Рішення

від 26.09.2024 по справі 924/766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2024 р. Справа № 924/766/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участю секретаря судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства «БУД ПРОЕКТ», м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБЛОК», м. Хмельницький

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Білозор Г.Г. за довіреністю № 76 від 01.08.2024

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін

До Господарського суду Хмельницької області 14.08.2024 надійшла позовна заява Приватного підприємства «БУД ПРОЕКТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБЛОК» про стягнення заборгованості за договором поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023, з яких: основний борг 105369,60 грн., пеня 28065,69 грн., штраф 5268,48 грн., 3% річних 2763 грн., інфляційних витрат 3633,72 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

19.09.2024 до суду надійшла заява від представника позивача адвоката Білозор Г.Г. в порядку ст.46 ГПК України про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 105 369,60 грн. основного боргу; 17 162,25 грн. пені, 5 268,48 грн. штрафу; 2 766,27 грн. 3% річних; 3 633,74 грн. інфляційних втрат за договором поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023 (вх.№05-08/3051/24). Заява підписана адвокатом Білозор Г.Г., повноваження якої підтверджені довіреністю №76 від 01.08.2024.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи відповідність заяви представника позивача про зменшення позовних вимог вимогам, встановленим ст.46 ГПК України, у судовому засіданні судом прийнято таку заяву та в подальшому продовжено розгляд справи з урахуванням позовних вимог Приватного підприємства «БУД ПРОЕКТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБЛОК» про стягнення 105369,60 грн. основного боргу; 17162,25 грн. пені, 5268,48 грн. штрафу; 2766,27 грн. 3% річних; 3633,74 грн. інфляційних втрат за договором поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023.

Позивач - Приватне підприємство «БУД-ПРОЕКТ» (далі ПП «БУД-ПРОЕКТ», позивач) наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБЛОК», укладеного між ним, як покупцем, та позивачем, як постачальником, умов договору поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023. Зазначає, що позивачем на виконання цього договору 18.09.2023 поставлено відповідачу товар (цемент ПЦ ІІ/А-К(Ш-В)-500Р-Н 25 кг (1,6 т) на суму 105369,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №4189 та товарно-транспортною накладною №Р4189 від 18.09.2023. На прохання відповідача, позивач здійснив поставку товару без 100-відсоткової попередньої оплати.

Наголошує, що станом на 01.08.2024 ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК» не оплатило поставлений позивачем товар на суму 105 369,60 грн., які підлягають стягненню.

Вказує, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню за період з 18.09.2023 по 17.03.2024 - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, яка становить 17162,25 грн., а за період з 18.09.2023 по 02.08.2024: інфляційні втрати за час прострочення 3633,74 грн. та 3% річних від простроченої суми 2766,27 грн., а також штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, що за становить 5268,48 грн.

Неодноразові звернення позивача з вимогами про оплату товару відповідачем залишено без реагування.

В якості правових підстав позову посилається на ст.ст. 193, 202, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

Представник позивача під час судового розгляду спору підтримав позовні вимоги, вважає їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБЛОК» (далі ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК», відповідач) не скористався правом участі в судових засіданнях, письмового відзиву на позов не подав, причин неявки в судові засідання не повідомив, причин неподання доказів не вказав; належним чином повідомлений про дати, час та місце розгляду справи шляхом надіслання йому ухвал суду поштовими відправленнями за адресою місцезнаходження, зареєстрованою в установленому законом порядку, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (29000, м. Хмельницький, вул. Калнишевського, буд.2).

Ухвали суду від 19.08.2024, 10.09.2024 повернуто на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом враховуються положення пункту 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), відповідно до якого днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005). Разом з тим, гарантованому праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Uniуn Alimentaria Sanders SA v. Spain").

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення відповідача про дати, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

04.09.2023 між Приватним підприємством «БУД-ПРОЕКТ», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБЛОК», як покупцем, укладено договір поставки №БП-09/23-119 (далі - Договір). Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у Заявках Замовлення покупця. Замовлення може проводитися шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті або надаватися через представника постачальника (п.1.2 Договору).

Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами даного договору (п.1.3 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються сторонами щодо кожної поставки окремо і вказуються у видаткових накладних, за якими товар відвантажується покупцю.

Поставка товарів здійснюється транспортом та за рахунок покупця (самовивозом), або постачальником. Сторони домовились, що постачальник може вимагати від покупця вартість доставки товару до покупця (п.4.1 Договору).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Разом з товаром покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість.

Покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного Договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України (п.5.1 Договору).

Покупець здійснює 100% попередню оплату вартості товару на підставі рахунку-фактури (п.5.2 Договору).

Згідно п.5.4 Договору днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.6.1 Договору постачальник зобов`язується постачати покупцю товари в межах наявного у нього асортименту на умовах даного договору; надавати покупцю відповідну товаросупроводжувальну документацію (видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, документи, що підтверджують якість товару) при кожній поставці товару.

Згідно п.6.3 Договору покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного Договору.

За несвоєчасну оплату за даним Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості (п.7.2 Договору).

Крім пені у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару (п.7.3 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту, коли будь-яка сторона виявить бажання розірвати його та письмово повідомила про це іншу сторону або при укладенні нового договору. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань (п.п.8.1, 8.2 Договору).

18.09.2023 сторонами Договору підписана та скріплена печатками видаткова накладна №4189, згідно якої за договором поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023 постачальник ПП «БУД-ПРОЕКТ» поставив покупцеві ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК» товар - цемент ПЦІІ/А-К(Ш-В)-500Р-Н в кількості 24 т на суму 105 369,60 грн.

Факт поставки відповідачу і отримання ним від ПП «БУД-ПРОЕКТ» зазначеного товару у вказаній кількості на суму 105369,60 грн. згідно видаткової накладної №4189 від 18.09.2023 підтверджується і товарно-транспортною накладною №Р4189 від 18.09.2023, згідно якої отримувачем товару є ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК». Товарно-транспортна накладна №Р4189 від 18.09.2023 підписана уповноваженими представниками та скріплена печатками ПП «БУД-ПРОЕКТ» та ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК».

Згідно відомостей картки рахунку №361 за 2023 рік за даними бухгалтерського обліку ПП «БУД-ПРОЕКТ» 18.09.2023 за договором поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023 здійснено фінансово-господарську операцію (реалізацію товарів) ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК» на суму 105369,60 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем не здійснено оплату поставленого 18.09.2023 згідно видаткової накладної №4189 товару на суму 105 369,60 грн.

Доказів зворотного матеріали судової справи не містять.

25.06.2024 ПП «БУД-ПРОЕКТ» на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення скеровано вимогу №65 від 21.06.2024 про оплату заборгованості на суму 105369,60 грн. за отриманий згідно видаткової накладної №4189 від 18.09.2023 товар з 2 примірниками акту звірки взаємних розрахунків між ПП «БУД-ПРОЕКТ» та ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК» за договором поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023, сформованого за період з 06.09.2023-21.06.2024. Поштове відправлення 01.07.2024 повернуто позивачу без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Аналогічний за своїм змістом лист (№65/1 від 21.06.2024) позивачем скеровано на адресу відповідача і 09.07.2024. Згідно наданих позивачем відомостей трекінг-сервісу служби поштового зв`язку «Укрпошта» 10.07.2024 відправлення вручене адресату особисто.

Згідно акту звірки розрахунків за період з 06.09.2023 до 21.06.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 105369,60 грн. Акт підписаний директором ПП «БУД-ПРОЕКТ» та скріплений відтиском печатки підприємства. Відповідачем даний документ не підписаний.

Інших доказів, які стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.

Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, судом береться до уваги таке.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між Приватним підприємством «БУД-ПРОЕКТ», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБЛОК», як покупцем, укладено договір поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи стверджується, зокрема, видатковою накладною №4189 від 18.09.2023 та товарно-транспортною накладною №Р4189 від 18.09.2023, здійснення поставки ПП «БУД-ПРОЕКТ» та отримання ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК» товару на суму 105369,60 грн. за договором поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи не містять та учасниками справи не надано доказів оплати ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК» вартості поставленого 18.09.2024 та отриманого цього ж дня відповідачем товару на суму 105369,60 грн. за договором поставки №БП-09/23-119 від 04.09.2023, тому з огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги ПП «БУД-ПРОЕКТ» про стягнення з ТОВ «ПОДІЛЛЯБЛОК» 105369,60 грн. основного боргу.

Окрім того, як слідує з позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 18.09.2023 по 17.03.2024 пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу, що становить 17162,25 грн., штрафу в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, що за становить 5 268,48 грн., а також за період з 18.09.2023 по 02.08.2024 інфляційні втрати за час прострочення 3 633,74 грн. та 3% річних від простроченої суми 2 766,27 грн.

Щодо визначення позивачем дати від якої рахується прострочення платежу 18.09.2023, як дати отримання товару відповідачем, суд враховує положення ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак, з огляду на вищенаведене, період у часі, упродовж якого має місце прострочення боржника (відповідача) щодо виконання зобов`язання з оплати перед кредитором (позивачем), починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, а саме з наступного дня, тобто 19.09.2023, після поставки і отримання товару відповідачем.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст.546 ЦК України).

Згідно ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2 укладеного 04.09.2024 між Приватним підприємством «БУД-ПРОЕКТ», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБЛОК», як покупцем, договору поставки №БП-09/23-119 за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми заборгованості.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України платник коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Здійснивши перерахунок пені за період з 19.09.2023 по 17.03.2024, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 17162,25 грн. більша суми, допустимої до стягнення 17028,58 грн., тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення (17028,58 грн).

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми штрафу в розмірі 5268,48 грн. суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19).

Оскільки сторонами договору погоджено у п. 7.3 можливість стягнення штрафу в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, суд вважає, що 5268,48 грн. штрафу також заявлено позивачем до стягнення правомірно, тому така позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., згідно якого при застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19. Так, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови КМУ №1078). Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за увесь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, відповідно до якого вважає, що позивачем нараховано інфляційні втрати в межах суми допустимої до стягнення, відтак заявлені інфляційні втрати в розмірі 3633,74 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних від простроченої суми за період з 19.09.2023 по 02.08.2024, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 2766,27 грн. більша суми, допустимої до стягнення 2762,70 грн., тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення (2762,70 грн.).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, судом зазначається таке.

Згідно ст.ст.123, 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯБЛОК» (29000, м.Хмельницький, вул. Калнишевського, буд.2, код ЄДРПОУ 44928978) на користь Приватного підприємства «БУД ПРОЕКТ» (29010, м. Хмельницький, вул. Чорновола, буд. 31, код ЄДРПОУ 38618371) 105369 (сто п`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень 60 копійок основного боргу; 17 028 (сімнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 58 копійки пені; 5268 (п`ять тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 48 копійок штрафу; 2757 (дві тисячі сімсот п`ятдесят сім) гривень 62 копійки - 3% річних; 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 74 копійки інфляційних втрат та 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.09.2024.

СуддяО.І. Шевчук