Ухвала
від 26.09.2024 по справі 916/4221/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


УХВАЛА

"26" вересня 2024 р. Справа № 916/4221/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С., розглянувши заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області за вх.№2-1519/24 від 23.09.2024 про забезпечення позову у справі №916/4221/24

за позовом: Керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області (68004, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. В. Шума, буд. 9/102Н) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40477150)

до відповідачів:

1.Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області (67842, Одеська обл., Одеський р-н, с. Дальник, вул. Дружби, буд. 126, код ЄДРПОУ 04380270);

2.Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Паритетбудінвест (68000, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 20, код ЄДРПОУ 42846767)

про припинення правовідносин за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чорноморської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Паритетбудінвест, в якому просить суд припинити правовідносини між Дальницькою сільською радою Одеського району Одеської області та ТОВ Будівельна фірма Паритетбудінвест, які виникли внаслідок укладення договору підряду №39 від 25.04.2023 за предметом: Роботи з будівництва об`єкту з розробленням проектної документації Реконструкція (розчистка) русла частини р. Барабой з метою покращення екологічної водогосподарської обстановки та захисту від підтоплення населених пунктів Дальницької сільської територіальної громади (на ділянках км 6+300 - км 9+200, км 11+700 - км 23+000) на загальну суму 24181713,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, зокрема, що проведення Дальницькою сільською радою Одеського району Одеської області відкритих та укладення у подальшому договору №39 від 25.04.2023, здійснювалося без бюджетних асигнувань, а також за відсутності власних коштів на ці цілі, а отже договір №39 від 25.04.2023, на переконання прокурора, укладено всупереч вимогам закону, зокрема ч.1 ст. 23 БК України, та на нього поширюються правила недійсності, визначені ч.3 ст. 48 БК України, які безпосередньо встановлюють недійсність такого договору, тобто вказують на його нікчемність

Разом з позовною заявою до суду від Керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області надійшла заява про забезпечення позову за вх.№2-1519/24 від 23.09.2024, в якій прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Державній казначейській службі України (Україна, 01601, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 6, ЄДРПОУ 37567646) здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, пов`язані з виконанням умов договору підряду №39 від 25.04.2023, укладеного між Дальницькою сільською радою Одеського району Одеської області (ЄДРПОУ 04380270) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Паритетбудінвест (код ЄДРПОУ 42846767);

- заборони Дальницькій сільській раді Одеського району Одеської області (ЄДРПОУ 04380270) проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Паритетбудінвест (код ЄДРПОУ 42846767) за договором підряду №39 від 25.04.2023 з проведення робіт за закупівлею UA-2023-03-21-012227-a Реконструкція (розчистка) русла частини р. Барабой з метою покращення екологічної водогосподарської обстановки та захисту від підтоплення населених пунктів Дальницької сільської територіальної громади (на ділянках км 6+300 - км 9+200, км 11+700 - км 23+000);

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Паритетбудінвест проводити будь-які роботи за договором підряду №39 від 25.04.2023 з проведення робіт за закупівлею UA-2023-03-21-012227-a Реконструкція (розчистка) русла частини р. Барабой з метою покращення екологічної водогосподарської обстановки та захисту від підтоплення населених пунктів Дальницької сільської територіальної громади (на ділянках км 6+300 - км 9+200, км 11+700 - км 23+000).

В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає, зокрема, наступне:

- щодо заходу забезпечення позову шляхом заборони Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, пов`язані з виконанням умов договору №39 від 25.04.2023, прокурор вказує, що відповідно до кошторису Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області на 2023 рік, бюджетні асигнування у розмірі 26968095,40 грн. на реконструкцію (розчистку) русла частини р. Барабой не передбачалися; бюджетні запити на 2023 рік з приводу фінансування цих робіт до Департаменту не надавались, відповідно відсутні обсяги виділених коштів у державному та обласному бюджетах на фінансування вищевказаних робіт та здійснених платежів; вказаний захід забезпечення позову, на думку прокурора, не дозволить раді у подальшому вільно розпорядитися наявними на зазначеному у договорі рахунку бюджетними коштами, що є ефективним та справедливим способом захисту державних інтересів;

- щодо заборони Дальницькій сільській раді Одеського району Одеської області здійснювати платежі за договором №39 від 25.04.2023, прокурор вказує на те, що умовами договору та вимогами законодавства визначено обов`язок Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх, а у разі несвоєчасної оплати робіт на раду покладається обов`язок окрім основного боргу сплатити встановлений індекс інфляції; також, у разі звернення підрядника з позовом до суду про стягнення з Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області основного боргу за договором та задоволення позовних вимог, рада як відповідач буде зобов`язана сплатити також з Державного бюджету судовий збір, який сплачений позивачем; окрім того, на переконання прокурора, забезпечення позовної заяви шляхом заборони відповідачу-1 здійснювати платежі у спірних правовідносинах, які виникли за укладеним договором №39 не є втручанням у договірні відносини та господарську діяльність з огляду на нікчемність спірного договору; прокурор зауважує, що фактичні обставини у даних спірних правовідносинах свідчать, що у відповідача-1 бюджетні зобов`язання за укладеним, але нікчемним договором №39 не виникли в силу вищевказаних вимог бюджетного законодавства, у зв`язку з чим обов`язки Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області щодо оплати договірних зобов`язань є завідомо такими, що не підлягають виконанню;

- щодо заборони ТОВ Будівельна фірма Паритетбудінвест здійснювати надання послуг за договором №39 від 25.04.2023 прокурор звертає увагу, що у випадку задоволення позову Чорноморської окружної прокуратури про припинення правовідносин, які сторони вважають виникли у них за договором №39, відповідач-1 буде змушений компенсувати відповідачу-2 вартість робіт за договором, які на дату відшкодування можуть бути навіть більшими аніж на дату укладення договору; таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення; на думку прокурора заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та стосуються виключно заборони виконання зобов`язання (насамперед грошових) відповідачами за нікчемним договором у спірних правовідносинах до вирішення спору по суті; вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Розглянувши заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області за вх.№2-1519/24 від 23.09.2024 про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч.ч. 1,11 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо спір при цьому не вирішується по суті.

У відповідності до ч.4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову).

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому господарський суд зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі №910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У постанові ВП ВС від 21.04.2024 у справі №754/5683/22 зауважено, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами; наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов. Верховний Суд у постанові від 22.07.2019 у справі №914/120/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Господарський суд вказує, що в даній справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовною вимогою немайнового характеру (припинення правовідносин за договором). Господарський суд вважає, що в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Згідно з ч.6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Господарський суд вказує, що предметом спору у даній справі є припинення правовідносин між Дальницькою сільською радою Одеського району Одеської області та ТОВ Будівельна фірма Паритетбудінвест, які виникли внаслідок укладення договору підряду №39 від 25.04.2023.

Суд зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості та підставності самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Надаючи оцінку запропонованим прокурором заходам забезпечення позову, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, розглядаючи подану заяву про забезпечення позову, суд аналізує в тому числі і судову практику в аналогічних справах.

Розглядаючи у червні 2024 року дві аналогічні заяви про забезпечення позову, подані прокурорами в рамках справ №916/2705/24 та №916/2798/24, господарський суд відмовив у застосуванні заявлених прокурорами заходів забезпечення позову з посиланням, зокрема, що втручання в господарські правовідносини сторін під час виконання укладеного договору, до вирішення питання щодо можливого припинення правовідносин за договором та до перевірки доводів прокурора про нікчемність спірного правочину, не є виправданим та не відповідає адекватності заходів забезпечення позову, заявленим у справі позовним вимогам, а прокурором не доведено належними та допустимими доказами обставин, за яких невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, окрім того не доведене обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, виходячи з заявлених у даній справі позовних вимог (за вимогою немайнового характеру).

Натомість ухвала Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 у справі №916/2798/24, якою відмовлено у застосуванні заявлених прокурором заходів забезпечення позову, залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024. Так, у вказаній постанові апеляційний суд, залишаючи ухвалу суду без змін зазначив, зокрема, що:

- прокурором не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача, за захистом яких останній звернувся з позовом до суду, у разі задоволення позову, оскільки забезпечення позову шляхом заборони відповідачам проводити (здійснювати) будь-які фінансові операції та будь-які роботи (дії) за договором фактично має ознаки вирішення спору по суті, що є недопустимим у розумінні приписів статті 137 ГПК України;

- заборона здійснювати надання послуг, виконання робіт за договором фактично призводить до блокування господарської діяльності відповідачів, і за умови недоведеності наявності порушення прав позивачів у зв?язку з укладенням спірного правочину, свідчить про його (заходу забезпечення позову) неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи; тобто, у разі забезпечення позову у цій справі, суд забороняючи відповідачам виконувати умови спірного договору, фактично поставив би під сумнів правомірність укладення оспорюваного правочину та спонукав сторони до невиконання умов укладеного ними договору, який на час прийняття оскаржуваного судового рішення недійсним не визнавався;

- заява прокурора про забезпечення позову в цілому не містить будь-яких обґрунтованих доводів та доказів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, у іншій справі постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №916/2705/24 було скасовано аналогічну ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.06.2024 у справі №916/2705/24, якою судом було відмовлено у застосуванні заявлених прокурором заходів забезпечення позову. Скасовуючи вказану ухвалу, апеляційним судом зазначено, зокрема, наступне:

- забезпечення позову шляхом заборони відповідачам у справі вчиняти дії щодо виконання зобов`язань згідно з договором про закупівлю послуг є адекватними та співмірними заходами, спрямованими на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів держави, не будуть мати наслідком втручання у господарську діяльність відповідачів, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та стосуються виключно заборони виконання зобов`язання відповідачами за спірним у цій справі договором до вирішення спору по суті;

- обрані заявником способи забезпечення позову співвідносяться із предметом позову, а отже, існує зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, однак не є тотожними з позовними вимогами. Застосовані судами заходи забезпечення позову відповідають обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті;

- у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проводити фінансові розрахунки між відповідачем-1 та відповідачем-2 за умовами договору, дійсність якого оскаржується прокурором у даній справі та заборони здійснення відповідачем-2 робіт до розгляду справи судом існує можливість настання обставин, коли позивач буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх прав у визначений законом спосіб, що також може призвести до виникнення між сторонами інших суперечок, неспіврозмірно збільшити тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав.

Таким чином, господарський суд констатує, що наразі за аналогічними правовідносинами існує різна практика щодо можливості застосування заходів забезпечення позову, про які просять прокурори.

Також, господарський суд враховує наступне.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів КГС ВС від 17.09.2024 справу №916/4954/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Передаючи справу на розгляд об`єднаної палати касаційним судом зауважено, зокрема, наступне:

- предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала Господарського суду Одеської області від 20 березня 2024 року у справі №916/4954/23 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 03 червня 2024 року про забезпечення позову; як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій задовольнили заяву заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі повністю та заборонили: Управлінню державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Управління капітального будівництва Одеської міської ради, пов`язані з виконанням умов договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №24-23/П від 25 серпня 2023 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ»; Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради вчиняти певні дії, а саме: передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за договором про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №24-23/П від 25 серпня 2023 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ»; Товариству з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» здійснювати виконання робіт за договором про закупівлю підрядних робіт за державні кошти № 24-23/П від 25 серпня 2023 року з виконання робіт «Першочергові заходи з капітального ремонту та стабілізації стану аварійних ділянок дамби Хаджибейського лиману у м. Одесі. Коригування»; суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про вжиття заходів забезпечення позову, виходили з того, що обрані заявником заходи забезпечення позову співвідносяться із предметом позову, не є тотожними з позовними вимогами, відповідають обставинам справи та вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті; при цьому, суди попередніх інстанцій, дійшли таких висновків за результатом врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06 грудня 2023 року у справі №916/3414/23, як останньої правової позиції Верховного Суду;

- однак, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді цієї справи №916/4954/23 дійшла висновку про наявність підстав для відступлення від зазначених висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06 грудня 2023 року у справі №916/3414/23, що були враховані судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі з огляду на таке;

- презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення, породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов?язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов?язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним); як вбачається предметом спору у цій справі є недійсність укладеного між відповідачами у цій справі договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 25 серпня 2023 року №24-23/П та додаткової угоди від 06 вересня 2023 року №1 до цього договору; вимоги заяви заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову стосуються встановлення відповідачам заборони виконувати свої зобов`язання за цим договором про закупівлю послуг (з виконання підрядником передбачених договором робіт та їх оплати замовником); однак, колегія суддів вважає, що такі заявлені прокуратурою у заяві про забезпечення позову вимоги суперечать встановленому законом принципу обов`язковості виконання договору та не відповідають презумпції дійсності правочину, оскільки станом на час їх заявлення договір є дійсним, недійсним не визнаний, суд у разі задоволення таких вимог встановлює заборону виконання зобов`язань за дійсним договором, що є обов`язковим до виконання;

- у разі вжиття судом у справі про визнання недійсним договору заходів забезпечення позову у вигляді встановлення сторонам спірного договору заборони виконувати передбачені договором зобов`язання суд фактично втручається у договірні правовідносини сторін, що є складовою господарської діяльності, блокує їх та порушує при цьому збалансованість інтересів сторін договору; при цьому, колегія суддів зазначає про те, що тривале невиконання договору протягом періоду дії встановленої судом заборони його виконання (у разі вжиття судом таких заходів забезпечення позову) може призвести до втрати сторонами договору (чи однією із сторін) інтересу до його виконання, до понесення сторонами договору (чи однією із сторін) витрат (збитків) (наприклад у вигляді втрат матеріалів, сировини, простою обладнання, додаткових витрат, пов`язаних з простоєм, сплати штрафних санкцій тощо) та до виникнення між сторонами договору нових додаткових позовів щодо стягнення таких збитків, штрафних санкцій тощо; отже, негативні наслідки від вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам виконувати зобов`язання за договором, дійсність якого оспорюється, є неспівмірними з тими негативними наслідками, зокрема і майновими, що можуть настати в результаті невжиття судом цих заходів; та обставина, що вжиті судом заходи забезпечення позову у вигляді встановлення заборони на виконання договірних зобов`язань мають тимчасовий характер та стосуються виключно спірного договору, не спростовують факт втручання суду при вжитті таких заходів в договірні правовідносини сторін та в їх господарську діяльність, а також не спростовують факт блокування судом у такому випадку господарської діяльності сторін спірного договору, пов`язаної з виконанням договору; у даному випадку враховуючи те, що укладений між сторонами у цій справі договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти стосується капітального ремонту та стабілізації стану аварійних ділянок дамби Хаджибейського лиману у місті Одесі, то тривале невиконання сторонами цього договору може призвести до критичних наслідків технічного стану, зазначеної дамби, до її руйнування, до нанесення істотної шкоди навколишньому природньому середовищу та населенню, що, у свою чергу, може спричинити для державного та/або місцевого бюджетів додаткові витрати на усунення цих негативних наслідків; отже, у спірних правовідносинах встановлена судом заборона на виконання сторонами своїх договірних зобов`язань є явно неспівмірною з наслідками, що можуть настати в результаті невжиття судом цих заходів; з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у спорі про визнання недійсним договору про закупівлю такий спосіб забезпечення позову як заборона сторонам спірного договору вчиняти дії щодо виконання зобов`язань за договором не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності заходу забезпечення позову, порушує збалансованість інтересів сторін спірного договору, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, направлений на втручання у господарську діяльність сторін спірного договору та фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом;

- позов про визнання недійсним договору подається до суду з метою припинити виконання оспорюваного договору, то вжиття судом у справі, в якій заявлені такі вимоги, заходів забезпечення позову у вигляді встановлення сторонам спірного договору заборони виконання зобов`язань за договором, фактично вирішує заявлені позовні вимоги до розгляду справи по суті судом, оскільки внаслідок вжиття судом таких заходів виконання сторонами договору своїх договірних зобов`язань припиняється; отже, такий спосіб забезпечення позову про визнання недійсним договору як заборона сторонам спірного договору виконувати передбачені договором зобов`язання у разі його задоволення судом фактично підміняє собою судове рішення у справі;

- подібні висновки Верховного Суду викладені також і у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2022 року у справі №916/1324/22, правовідносини в якій є подібними до правовідносини у цій справі №916/4954/23, що розглядається, оскільки також стосуються недійсності договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти, позовні вимоги були також заявлені прокуратурою в інтересах держави; як і в цій справі №916/4954/23, так і у справі №916/1324/22 заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-1 (замовнику) проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів за спірним договором щодо проведення робіт на об`єкті та заборони відповідачу-2 (підряднику) проводити будь-які роботи по договору; отже, вимоги прокуратури, викладені у заяві про забезпечення позову, поданій у справи №916/1324/22, також стосуються встановлення судом заборони на виконання сторонами договору зобов`язань за спірним договором, що є подібним до правовідносин у цій справі №916/4954/23;

- аналіз практики Верховного Суду свідчить про те, що Верховний Суд не відступав від зазначених висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2022 року у справі №916/1324/22; з огляду на викладене колегія суддів зазначає про те, що на даний час існує різна суперечлива практика Верховного Суду при вирішенні питання щодо можливості забезпечення позову про визнання недійсним договору про закупівлю шляхом встановлення сторонам такого договору заборони виконувати договірні зобов`язання; з огляду на існування різних правових позицій Верховного Суду у питанні можливості забезпечення позову про визнання недійсним договору про закупівлю шляхом встановлення сторонам такого договору заборони виконувати договірні зобов`язання, враховуючи те, що колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06 грудня 2023 року у справі №916/3414/23, справа №916/4954/23 була передана на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.

Враховуючи викладене, господарський суд констатує, що на даний час існує множинність оцінок судами можливості вживати заходи забезпечення позову, про які просить прокурор у даній справі, оскільки Верховним Судом поставлено питання на розгляд об?єднаної палати, чи не є це втручанням в господарську діяльність суб?єктів господарювання та чи не є це порушенням презумпції правомірності правочину.

За таких обставин, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану прокурором в рамках даної справи №916/4221/24 виходить з того, що:

- у суду на жаль відсутні підстави для зупинення провадження за заявою про забезпечення позову до вирішення та сформулювання висновку об?єднаної палати, оскільки інститут забезпечення позову за своїм змістом є засобом оперативного реагування судом на обставини, які викладаються заявниками у відповідних заявах;

- заява про забезпечення позову вирішується судом за внутрішнім суддівським розсудом та за наслідками дослідження наданої доказової бази на підтвердження обставин, викладених заявником.

Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, та положень ч.1 ст. 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повного припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Надаючи оцінку запропонованим прокурором заходам забезпечення позову, а саме: забороні Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, пов`язані з виконанням умов договору підряду №39 від 25.04.2023, укладеного між Дальницькою сільською радою Одеського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Паритетбудінвест; забороні Дальницькій сільській раді Одеського району Одеської області проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Паритетбудінвест за договором підряду №39 від 25.04.2023; забороні Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Паритетбудінвест проводити будь-які роботи за договором підряду №39 від 25.04.2023, господарський суд вказує, що обґрунтовуючи необхідність застосування вказаних заходів забезпечення позову прокурор вказує на факт нікчемності спірного договору, разом з тим, господарський суд на даний час не розглядає заявлених позовних вимог по суті, а перевіривши запропоновані прокурором заходи забезпечення на предмет їх доцільності, адекватності та співмірності звертає увагу, що обставина нікчемності/дійсності правочину судом буде встановлюватись при розгляді справи по суті в мотивувальній частині судового рішення, натомість в рамках заяви про забезпечення прокурором не обґрунтовано належними доказами необхідності вжиття заходів забезпечення позову, про які просить прокурор.

Господарський суд при цьому також зазначає, що в даному випадку втручання в господарські правовідносини сторін під час виконання укладеного договору до вирішення питання щодо можливого припинення правовідносин за договором та до перевірки доводів прокурора про нікчемність спірного правочину, не є виправданим та не відповідає адекватності заходів забезпечення позову заявленим у справі позовним вимогам, а прокурором не доведено належними та допустимими доказами обставин, за яких невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, окрім того не доведене обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, виходячи з заявлених у даній справі позовних вимог (за вимогою немайнового характеру).

Окрім того, господарський суд вважає, що у даному випадку заходи забезпечення позову, про які просить прокурор, фактично призводять до часткового блокування господарської діяльності відповідачів, що за умови на даний час недоведеності наявності порушень у зв`язку з укладенням спірного правочину свідчить про неспівмірність цих заходів та порушуватиме збалансованість інтересів учасників справи. Також, заборона виконання робіт за договором може ускладнити виконання відповідачем-2 взятих на себе зобов`язань за вказаним договором в подальшому (у випадку можливої відмови у задоволенні позову). Обраний прокурором спосіб забезпечення позову фактично є спонуканням сторін на невиконання умов договору при тому, що на даний час у відносинах сторін діє презумпція правомірності правочину.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області за вх.№2-1519/24 від 23.09.2024 про забезпечення позову у справі №916/4221/24.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області за вх.№2-1519/24 від 23.09.2024 про забезпечення позову - відмовити.

2.Судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову покласти на заявника.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 26.09.2024.

Суддя Ю.С. Бездоля

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення26.09.2024
Оприлюднено30.09.2024
Номер документу121921667
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/4221/24

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 30.10.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 28.10.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Богацька Н.С.

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 26.09.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні