Рішення

від 18.09.2024 по справі 925/458/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м.Черкаси справа № 925/458/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси у приміщенні суду заяву Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" від 24.05.2024 (вх.суду №8511/24 від 27.05.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27", м.Черкаси, вул.М.Залізняка,91/1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест", Черкаська область, Черкаський район, с.Степанки, 8-й км Смілянського шосе

про стягнення неустойки у сумі 112350,00 грн,

без виклику та участі повноважних представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Хімік-27" звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" з вимогами про стягнення 112350,00 грн неустойки за бездоговірне користування майном приміщенням загальною площею 178 кв.м, що розташоване за адресою: м.Черкаси, вул.Залізняка,91/1 - після припинення дії договору оренди нерухомого майна від 30.12.2016 №05/01/16 у період з 01.01.2023 до 14.11.2023, а також про відшкодування судових витрат в сумі 28028,00 грн (зокрема 3028,00 грн судового збору та 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Рішенням суду від 21.05.2024 позовні вимоги задоволено повністю: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" (Черкаська область, Черкаський район, с.Степанки, 8-й км Смілянського шосе, код ЄДРПОУ 22801367) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" (м.Черкаси, вул.М.Залізняка,91/1; код ЄДРПОУ 21367973) 112350 грн неустойки та 3028 грн судового збору. Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу вирішено не було.

27.05.2024 за вх.№8511/24 в суд надійшла заява позивача Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27", від 24.05.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача 25000,00 грн судових витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи.

Ухвалами суду: від 30.05.2024 прийнято заяву позивача Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" від 24.05.2024 (вх.суду №8511/24 від 27.05.2024) про ухвалення додаткового рішення та призначено її розгляд у судове засідання на 25.06.2024; від 25.06.2024 у зв`язку із відсутністю енергозабезпечення Господарського суду Черкаської області станом на 12:00 год. 25.06.2024 проведення судового засідання відкладено на 26.07.2024.

28.06.2024 за вих.№925/458/24/8149/2024 на виконання п.2 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 (вх.суду №10411/24 від 27.06.2024) справу №925/458/24 направлено до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 у цій справі; справу направлено до Господарського суду Черкаської області для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення; встановлено Господарському суду Черкаської області місячний строк з дня надходження до суду матеріалів справи для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у справі та її повернення Північному апеляційному господарському суду.

12.08.2024 за вх.№12568/24 справа №925/458/24 надійшла до Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 09.09.2024 розгляд заяви позивача, Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27", від 24.05.2024 (вх.суду №8511/24 від 27.05.2024) про ухвалення додаткового рішення призначено у судове засідання 18.09.2024.

До дня судового засідання від відповідача надійшло клопотання від 13.09.2024 (вх.суду №14190/24 від 13.09.2024) про постановлення ухвали про відмову у прийняття додаткового рішення, мотивоване тим, що:

позивачем до позовної заяви (чи й до закінчення судових дебатів у справі) доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених ним у зв`язку із розглядом справи, додано не було; у судовому засіданні 21.05.2024 представником позивача адвокатом Тараненко М.О., до закінчення судових дебатів заяви про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду зроблено не було;

заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката (25000,00 грн) не є співмірним із складністю справи та виконаними останнім роботами; не є пропорційним щодо предмета спору (враховуючи незмінність позиції позивача щодо суті спору; відсутність необхідності подання останнім клопотань та додаткових доказів; час, витрачений адвокатом на участь у двох короткотривалих судових засіданнях).

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак участі повноважних представників не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, сформованими Комп`ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" (КП "ДСС"), документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала ст.244 (призначення)" від 09.09.2024 у справі №925/458/24 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачам Житлово-будівельний кооператив "Хімік-27" та ТОВ "Черкасигазінвест" в їхні електронні кабінети та доставлено до останніх 09.09.2024 о 18:36 год.

Явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини додаткового судового рішення без їх проголошення.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

05.04.2024 між адвокатом Тараненко М.О. (адвокат) та Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (т.2 а.с.161), за умовами якого: предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справі щодо стягнення з ТОВ "Черкасигазінвенст" на користь клієнта неустойки в подвійному розмірі за найм нежитлового приміщення за час прострочення, а саме: за період з 01.01.2023 до 14.11.2023 в сумі 112350 грн (п.1.1); права та обов`язки адвоката: надати правову допомогу за окремими дорученнями клієнта, виконувати дії, передбачені законодавством, керуючись виключно інтересами клієнта та діяти з таким розрахунком, щоб виконати усі доручення та максимально знизити можливість заподіяння матеріальної чи нематеріальної майнової шкоди та будь-яких інших збитків клієнту та вірогідність притягнення клієнта, у майбутньому, до будь-яких видів відповідальності (п.2.1.1); представляти права і законні інтереси клієнта /.../ у всіх судах судової системи України (загальної та спеціалізованої юрисдикції), /.../ (п.2.3.1); права та обов`язки клієнта: сплатити гонорар адвокату у розмірі та в строк, що погоджені між сторонами (п.2.4.1); цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 6 місяців, може бути продовжений за письмового погодження адвоката (п.3.1); розмір гонорару адвоката за даним договором є фіксованим. встановлюється у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн (п.4.1); клієнт зобов`язаний оплатити гонорар у строки: 3000 (три тисячі) грн протягом п`яти днів із дня ухвалення рішення Господарським судом Черкаської області та 22000 (двадцять дві тисячі) грн протягом 60 днів із дня ухвалення рішення Господарським судом Черкаської області (п.4.2).

24.05.2024 адвокатом Тараненко М.О. (адвокат) та Житлово-будівельний кооператив"Хімік-27" (клієнт) складено та підписано без зауважень акт приймання-передачі наданих послуг (т.2 а.с.162), яким підтверджено факт належного надання адвокатом послуг (правової допомоги) за договором від 05.04.2024 загальною вартістю 25000,00 грн.

Згідно із звітом адвоката Тараненка М.О. (т.2 а.с.162 зворот) останнім на виконання договору про надання правової допомоги від 05.04.2024 вчинено наступні дії: 1) консультування та роз`яснення законодавства клієнту 6 годин; 2) вивчення судової практики 5 годин; 3) підготовка правової позиції 6 годин; 4) залучення помічника адвоката; 5) підготовка позовної заяви 5 годин; 6) підготовка відповіді на відзив 4 години; 7) участь у трьох судових засіданнях; 8) підготовка адвокатського запиту.

24.05.2024 Житлово-будівельний кооператив"Хімік-27" здійснив перерахування на рахунок адвоката Тараненка М.О. грошових коштів у розмірі 2000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.05.2024 №153 з призначенням платежу: "Оплата за послуги згідно договору від 05.04.2024, акт виконаних робіт від 24.05.2024, в сумі 2000,00 грн, без ПДВ" (том 2 а.с.164).

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України:

ч.1 ст.3. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

ч.1 і 2 ст.4. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом; юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;

ч.1-4 ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

ст.16. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

ч.1 ст.58. Представником у суді може бути адвокат або законний представник;

ч.1, п.1 ч.3 ст.123. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

ч.1-3 ст.124. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору; попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи;

ст.126. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;

ч.4-8 ст.129. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись; якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку; якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (…);

п.3 ч.1, ч.2-4 ст.244. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

п.4 і 9 ч.1 ст.1. Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

ч.3 ст.4. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності);

ч.1 ст.26. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (…);

ст.30. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України:

ч.1, 3 ст.237. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.

У позовній заяві від 08.04.2024 (вх.суду №6076/24 від 09.04.2024, т.1 а.с.1-4) позивач заявив, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які останній очікує понести у зв`язку із розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), становить 25000,00 грн.

За наслідками розгляду позовної заяви судом 21.05.2024 ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

27.05.2024 (із дотриманням строку, визначеного ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України) позивач звернувся до суду із заявою від 24.05.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі, яким має вирішити питання про розподіл пов`язаних із розглядом справи судових витрат, а саме витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу, у сумі 25000,00 грн. До заяви позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 05.04.2024; акт приймання-передачі наданих послуг від 24.05.2024; звіт про виконання договору про надання правової допомоги від 05.04.2024; платіжну інструкцію від 24.05.2024 №153 про сплату ЖБК "Хімік-27" на користь адвоката Тараненка М.О. 2000,00 грн.

Відповідно до ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем подано до суду клопотання від 13.09.2024 (вх.суду №14190/24 від 13.09.2024) про постановлення ухвали про відмову у прийнятті додаткового рішення, мотивоване, зокрема, тим, що позивачем до позовної заяви (чи й до закінчення судових дебатів у справі) доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених ним у зв`язку із розглядом справи, додано не було; у судовому засіданні 21.05.2024 представником позивача адвокатом Тараненко М.О., до закінчення судових дебатів заяви про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду зроблено не було.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України ухвалення додаткового рішення передбачене у тих випадках, коли судом з певних причин не вирішено одного із питань, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати, - хоча останній мав (до ухвалення рішення за наслідками розгляду справи) підстави для цього. Питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на правову правничу допомогу у зв`язку із розглядом даної справи в розмірі 25000,00 грн, заявлене позивачем у позовній заяві, є одним із питань, яке мало бути вирішено судом в рішенні від 21.05.2024, ухваленому за наслідками розгляду позовної заяви.

Для цілей розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які відповідно до п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи, суд має встановити їх розмір на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо) і (з врахуванням принципу співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи ч.2-4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України), визначити суму витрат, що підлягає розподілу між сторонами.

Водночас, ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Така норма кореспондується з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.2,3 ст.221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів, понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15- ц);

- потрібно розрізняти наслідки несвоєчасного подання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру. Так неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Водночас неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

В ухвалі від 07.07.2023 у справі №340/2823/21 об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, проаналізувавши позиції щодо застосування статті 139 КАС України, висловлені у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №380/3999/21 та від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 та встановивши існування неоднакового підходу до застосування положень КАС України, що регулюють порядок відшкодування судових витрат (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), дійшла наступних висновків: "Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у статті 262 КАС України і серед іншого передбачають, що за цією процедурою не проводяться судові дебати.

Тому з уваги на визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою.

Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи будуть надані по спливу п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги [в суді касаційної інстанції] залишається без розгляду.

Так само у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.

Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявила суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції при ухваленні постанови не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу [понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції], як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову.

Іншими словами, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України."

Розгляд даної справи (925/458/24) здійснено судом у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень глави 10 "Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження" Господарського процесуального кодексу України. Особливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження наведено у ст.252 Господарського процесуального кодексу України, зокрема її частиною 8 визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи судові дебати не проводяться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем Житлово-будівельним кооперативом "Хімік-27", у першій заяві по суті (позовній заяві від 08.04.2024) зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 25000,00 грн, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу. Відповідь на відзив від 08.05.2024 також містить вимогу позивача про стягнення з відповідача суми витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу адвоката.

У подальшому, після ухвалення судового рішення по суті спору (21.05.2024), до суду надійшла заява позивача від 24.05.2024 (вх.суду №8511/24 від 27.05.2024) про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з доданими документами на підтвердження розміру витрат у сумі 25000,00 грн (договором про надання правової допомоги від 05.04.2024; актом приймання-передачі наданих послуг від 24.05.2024; звітом про виконання договору про надання правової допомоги від 24.05.2024; платіжною інструкцією від 24.05.2024 №153 про сплату правничої допомоги).

Враховуючи наведене, а також правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 07.07.2023 у справі №340/2823/21, суд приходить до висновку, що передбачений статтями 124, 129 Господарського процесуально кодексу України порядок подання попереднього розрахунку суми судових витрат та надання суду доказів на підтвердження розміру таких судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення позивачем був дотриманий, та відхиляє доводи відповідача про необхідність відмови у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Щодо питання про розподіл судових витрат (понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25000,00 грн), суд, із врахуванням заперечень відповідача, викладених у клопотанні від 13.09.2024 (вх.суду №14190/24 від 13.09.2024), зазначає таке.

