Постанова

від 26.09.2024 по справі 922/5087/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/5087/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунальної організації "Харківський зоологічний парк" (вх.№1881 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2024 у справі № 922/5087/23 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавренюк Т.А., повний текст рішення складено та підписано 16.07.2024)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,

до Комунальної організації "Харківський зоологічний парк", м. Харків,

про стягнення 1 154 342,91 грн,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2023 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Комунальної організації "Харківський зоологічний парк" 2 273 341,26 грн заборгованості за договором № 0340/1 від 21.07.2021 про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі: 3% річних за період з березня 2022 року по червень 2023 року у розмірі 172 567,27 грн; пеню за період березня 2022 року по березень 2023 року у розмірі 1 118 998,35 грн та індекс інфляції за період з квітня 2022 року по червень 2023 року у розмірі 981 775,64 грн.

В червні 2024 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій останній просить суд стягнути з відповідача: 3% річних в розмірі 172 567,27 грн та збитки від інфляції в розмірі 981 775,64 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.07.2024 у справі №922/5087/23 позов Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задоволено повністю. Стягнуто з Комунальної організації "Харківський зоологічний парк" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 172 567,27 грн 3% річних, 981 775,64 грн збитків від інфляції, 13 852,11 грн судового збору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач не надав документів, що підтверджують своєчасну оплату за спожиту електричну енергію у строки, визначені договором, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Комунальна організація "Харківський зоологічний парк" з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Комунальної організації "Харківський зоологічний парк" в повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, тому позовні вимоги про стягнення пені за період з 01.03.2022 по 31.03.2023 у сумі 1 118 998, 35 грн, 3% річних за період з 01.03.2022 по 31.03.2023 у сумі 172 567, 27 грн, та інфляційних втрат за період з 01.03.2023 по 31.05.2023 у сумі 981 755, 64 грн є необґрунтованими, не доведеними та не підлягають задоволенню.

21.08.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10948), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що 3 % річних та інфляційні втрати мають іншу правову природу, ніж штраф та пеня, носять компенсаційний характер. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Положення вказаної Постанови НКРЕКП стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій, тобто пені.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії споживачу за вільними цінами на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Відповідно до статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно зі частинами 1, 2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, у разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Згідно з п.п. 3.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

За змістом п.п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п.10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Відповідно до абзацу 5 п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії.

Разом з тим, у відповідності до абзацу 11 п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача.

21.07.2021 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут", постачальником, та Комунальною організацією "Харківський зоологічний парк", споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №0340/1, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

На підставі поданої відповідачем заяви-приєднання, останній приєднався до договору на умовах комерційної пропозиції постачальника № 2 Ф-Р/20-0340, яка є додатком № 2 до договору № 0340/1.

Відповідно до п.3.1 договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється з дати підписання до 31.12.2021 включно.

Згідно з п. 3.4 договору місце поставки: 61058, м. Харків, вул. Сумська, 35, кількість- 3 000 000 кВт/год.

Пунктом 5.1 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни комерційної пропозиції. На момент проведення процедури закупівлі 1 кВт*год становить 2,404716 грн. Ціна за одиницю товару вказана з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії. Загальна вартість цього договору на момент його складання становить 7 214 148,00грн.

За змістом п.5.2 договору спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається у комерційній пропозиції постачальника.

Розрахунковий період за цим договором є календарний місяць (п.5.4 договору).

У п.5.5 договору сторони погодили, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника та у безготівковому порядку.

Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 20 календарних днів з моменту отримання рахунка та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду (п.5.6 договору).

За умовами п.п.1 п.6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

За змістом п.13.1 договору, договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому до 31.12.2021, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами до їх повного виконання.

Умовами п.4 комерційної пропозиції передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі рахунка та виставленого акта приймання-передачі споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (передплата) оплачено, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок, як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Пунктом 8 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 та п.4 даної комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

31.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 6 до договору, відповідно до якої внесено зміни до договору, а саме сторони дійшли згоди продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році.

За умовами п.2 додаткової угоди №6 договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі та в цілому до 31.03.2022, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами - до їх повного виконання.

На підставі переданих даних від Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по березень 2022 року.

Акти приймання-передачі та рахунки за вказаний період були вручені уповноваженому представнику відповідача та надсилались позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, що підтверджується відповідними доказами, наявними у справі.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем рахунки за вказаний вище період оплачені з порушенням строків, визначених умовами договору, у зв`язку з чим позивач здійснив відповідачу нарахування 3% річних та збитків від інфляції.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії, тому позовні вимоги про стягнення пені за період з 01.03.2022 по 31.03.2023 у сумі 1 118 998,35 грн, 3% річних за період з 01.03.2022 по 31.03.2023 у сумі 172 567,27 грн, та інфляційних втрат за період з 01.03.2023 по 31.05.2023 у сумі 981 755,64 грн є необґрунтованими.

Відповідно до ст.1 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 №332.

Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття. Зокрема, Регулятор заначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно з пп.16 п.1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

В цій справі спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 дійшла висновків, що пп.16 п.1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасникам ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії".

При цьому рішення НКРЕКП щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах, з огляду на те, що НКРЕКП в силу Закону наділена повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила, що такі рішення НКРЕКП не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк НКРЕКП, яка наділена повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих їй Законом повноважень тимчасово зупинила нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Постанова НКРЕКП №332 прийнята Регулятором в межах своїх повноважень.

Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

Як свідчать матеріали справи, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача 3% річних за період з березня 2022 року по червень 2023 року у розмірі 172 567,27 грн; пеню за період березня 2022 року по березень 2023 року у розмірі 1 118 998,35 грн та індекс інфляції за період з квітня 2022 року по червень 2023 року у розмірі 981 775,64 грн.

Проте, в червні 2024 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив суд стягнути з відповідача: 3% річних в розмірі 172 567,27 грн та збитки від інфляції в розмірі 981 775,64 грн. З урахуванням наведеної заяви судом було прийнято оскаржуване рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 172 567,27 грн 3% річних, 981 775,64 грн збитків від інфляції

Таким чином, судом вимога щодо стягнення штрафних санкцій пені, не розглядалась.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та трьох процентів річних від простроченої суми.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

У постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями у розумінні ст.549 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України, носять компенсаційний характер, в той час як положення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу), а тому посилання апелянта на неправомірність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, є необґрунтованими та відхиляються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Пунктом 8 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 та п.4 даної комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, зокрема 3% річних з простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовані обставини несвоєчасної оплати електроенергії за договором № 0340/1 від 21.07.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

Позивач, з посиланням на ст.625 ЦК України, здійснив нарахування 3% річних за період з 01.03.2022 по 25.05.2023 в розмірі 172 567,27 грн та збитків від інфляції за період квітня 2022 року по червень 2023 року в розмірі 981 775,64 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2024 у справі № 922/5087/23 без змін як такого, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної організації "Харківський зоологічний парк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.07.2024 у справі № 922/5087/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.09.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.А. Пуль