Рішення

від 27.09.2024 по справі 908/1998/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/137/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2024 Справа № 908/1998/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/1998/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИТРОН GMBH», ідентифікаційний код юридичної особи 19310157 (вул. 8-го Березня, буд 46, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52208)

до відповідача: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964).

про стягнення 1 290 341 грн 37 коп.

СУТЬ СПОРУ:

19.07.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИТРОН GMBH» про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» основного боргу у розмірі 914 160,00 грн, 3% річних в сумі 65 556,54 грн, інфляційних втрат - 310 624,83 грн.

Підставою для звернення з позовом до суду позивач зазначає порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 19 від 08.12.2021 на суму 914 160,00 грн за Договором поставки товару № 53-121-01-21-10550 від 05.08.2021. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 65 556,54 грн та інфляційні втрати - 310 624,83 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 справу № 908/1998/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.07.2024 у справі № 908/1998/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позову, посилаючись на те, що сторони в Договорі розмежували порядок оплати та строки оплати поставленого товару, Оскільки строк оплати ПДВ в договорі не встановлений, відповідач вважає, що позивач повинен був керуватися ст. 530 ЦК України, а отже, відповідач неправильно визначивши строк оплати поставленого товару, дійшов необґрунтованих висновків про порушення філією ВП ЗАЕС господарського зобов`язання зі сплати вартості товару в розмірі суми ПДВ. Сума 3% річних та інфляції також нарахована на всю суму постановленого товару без відокремлення ПДВ. Посилається на воєнний стан та втрату виробничих потужностей та право суду звільнити відповідача від відповідальності у вигляді стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем у справі.

12.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив із спростуванням доводів відповідача, викладених у відзиві. Позивач зазначає, що відповідачем у його відзиві на позовну заяву визнано, що позивачем 08.12.2021 було поставлено товар. Таким чином, відповідач відповідно до умов Договору (пункт 3.2 Розділу 3 Договору) зобов`язаний протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п.1.1 здійснити оплату за поставлений товар, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника тобто з 09.12.2021. Вважає, що відсутність у відповідача грошових коштів та його фінансовий стан не є надзвичайними обставинами для невиконання ним своїх зобов`язань за Договором в обумовлені Договором строки. Зазначає, що підстав для звільнення судом відповідача від відповідальності у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат, аналогічно як і для зменшення 3% річних та інфляційних втрат, немає.

27.09.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЗИТРОН GMBH» (ТОВ «ПОЗИТРОН GMBH», Позивач, Постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (ДП НАЕК «Енергоатом» (ВП «Запорізька АЕС»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки товару №53-121-01- 21-10550 від 05.08.2021 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити Товар: Блок детектування БДМГ-04-03 ШТКД2.328.047-03.07, Код УКТ ЗЕД 9030 у кількості 13 шт. на загальну вартість 914 160,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % у розмірі 152 360,00 грн.

Згідно з п. 1.2. Договору, строк поставки Товару- вересень-грудень 2021 року.

На виконання зобов`язань за Договором, ТОВ «ПОЗИТРОН GMBH» 10.12.2021, здійснив поставку товару Відповідачу, що підтверджується квитанцією про прийом вантажу №2720014022 від 08.12.2021.

Згідно з видатковою накладною №19 від 08.12.2021, Відповідачем отримано товари на суму 914 160,00 грн, відповідно до Договору поставки товару №53-121-01-21-10550 від 05.08.2021 та Технічної специфікації до предмета закупівлі Блок детектування гамма- випромінювання» (Додаток №1 до договору).

Відповідачу виставлено рахунок №02-18 від 08.12.2021 року на суму 914 160,00 грн.

Відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИТРОН GMBH» про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» основного боргу у розмірі 914 160,00 грн, 3% річних в сумі 65 556,54 грн, інфляційних втрат - 310 624,83 грн., було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договором поставки товару №53-121-01-21-10550 від 05.08.2021.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на виконання зобов`язань за Договором, позивач, 10.12.2021, у визначені розділом 2 Договору строки та місце, здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується квитанцією про прийом вантажу №2720014022 від 08.12.2021.

Згідно з видатковою накладною №19 від 08.12.2021, Відповідачем отримано товари на суму 914 160,00 грн.

Відповідачу виставлено рахунок №02-18 від 08.12.2021 на суму 914 160,00 грн.

Відповідачем не повідомлено позивача, в порядку визначеному Договором поставки товару №53-121-01-21-10550 від 05.08.2021 року (розділом 4 Договору та пунктом 1.2.) та чинним законодавством України про дефекти товару чи про наявність у замовника претензій щодо якості, кількості, комплектності, технічних характеристик, супровідних документів, тари, упаковки та маркування чи інших недоліків поставленого товару.

Також, за місцем розташування Філії - в м. Енергодарі було здійснено вхідний контроль поставленої продукції, що підтверджується актом №А1-1-293-1 від 20.12.2021 року вхідного контролю (ВК-1) продукції для СВБ ЦРБ, ВП ЗАЕС, актом №А2-1-293-1 від 13.01.2022 року вхідного контролю (ВК-1) продукції для СВБ ЦРБ, ВП ЗАЕС, ярликом на придатну продукцію №Я-293-1 від 13.01.2022 року, протоколом №01/22 від 05.01.2022 року вхідного контролю блоків детектування БДМГ-04-03. Членами комісії, згідно вищезазначених документів було підтверджено, що ніяких зауважень до поставленої продукції зауважень немає, продукція відповідає умовам договору (контракту), а також придатна до використання.

Відсутність від відповідача претензій щодо якості, технічних характеристик, комплектності, маркування, пакування чи інших недоліків поставленого Товару свідчить про те, що Товар прийнятий Замовником за кількістю та якістю без зауважень та підтверджує належне виконання Договору поставки позивачаем , а отже, відповідно до умов вказаного Договору відповідач зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар.

Відповідно до п. 3.3 Договору, Позивачем було у строк зареєстровано належним чином оформлену податкову накладну №3 від 08.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (квитанція №1 від 29.12.2021).

Згідно з п. 3.1 Договору, ціна договору складає 761 800,00 грн, крім того ПДВ 20% 152 360,00 грн. Загальна ціна договору складає 914 160,00 грн.

Як передбачено пунктом 3.2 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п.1.1, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п. 3.3. Договору, оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Оскільки, відповідно до п. 3.2. Договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п.1.1, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, то кінцевою датою оплати за поставлений Товар відповідно до Договору поставки товару №53-121-01-21-10550 є 08 лютого 2022 року.

Положення п. 3.3 Договору щодо оплати покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ після реєстрації Постачальником податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати повної вартості поставленого товару, в тому числі і суми ПДВ, оскільки згідно частини першої статті 188 ПК України сума ПДВ є складовою бази оподаткування, а тому входить до ціни товару і не підлягає відокремленню.

У даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної, у разі чого Відповідач повинен здійснити повну оплату товару з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку 60-ти календарних днів.

Отже, безпідставним є твердження Відповідача про те, що строк оплати вартості товару в частині розміру ПДВ не настав з тих підстав, що строк оплати ПДВ в договорі не встановлений.

Відповідач рахунок не сплатив, а отже не виконав своїх договірних зобов`язань з оплати поставленого товару.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 65 556,54 грн за період з 10.02.2022 про 01.07.2024 та 310 624,83 грн інфляційних втрат за період з лютого 2022 по травень 2024.

Судом перевірено розрахунок позивача та визнано правомірним вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 65 556,54 грн за період з 10.02.2022 про 01.07.2024 та 310 624,83 грн інфляційних втрат за період з лютого 2022 по травень 2024.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, то суд зазначає, що в даному випадку зазначені нарахування мають компенсаційний характер, покликані відшкодувати втрати кредитора від знецінення грошових коштів за час прострочення виконання основного зобов`язання. Їх нарахування є правом кредитора відповідно до статті 625 ЦК України, і суду відсутні підстави для зменшення відповідних сум чи звільнення від їх стягнення.

Також, слід зазначити наступне.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Строк виконання зобов`язання з оплати товару виник ще у 2022 році. Позивач звернувся до суду з позовом у 2024 році. Отже, прострочення виконання зобов`язання Відповідачем на день подання позову становило більше двох років. За цей час Відповідачем не здійснено навіть часткової сплати боргу. Відповідач лише сприяв збільшенню розміру компенсаційних витрат, оскільки не вживав заходів для зменшення суми основного боргу.

Введення на території України режиму воєнного стану, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому Позивач у справі також перебуває в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому вартості поставленого товару.

Поставка товару за Договором та зобов`язання його оплатити виникли ще до початку повномасштабного вторгнення РФ до України та введення воєнного стану в Україні.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИТРОН GMBH», ідентифікаційний код юридичної особи 19310157 (вул. 8-го Березня, буд 46, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52208) 914 160 (дев`ятсот чотирнадцять тисяч сто шістдесят) грн 00 коп. заборгованості, 3% річних в сумі 65 556 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн 54 коп., 310 624 (триста десять тисяч шістсот двадцять чотири) грн 83 коп. інфляційних втрат та 19 355 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн 12 коп. судового збору. Видати наказ.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27.09.2024.

Суддя А.О. Науменко