05.04.2024 між адвокатом Тараненко М.О. (адвокат) та Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (т.2 а.с.161), за умовами якого: предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справі щодо стягнення з ТОВ "Черкасигазінвенст" на користь клієнта неустойки в подвійному розмірі за найм нежитлового приміщення за час прострочення, а саме: за період з 01.01.2023 до 14.11.2023 в сумі 112350 грн (п.1.1); права та обов`язки адвоката: надати правову допомогу за окремими дорученнями клієнта, виконувати дії, передбачені законодавством, керуючись виключно інтересами клієнта та діяти з таким розрахунком, щоб виконати усі доручення та максимально знизити можливість заподіяння матеріальної чи нематеріальної майнової шкоди та будь-яких інших збитків клієнту та вірогідність притягнення клієнта, у майбутньому, до будь-яких видів відповідальності (п.2.1.1); представляти права і законні інтереси клієнта /.../ у всіх судах судової системи України (загальної та спеціалізованої юрисдикції), /.../ (п.2.3.1); права та обов`язки клієнта: сплатити гонорар адвокату у розмірі та в строк, що погоджені між сторонами (п.2.4.1); цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 6 місяців, може бути продовжений за письмового погодження адвоката (п.3.1); розмір гонорару адвоката за даним договором є фіксованим. встановлюється у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн (п.4.1); клієнт зобов`язаний оплатити гонорар у строки: 3000 (три тисячі) грн протягом п`яти днів із дня ухвалення рішення Господарським судом Черкаської області та 22000 (двадцять дві тисячі) грн протягом 60 днів із дня ухвалення рішення Господарським судом Черкаської області (п.4.2).

24.05.2024 між адвокатом Тараненко М.О. (адвокат) та Житлово-будівельний кооператив"Хімік-27" (клієнт) складено та підписано без зауважень акт приймання-передачі наданих послуг (т.2 а.с.162), яким підтверджено факт належного надання адвокатом послуг (правової допомоги) за договором від 05.04.2024 загальною вартістю 25000,00 грн.

Згідно із звітом адвоката Тараненка М.О. (т.2 а.с.162 зворот) останнім на виконання договору про надання правової допомоги від 05.04.2024 вчинено наступні дії: 1) консультування та роз`яснення законодавства клієнту 6 годин; 2) вивчення судової практики 5 годин; 3) підготовка правової позиції 6 годин; 4) залучення помічника адвоката; 5) підготовка позовної заяви 5 годин; 6) підготовка відповіді на відзив 4 години; 7) участь у трьох судових засіданнях; 8) підготовка адвокатського запиту.

24.05.2024 Житлово-будівельний кооператив"Хімік-27" здійснив перерахування на рахунок адвоката Тараненка М.О. грошових коштів у розмірі 2000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.05.2024 №153 з призначенням платежу: "Оплата за послуги згідно договору від 05.04.2024, акт виконаних робіт від 24.05.2024, в сумі 2000,00 грн, без ПДВ" (а.с.164).

Заперечуючи проти задоволення заявленого позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката (25000,00 грн), відповідач у клопотанні від 13.09.2024 (вх.суду №14190/24 від 13.09.2024) вказав, що останній не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами; не є пропорційним щодо предмета спору (враховуючи незмінність позиції позивача щодо суті спору; відсутність необхідності подання останнім клопотань та додаткових доказів; час, витрачений адвокатом на участь у двох короткотривалих судових засіданнях).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19). Верховний Суд у постанові від 01.08.2019 у справі №915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача згідно зі ст.126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим, тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі №922/1964/21.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" Європейський суд з прав людини сформував висновок, за змістом якого відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини виснував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №922/4022/20.

Застосовуючи наведені вище критерії розподілу судових витрат, враховуючи складність спору у даній справі, беручи до уваги: час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, сталість та незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, а також обізнаність адвоката Тараненка М.О. з правовідносинами сторін (з огляду на його участь, як представника позивача у судовому розгляді справи №925/253/23 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" про виселення з нежитлового приміщення площею 178 кв.м, яке знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Максима Залізняка 91/1), заперечення відповідача щодо суми заявлених позивачем витрат, суд, керуючись принципами справедливості та верховенством права, дійшов висновку про необхідність розподілу судових витрат між сторонами. Справедливими, обґрунтованими, співмірними, пропорційними та розумно необхідними під час розгляду позову у зазначеній справі є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 11235,00 грн (в межах 10% ціни позову), які покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь позивача. Решту судових витрат необхідно покласти на позивача та не стягувати.

Керуючись ст.ст.126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" від 24.05.2024 (вх.суду №8511/24 від 27.05.2024) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

1.1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигазінвест" (Черкаська область, Черкаський район, с.Степанки, 8-й км Смілянського шосе, код ЄДРПОУ 22801367) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-27" (м.Черкаси, вул.Залізняка,91/1, код ЄДРПОУ 21367973) 11235,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

1.2. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

2. Решту витрат на правову допомогу покласти на позивача та не стягувати.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Додаткове рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено і підписано 26.09.2024.

Суддя Г.М.Скиба