, є заявник та заінтересована особа.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують, що фізична особа зникла безвісти за особливих обставин, покладається чинним законодавством України саме на заявника.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 638/18251/16-ц.

З роз`яснень, які містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя при проведенні підготовчих дій зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.

Частиною 1 ст. 307 ЦПК України передбачено, що суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

Заявником вищевказаних відомостей, які б надали можливість суду зробити відповідні запити в заяві не вказано та документально не підтверджено, не вказано, зокрема: відомості про близьких родичів та інших осіб, які можуть дати свідчення про ОСОБА_5 .

За правовими наслідками визнання фізичної особи зниклою безвісті прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі зникнення такої фізичної особи безвісті за особливих обставин, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.

Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, та орган державної реєстрації актів цивільного стану, який є реєстратором рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою, тощо.

Крім того, стаття 308 ЦПК України вимагає зазначення у заяві про визнання особи зниклою безвісті за особливих обставин про свідків (родичів, співробітників, тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу.

Зазначаючи заінтересованими особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заявник не вказує в яких родинних відносинах ці особи перебувають з ОСОБА_5 .

Крім того, в якості заінтересованої особи по заяві заявник залучає ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто зазначає скорочену назву такої заінтересованої особи, тоді як у заяві повинно бути зазначено її повне найменування.

Також заявник не залучає до участі в розгляді даної заяви як заінтересовану особу відповідну військову частину в якій проходив службу його брат ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 42 та ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заінтересованими особами є особи, які беруть участь у справі та які мають юридичну заінтересованість. Це коло визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов`язки.

Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

Заявником вказаних вимог не дотримано, у зв`язку з чим необхідно уточнити коло осіб, зазначивши відповідних заінтересованих осіб, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Також заявником до матеріалів заяви не долучено її копій та додатків для всіх учасників судового розгляду.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Разом з тим заявником не вказано, чи всі докази ним подано до суду.

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вказане, заявнику необхідно усунути недоліки, шляхом виконання вимог п.5 ч. 3 ст.175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, а також залучення до участі інших заінтересованих осіб з одночасним наданням до суду копії заяви та всіх документів відповідно до кількості заінтересованих осіб на виконання ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство Оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.М. Панченко