Справа № 761/33571/24
Провадження № 1-кс/761/22192/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «МС-2018», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12022000000001251 від 18.11.2022, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «МС-2018» звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт майна, накладений у кримінальному проваджені № 12022000000001251 від 18.11.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/38856/23-к від 01.09.2023, яке виявлене за адресою: АДРЕСА_1 в, а саме: резервуар ДП № 1, об`ємом залишку 4 830,60 л. (внз 109,5); резервуар ДП № 2, об`ємом залишку 10 499,29 л.; резервуар 92UA, об`ємом залишку 8 552,64 л. (внз 1926); резервуар 92EURO5, об`ємом залишку 7 786,67 л. (внз 1751); резервуар 92EURO5, об`ємом залишку 36,75 л. (внз 1453).
Клопотання обґрунтовано тим, що з моменту накладення арештів на зазначене майно пройшло вже більше року. За цей час жодних процесуальних дій із залученням власника майна не проводилося, підозра у даному кримінальному проваджені нікому не вручена. Вважає, що часу для з`ясування причетності майна заявника до кримінальних правопорушень, які розслідуються в межах вказаного кримінального провадження, було достатньо. На даний час вказаний захід забезпечення кримінального провадження обтяжує проведення господарської діяльності ТОВ «МС-2018», що призводить до великих збитків.
Адвокат вказує, що на даний час відсутні достатні дані про те, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, а також є речовим доказом, що майно набуто кримінально протиправним шляхом в результаті вчинення злочину, стосовно якого ведеться досудове розслідування, в зв`язку із чим накладений у даному кримінальному провадженні арешт майна заявника жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину. Також відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування вказаних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна, на даний час відпали, у зв`язку з чим арешт підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засідання проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001251 від 18.11.2022 триває, вказане майно має значення речового доказу та є необхідність проведення додаткових експертиз.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022000000001251 від 18.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2023 у справі № 757/38856/23-к накладено арешт на майно, яке виявлено 31.08.2023 в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва за адресою: яке виявлене за адресою: Чернігів, Козелецький р-н, смт Козелець, вул. Соборності, 112/в, а саме: резервуар ДП № 1, об`ємом залишку 4 830,60 л. (внз 109,5); резервуар ДП № 2, об`ємом залишку 10 499,29 л.; резервуар 92UA, об`ємом залишку 8 552,64 л. (внз 1926); резервуар 92EURO5, об`ємом залишку 7 786,67 л. (внз 1751); резервуар 92EURO5, об`ємом залишку 36,75 л. (внз 1453).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Також, у відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Так, суд приймає до уваги, що арешт на належне ТОВ «МС-2018» майно було накладено 01.09.2023, тобто понад рік тому.
Разом з тим, доводів щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, прокурором не надано.
Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання адвоката та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду надано не було, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.
Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше збереження арешту майна не виправдовується потребами досудового розслідування на даній стадії, у зв`язку з чим арешт підлягає скасуванню.
Разом з цим, вимога щодо зобов`язання уповноважених осіб у кримінальному провадженні № 12022000000001251 від 18.11.2022 негайно повернути вищезазначене майно власнику задоволенню не підлягає, оскільки такий обов`язок прямо вказаний п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 132, 169, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2023 у справі № 757/38856/23-к на майно, а саме:
резервуар ДП № 1, об`ємом залишку 4 830,60 л. (внз 109,5);
резервуар ДП № 2, об`ємом залишку 10 499,29 л.;
резервуар 92UA, об`ємом залишку 8 552,64 л. (внз 1926);
резервуар 92EURO5, об`ємом залишку 7 786,67 л. (внз 1751);
резервуар 92EURO5, об`ємом залишку 36,75 л. (внз 1453).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121920326 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Глянь О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні