ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/929/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: Беніцька В.І. - адвокат за ордером;
від відповідача: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче об`єднання "Верверт" (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянський електромеханічний завод" (м. Сміла, Черкаська область) про зобов`язання повернути рухоме майно, передане на зберігання,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянський електромеханічний завод" (ЄДРПОУ 43131657, місцезнаходження: 20705, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника,1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Верверт" (ЄДРПОУ 36883788, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3) виробниче обладнання, передане на зберігання за Договором відповідального зберігання майна, від 01.09.2021 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смілянський електромеханічний завод" (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Верверт" (Поклажодавець), а саме:
1) колесотокарний верстат КЖ 1836Б (заводський №10, 1985 року),
2) прес гідравлічний П7729,
3) еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ116,
4) еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ10,
5) еталони вісьові тепловоза ТЕП70,
6) індукційний нагрівач бандажів, дефектоскопи УД2-70,
7) дефектоскоп МД12,
8) дефектоскоп УД2-70,
9) підйомник КМБ візків локомотивів (комплект) у кількості 2 шт.,
10) верстат для завальцювання зажимних кілець бандажей колісних пар ПБ7728,
11) прес насадний моделі ПА6738 (заводський № 226),
забезпечивши безперешкодну можливість власнику майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Верверт" (ЄДРПОУ 36883788) здійснити його демонтаж за адресою: Черкаська область, місто Сміла, вул. Коробейника, буд 1 та вивезення.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник уточнив, що в п. 6) переліку спірного майна помилково вказано той же дефектоскоп УД2-70, який вказано в п.8) переліку і тому не просить провести подвійне витребування цього виду обладнання.
Відповідач в судове засідання не з`явився, яка обов`язковою не визнавалась.
У відзиві на позов (а.с. 161) відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки зобов`язання із повернення майна позивачу не може бути виконане станом на сьогодні у зв`язку з об`єктивними причинами: війна, військові дії, відсутність відповідальних працівників зумовлена загальною мобілізацією, тобто надзвичайними та невідворотними обставинами, які знаходяться поза контролем відповідача.
У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заслухавши доводи представника позивача і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з такого:
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Смілянський електромеханічний завод" ( далі - Зберігач, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Верверт" (далі - Поклажодавець, позивач по справі) було укладено договір відповідального зберігання майна ( а.с. 14).
За умовами цього договору Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання і зобов`язується протягом строку дії цього Договору зберігати та повернути Поклажодавцеві у схоронності майно, визначене Договором ( п. 1. договору).
Згідно п. 2 договору Поклажодавець передає на зберігання наступне майно:
1) колесотокарний верстат КЖ 1836Б - 1 ( одна ) одиниця
2) верстат для завальцювання зажимних кілець бандажей колісних пар ПБ7728- 1 (одна ) одиниця,
3) прес гідравлічний насадочний ПА6738 - 1 (одна) одиниця
4) прес гідравлічний насадочний ПА6738 - 1 (одна) одиниця
5) прес гідравлічний П7729 - 1 (одна) одиниця
6) еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ116 - 1 (одна) одиниця
7) еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ10 - 1 (одна) одиниця
8) еталони вісьові тепловоза ТЕП70 - 1 (одна) одиниця
9) індукційний нагрівач бандажів- 1 (одна) одиниця
10) дефектоскоп МД12 - 1 (одна) одиниця
11) дефектоскоп УД2-70 - 1 (одна) одиниця
12) підйомник КМБ візків локомотивів (комплект) - 2 ( дві) одиниці.
Відповідно до п.3 Договору відповідального зберігання майна сторони погодили місце зберігання майна за адресою: вул. Коробейника, 1, м. Сміла, Черкаська обл.
Строк зберігання майна Зберігачем розпочинається з моменту передачі йому майна та закінчується 01.09.2022. Поклажодавець вправі вимагати повернення майна у будь-який час, надавши Зберігачеві письмову вимогу про його повернення ( п. 4, 10 договору).
Передача майна на зберігання та повернення здійснюється за актом приймання - передачі, який підписується обома сторонами (уповноваженими представниками сторін) ( п. 5 договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений між сторонами Договір відповідального зберігання майна від 01.09.2021 за своєю правовою природою є договором зберігання, а тому, виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Цивільного кодексу України.
Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
За частиною 1 статті 937 Цивільного кодексу України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.
Отже за загальним правилом, договір зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі поклажодавцем речі зберігачу.
Особливість реальних договорів визначена частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 2 якої, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За частиною 3 статті 937 Цивільного кодексу України, прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.
Абзацом 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України визначено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Тлумачення абзацу 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України свідчить про те, що вказаною нормою закріплено орієнтовний перелік конкретних письмових документів, що підтверджують факт укладення договору зберігання, який не є вичерпним. Визначальним в оцінці дотримання письмової форми договору зберігання є наявність документа, який підтверджує передачу поклажодавцем та прийняття зберігачем речі на зберігання.
Одержання поклажодавцем від зберігача розписки, квитанції чи іншого підписаного ним документа слугує належним доказом укладення договору, а врешті достатньою гарантією для захисту прав сторін договору від можливих порушень.
Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.
Згідно із ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Частиною 1 статті 953 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
За матеріалами справи судом встановлено, що на підставі Акту приймання - передачі (а.с. 15) до договору відповідального зберігання майна від 01.09.2021 у відповідності до якого Поклажодавцем було передано на зберігання згідно з договором наступне майно:
1) колесотокарний верстат КЖ 1836Б - 1 ( одна ) одиниця
2) верстат для завальцювання зажимних кілець бандажей колісних пар ПБ7728- 1 (одна ) одиниця,
3) прес гідравлічний насадочний ПА6738 - 1 (одна) одиниця
4) прес гідравлічний насадочний ПА6738 - 1 (одна) одиниця
5) прес гідравлічний П7729 - 1 (одна) одиниця
6) еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ116 - 1 (одна) одиниця
7) еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ10 - 1 (одна) одиниця
8) еталони вісьові тепловоза ТЕП70 - 1 (одна) одиниця
9) індукційний нагрівач бандажів- 1 (одна) одиниця
10) дефектоскоп МД12 - 1 (одна) одиниця
11) дефектоскоп УД2-70 - 1 (одна) одиниця
12) підйомник КМБ візків локомотивів (комплект) - 2 ( дві) одиниці.
Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
08.07.2022 Поклажодавець-Позивач звернувся до Зберігача з вимогою №080722 (зворотній а.с. 15) про повернення обладнання, на яку отримав відповідь ТОВ "СЕМЗ" від 15.07.2022 №1.12 ( а.с. 16) про те, що ТОВ "НВО "Верверт" має можливість здійснити демонтаж та вивіз обладнання в будь-який робочий час з 9:00 год. до 16:00 год.
За доводами позивача, обладнання території заводу відповідача вивезено не було, оскільки в доступі до нього чинилися перешкоди.
Строк дії Договору від 01.09.2021 скінчився 01.09.2022 і сторони не продовжували строк його дії, протилежних доказів про що суду не було подано.
У відповідача немає заперечень та спору з позивачем, що перелічене у позові майно є власністю ТОВ "НВО "Верверт".
Позивач доказує, що виробниче обладнання, яке є предметом спору, належить на праві власності ТОВ "НВО "Верверт", і з часу його придбання знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника, 1, з огляду на наступні обставини:
- за договором поставки №21 від 23.10.2018 (зворотній а.с. 16-17), укладеним між ТОВ «НВО «Верверт» (покупцем), та Northstar Systems Corporation (продавцем), було придбано колесотокарний верстат КЖ 1836Б (заводський №10, 1985 року).
На виконання умов договору поставки ТОВ «НВО «Верверт» сплатило обумовлену договором ціну товару продавцю - Northstar Systems Corporation, що засвідчує інвойс №21LT-5U від 07.11.2018 (а.с.18) та платіжне доручення № 1 від 16.11.2018 (зворотній а.с. 18-19), а продавець здійснив поставку, що підтверджено ТТН (CMR) № LV-2311/1 та № LV-2311/2 ( зворотній а.с. 19).
За умовами договору найму (оренди) обладнання №1КТС від 09.11.2018 (а.с. 20-21) , на підставі акту передачі в оренду від 03.01.2019 (а.с. 22) ТОВ «НВО «Верверт» (орендодавцем) був переданий в користування АТ«НВП «СЕМЗ» (орендаря) колесо-токарний верстат КЖ 1836Б (заводський №10, 1985 року) за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника, 1.
30.07.2021 за актом прийому - передачі обладнання ( а.с. 23) АТ«НВП «СЕМЗ» повернуло ТОВ «НВО «Верверт» колесотокарний верстат КЖ 1836Б (заводський №10, 1985 року).
Підписуючи Акт прийому - передачі обладнання Сторони визначили, що обладнання до моменту його демонтажу та вивозу Орендодавцем - ТОВ «НВО «Верверт» знаходиться на території майнового комплексу Орендаря - АТ«НВП «СЕМЗ» за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника, 1 (п.1 Акту прийому - передачі обладнання від 30.07.2021 р.).
- за договором поставки №0802-ЕМІ від 02.08.2019 ( зворотній а.с. 23-24), укладеним між ТОВ «НВО «Верверт» (покупець) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» було придбано 10 одиниць обладнання: прес гідравлічний ПА6738; прес гідравлічний П7729; еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ116; еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ10; еталони вісьові тепловоза ТЕП70; індукційний нагрівач бандажів; дефектоскопи УД2-70; дефектоскопи МД12; підйомник КМБ візків локомотивів (комплект) у кількості 2 шт.
Перелік товару сторони визначили в специфікації № 1 від 02.08.2019 до договору поставки №0802-ЕМІ від 02.08.2019 (зворотній а.с. 24) .
На виконання умов договору поставки ТОВ «НВО «Верверт» був оплачений товар, що підтверджено рахунком - фактурою № 16 від 09.08.2019 ( а.с.25), ТОВ «Енергомаш-Інвест» був поставлений товар, про що свідчать видаткові накладні №125 від 03.09.2019, №125/1 від 03.09.2019, № 125/2 від 04.09.2019( зворотній а.с. 25-26).
03.09.2019 було укладеного договір про внесення змін та доповнень до договору найму (оренди) обладнання №2/ПН за умовами якого було передано в користування АТ«НВП «СЕМЗ» (орендаря) 10 одиниць обладнання: прес гідравлічний ПА6738; прес гідравлічний П7729; еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ116; еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ10; еталони вісьові тепловоза ТЕП70; індукційний нагрівач бандажів; дефектоскопи УД2-70; дефектоскопи МД12; підйомник КМБ візків локомотивів (комплект) у кількості 2 шт.
- за договором поставки №02/19 від 11.02.2019 (а.с. 28-30) , укладеним між ТОВ «НВО «Верверт» (покупець) та ТОВ «Укрсхідіндустрія» (постачальник) було придбано верстат для завальцювання зажимних кілець бандажей колісних пар ПБ7728 з відкладальною умовою щодо початку його використання по завершенню ремонту.
На виконання умов цього договору ТОВ «НВО «Верверт» сплатив обумовлену суму постачальнику - ТОВ «Укрсхідіндустрія», що підтверджено специфікацією № 1, технічним завданням, а продавець його поставив, що підтверджено видатковою накладною № 00001 від 18.03.2020 (зворотній а.с. 30-31).
За умовами договору найму (оренди) обладнання №1/ВЗ від 18.03.2020 (зворотній а.с. 31-32), на підставі акту передачі в оренду від 18.03.2020 ТОВ «НВО «Верверт» (орендодавцем) був переданий в користування АТ«НВП «СЕМЗ» (орендаря) верстат для завальцювання зажимних кілець бандажей колісних пар ПБ7728 за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника, 1.
Актом приймання-передачі обладнання від 18.03.2020 (а.с. 33) було передано обладнання, а саме: верстат для завальцювання зажимних кілець бандажей колісних пар ПБ7728. Вартість обладнання на момент укладення договору становить 2 388 500,00 грн. ( два мільйони триста вісімдесят вісім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.).
- за договором поставки №02/02 від 14.02.2019 ( зворотній а.с. 34-35), укладеним між ТОВ «НВО «Верверт» (покупець) та ТОВ «АХАТ СК» (продавець) було придбано прес насадний моделі ПА6738 (заводський № 226), який потребував ремонту та пусконаладжувальних робіт.
На виконання умов договору поставки ТОВ «НВО «Верверт» був оплачений товар, що засвідчує проформа інвойс №000107/01.03.2019 (а.с. 36), а ТОВ «АХАТ СК» був поставлений товар, що підтверджує міжнародна ТТН (CMR) № 431135 та № 1021016 (зворотній а.с.36-37), митна декларація (зворотній а.с. 37-38), договір на одноразове перевезення вантажу №1101/0319 від 11.03.2019 ( а.с. 39) , укладений між ТОВ «НВО «Верверт» (замовник) та ТОВ «АСД-Транс» (експедитор) та акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №125 від 19.03.2019 ( зворотній а.с. 39) та №126 від 19.03.2019 ( а.с. 40).
- за умовами Договору про надання послуг від 22.04.2019 ( зворотній а.с. 40-42), укладеним між ТОВ «НВО «Верверт» (замовник) та ТОВ «Укрсхідіндустрія» (виконавець) були виконані ремонті та пусконаладжувальні роботи в місцезнаходженні обладнання за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника, буд. 1.
Згідно акту № 1 приймання - передачі наданих послуг від 10.07.2019 (а.с. 43) Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги ( Етап 1) з ремонту та модернизації преса гідравлічного насадочного моделі ПА6738 з виконанням монтажних та пусконалагоджувальних робіт/, на загальну суму 150 000,00 грн.
- за умовами договору найму (оренди) обладнання №2/ПН від 20.03.2019, (а.с. 44-45) на підставі акту передачі в оренду від 20.03.2019 ( зворотній а.с. 45) «НВО «Верверт» (орендодавцем) був переданий в користування АТ«НВП «СЕМЗ» (орендаря) прес насадний моделі ПА6738 (заводський №226), який потребував ремонту та пусконаладжувальних робіт за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника, 1.
30.07.2021 між сторонами було підписано договір про дострокове розірвання договору найму (оренди ) обладнання № 2/ПН від 20.03.2019 (а.с. 46) та акт прийому - передачі обладнання ( зворотній а.с. 46) за яким АТ«НВП «СЕМЗ» повернуло ТОВ «НВО «Верверт» прес насадний моделі ПА6738 (заводський № 226).
Підписуючи Акти прийому - передачі обладнання їх Сторони визначали, що обладнання до моменту його демонтажу та вивозу Орендодавцем - ТОВ «НВО «Верверт» знаходиться на території майнового комплексу Орендаря - АТ«НВП «СЕМЗ» за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника, 1 (п.1 Акту прийому - передачі обладнання від 30.07.2021 р.).
Обладнання перебувало і перебуває в даний час у володінні відповідача.
Позивач вказує, що в 2021 році АТ«НВП «СЕМЗ», яке орендувало обладнання, належне ТОВ "НВО "Верверт", прийняло рішення про передачу свого майнового комплексу в оренду ТОВ "СЕМЗ".
Договір оренди був укладений 02.11.2021 між АТ "НВП "СЕМЗ" та ТОВ "СЕМЗ" за погодженням із АТ "Сбербанк".
Як вказує позивач і не заперечено відповідачем, після припинення орендних відносин між ТОВ «НВО «Верверт» та АТ«НВП «СЕМЗ» майно, яке належить на праві власності ТОВ «НВО «Верверт» залишилось у місці його фактичного знаходження та було передано на відповідальне зберігання Зберігачу (ТОВ «СЕМЗ»). Між ТОВ «НВО «Верверт» та ТОВ «СЕМЗ» велись перемовини про подальше використання обладнання ТОВ «НВО «Верверт» на умовах оренди або ж його придбання, але відповідні правочини не були вчинені з підстав недосягнення згоди між сторонами щодо їх умов.
Отже, за доводами представника позивача, між сторонами по справі вже немає чинних договорів, за умовами яких відповідач мав би право утримувати в себе спірне майно і не повертати його позивачу.
Вчинення перешкод у доступі до спірного майна з боку АТ "Міжнародний резервний банк" (АТ "Сбербанк") та ТОВ "А.Б. Легіон" на території відповідача, позивач оскаржував у справі № 910/8344/22. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду м. Києва про задоволення позову скасував і в позові відмовив з підстав відсутності порушення прав позивача з боку вказаних ним відповідачів. Касаційне провадження у справі було закрито (а.с. 47-61).
Отже спірні відносини виникли саме між позивачем та відповідачем у справі і обов`язок повернути майно зі зберігання позивачу має бути виконаний відповідачем за результатами направленої йому вимоги про повернення майна від 08.07.2022 року та подальшого припинення між сторонами Договору відповідального зберігання майна від 01.09.2021 року.
Згідно з ч.1,2 ст. 949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ч. 1 ст. 953 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено закінчення строку дії між сторонами Договору відповідального зберігання майна від 01.09.2021 (а.с. 14), направлення в межах строку його дії позивачем відповідачу вимоги щодо повернення обладнання від 08.07.2022 (а.с. 15 оборот) і невиконання відповідачем свого обов`язку з повернення майна.
У відзиві на позов відповідач не заперечив, що спірне майно не було демонтовано та вивезено позивачем із території відповідача і не заперечено, що його в даний час немає в наявності на території ТОВ "СЕМЗ".
Суд відхиляє доводи відповідача у відзиві на позов (а.с. 161), що поверненню майна перешкоджали тривала дія воєнного стану в Україні, відсутність нормального електропостачання, реальна загроза життю та здоров`ю працівників відповідача, а сам ТОВ "СЕМЗ" фактично на сьогодні не здійснює господарську діяльність і до закінчення воєнного стану не може провести інвентаризацію обладнання та повернути його позивачу.
Суд виходить з того, що у відповідності до ст. 13,74 ГПК сторона повинна доводити належними доказами свої доводи та заперечення у спорі.
Відповідач не надав доказів, що вказані ним обставини реально унеможливлюють передачу майна до сьогоднішнього моменту і на думку суду, ці обставини не є об`єктивними і нездоланними перешкодам, що не залежать від волі відповідача і унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в натурі.
Також в даному випадку не заслуговують на увагу і заперечення відповідача про настання для нього форс-мажорних обставин (воєнна агресія рф), що унеможливило виконання договору.
Суд при цьому виходить з наступного:
Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається у відзиві відповідач, не є належним доказом, що підтверджує існування непереборних обставин у персоналізованому зобов`язанні відповідача, щодо якого виник спір.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 вересня 2023 року по справі № 910/7679/22 з цього приводу зазначив наступне.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону Про торгово-промислові палати в Україні).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія рф проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований Всім, кого це стосується, тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону Про торгово-промислові палати в Україні, а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону Про ТПП в Україні).
Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону Про ТПП в Україні ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.
Отже Верховний Суд оприлюднив правову позицію, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру та не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону Про торгово-промислові палати в Україні і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні.
Сторони спору у своєму Договорі відповідального зберігання від 01.09.2021 (а.с. 14) взагалі не передбачали умови про форс-мажор, процедуру застосування та їх наслідки.
Договір також не містить умови, що на період дії форс-мажору для відповідача відтерміновується виконання зобов`язання по поверненню майна зі зберігання.
За змістом ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Однак позивач просить спонукати відповідача виконати зобов`язання в натурі та повернути майно зі зберігання і не ставить питання про накладення на відповідача санкцій за прострочення виконання.
Відповідачем не вказано визначених законом чи договором між сторонами підстав звільнення його від обов`язку повернути майно позивачу зі зберігання чи підставності його утримання відповідачем на час вирішення спору.
Отже зібраними у справі доказами позивач довів обгрунтованість своїх вимог щодо зобов`язання відповідача повернути спірне майно зі зберігання за Договором між сторонами від 01.09.2021 року.
У відповідності до п1) ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Позивач вказав, що в силу специфіки спірне майно потребує його попереднього демонтажу, яке позивач здійснить самостійно і тому просить суд одночасно із зобов`язанням відповідача повернути позивачу передане на зберігання майно, забезпечити безперешкодну можливість власнику майна ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Верверт" (ЄДРПОУ 36883788) здійснити його демонтаж за адресою: Черкаська область, місто Сміла, вул. Коробейника, буд 1 та вивезення.
Суд погоджується, що таким чином буде найбільш повно захищено право позивача, як Поклажодавця та сприятися фактичному і належному виконанню судового рішення у його примусовому порядку (за необхідності).
Отже позов підлягає до повного задоволення.
Заявлена позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути майно зі зберігання у зв`язку з пред`явленою вимогою та припиненням дії договору відповідального зберігання -- має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належного власнику майна). Об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна у сторін спору та не змінить власника майна. Близькі за змістом висновки викладено у постанові ОП КГС ВС від 02.12.2020 у справі No 905/105/20.
Отже позов було вірно оплачено як немайновий спір.
Оскільки позов задоволено повністю, то на підставі ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 028,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Смілянський електромеханічний завод" (ЄДРПОУ 43131657, місцезнаходження: 20705, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника,1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Верверт" (ЄДРПОУ 36883788, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3) виробниче обладнання, передане на зберігання за Договором відповідального зберігання майна, від 01.09.2021 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смілянський електромеханічний завод" (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Верверт" (Поклажодавець), а саме:
1) колесотокарний верстат КЖ 1836Б (заводський №10, 1985 року),
2) прес гідравлічний П7729,
3) еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ116,
4) еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ10,
5) еталони вісьові тепловоза ТЕП70,
6) індукційний нагрівач бандажів,
7) дефектоскоп МД12,
8) дефектоскоп УД2-70,
9) підйомник КМБ візків локомотивів (комплект) у кількості 2 шт.,
10) верстат для завальцювання зажимних кілець бандажей колісних пар ПБ7728,
11) прес насадний моделі ПА6738 (заводський № 226),
забезпечивши безперешкодну можливість власнику майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Верверт" (ЄДРПОУ 36883788) здійснити його демонтаж за адресою: Черкаська область, місто Сміла, вул. Коробейника, буд 1 та вивезення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянський електромеханічний завод" (ЄДРПОУ 43131657, місцезнаходження: 20705, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Верверт" (ЄДРПОУ 36883788, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3) - 3028,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Накази видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2024
Суддя Н.М. Спаських
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121921881 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань зберігання |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Спаських Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні