Рішення
від 16.09.2024 по справі 916/2980/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2980/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання В.О.Ващенко

за участю представників:

від позивача Кобелєв О.О.,

від відповідача не з`явився,

від третіх осіб:

1) ТОВ Форвард Ко не з`явився,

2) ТОВ Україна не з`явився,

3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не з`явився,

4) ТОВ Ісагіс не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс до Публічного акціонерного товариства Імексбанк, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Ко та Товариства з обмеженою відповідальністю Україна, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс, про визнання припиненим права іпотеки та скасування державної реєстрації права іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Імексбанк, в якому просило суд:

- визнати припиненим право іпотеки банку за договором іпотеки від 26.11.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством Імексбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Україна (іпотекодавець), посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованим за реєстровим номером 5083, стосовно іпотеки майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х поверхових котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), розташованих за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, буд. 18, корпус Ж, що сьогодні є окремим об`єктом нерухомого майна та належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс, а саме: апартаменти двоповерхового зблокованого дачного котеджу № 208 загальною площею 86,2 кв.м, житловою площею 48,4 кв.м, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, буд. 18-Ж;

- скасувати державну реєстрацію права іпотеки Публічного акціонерного товариства Імексбанк за договором іпотеки від 26.11.2013, згідно з номером запису про іпотеку 3557509 (спеціальний розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) від 26.11.2013, вчиненим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чужовською Н. Ю. стосовно майнових прав на апартаменти № 208 групи зблокованих 2-3-х поверхових котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, буд. 18, корпус Ж.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

За ствердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс є власником наступного об`єкту нерухомого майна (далі - об`єкт/апартамент): апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу № 208, загальною площею 86,2 кв.м, житловою площею 48,4 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, будинок 18-Ж, апартамент № 208, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1054694751237. При цьому позивач зазначає, що право власності ТОВ Бізнес Ренталс на апартамент № 208 підтверджується договором купівлі-продажу від 14.10.2016, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., реєстровий № 2451, із договором про внесення змін від 08.11.2016, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., реєстровий № 2571, а також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 72581571 від 08.11.2016 р., виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.

Як вказує позивач, на момент звернення до суду із позовом об`єкт обтяжено іпотекою АТ Імексбанк на підставі іпотечного договору (з майновим поручителем), посвідченого 26.11.2013 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., реєстровий номер 5083 (іпотечний договір № 5083). Іпотечний договір № 5083 укладений між первинним власником/первинним іпотекодавцем об`єкту ТОВ Україна та ПАТ Імексбанк.

При цьому позивач зазначає, що згідно із даними спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано іпотеку АТ Імексбанк та обтяження щодо об`єкту, а саме: номер запису про іпотеку 3557509 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації 26.11.2013 р., вчинений державним реєстратором, приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. (інформаційна довідка № 250860979 від 01.04.2021 р.).

Із посиланнями на ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України Про іпотеку позивач вказує, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором, у тому обсязі й на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, як зазначає позивач, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України Про іпотеку іпотека ТОВ Україна за іпотечним договором № 5083 є дійсною для чинного власника об`єкту - ТОВ Бізнес Ренталс, яке набуло всіх прав, а також всіх обов`язків іпотекодавця, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Наразі позивач зауважив, що існування на сьогодні іпотеки на об`єкт обмежує ТОВ Бізнес Ренталс у реалізації ним прав власності на об`єкт.

Так, позивач вважає, що ТОВ Бізнес Ренталс вважає припиненим право іпотеки АТ Імексбанк щодо об`єкту, з огляду на що, керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, звертається до Господарського суду Одеської області із даним позовом.

Разом з тим позивач зазначає, що 19.11.2013 року між АТ Імексбанк та ТОВ Форвард Ко (позичальником) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 86/13, за умовами якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1). У відповідності до пункту 1.1.1 кредитного договору № 86/13 (у редакції додаткової угоди № 1 від 04.09.2014 р.) надання кредиту здійснювалося окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених цим договором, у межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у доларах США в сумі 2150000,000 доларів США та у гривні в сумі 4385860,85 грн. та кінцевим терміном повернення коштів не пізніше 30 червня 2021 року на умовах, визначених цим договором. За користування кредитом позичальник сплачував кредиторові відсотки, виходячи із встановлених кредитором відсоткових ставок у розмірі: 12,0% відсотків річних за кредитом у доларах США; 18,0% відсотків річних за кредитом у гривні. За ствердженнями позивача, до кредитного договору неодноразово вносились зміни шляхом укладання додаткових угод: № 1 від 04.09.2014 р., № 2 від 23.12.2014 р.

При цьому позивач вказує, що 26.11.2013 р. з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 86/13 між АТ Імексбанк (іпотекодержатель) та ТОВ Україна (іпотекодавець) укладено іпотечний договір з майновим поручителем, посвідчений 26.11.2013 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 5083, відповідно до умов якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно: майнові права на зблоковані котеджі (апартаменти) туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, масив Золотий Бугаз № 18: корпус Ж, ап. 208, будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 209, будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 210, будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 211, будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 212, будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 213, будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 214, будівельною площею 80 кв.м., корпус Е, ап. 171, будівельною площею 80 кв.м.

Також позивач додає, що додатковою угодою № 2 від 23.12.2014 р. до кредитного договору № 86/13 було внесені зміни в частині викладення пункту 1.3 в наступній редакції: у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплата нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор, не пізніше 31.12.2014 р. укладає із майновим поручителем АТ Футбольний клуб Чорноморець іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80.289,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7800000000,00 грн. згідно з оцінкою ТОВ Аппрайзер.

Разом з тим позивач зауважує, що 25.12.2014 року між АТ Імексбанк та ПрАТ Футбольний клуб Чорноморець укладено іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., реєстровий № 6134.

Відповідно до п. п. 1.1 іпотечного договору № 6134 останній забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 86/13 від 19.11.2013 р., з додатковою угодою № 1 від 04.09.2014 р., додатковою угодою № 2 від 23.12.2014 р., який укладено між іпотекодержателем та ТОВ Форвард КО, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (сторінка 6 іпотечного договору № 6134).

Згідно з п. 1.3 іпотечного договору № 6134 предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80289,00 кв.м, основною площею 67037,5 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, та розташовані на земельній ділянці площею 62403 кв.м, яка знаходиться в оренді АТ ФК Чорноморець.

При цьому позивач зазначає, що 27.12.2014 року між АТ Імексбанк та ТОВ Україна було укладено договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, посвідчений 27 грудня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю. за реєстровим № 6255, за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати Іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений 26.11.2013 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю. за реєстровим № 5083.

Як вказує позивач, на підставі договору про розірвання № 6255 було знято заборону відчуження на майно, а також внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.

Також позивач зазначає, що у квітні 2015 року АТ Імексбанк звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ Форвард Ко про стягнення заборгованості по кредитному договору № 86/13. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 р. у справі № 916/1835/15 позов АТ Імексбанк задоволено у повному обсязі, стягнуто з ТОВ Форвард Ко на користь АТ Імексбанк 1723312,06 дол. США.

Між тим позивач зауважує, що 16.05.2017 р. АТ Імексбанк звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 6134 із АТ ФК Чорноморець шляхом набуття права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець. Так, право власності АТ Імексбанк на предмет іпотеки зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35229513 від 17.05.2017 р. о 17:42:47, прийняте державним реєстратором Пацалюк Альоною Валеріївною (Комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради Результат).

Разом з тим, як вказує позивач, 03.08.2017 р. АТ Імексбанк звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ Україна, ТОВ Форвард Ко, ТОВ Бізнес Ренталс, в якому банк просив суд: застосувати наслідки недійсності договору про розірвання іпотечного договору, укладеного 27.12.2014 року між АТ Імексбанк та ТОВ Україна, повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ Україна, а саме майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, масив Золотий Бугаз № 18 (вісімнадцять): корпус Ж, ап. 208 (двісті вісім), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 209 (двісті дев`ять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 210 (двісті десять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 211 (двісті одинадцять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 212 (двісті дванадцять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 213 (двісті тринадцять),будівельною площею 80 кв.м., корпус Ж, ап. 214 (двісті чотирнадцяту), будівельною площею 80 кв.м., корпус В, ап. 171 (сто сімдесят один), будівельною площею 80 кв.м., які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 26.11.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 5083; змінити пункт 1.3 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86/13 від 19.11.2013 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2017 по справі № 922/2599/17 позов АТ Імексбанк задоволено частково.

За ствердженнями позивача, із урахуванням змісту ухвали Господарського суду Харківської області від 23.05.2018 р. про виправлення описки в рішенні від 30.11.2017 р. у справі № 922/2599/17: скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ Україна, а саме: майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, масив Золотий Бугаз № 18 (вісімнадцять): корпус Ж, ап. 208 (двісті вісім), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 209 (двісті дев`ять), будівельною площею 80 .. кв.м.; корпус Ж, ап. 210 (двісті десять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 211 (двісті одинадцять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 212 (двісті дванадцять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 213 (двісті тринадцять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 214 (двісті чотирнадцять), будівельною площею 80 кв.м., які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 26.11.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю. за реєстровим № 5083.

Таким чином, позивач вказує, що рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2017 р. у справі № 922/2599/17 АТ Імексбанк поновлено в праві іпотеки на перелічені апартаменти двоповерхового зблокованого дачного котеджу за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив 18, за іпотечним договором № 5083, зокрема, на апартамент № 208, що сьогодні належить на праві власності ТОВ Бізнес Ренталс.

Між тим позивач вказує, що аналіз норм ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку, ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 593 ЦК України дозволяє дійти висновків, що іпотечний договір має додатковий (акцесорний) до основного зобов`язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, з огляду на що іпотека не може існувати у випадку, якщо відсутнє основне зобов`язання.

Позивач вважає, що іпотека на апартамент № 208 за іпотечним договором № 5083 є припиненою внаслідок припинення основних зобов`язань ТОВ Форвард Ко за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 86/13 від 19.11.2013 року.

Крім того позивач зазначає, що іпотечний договір від 25.12.2014 р. № 6134 містить іпотечне застереження у п. 6.1 договору, яке визначено сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Цим іпотечним застереженням, за ствердженнями позивача, сторонами передбачено право банку на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку.

Наразі позивач наголошує, що 16.05.2017 р. АТ Імексбанк звернено стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець.

При цьому позивач зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку (в редакції, яка діяла на момент набуття АТ Імексбанк права власності на нежитлові приміщення стадіону Чорноморець) після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Як вказує позивач, у ситуації, що розглядається, судовими рішеннями господарських судів встановлено факт припинення основного кредитного зобов`язання ТОВ Форвард Ко перед АТ Імексбанк за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 86/13 від 19.11.2013 року, а саме: рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі № 916/1835/15 стягнуто з ТОВ Форвард Ко на користь АТ Імексбанк заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 86/13 від 19.11.2013 року та на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази від 06.11.2015 року. При цьому позивач зазначає, що 23.05.2018 року ТОВ Форвард Ко звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою в порядку ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ ГСОО у справі № 916/1835/15 про стягнення із ТОВ Форвард Ко на користь АТ Імексбанк заборгованості за кредитом, яку ухвалою суду від 14.06.2018 року у справі № 916/1835/15 було задоволено; визнано наказ Господарського суду Одеської області від 06.11.2015 р. по справі № 916/1835/15 про стягнення із ТОВ Форвард Ко на користь АТ Імексбанк 1723312,06 дол. США таким, що не підлягає виконанню. Між тим позивач додає, що ухвала ГСОО від 14.06.2018 року у справі № 916/1835/15 залишена в силі без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 р.

Таким чином, позивач наголошує, що внаслідок фактичного припинення зобов`язання ТОВ Форвард Ко за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від № 86/13 від 19.11.2013 р., припинилося й зобов`язання з іпотеки об`єкту за іпотечним договором від 26.11.2013 № 5083.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.10.2021 року вказану справу № 916/2980/21 розподілено до розгляду судді Смелянець Г.Є.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.07.2022 по справі № 916/2980/21 (суддя Смелянець Г.Є.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023, позовні вимоги задоволено у повному обсязі; визнано припиненим право іпотеки Публічного акціонерного товариства Імексбанк за договором іпотеки від 26.11.2013 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством Імексбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Україна, посвідченим Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованим за реєстровим № 5083, стосовно іпотеки майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, будинок 18, корпус Ж, що сьогодні є окремим об`єктом нерухомого майна та належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс, а саме: апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу № 208 загальною площею 86,2 кв.м, житловою площею 48,4 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, будинок 18-Ж; скасовано державну реєстрацію права іпотеки Публічного акціонерного товариства Імексбанк за договором іпотеки від 26.11.2013 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством Імексбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Україна, посвідченим Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованим за реєстровим № 5083, згідно з номером запису про іпотеку 3557509 (спеціальний розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) від 26.11.2013 р., вчиненим приватним нотаріусом Чужовською Наталією Юріївною Одеського міського нотаріального округу Одеської області стосовно майнових прав на апартамент № 208 групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва) за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, будинок 18, корпус Ж; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Імексбанк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2023 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Імексбанк задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 20.07.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 916/2980/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій у даній справі, Верховний Суд вказав, що висновки судів попередніх інстанцій щодо припинення зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 року № 83/13 та, відповідно, наявності підстав для визнання припиненими зобов`язань за договором іпотеки від 26.11.2013 року не відповідають правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 18.01.2022 року у справі № 910/17048/17.

Так, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій у даній справі, дослідивши, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Ко за договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 року № 86/13 забезпечені іпотекою за двома договорами, не надали належної правової оцінки доводам відповідача про те, що набуття у власність одного із предметів іпотеки, не призвело до задоволення вимог Банка за відповідним кредитним договором у повному обсязі, а відтак дійшли передчасних висновків про задоволення позову.

Разом з тим, Верховний Суд зауважив про необхідність застосування саме останньої правової позиції Великої Палати Верховного Суду, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах. Окрім того, необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2022 року у справі № 910/17048/17, щодо питання застосування приписів ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку, у правовідносинах виконання зобов`язань за основним (кредитним) договором за умови забезпечення його шляхом передачі в іпотеку декількох об`єктів нерухомого майна та реалізації процедури звернення стягнення на один із них шляхом набуття об`єкта нерухомого майна у власність, підтверджена Верховним Судом у постанові від 13.07.2022 року у справі № 911/1850/18.

14.06.2023 року після перегляду Верховним Судом справа №916/2980/21 надійшла до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 20.06.2023 року Господарський суд Одеської області (суддя Літвінов С.В.) прийняв справу № 916/2980/21 до свого провадження, призначив дату її розгляду в порядку загального позовного провадження.

20.07.2023 року від ТОВ Бізнес Ренталс надійшли до господарського суду письмові пояснення (вх. № 24587/24), відповідно яких позивач вважає, що суд не повинен встановлювати обставини погашення основного кредитного зобов`язання та підтверджувати чи спростовувати факт припинення кредитних зобов`язань ТОВ Форвард Ко перед банком, а також у даній справі не підлягають застосуванню правові висновки щодо застосування приписів ч. 4 ст. 36 закону України Про іпотеку, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.

14.09.2023 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подані до суду письмові пояснення по справі (вх. № 31732/23), відповідно яких фонд зазначає, що у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не призвело до повного задоволення його вимог.

Також 14.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс надійшли до суду письмові пояснення (вх. № 31745/24), відповідно яких третя особа вважає, шо зобов`язання за кредитними договорами наразі не виконано.

22.09.2023 року до господарського суду від позивача надійшли пояснення (вх. № 33033/23), в яких позивач наголошує, що обставини припинення зобов`язання за кредитним договором від 19.11.2013 р. № 86/13 встановлені судовими рішеннями, якими вирішено по суті спір між банком і позичальником та які набрали законної сили (ухвала Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 р. у справі № 916/1835/15, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 р.).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.10.2023 (суддя Літвінов С.В.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.04.2024 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2023 у справі № 916/2980/21 скасовано, справу № 916/2980/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024 справу № 916/2980/21 передано на розгляд судді Петрова В.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.04.2024 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2980/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 23.05.2024 р. об 11:00 год.

Розгляд справи в підготовчому засіданні 23.05.2024 р. об 11:00 год. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 р. підготовче засідання призначено на 11.06.2024 р. о 12:00 год. з викликом учасників справи.

10.06.2024 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс Кобелєва О.О. до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшли додаткові пояснення у справі із урахуванням правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 02.04.2024 р. (вх. № 22713/24), в яких представник позивача посилається на наступне. Позивач вказує, що при вирішенні даної справи № 916/2980/21 господарський суд взагалі не повинен встановлювати обставини погашення основного кредитного зобов`язання (кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 86/13 від 19.11.2013 року, зі змінами та доповненнями, укладеного між ПАТ Імексбанк та ТОВ Форвард Ко) та підтверджувати чи спростовувати факт припинення кредитних зобов`язань ТОВ Форвард Ко перед банком, а також у справі не підлягають застосуванню правові висновки щодо застосування приписів ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17. Наразі позивач наголошує, що факт припинення кредитного зобов`язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 86/13 від 19.11.2013 року, зі змінами та доповненнями, укладеного між ПАТ Імексбанк та ТОВ Форвард Ко, встановлений відповідними судовими рішеннями у справі № 916/1835/15 та ці судові рішення набрали законної сили, є чинними та не спростованими. При цьому позивач зазначає, що всупереч наявності чинних судових рішень у справі № 916/1835/15, якими встановлено припинення кредитних зобов`язань ТОВ Форвард Ко перед ПАТ Імексбанк, порушується принцип юридичної визначеності, який є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права, в основі якого лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. вирішена справа), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень (що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності). Також позивач вказує, що жодною нормою чинного законодавства України або міжнародного законодавства, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, континентальної системи права, не передбачено, що рішення суду, яке набуло законної сили, та якими вирішено певні правовідносини між сторонами, може не підлягати застосуванню на підставі правових висновків Верховного суду, винесених пізніше.

Наразі позивач зазначає, що позовні вимоги ТОВ Бізнес Ренталс у справі № 916/2980/21 обґрунтовані нормами п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України (право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою) та ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку (іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору), з огляду на які внаслідок фактичного припинення зобов`язання ТОВ Форвард Ко за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від № 86/13 від 19.11.2013 р. припинилося й зобов`язання із іпотеки об`єкту за іпотечним договором від 26.11.2013 р. № 5083.

Також позивач додає, що у даному випадку Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при вирішенні даної справи необґрунтовано не взято до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.11.2020 р. у справі № 916/3146/17 (провадження №12-15гс20) за позовом за АТ Імексбанк (процесуальний правонаступник ТОВ Ісагіс) до ТОВ Україна про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів.

Як зазначає позивач, у даному випадку судовими рішеннями встановлено припинення основного зобов`язання, а іпотечне зобов`язання є похідним зобов`язанням та не може існувати окремо від основного зобов`язання, іпотека є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

ТОВ Бізнес Ренталс звертає увагу суду, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 р. у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. На даний час останньою правовою позицією щодо застосування норми права у тотожних правовідносинах, що є предметом розгляду в межах справи № 916/2980/21, є правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена саме у постанові від 03.11.2020 р. у справі № 916/3146/17 (провадження №12- 15гс20), а не позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.

Наразі позивач вказує, що актуальна судова практика свідчить на користь позиції ТОВ Бізнес Ренталс, викладеної у позові, щодо припинення іпотеки внаслідок припинення основного зобов`язання за кредитним договором, що встановлено рішеннями, що набрали законної сили.

10.06.2024 р. від представника відповідача Мізунського А.І. до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначене на 11.06.2024 р. о 12:00, та у всіх подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 22764/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 р. у справі № 916/2980/21 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Імексбанк про участь у підготовчому засіданні суду у даній справі № 916/2980/21, яке призначене на 11.06.2024 р. о 12:00, та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2024 р. підготовче засідання відкладено 09.07.2024 р. об 11:00 год. з огляду на виникнення у представника відповідача технічних проблем, що унеможливили його участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, усне клопотання представника третьої особи ТОВ Ісагіс про відкладення підготовчого засідання та неявку представників третіх осіб ТОВ Форвард Ко, ТОВ Україна, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання.

Так, розгляд справи в підготовчому засіданні 09.07.2024 р. об 11:00 год. не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/2980/21 на тридцять днів та підготовче засідання призначено на 06 серпня 2024 р. об 11:00 год.

Підготовче засідання 06.08.2024 р. за участю представника відповідача в режимі відеоконференції за допомогою системи ЄСІТС (ВКЗ) не відбулось, оскільки представник відповідача не вийшов на зв`язок у встановлений час.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 р. закрито підготовче провадження у справі № 915/2980/21 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 22 серпня 2024 р. о 12:30 год.

22.08.2024 р. від представника третьої особи ТОВ Ісагіс Драгун А.С. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення ( перенесення) розгляду справи (вх. № 30905/24), в якому представник просить суд визнати причини неявки адвоката Драгун А.С. в судове засідання, яке призначене на 21.08.2024 на 12:30 год., поважними та відкласти розгляд справи № 916/2980/21 на іншу календарну дату та час, про дату та час наступного судового засідання повідомити заявника у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 року відкладено розгляд справи на 30 серпня 2024 р. об 11:00 год. з огляду на неявку представників третіх осіб.

Так, у судовому засіданні господарського суду 30.08.2024 р. по справі № 916/2980/21 було протокольно оголошено перерву до 16 вересня 2024 року о 15:30 год., про що під розписку повідомлено представника позивача.

16.09.2024 року від представника Публічного акціонерного товариства Імексбанк Мізунського А.І. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про розгляд справи без участі (вх. № 33495/24), згідно з якою представник відповідача просить суд провести судове засідання, призначене на 16.09.2024 року о 15:30 год. без участі представника ПАТ Імексбанк; врахувати висновки, викладені в Постанові Верховного Суду від 02.04.2024 року; в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

19.11.2013 між Публічним акціонерним товариством Імексбанк (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальності Форвард КО (позичальником) було укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 86/13, за умовами якого кредитор зобов`язувався надати позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1).

До вказаного кредитного договору № 86/13 неодноразово вносились зміни шляхом укладання додаткових угод, зокрема від 04.09.2014 № 1, від 23.12.2014 № 2.

За пп. 1.1.1 кредитного договору № 86/13, у редакції додаткової угоди від 04.09.2014 № 1, надання кредиту здійснювалося окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених цим договором, у межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у доларах США в сумі 2150000,000 дол. США та у гривні в сумі 4385860,85 грн. з кінцевим терміном повернення коштів не пізніше 30.06.2021 на умовах, визначених цим договором. За користування кредитом позичальник сплачував кредиторові відсотки, виходячи із встановлених кредитором відсоткових ставок у розмірі: 12,0% річних за кредитом у дол. США; 18,0% річних за кредитом у гривні.

Додатковою угодою від 23.12.2014 № 2 до кредитного договору № 86/13 було внесено зміни до договору та викладено його п. 1.3 в такій редакції: як забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор, не пізніше 31.12.2014 укладає із майновим поручителем АТ Футбольний клуб Чорноморець іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80 289,0 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), буд. 1/20, заставною вартістю 7800000000,00 грн згідно з оцінки ТОВ Аппрайзер.

26.11.2013 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 86/13, між Публічним акціонерним товариством Імексбанк (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Україна (іпотекодавець) укладено іпотечний договір з майновим поручителем, посвідчений 26.11.2013 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю., за реєстровим № 5083, відповідно до умов якого, Банку в іпотеку було передано нерухоме майно:

- майнові права на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька. масив Золотий Бугаз №18 (вісімнадцять): корпус Ж, ап. 208 (двісті вісім), будівельною площею 80 кв.м.: корпус Ж, ап. 209 (двісті дев`ять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 210 (двісті десять), будівельною площею 80 кв.м.: корпус Ж, ап. 211 (двісті одинадцять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 212 (двісті дванадцять), будівельною площею 80 кв.м.; корпус Ж, ап. 213 (двісті тринадцять),будівельною площею 80 кв.м., корпус Ж, ап. 214 (двісті чотирнадцять), будівельною площею 80 кв.м., корпус Е, ап. 171 (сто сімдесят один), будівельною площею 80 кв.м.

Додатковою угодою № 2 від 23.12.2014 року до кредитного договору № 86/13 було внесені зміни в частині викладення п. 1.3. в наступній редакції: У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор, не пізніше 31.12.2014 року укладає із майновим поручителем Акціонерним товариством Футбольний клуб Чорноморець іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80289,0 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вилиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7800000000,00 грн. згідно оцінки ТОВ Аппрайзер.

Також 25.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством Імексбанк (іпотекодержатель) та Приватним акціонерним товариством Футбольний клуб Чорноморець (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 6134, за умовами пп. 1.1 якого визначено, що за таким договором забезпечуються, зокрема, вимоги іпотекодержателя за мультивалютним договором про відкриття кредитної лінії № 86/13 від 19.11.2013 року з додатковою угодою № 1 від 04.09.2014 року, додатковою угодою № 2 від 23.12.2014 року, (далі кредитний договір-17), який укладено між іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард Ко, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобов`язання). Сума кредиту 1451500 грн. та 1723312 доларів 06 центів США. Строк повернення кредиту 30.06.2021 року. Розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором в розмірі 18 відсотків річних за кредитом у гривні та 12 відсотків за кредитом у доларах США.

Відповідно до п. 1.3 іпотечного договору від 25.12.2014 року предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, які складаються з будівель загальною площею 80 289,00 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, та розташовані на земельній ділянці площею 62403 кв.м, яка знаходиться в оренді АТ ФК Чорноморець, згідно договору оренди землі, посвідченого 20.09.2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 3088, зареєстрованого у Одеському міському відділі ОРФ ДП ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2010 № 041050500068.

Згідно з п. 1.4 іпотечного договору від 25.12.2014 року оціночна вартість іпотечного майна згідно висновку №112014/7-1, складеного 20.11.2014 року експертом-оцінювачем ТОВ Аппрайзер, становить 7800000000 грн.

Заставна вартість предмету іпотеки, відповідно до п. 1.5 іпотечного договору від 25.12.2014 року, визначена сторонами в сумі 7800000000 грн.

Пунктом 6.1 іпотечного договору від 25.12.2014 року сторони погодили можливість задоволення забезпечених договором іпотеки від 25.12.2014 року № 6134 кредиторських вимог банку, зокрема, шляхом прийняття предмета іпотеки у власність в порядку. визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку.

27.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Імексбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Україна було укладено договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, посвідчений 27.12.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим номером 6255, в якому сторони дійшли згоди розірвати іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим номером 5083.

На підставі договору про розірвання договору було знято заборони відчуження вказаного в іпотечному договорі майна, а також внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.

14.10.2016 року між Приватним акціонерним товариством Футбольний клуб Чорноморець (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс (покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 2457, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає) у власність апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу № 208, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, будинок 18-Ж, загальною площею 86,2 кв.м. і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору від 14.10.2016 року зазначений об`єкт купівлі продажу належить продавцю на праві приватної власності, про що 12.10.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Комунальним підприємством Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Одеської області вчинено запис за номером 16897015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1054694751237.

Згідно із п. 3.1 договору від 14.10.2016 року продаж об`єкта купівлі-продажу за домовленістю сторін вчиняється за 560559,00 грн. Розрахунок між сторонами здійснюється з відстроченням платежу. Зазначену суму продажу покупець зобов`язується сплатити продавцю протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання цього договору до 14.11.2016. У підтвердження факту проведення повного розрахунку за цим договором продавець має надати заяву про повний розрахунок, на якій справжність підпису представника продавця повинна бути нотаріально засвідчена.

Пунктом 3.2 договору від 14.10.2016 року визначено, що відповідно до довідки про балансову вартість об`єкта купівлі-продажу, наданої АТ ФК Чорноморець від 13.10.2016 № 306, вартість вищевказаного об`єкта купівлі-продажу становить 474100,00 грн. Відповідно висновку про вартість майна, складеного 13.10.2016 ПП Брокбізнесконсалт, ринкова вартість об`єкта купівлі-продажу, що відчужується становить 560559 грн.

08.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством Футбольний клуб Чорноморець (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс (покупець) було підписано договір про внесення змін до договору купівлі продажу зареєстрованого в реєстрі за № 2571 від 08.11.2016 року, відповідно до п. 1 якого сторони домовились, що, керуючись взаємною згодою, діючим законодавством України та у зв`язку із виправленням технічної помилки, щодо зміни статусу об`єкта, а саме: з нежитлового на житлове, про внесення наступних змін до договору купівлі-продажу, посвідченого 14.10.2016 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 2451, укладеного між Публічним акціонерним товариством Футбольний клуб Чорноморець та Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс.

Так, згідно п.п. 1.1 договору про внесення змін до п.п. 1.1 п. 1.11 розділу 1 договору купівлі-продажу сторони узгодили викласти в наступній редакції: 1.1 Відповідно до умов цього договору продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу № 208, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, будинок 18-Ж, загальною площею 86,2 кв.м., житловою площею 48,4 кв.м., далі за текстом Об`єкт купівлі-продажу і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

Всі інші умови договору купівлі-продажу, в частині, що не оговорені цим договором про внесення змін, залишено без змін.

Зазначені договори підписані та скріплені печатками юридичних осіб без застережень та зауважень.

При цьому, належність позивачу на праві приватної власності спірного апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу № 208 також підтверджується Інформацією з реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.11.2016 року № 72581571, від 29.09.2021 року № 277191629.

Також судом встановлено, що 24.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ісагіс (новий кредитор) та ПАТ Імексбанк (банк) було укладено договір № 133 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор - набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, зазначеного у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно з реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4 договору № 133 за відступлення прав вимоги за основними договорами відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 12938038,76 грн без урахування ПДВ. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п. 6.5 цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Так, із наявного в матеріалах справи реєстру вбачається, що банком було відступлено новому кредитору права вимоги також і за кредитним договором № 86/13, укладеним між ПАТ Імексбанк та ТОВ Форвард Ко.

24.07.2020 між ТОВ Ісагіс (новий іпотекодержатель) та ПАТ Імексбанк (банк) підписано договір № 133/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, зареєстрований в реєстрі за номером 766, за п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому іпотекодержателю належні банку, а новий іпотекодержатель - набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до іпотекодавців, зазначених у додатку № 1 до цього договору. Новий іпотекодержатель сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.6 договору № 133/1 банк зобов`язується сприяти новому іпотекодержателю у внесенні змін до відповідних державних реєстрів у зв`язку із укладенням цього договору. При цьому, всі витрати, пов`язані із внесенням змін у відповідні державні реєстри у зв`язку із укладенням цього договору, несе новий іпотекодержатель.

Також судом встановлено, що, незважаючи на укладання договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24.07.2020 № 133/1, ТОВ Ісагіс не було перереєстровано за собою право іпотеки з урахуванням норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Задовольняючи позов під час попереднього розгляду справи, суд першої інстанції (рішення від 16.10.2023), з яким погодився апеляційний господарський суд (постанова від 18.12.2023), керуючись висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17, виходили з того, що господарські зобов`язання ТОВ Форвард Ко перед банком у кредитних правовідносинах, які між ними виникли, є припиненими, про що свідчить, серед іншого, ухвала Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі № 916/1835/15, залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018, а із припиненням основного зобов`язання за кредитним договором від 19.11.2013 № 86/13 припинилися і зобов`язання за відповідним іпотечним договором від 26.11.2013 з огляду на норми ст. 17 Закону України Про іпотеку, ч. 1 ст. 593 ЦК України. На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 25.05.2023 у цій справі, суди зазначили про те, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, не є релевантними до спірних правовідносин з огляду на різні фактичні обставини цих справ так, у справі, яка переглядається, судовими рішеннями встановлено припинення зобов`язання за кредитним договором від 19.11.2013 № 86/13 щодо боржника, чого не було встановлено у справі № 910/17048/17.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.04.2024 року, скасовуючи постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2023 по даній справі № 916/2980/21, вказав, що господарські суди попередніх інстанцій повторно не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, які узгоджуються із висновками, викладеними у п. 7.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18, чим порушили ч. 4 ст. 236 ГПК України та не дотрималися принципу правової визначеності, що є недопустимим; відповідно до норм ст. 316 ГПК України не виконали вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 25.05.2023 у справі № 916/2980/21, не перевірили на підставі всіх наявних у матеріалах справи документів відповідно до норм ст. 86 ГПК України того, чи набув банк у власність предмет іпотеки та чи призвело таке набуття до задоволення/незадоволення вимог банка за відповідним кредитним договором саме у повному обсязі, що заперечує відповідач, з огляду на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.

Також Верховний Суд зазначив, що у справі, яка переглядається, та у справі № 910/17048/17 спірні правовідносини підпадали під правове регулювання однієї і тієї ж норми матеріального права - ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку, щодо застосування якої Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, який викладено у вказаній вище постанові та, який має враховуватися судами при розгляді подібних спорів з огляду на норму ч. 4 ст. 236 ГПК України, у тому числі, і при розгляді цього спору.

Таким чином Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій у справі, яка переглядається, виходили з преюдиційності обставин, встановлених у справі № 916/1835/15 щодо доведеності факту остаточності вирішення спору між банком та ТОВ Форвард Ко про стягнення заборгованості за кредитним договором, через що визнали, що іпотека за іпотечним договором є припинена, при цьому залишили поза увагою відповідні заперечення відповідача і посилання його на те, що набуття у власність одного із предметів іпотеки, не призвело до задоволення його вимог за відповідним кредитним договором у повному обсязі та належним чином не врахували при цьому надані на підтвердження цих аргументів відповідні документи, що свідчить про порушення судами ст.ст. 7, 86, 75 ГПК України та, що не узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у справі № 910/19256/16, на необхідність дослідження чого вказував і Верховний Суд у постанові від 25.05.2023 у справі № 916/2980/21.

Наразі господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для визнання припиненим права іпотеки Публічного акціонерного товариства Імексбанк за договором іпотеки від 26.11.2013 року, стосовно іпотеки майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, будинок 18, корпус Ж, який сьогодні є окремим об`єктом нерухомого майна та належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс, а саме: апартамент двоповерхового зблокованого дачного котеджу № 208 загальною площею 86,2 кв.м, житловою площею 48,4 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, будинок 18-Ж та скасування державної реєстрації такого права іпотеки Публічного акціонерного товариства Імексбанк.

В силу вимог ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 виснував про те, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України законодавцем визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, за вимогами ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до господарського суду з відповідним позовом, його метою позивач фактично визначив усунення порушень його, як власника відповідного майна, прав, які виникли в результаті накладення на таке майно іпотечного застереження, та, внаслідок чого, позивач позбавлений можливості у повному обсязі таким майном розпоряджатися.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона), у тому числі кредитор, має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Так, ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України зазначає, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці з урахуванням засад добросовісності, розумності та справедливості.

У випадках порушення зобов`язання, коли боржник не виконує або не належним чином виконує взяте на себе зобов`язання, кредитор має право захистити свої цивільні права та інтереси за допомогою відповідних способів захисту.

Як було зазначено вище, ТОВ Бізнес Ренталс, як новий власник об`єкта нерухомого майна, звернулося з цим позовом до суду та просить визнати припиненим право іпотеки Банка за договором іпотеки від 26.11.2013 року та скасувати державну реєстрацію такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Банк у позасудовому порядку набув право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець за договором іпотеки від 25.12.2014, а відтак у порядку вимог ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку останній втратив право вимоги за договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13 (із урахуванням додаткових угод), тому наявні підстави для припинення права іпотеки Банка за договором іпотеки від 26.11.2013.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні договорів, насамперед інтересів кредитора, у гл. 49 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов`язання. Інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань. Тобто у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема поручителі.

Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Таке забезпечувальне зобов`язання має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання характер і не може існувати самостійно.

З урахуванням вимог статті 6 та частини першої статті 627 Цивільного кодексу України щодо свободи договору та відсутності обмежень щодо множинності та способів забезпечення зобов`язання способами забезпечення кредитних договорів у цьому випадку є передача в іпотеку декількох об`єктів нерухомого майна, застава предметів рухомого майна та майнових прав на орендні платежі за договорами оренди нерухомого майна, а також порука.

Кредитор не позбавляється права реалізувати звернення стягнення за забезпечувальними акцесорними договорами, у разі якщо строк на таку реалізацію не сплив.

Згідно зі статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Як встановлено судом вище, зобов`язання ТОВ Форвард Ко (позичальника) за договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13 забезпечені шляхом передачі в іпотеку ТОВ Україна та ПрАТ Футбольний клуб Чорноморець декількох об`єктів нерухомого майна, зокрема, за договором іпотеки від 26.11.2013 року та за договором іпотеки від 25.12.2014 року.

Іпотека регулюється і нормами спеціального закону, яким є Закон України Про іпотеку.

За своєю природою іпотека сама по собі або разом з іншими забезпечувальними заходами покликана забезпечити виконання зобов`язань боржником у повному обсязі, а тому кредитор вправі та зобов`язаний здійснювати свої правомочності таким чином, щоб таке забезпечення було справедливим та здійснювалось з урахуванням інтересів обох сторін кредитного договору, не допускаючи створення заборгованості, що штучно перевищує забезпечувальні заходи.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об`єкт. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Положеннями ст. 7 Закону України Про іпотеку визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 590 ЦК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Зазначене положення узгоджується з приписами частини п`ятої статті 33 Закону України Про іпотеку (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), згідно з якою, якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Слід констатувати, що норми ЦК України та Закону України Про іпотеку, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, передбачали можливість забезпечення виконання зобов`язання шляхом передачі в іпотеку декількома іпотекодателями декількох об`єктів нерухомого майна і кредитор мав право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об`єктів або їх усіх, якщо їхня сукупна вартість була необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі.

Тобто законодавець пов`язав задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не означає, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку має наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі.

При цьому відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов`язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

При цьому, під час розгляду даної справи господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі № 916/1835/15, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ Імексбанк було задоволено, стягнуто з ТОВ Форвард Ко на користь ПАТ Імексбанк заборгованість за кредитним договором від 19.11.2013 № 86/13 у сумі 1723312,06 дол. США; на виконання цього рішення у справі № 916/1835/15 видано відповідні накази від 06.11.2015.

В подальшому, рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2017 у справі № 922/2599/17, яке набрало законної сили, з урахуванням виправлень, внесених ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2018, позовні вимоги ПАТ Імексбанк задоволено частково та скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ Україна, а саме: майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х поверхових котеджів з підземним паркінгом (ІІ-а черга будівництва), розташовані за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., с/рада Дальницька, масив Золотий Бугаз № 18: корпус Ж, апартаменти 208, будівельною площею 80 кв. м; корпус Ж, апартаменти № 209, будівельною площею 80 кв. м; корпус Ж, апартаменти № 210, будівельною площею 80 кв. м; корпус Ж, апартаменти № 211, будівельною площею 80 кв. м; корпус Ж, апартаменти № 212, будівельною площею 80 кв. м; корпус Ж, апартаменти 213, будівельною площею 80 кв. м; корпус Ж, апартаменти № 214, будівельною площею 80 кв. м, які були зареєстровані згідно з іпотечного договору, посвідченого 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. за реєстровим номером 5083.

Таким чином, рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2017 у справі № 922/2599/17, яке набрало законної сили, ПАТ Імексбанк поновлено в праві іпотеки на зазначені апартаменти двоповерхового зблокованого дачного котеджу за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н., с/рада Дальницька Золотий Бугаз масив, 18 за іпотечним договором за реєстровим номером 5083, зокрема на апартамент № 208.

У зв`язку із реєстрацією ПАТ Імексбанк права власності на об`єкт іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, 23.05.2018 ТОВ Форвард Ко звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою, в якій просило визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Одеської області у справі № 916/1835/15 про стягнення із ТОВ Форвард Ко на користь ПАТ Імексбанк заборгованості за кредитом на підставі ст. 328 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі № 916/1835/15, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018, заяву ТОВ Форвард Ко задоволено, визнано наказ Господарського суду Одеської області від 06.11.2015 у справі № 916/1835/15 про стягнення із ТОВ Форвард Ко на користь ПАТ Імексбанк 1723312,06 дол. США таким, що не підлягає виконанню.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що ПАТ Імексбанк в позасудовому порядку набув права власності на предмет іпотеки будівлі та споруди стадіону Чорноморець відповідно до умов договору іпотеки від 25.12.2014, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованого в реєстрі за номером 6134, яким передбачено забезпечення певних зобов`язань, в тому числі, і зобов`язань ТОВ Форвард Ко за кредитним договором від 19.11.2013 № 86/13 (із урахуванням додаткових угод) щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, а отже, що відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку зобов`язання відповідача за кредитним договором від 19.11.2013 № 86/13 (із урахуванням додаткових угод) на час розгляду відповідної заяви є припиненими.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ Імексбанк на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 у справі № 916/1835/15.

Разом з тим, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, Банк посилається на те, що зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 № 86/13 не були виконані за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку після реєстрації за Банком права власності на нежитлові будівлі стадіону Чорноморець, розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразлієвська, буд. 1/20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 62368511101, номер запису про право власності 20447707) на підставі статті 37 Закону України Про іпотеку. При цьому відповідач наголошує на необхідності застосування до правовідносин, які склалися між сторонами, висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.01.2022 року у справі № 910/17048/17.

При цьому господарський суд наголошує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 02.04.2024 по даній справі, скасовуючи рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 та направляючи справу № 916/2980/21 на новий розгляд до Господарського суду Одеської області, вказав, зокрема наступне: Щодо висновків судів попередніх інстанції про неподібність фактичних обставин цієї справи № 916/2980/21 із правовідносинами у справі № 910/17048/17, що виключає можливість їх (висновків) застосуванню при розгляді справи № 916/2980/21, то необхідно зазначити такі висновки судів зводяться лише до довільного, неправильного розуміння того, які правовідносини є подібними/неподібними. Верховний Суд зазначає, що у справі, яка переглядається, та у справі № 910/17048/17 спірні правовідносини підпадали під правове регулювання однієї і тієї ж норми матеріального права - ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку, щодо застосування якої Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, який викладено у вказаній вище постанові та, який має враховуватися судами при розгляді подібних спорів з огляду на норму ч. 4 ст. 236 ГПК України, в тому числі, і при розгляді цього спору.

З огляду на викладений висновок Верховного Суду, господарський суд під час розгляду даної господарської справи № 916/2980/21 має враховувати висновок Великої Палати Верховного Суду, сформований у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.

Так, здійснюючи тлумачення норм матеріального права, якими регулюється інститут іпотеки, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, на яку посилається відповідач на обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та яка має враховуватися під час розгляду даної справи, сформувала такий висновок:

відповідно до ч. 5 ст. 590 ЦК України, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави. Зазначене положення узгоджується з приписами ч. 5 ст. 33 Закону України Про іпотеку, згідно з якою, якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Необхідно констатувати, що норми ЦК України та Закону України Про іпотеку, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, передбачали можливість забезпечення виконання зобов`язання шляхом передачі в іпотеку декількома іпотекодателями декількох об`єктів нерухомого майна і кредитор мав право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об`єктів або їх усіх, якщо їхня сукупна вартість була необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі. Тобто законодавець пов`язав задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не означає, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку має наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі. Чинне законодавство не обмежує право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов`язання декількома видами забезпечення. Забезпечувальне зобов`язання є додатковим (акцесорним), а не альтернативним основному. Реалізація особою права на захист певним способом не може залежати від застосування нею інших способів правового захисту. Системний аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що їхнє обмежене тлумачення у вигляді припинення основного зобов`язання внаслідок звернення стягнення на один із предметів забезпечення за наявності інших забезпечень та, при цьому, неповному задоволенні вимог кредитора є несумісним з призначенням інституту забезпечення виконання зобов`язань, його правовою природою і сутністю та суперечить принципам розумності, пропорційності і рівності сторін, адже фактично позбавляє юридичного сенсу законодавчі приписи, якими передбачено право кредитора забезпечити виконання основного зобов`язання за рахунок кількох предметів іпотеки та інших способів забезпечення зобов`язання відповідно до умов кредитних договорів у разі, якщо можливість реалізації таких способів забезпечення не вичерпана. Тобто буквальне застосування положень ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку можливе виключно у тих випадках, коли належне та повне виконання основного зобов`язання було забезпечене іпотекою і за усіма такими договорами іпотекодержатель звернув стягнення на предмет іпотеки чи декількома способами забезпечення, але на реалізацію таких способів припинився строк звернення стягнення. У разі якщо належне виконання основного договору забезпечувалося різними способами чи їх сукупністю, застосування вимог ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку щодо недійсності наступних вимог кредитора можливе лише у разі реалізації кредитором своїх прав за усіма такими договорами забезпечення, якщо можливість їх реалізації не втрачена, оскільки у протилежному випадку звернення стягнення на один із предметів іпотеки унеможливлює забезпечення виконання зобов`язання за допомогою інших способів забезпечення та протирічить принципу свободи договору та рівності сторін. Отже у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог (подібний висновок міститься і у п. 7.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18).

Відтак, господарський суд зазначає, що з аналізу правової позиції, викладеної у зазначеній постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, що узгоджується з нормами Цивільного кодексу України, у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки (в тому числі і в позасудовому порядку) не призвело до повного задоволення його вимог.

Як вбачається із інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.10.2017 р. № 100287849, нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80289,0 кв.м, основною площею 67037,5 кв.м, розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразлівська, буд 1/20, виступали забезпеченням за 41 кредитним договором (41 боржник).

При цьому, господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.10.2017 року по справі № 918/539/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 року, позов Публічного акціонерного товариства Імексбанк про застосування наслідків недійсності правочину та внесення змін до договору задоволено частково. Так, у вказаній постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 року по справі № 918/539/17, яка набрала законної чинності, колегією суддів встановлено, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки погашеною є заборгованість лише позичальників ТОВ ТБА Промбуд, ТОВ Круїз Делюкс, ТОВ Компанія по торгівлі та ТОВ Мережа готелів Чорне море.

Відтак, в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, після реєстрації права власності за ПАТ Імексбанк на предмет іпотеки, відбулось фактичне задоволення вимог кредитора тільки по 4 (чотирьом) кредитним договорам, а саме:

- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 95/13 від 18.12.2013 року, укладеного з ТОВ Мережа готелів Чорне море;

- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 85/13 від 11.11.2013 року, укладеного з ТОВ Торгово-Будівельне агенство Промбуд;

- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 16/11 від 18.03.2011 року, укладеного з ТОВ Круїз Делюкс;

- за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 4/14 від 28.01.2014 року, укладеного з ТОВ Компанія по торгівлі.

Так, за АТ Імексбанк на підставі рішення державного реєстратора Глущенко Андрія Олександровича, філія комунального підприємства Комунально-реєстраційні послуги Великобугаївської сільської ради Одеської області № 40175986 від 19.03.2018 року, було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, розташованого за адресою, м. Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 25297799.

Разом з тим, право власності зареєстровано на підставі ст. 37 Закону України Про іпотеку та на підставі Іпотечного застереження, що міститься у іпотечному договорі, серія та номер 6134, виданого 25.12.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., а також:

-вимоги про усунення порушення № 861 від 05.04.2017 року по кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 95/13 від 18.12.2013 року, укладеного з ТОВ Мережа готелів Чорне море, з погашення заборгованості на суму 97342907,40 грн.; документів, що підтверджують наявність факту отримання письмових вимог;

-вимоги про усунення порушення № 7515 від 29.12.2016 року по кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 85/13 від 11.11.2013 року, укладеного з ТОВ Торгово-Будівельне агенство Промбуд, з погашення заборгованості на суму 33821862,67 грн.; документів, що підтверджують наявність факту отримання письмових вимог;

-вимоги про усунення порушення № 7553 від 29.12.2016 року по кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 16/11 від 18.03.2011 року, укладеного з ТОВ Круїз Делюкс, з погашення заборгованості на суму 150930749,08 грн.; документів, що підтверджують наявність факту отримання письмових вимог;

-вимоги про усунення порушення № 7552 від 29.12.2016 року по кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 4/14 від 28.01.2014 року, укладеного з ТОВ Компанія по торгівлі, з погашення заборгованості на суму 313426995,30 грн.; документів, що підтверджують наявність факту отримання письмових вимог.

Таким чином, зобов`язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 83/13 від 19.11.2013 року, укладеного між ПАТ Імексбанк та ТОВ Форвард КО, не були виконані за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку після реєстрації права власності за ПАТ Імексбанк на нежитлові будівлі стадіону Чорноморець, розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразлівська, буд. 1/20, на підставі ст. 37 Закону України Про іпотеку.

При цьому господарський суд зауважує, що приписи частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку не передбачають, що набуття у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку є наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі, за умови, якщо таке позасудового врегулювання не призвело до задоволення вимог іпотекодержателя в повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує. Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання зобов`язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 83/13 від 19.11.2013 року, укладеного між АТ Імексбанк та ТОВ Форвард Ко, за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку після реєстрації права власності за ПАТ Імексбанк на нежитлові будівлі стадіону Чорноморець, розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразлівська, буд. 1/20, на підставі ст. 37 Закону України Про іпотеку.

Також господарський суд зазначає, що матеріали даної господарської справи не містять доказів того, що в результаті звернення стягнення ПАТ Імексбанк на предмет іпотеки в позасудовому порядку та відповідно набуття останнім права власності на нежитлові будівлі стадіону Чорноморець, розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразлівська, буд. 1/20, вказане призвело до задоволення вимог банка саме за спірним кредитним договором № 83/13 від 19.11.2013 року, в тому числі у повному обсязі.

При цьому, оскільки судом не визнається припиненим права іпотеки банку за договором іпотеки від 26.11.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством Імексбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Україна (іпотекодавець), посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованим за реєстровим номером 5083, то відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації права іпотеки Публічного акціонерного товариства Імексбанк за договором іпотеки від 26.11.2013.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс не відповідають вимогам чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення суду відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за його рахунок.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс до Публічного акціонерного товариства Імексбанк, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Ко та Товариства з обмеженою відповідальністю Україна, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс, про визнання припиненим права іпотеки та скасування державної реєстрації права іпотеки відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 вересня 2024 р.

Суддя В.С. Петров

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення16.09.2024
Оприлюднено30.09.2024
Номер документу121921603
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання

Судовий реєстр по справі —916/2980/21

Ухвала від 10.12.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 29.11.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 01.11.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 16.10.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Рішення від 16.09.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

Ухвала від 30.08.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

Ухвала від 22.08.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

Ухвала від 06.08.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

Ухвала від 09.07.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

Ухвала від 11.06.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петров В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні