Ухвала

від 27.09.2024 по справі 914/2353/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.09.2024 р.Справа № 914/2353/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Б. Яворського,

розглянув заяву: ОСОБА_1 , м.Городок Львівської області,

до відповідача 1: ОСОБА_2 , м. Львів,

до відповідача 2: ОСОБА_3 , м. Львів,

про забезпечення позову у порядку п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України.

Без повідомлення учасників справи.

СУД ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про переведення права покупця частки в статутному капіталі товариства за договором купівлі-продажу частки та визначення розміру часток у статутному капіталі товариства.

Одночасно із позовною заявою, у порядку п 2 ч.1 ст.138 ГПК України, подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: накладення арешту на корпоративні права в частині 94,61% від загальної частки статутного капіталу ТОВ «Ялиця» (ідентифікаційний код 13839572) у розмірі 1'892'200,00 грн, що належать ОСОБА_3 , шляхом заборони службовим особам ТОВ «Ялиця», іншим особам, які діють від іх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам розпоряджатися (в тому числі, але не виключно) продавати, дарувати, міняти, іншим способом відчужувати майно товариства, передавати його в заставу або управління; заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, суб`єктам та Державній реєстраційній службі України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи ТОВ «Ялиця» в тому числі, але не виключно державну реєстрацію, змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу та його учасників і засновників; зі зміною корпоративних прав (часток) у статутному капіталі, поділу, виділу, тощо; накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ «Ялиця»: нежитлові приміщення загальною площею 363,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 284902846101), за адресою: АДРЕСА_1 ; накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВ «Ялиця», місцезнаходження - 79066, місто Львів, вулиця Полуботка, 21, квартира № 47, у розмірі 100 %, що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.09.2024 справу № 914/2353/24 та заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Б. Яворському.

Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на наступне.

Згідно ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Закон України «Про судовий збір» (ст.4) передбачає, що за подання до суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2024 році становить 1'514,00 грн.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, заявником долучено копію квитанції №3571-9703-0738-4776 від 24.04.2024 на суму 1'514,00 грн. Як вбачається із призначення платежу, у вказаному документі не зазначено, що судовий збір сплачено саме за подання заяви про забезпечення позову, адже у призначенні платежу вказано: «за позовом …».

Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 по справі № 910/4557/18 вказав, що відповідно до ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону). Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів. Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції. Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 у справі №613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №907/892/15, від 16.04.2018 у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 у справі №910/12031/17, від 21.02.2019 у справі №910/8880/18.

Відтак, судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову не сплачено.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України позовна заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника та його представника, що є порушенням вимог роцесуального законодавства.

Таким чином, заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст.139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.7 ст.140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 41, 52, 53, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (вх №3572/24 від 25.09.2024) про забезпечення позову у справі № 914/2353/24 повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Додаток: заява про забезпечення позову, на 2 арк.

Суддя Б. Яворський.