ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2024 р. м. Львів Справа №914/786/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіІ.Б. Малех
О.В. Зварич
І.Ю. Панова
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Державного підприємства спеціального зв`язку, б/н від 24.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2100/24 від 24.07.2024, повторну апеляційну скаргу від 23.07.2024 №15-10/1222 (вх. № апеляційного суду 01-05/2139/24 від 26.07.2024))
на рішення Господарського суду Львівської області від 11 липня 2024 року (суддя Мазовіта А.Б., повний текст рішення складено 16.07.2024, м. Львів)
у справі №914/786/24
за позовом Державного підприємства спеціального зв`язку, м. Київ
до відповідача Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів
про стягнення 11650,04 грн.
ВСТАНОВИВ:
26.03.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства спеціального зв`язку, м. Київ до Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів про стягнення 11 650,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.09.2021 між позивачем та Головним управлінням ДФС у Львівській області було укладено договір №146-1 на послуги поштового зв`язку спеціального призначення, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості транспортних послуг виконав частково, заборгованість становить 9 167,40 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано 3% річних в сумі 408,00 грн, інфляційні в сумі 2 074,64 грн. Надалі щодо Головного управління ДФС у Львівській області було прийнято рішення про припинення, правонаступником визначено Головне управління ДПС у Львівській області, тобто відповідач. У зв`язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11 650,04 грн.
Відповідач в свою чергу у відзиві вказує, що заборгованість, яка виникла згідно договору №146-1 від 21.09.2021 обліковується за Головним управлінням ДФС у Львівській області (ідентифікаційний код 39462700), а не за Головним управлінням ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код 43968090). Згідно бухгалтерських даних відповідача заборгованість перед позивачем не обліковується. Як ствердив відповідач, він не може нести відповідальність за даним позовом, оскільки не укладав із позивачем відповідний договір та не є правонаступником Головного управління ДФС у Львівській області. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС у Львівській області перебуває у стані припинення. На думку відповідача, обов`язок, що випливає з позовних вимог, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі та його відокремленим підрозділам. Таким чином, оскільки Головне управління ДПС у Львівській області та Головне управління ДФС у Львівській області є різними юридичними особами, будь-які документи щодо договірної роботи, актів приймання-передачі, надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення відсутні у Головному управлінні ДПС у Львівській області, позов не підлягає задоволенню.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11 липня 2024 року у справі №914/786/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Дане рішення мотивоване тим, що суть спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, що були передані Головному управлінню ДПС у Львівській області, як відокремленому підрозділу ДПС і на дату розгляду даної справи до ЄДРЮОФОП та ГФ не був внесений запис про припинення ГУ ДФС у Львівській області , яке було стороною у зобов`язанні, позовні вимоги до ГУ ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код 43968090) як до правонаступника ГУ ДФС у Львівській області (ідентифікаційний код 39462700) визнано безпідставними.
Позивач Державне підприємство спеціального зв`язку, не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального при неповному дослідженні матеріалів та обставин справи.
З посиланням на положення законодавства, скаржник вказує, що з 29.10.2014 до ЄДРЮОФОП та ГФ внесено запис про державну реєстрацію Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700), при цьому, відмічає, що запис про припинення такої відсутній та така знаходиться у стані припинення. В подальшому відмічає, що 31.07.2019 до ЄДРЮОФОП та ГФ внесено запис про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039), запис про припинення також відсутній , вказана юридична особа знаходиться у стані припинення. Однак, в подальшому вказує, що 30.09.2020 внесено запис про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Львівській області як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 43968090). Отже , відповідно до цього вважає, що факт правонаступництва є таким, що відбувся, а повноваження і функції юридичної особи - Головного управління ДПС у Львівській області (контрагенту позивача за договором) передано новоутвореному відокремленому підрозділу (відповідачу за даним позовом). Відтак скаржник вважає, що ним вірно визначено відповідача Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090) в позовній заяві. Крім того, відмічає, що Головне управління у Львівській області не є особою яка перебуває в ліквідаційній процедурі в розумінні ст. ст. 104, 110, 111 ЦК України. Відповідач знаходиться в стані припинення і вважає, що відповідно до чинних нормативних актів , його права та обов`язки переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про ДПС та її територіальні органи.
Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11 липня 2024 року у справі №914/786/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задоволити.
Відповідач Головне управління ДПС у Львівській області у відзиві, б/н від 14.08.2024 (вх. № апеляційного суду 01-04/5333/24 від 14.08.2024) заперечує вимоги апеляційної скарги вказуючи на те, що спірна заборгованість обліковується за Головним управлінням ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700), а не за Головним управлінням ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090). Вказує, що згідно даних бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Львівській області в Головному управління ДПС у Львівській області відсутня заборгованість в розмірі 11 650,04 грн. перед Державним підприємством спеціального зв`язку за період надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення з липня 2021 року по грудень 2021 року. Відтак, вказує, що Головне управління ДПС у Львівській області та Головне правління ДФС у Львівській області є різними юридичними особами. Згідно з відомостями, що містяться у витязі з ЄДРЮОФОП та ГФ, Головне управління ДФС у Львівській області станом на 24.05.2024 перебуває у стані припинення. Дані зобов`язання не стосуються публічно-владних функцій, що були передані ДПС України і до реєстру не був унесений запис про припинення ДФС, вибуття ДФС/чи його територіальних органів і наявність підстав для її направлення позовних вимог позивача до Головного управління ДПС у Львівській області вважає передчасним. Відповідно до цього просить рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25 липня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Зварич О.В., Панова І.Ю.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства спеціального зв`язку, б/н від 24.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2100/24 від 24.07.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 11 липня 2024 року у справі та ухвалено таку розглядати без повідомлення учасників справи .
26.07.2024 в канцелярію суду поштою поступила повторна (ідентична апеляційна скарга Державного підприємства спеціального зв`язку від 23.07.2024 №15-10/1222 (вх. № апеляційного суду 01-05/2139/24) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі №914/786/24, по якій вже відкрито провадження ухвалою суду від 25.07.2024.
Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ціна позову у справі №914/786/24 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення від 11.07.2024 Господарського суду Львівської області у справі №914/786/24 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Обставини справи.
20.09.2021 Державним підприємством спеціального зв`язку та Головним управлінням ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700) укладено договір №146-1 на послуги поштового зв`язку спеціального призначення.
Згідно п. п. 7.1. п. 7 цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2021 року.
Позивачем до позовної заяви долучено акти надання послуг між Державним підприємством спеціального зв`язку та Головним управлінням ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700) підписані уповноваженими особами.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ: ВП 43968090) стягнення 11 650,04 грн. заборгованості за надані послуги Головному управлінню ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700) згідно договору №146-1 від 21.09.2021 на послуги поштового зв`язку спеціального призначення.
Як встановлено з обставин справи дана заборгованість обліковується за Головним управлінням ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700), а не за Головним управлінням ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ: ВП 43968090).
Згідно даних бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Львівській області в Головному управлінні ДПС у Львівській області відсутня заборгованість в розмірі 11 650, 04 грн. перед Державним підприємством спеціального зв`язку за період надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення з липня 2021 року по грудень 2021 року.
Відтак, Головне управління ДПС у Львівській області та Головне управління ДФС у Львівській області є різними юридичними особами. Оскільки, належним є той відповідач, який має відповідати за пред`явленим позовом.
Однак вимоги позивача вказують на те, що Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ: ВП 43968090) не може нести відповідальність за даним позовом, оскільки не укладало даний договір та не є правонаступником Головного управління ДФС у Львівській області.
Згідно з відомостями, що містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДФС у Львівській області станом на 24.05.2024 перебуває у стані припинення.
Відповідно до Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (зі змінами), затверджено Голову та персональний склад комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області. Яка станом на 24.05.2024 є діючою комісією.
Відповідно до ч.1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Пунктом 4 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074 (далі Порядок №1074), визначено, що орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.
Згідно з абзацом 6 п. 6 Порядку №1074 права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншими органам виконавчої влади до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Головою комісії з реорганізації органу виконавчої влади затверджується керівник або заступник керівника утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що реорганізується.
Головою комісії з ліквідації органу виконавчої влади затверджується посадова особа, визначена Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.18 Порядку до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідного органу виконавчої влади або територіального органу.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що зобов`язання в даній справі, не стосується публічно-владних функцій, що були передані ДПС України і до реєстру не був внесений запис про припинення ДФС, вибуття ДФС/ чи його територіальних органів і наявність підстав для її направлення позовних вимог позивача до Головного управління ДПС у Львівській області є передчасним.
Таким чином, обов`язок, що випливає з позовних вимог, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації, державної податкової політики, чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України».
Зважаючи, що Головне управління ДПС у Львівській області та Головне управління ДФС у Львівській області є різними юридичними особами, будь-які документи щодо договірної роботи, актів приймання передачі, надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення відсутні у Головному управлінні ДПС у Львівській області, що унеможливлює виконання позовних вимог.
Як зазначено у висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 11.02.2021 року у справі №826/9915/18, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому суб`єкту владних повноважень. Водночас якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони суб`єкта владних повноважень.
Отже, якщо обов`язок відповідача не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску, його заміна може бути виключно у випадку фактичного вибуття.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відтак, до моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та наявності підстав для правонаступництва, які виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому суб`єкту владних повноважень.
Даний спір виник щодо неналежного виконання договірних зобов`язань, отже не стосується публічно владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики чи інших функцій, які з нею пов`язані, що були передані Державній податковій службі України.
Отже, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції, що суть спору у даній справі не стосується публічно владних функцій, що були передані Головному управлінню ДПС у Львівській області, як відокремленому підрозділу ДПС, і на дату розгляду даної справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не був внесений запис про припинення Головного управління ДФС у Львівській області, яке було стороною у зобов`язанні, відтак, позовні вимоги до Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090), як до правонаступника Головного управління ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700) є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.10.2023 у справі №240/3354/21, від 11.02.2021 у справі №826/9815/18, від 13.10.2021 у справі №803/130/16, від 06.10.2022 у справі №600/2258/21-а,від 15.12.2022 у справі №826/8906/15, від 24.01.2023 у справі №300/7605/21, від 31.01.2023 у справі №380/4967/22, від 01.03.2023 у справі №120/14457/21-а.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.
З даного приводу, слід зазначити правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.10.2023 №240/3354/21, у якій зазначено, що ГУ Державної податкової служби не може бути правонаступником ГУ Державної фіскальної служби, оскільки дані відносини не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України».
Суд касаційної інстанції виснував, що суть спору у цій справі не стосується публічно владних функцій, що були передані ДПС України, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача до Реєстру не був унесений запис про припинення ДФС України.
Отже, з врахуванням наведеного, Головне управління ДПС у Львівській області не може нести відповідальності за даним позовом, оскільки не укладало даний договір та не є правонаступником Головного управління ДФС у Львівській області
Отже, по суті обґрунтування апеляційної скарги зводиться до переоцінки доказів та не спростовує висновків суду першої інстанції і свідчить про незгоду скаржника із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.
З врахуванням наведеного, рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі №914/786/24 слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване, відносно обставин та матеріалів справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Львівської області ухвалив рішення від 11 липня 2024 року у справі №914/786/24, з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, рішення Господарського суд Львівської області від 11 липня 2024 року у справі №914/786/24 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства спеціального зв`язку - без задоволення.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Керуючись п.10 ч.3 ст. 2, ст. ст. 114, 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства спеціального зв`язку, б/н від 24.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2100/24 від 24.07.2024) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 11 липня 2024 року у справі №914/786/24 - залишити без змін.
3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство спеціального зв`язку.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
5.Матеріали справи №914/786/24 повернути Господарському суду Львівської області.
Головуючий суддяІ.Б. Малех
СуддяО.В. Зварич
СуддяІ.Ю. Панова
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121920848 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Малех Ірина Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні