Рішення

від 16.09.2024 по справі 902/1135/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/1135/23

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, код - 43965848

до: Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", вул. І.Богуна, 19, с. Томашпіль, Хмільницький район, Вінницька область, 22067, код - 02129063

про стягнення 2 038 243,99 грн

В С Т А Н О В И В :

29.08.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 18.08.2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" до Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" про стягнення 2 038 243,99 грн штрафних санкцій, з яких 50 004,83 грн інфляційних втрат, 13 796,98 грн 3% річних, 229 949,76 грн пені та 1 744 492,42 грн штрафу за недовикористаний обсяг природного газу за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-91552-22 від 23.06.2022 року.

Ухвалою суду від 04.09.2023 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 27.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1135/23 до судового розгляду по суті на 01.11.2023 року.

10.10.2023 року до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", адвоката Бабчук О.В. надійшло клопотання (№ 01-34/9564/23 від 10.10.2023 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.10.2023 року забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", адвоката Бабчук О.В. у судовому засіданні 01.11.2023 року по справі № 902/1135/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

20.11.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 14.11.2023 року).

Також, 20.11.2023 року від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення (б/н від 14.11.2023 року), в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

04.12.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 04.12.2023 року) (вх.канц. № 01-34/11561/23).

Ухвалою суду від 18.12.2023 року зупинено провадження у справі № 902/1135/23 до перегляду у касаційному порядку Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду судового рішення у справі №924/423/23.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року поновлено провадження у справі № 902/1135/23 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 26.06.2024 року.

06.06.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 06.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5933/24), в якому останній просить суд зупинити провадження у справі № 902/1135/23 до набрання законної сили рішенням Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 904/1553/23. Також, у клопотанні остання просить суд проводити судове за її відсутності.

В судовому засіданні 26.06.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.07.2024 року.

Ухвалою суду від 26.06.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

22.07.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 22.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7484/24) про долучення до матеріалів справи доказів.

22.07.2024 року від представника позивача надійшла заява (б/н від 22.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7480/24) про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника.

В судовому засіданні 23.07.2024 року судом відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача (б/н від 06.06.2024 року) (вх.канц. № 01-34/5933/24) про зупинення провадження у справі

За результатами проведеного судового засідання 23.07.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 16.09.2024 року.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

16.09.2024 року до суду від представника позивача до суду надійшло клопотання (б/н від 16.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9099/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку зайнятість представника в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.09.2024 року представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (б/н від 16.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9099/24) про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з таких міркувань.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п`ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого не є відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" не позбавлене можливості забезпечити участь іншого уповноваженого представника в судовому засіданні.

Суд зазначає, що ухвалу суду від 29.07.2024 року надіслано позивачу та відповідачу засобами електронного зв`язку за наступними адресами: позивачу - tg@gaszbut.com.ua, представнику позивача адвокату Бабчук О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Враховуючи викладене, судом вжито всіх можливих заходів для належного сповіщення позивача та відповідача.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив розглянути справу за наявними доказами.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" та Агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит" Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-91552-22 від 23.06.2022 року.

Предметом спірних правовідносин є нараховані штрафні санкції за неналежне виконання ним своїх зобов`язань по Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-91552-22 від 23.06.2022 року, в тому числі за відхилення підтверджених обсягів природного газу відносно планових обсягів в липні-грудні 2022 року.

Згідно п. 6.2.3 укладеного Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-91552-22 від 23.06.2022 року визначено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

З метою захисту своїх прав Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" звернулось з позовом до суду про стягнення з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" 50 004,83 грн інфляційних втрат, 13 796,98 грн 3% річних, 229 949,76 грн пені та 1 744 492,42 грн штрафу за недовикористаний обсяг природного газу за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-91552-22 від 23.06.2022 року.

У відзиві на позовну заяву доводи відповідача зводяться до того, що останній заперечує проти позову та зазначає, що штраф за недовикористаний обсяг природного газу в жовтні та грудні 2022 року за своєю правовою природою є збитками, а отже стягненню не підлягає, оскільки правовий алгоритм доведення обґрунтованості стягнення збитків відмінний від штрафу.

Тому, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 1 744 492,42 штрафу (т. 1, а.с. 51-58).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задоволити позов (т. 1, а.с. 66-71).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 23.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (Постачальник, позивач) та Агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит" (Споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-91552-22 (т. 1, а.с. 7-9).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2022 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно із пп. 1.2, 1.3 Договору річний плановий обсяг постачання газу - до 1 120 000 куб.м; планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пп. 2.5.1 - 2.5.3 п. 2.5 Договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному-порядку:

- за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ;

- на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу Споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника (пп. 2.5.4. п. 2.5 Договору).

За умовами пп. 3.2.-3.3. всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 25,75000000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору, крім випадку, визначеного п. 3.3.1. цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.

Оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:

- оплата в розмірі 15% здійснюється Споживачем до 28 числа місця, що передує місяцю поставки;

- оплата в розмірі 25% здійснюється Споживачем не пізніше 01 числа місця поставки газу;

- оплата в розмірі 30% здійснюється Споживачем не пізніше 10 числа місця поставки газу;

- оплата в розмірі 30% здійснюється Споживачем не пізніше 20 числа місця поставки газу.

Остаточний рохрахунок Споживачем здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем (п. 4.2 Договору).

На підставі п. 5.5.1. Споживач зобов`язаний дотримуватись дисципліни споживання газу , визначеної Розділом 2 Договору, а також Правилами постачання природного газу.

Згідно із п. 5.5.3 Договору, Споживач зобов`язується Компенсувати Постачальнику вартість послуг за відключення (обмеження/припинення) та підключення газопостачання, якщо такі послуги Оператора ГРМ здійснювались внаслідок винних дій (бездіяльності) Споживача та оплачувались Постачальником.

Сторони дійшли згоди (пп. 6.2.1 п. 6.2 Договору), що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.2.3 договору погоджено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Згодом сторонами укладено ряд додаткових угод в частині зміни обсягів постачання та ціни природного газу, зокрема Додаткова угода № ДУ-1/41АР200-91552-22 від 29.07.2022 року, № ДУ-2/41АР200-91552-22 від 29.08.2022 року, № ДУ-3/41АР200-91552-22 від 23.09.2022 року (т. 1, а.с.10-12).

Пунктом 3.3. Договору в редакції Додаткової угоди № ДУ-3/41АР200-91552-22 від 23.09.2022 року встановлено, що починаючи з 01.10.2022 року по 31.12.2022 року ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу з урахуванням компенсацій вартості послуги доступу до потужності складає 39,05324267 грн. Податок на додану вартість становить 7,810644853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 46,86389120 грн.

Окрім того, згідно із п. 3.3.1. Договору в редакції Додаткової угоди № ДУ-3/41АР200-91552-22 від 23.09.2022 року сторони погодили, що в разі порушення Споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. цього Договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, Постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість на рівні 39,75000000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 39,88657600 грн. Податок на додану вартість становить 7,97731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 47,86389120 грн.

Відповідно до п. 9.1 Договору сторони домовилися, що укладання даного Договору та обмін документами, пов`язаними з виконанням його умов, може здійснюватися також в електронній формі з використанням систем електронного документообігу (надалі також - Системи) в тому числі, але не обмежуючи наступними Системами:

9.1.1 Для підписання та обміну Договірними документами (п. 9.2.1 Договору) - сервіс електронного документообігу "Вчасно";

9.1.2 Для підписання та обміну Первинними документами (п. 9.2.2. Договору) та іншими документами (п. 9.2.3 Договору) - система "M.E.Doc".

Згідно із пп. 9.2.2 п. 9.2 Договору сторони домовилися, що в електронному документообігу будуть застосовуватися, зокрема, наступні види електронних документів: первинні документи - акт приймання-передачі газу.

На виконання умов Договору позивачем в період з липня по грудень 2022 року поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 3 998 074,69 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу:

- № ТГЗ82049365 від 31.07.2022 року на суму 3 971,21 грн (обсяг постачання 127,84 куб.м);

- № ТГЗ82060708 від 31.08.2022 року на суму 500 627,17 грн (обсяг постачання 13 507,17 куб.м);

- № ТГЗ82069101 від 30.09.2022 року на суму 45 391,93 грн (обсяг постачання 906,68 куб.м);

- № ТГЗ82091224 від 30.10.2022 року на суму 354 689,83 грн (обсяг постачання 7 568,61 куб.м);

- № ТГЗ82119532 від 30.11.2022 року на суму 3 070 008,06 грн (обсяг постачання 65 509,03 куб.м);

- № ТГЗ82134125 від 31.12.2022 року на суму 23 386,49 грн (обсяг постачання 499,03 куб.м) (т. 1, а.с. 13-18).

Визначений в актах обсяг споживання відповідачем природного газу за період з липня по грудень 2022 року підтверджується листом Оператора ГРК АТ "ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ" № 290-Са-843-0123 від 24.01.2023 року (т. 1, а.с. 22).

За твердженнями позивача за поставлений газ Споживач здійснював оплату з порушенням строків визначених договором, допускав заборгованість за періодичними платежами, при цьому, остаточний розрахунок було проведено 03.02.2023 року.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість за поставлений природний газ у відповідача відсутня.

Внаслідок прострочення виконання Агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит" нараховано штрафні санкції у вигляді 50 004,83 грн інфляційних втрат, 13 796,98 грн 3% річних, 229 949,76 грн пені та 1 744 492,42 грн штрафу за недовикористаний (менший від підтвердженого) обсяг природного газу за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-91552-22 від 23.06.2022 року.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Проаналізувавши укладений між позивачем та відповідачем постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-91552-22 від 23.06.2022 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

За змістом ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 4.2. Договору сторони погодили, що оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обставин прострочення оплати за спожитий газ та терміни прострочення не спростовувались відповідачем.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення 50 004,83 грн інфляційних втрат, 13 796,98 грн 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Обставини прострочення проведення розрахунків, а також розмір нарахованих інфляційних втрат і відсотків річних не заперечено відповідачем, альтернативгного розрахунку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позову в частині стягнення 50 004,83 грн інфляційних втрат, 13 796,98 грн 3% річних, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 229 949,76 грн пені та 1 744 492,42 грн штрафу за недовикористаний обсяг природного газу за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Ст. 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно п. 6.2.1 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Отже позовні щодо стягнення пені обґрунтовані позивачем та підтверджені умовами договору.

При вирішенні питання щодо остаточної суми стягнення пені, суд враховує наступне.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р.

Процесуальна норма може застосовуватися виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.

Так, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Подібних висновків щодо розміру штрафних санкцій дійшла Велика Палата Верховного Суду 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц; у справі №902/417/18 від 18.03.2020 року.

Дослідивши матеріали даної справи, суд враховує:

- погашення основної заборгованості в повному обсязі;

- майнові інтереси позивача захищено нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних;

- термін прострочення був нетривалим при оборотах за відповідний періодж на рівні 4 млн. грн.

Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення пені з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.

Суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені на 70%, що за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Отже, до стягнення з відповідача слід визначити 68 984,93 грн пені.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 160 964,83 грн пені.

З приводу вимог про стягнення 1 744 492,42 грн штрафу за недовикористаний (менший від підтвердженого) обсяг природного газу суд дійшов наступних висновків.

Згідно із пунктом 2.4 договору обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмір +/- 3% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.

Пунктом 6.2.2 договору передбачено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vn) x Ц х K, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).

Пунктом 6.2.3 договору погоджено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Пунктом 5.5.1 договору закріплено, що споживач зобов`язується дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної розділом 2 договору, а також Правилами постачання природного газу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 зазначено, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і в порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній постанові вказано також, що нормативно-правове забезпечення сфери господарювання є однією з форм здійснення державою регулювання господарської діяльності.

Водночас за змістом статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності є спрямованою, зокрема, на зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, та здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Так, за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Таким чином, тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила, що приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Таким чином, цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Приписи частини другої статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, щодо відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачені правила постачання природного газу та встановлено, зокрема, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку (абзаци перший та другий зазначеної норми).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

У частині п`ятій статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначені істотні умови договору, зокрема, згідно з пунктом 6 передбачено, що договір постачання повинен містити таку істотну умову, як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Правил постачання природного газу (в редакції від 01.11.2021 року, чинній на момент виникнення укладення договору та виникнення спірних правовідносин) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу, споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VIІ цих Правил.

Розділом VIІ Правил постачання природного газу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначений порядок відшкодування збитків та вирішення спорів.

Пунктом 1 розділу VII Правил встановлено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; K - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5. При цьому, якщо перевищення об`єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений у договорі постачання до 1.

Отже, з огляду на положення чинного законодавства щодо обов`язковості умов укладеного між сторонами договору, з урахуванням положень Закону України "Про ринок природного газу", в якому визначені істотні умови договору про постачання природного газу, зокрема, порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання, а також здійснення постачальником нарахування збитків за формулою та в порядку, визначеному Правилами постачання природного газу, та здійснення належного повідомлення споживача про заподіяння та нарахування збитків шляхом складання та направлення акта-претензії, постачальник природного газу має право на відшкодування споживачем збитків за перевищення/зменшення фактично спожитого обсягу природного газу, що відрізняється від замовленого споживачем обсягу.

Відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 року у справі №904/6994/20.

Таким чином, що пункт 6.2.2 договору відповідає підпункту 2 пункту 1 розділу VII Правил, а пункт 6.2.3 договору відповідає підпункту 1 пункту 1 розділу VII Правил, але у договорі сторони вказали, що це є штрафом, а не збитками.

З огляду на викладене, визначена сторонами договору у підпунктах 6.2.2, 6.2.3 відповідальність за своєю правовою природою відноситься до збитків, відшкодування яких передбачено розділом VII Правил постачання природного газу та які нараховуються за формулою та в порядку, встановленими зазначеними Правилами.

Суд також враховує, що штраф за своєю правовою природою є акцесорним зобов`язанням та залежить від існування основного зобов`язання, може обчислюватись у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

Однак, умовами п. 5.5.1. договору передбачено загальний обов`язок з дотримання відповідачем дисципліни споживання газу, з посиланням на Розділ 2 Договору.

Водночас, відповідний розділ передбачає дотримання Споживач порядку інформування Постачальника про зміни обсягу споживання та не містить імперативного обов`язку споживати конкретний обсяг газу, допускаючи похибку на рівні 3%.

Предметом договірних відносин сторін є постачання та оплата фактично спожитого обсягу газу, при цьому зобов`язання зі споживання меншого обсягу газу не вказано у договорі, такий його зміст не відповідає засадам добросовісності, справедливості, та розумності.

Положення п. 2.4 Договору передбачає виключно обов`язок не перевищувати обсяг споживання, при цьому не визначаючи імперативного зобов`язання зі споживання меншого обсягу газу.

Тому, у будь-якому випадку нарахування штрафу не містить правової основи та зміст визначеного умовами договору основного зобов`язання, що виключає застосування ст. 549 ЦК України.

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Право постачальника вимагати на підставі Правил та договору від споживача відшкодування збитків за перевищення/недовикористання останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Позивач не надав суду доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини заподіювача шкоди та причинного зв`язку між діями заподіювача та настанням збитків.

Право постачальника вимагати на підставі Правил та договору від споживача відшкодування збитків за перевищення/недовикористання останнім замовленого об`єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи, що позивачем не доведено складових елементів цивільного правопорушення, зокрема, об`єктивну сторону правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки (збитки); причинно-наслідковий зв`язок між діянням і шкідливим результатом (збитками), у суду відсутні підстави для стягнення штрафу.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.06.2022 у справі № 904/6994/20, а також Постанові КГС ВС 01.11.2023 року у cправі № 911/1893/22.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання з приводу розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" (вул. І.Богуна, 19, с. Томашпіль, Хмільницький район, Вінницька область, 22067, код - 02129063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, код - 43965848) 50 004,83 грн - інфляційних втрат, 13 796,98 грн - 3% річних, 68 984,93 грн - пені.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" в частині вимог про стягнення з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" 160 964,83 грн - пені та 1 744 492,42 грн - штрафу.

4. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 07.10.2024 року о 11:00 год.

5. Встановити сторонам п`ятиденний строк, з дати отримання повного судового рішення, для подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Копію судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - tg@gaszbut.com.ua, представнику позивача адвокату Бабчук О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 26 вересня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010)

3 - відповідачу (вул. І.Богуна, 19, с. Томашпіль, Хмільницький район, Вінницька область, 22067)