Постанова

від 26.09.2024 по справі 569/12204/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/12204/24

Провадження № 22-ц/4815/1094/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Хлуд І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Степанська селищна рада Сарненського району Рівненської області в якості правонаступника Кузьмівської сільської ради, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності заповіту складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого ОСОБА_4 , секретарем Кузьмівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, 13.06.2005, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2024 року у відкритті провадження відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права, невмотивованість та необґрунтованість висновків суду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду про зміну волі заповідача та наявність спору про право ґрунтуються на припущеннях, а застосована судова практика нерелевантна до обставин справи.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (ч.1 ст. 294 ЦПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заінтересовані особи це будь-які особи, на права, свободи чи інтереси яких може вплинути ухвалене в справі окремого провадження судове рішення.

За змістом ч.6 ст. 294 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах».

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справі № 442/1904/20(провадження № 61-7816св21) зазначено, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».

Враховуючи викладене нормативне регулювання та висновки Верховного Суду колегія суддів не може погодитись з висновками місцевого суду про зміну волі заповідача та наявності спору про право.

З долученого заповіту вбачається, що все майно спадкодавця підлягає поділу у рівних частинах між двома спадкоємцями: ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту належності заповіту є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини за заповітом, зокрема, щодо неправильності написання його призвіща з метою подальшого вирішення питання щодо права власності на свою частку спадкового майна.

Інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 , в поданому клопотанні погодився, що в заповіті неправильно вказано прізвище ОСОБА_1 , що потребує виправлення.

З матеріалів справи не вбачається інших спадкоємців, які б реально, а не гіпотетично претендували на частину спадкового майна, яка за заповітом призначена ОСОБА_1 .

Відтак відсутні підстави вважати, що дана заява містить спір про право.

Оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, а справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2024 року- скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.