Постанова

від 18.09.2024 по справі 632/1811/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 вересня 2024 року

м. Харків

справа № 632/1811/21

провадження №№ 22-ц/818/171/24; 22-ц/818/172/24, № 22-ц/818/990/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Маміної О.В., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря Львової С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, за апеляційною скаргоюсільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року, на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2023 року та додаткове рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 грудня 2023 року, ухвалені суддею Библівим С.В.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова», про визнання договору оренди землі недійсним, та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на те, що право власності на земельну ділянку площею 11,9675 га в територіальних межах Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, яка тепер має кадастровий № 6324580500:19:000:0005, належить йому в порядку спадкування за законом з часу відкриття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_2 , яка мала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , зареєстрований 06 грудня 2001 року. Оскільки позивач своєчасно не звернувся до нотаріальної контори за оформленням спадщини у встановленому порядку, в 2012 році за заявою прокуратури в інтересах територіальної громади Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області спадкова земельна ділянка була визнана відумерлою спадщиною і була передана у власність вказаної територіальної громади. Постановою Харківського апеляційного суду від 19.03.2020 року рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2012 року в даній справі було скасоване, а заяву прокурора, який діяв в інтересах територіальної громади Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, залишено без задоволення.

Внаслідок скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою відпала правова підстава набуття територіальною громадою права власності на спадщину, в зв`язку з чим виникають правові відносини з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Після звернення позивача у 2019 році до приватного нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку позивачеві було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії через те, що вказана земельна ділянка орендодавцем, власником на той час, територіальною громадою Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, здана в оренду СТОВ Агрофірмі «Україна Нова». Саме наявність договору оренди, який є недійсним з моменту його укладення, позивач не може оформити свої спадкові права.

Враховуючи рішення суду про відмову в задоволенні заяви прокурора щодо визнання спадщини відумерлою, рішення про таке визнання не набуло чинності, тому ще з 2012 року не існувало правових підстав для передачі земельної ділянки в оренду від імені територіальної громади. З наведеного вбачається, що має місце володіння і користування нерухомим майном без достатніх правових підстав. В даному випадку орендодавець - Олексіївська сільська рада Лозівського (Первомайського) району Харківської області не є належним власником земельної ділянки. Тому договір оренди підлягає визнанню недійсним. На підставі викладеного позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,9675 га,кадастровий № 6324580500:19:000:0005, зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 09.09.2015 року за №24280204 та витребувати у відповідачів вказану земельну ділянку, а також стягнути витрати з судового збору.

РішеннямПервомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 29 липня 2015 року, укладений між Олексіївською сільською радою Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області та СТОВ АГРОФІРМА «УКРАЇНА НОВА», який зареєстровано 09 вересня 2015 року, щодо оренди земельної ділянки кадастровий №6324580500:19:000:0005, площею 11,9675 га в територіальних межах Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області. Зобов`язано відповідача СТОВ АГРОФІРМА «Україна НОВА», повернути в натурі ОСОБА_1 безпідставно набуте у власність Олексіївською сільською радою Лозівського (колишнього Первомайського району Харківської області, безпідставно набуте в оренду СТОВ АГРОФІРМА «Україна НОВА» майно, а саме: земельну ділянку кадастровий №6324580500:19:000:0005, площею 11,9675га в межах Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова» та Олексіївської сільської ради Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1816грн. по 908грн. з кожного із співвідповідачів.

Ухвалою цього ж суду від 31 серпня 2023 року заявуСТОВ АГРОФІРМА «Україна НОВА» про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 грудня 2023 року доповнено резолютивну частину рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08.08.2023 року за позовом ОСОБА_1 до Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки: «Витребувати у Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Україна Нова»земельну ділянку кадастровий № 6324580500:19:000:0005, площею 11,9675 га в межах Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області».

В апеляційній скарзі представник СТОВ Агрофірма «Україна Нова» Гіль Є.В. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, також скасувати додаткове рішення та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, також просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати у суді першої інстанції у сумі 9122 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що СТОВ Агрофірма «Україна Нова» до участі у справі № 2030/252/12 ні як третя особа, ні у будь-якому іншому правовому статусі не залучалося, тому зазначені в ній обставини не є преюдиційними до спірних правовідносин та наявність рішення у тій справі не звільняє відповідача від обов`язку спростувати твердження позивача про недійсність договору оренди землі з підстав відсутності у орендодавця повноважень на його підписання. Стосовно відмови суду у застосуванні строку позовної давності зазначає, що в матеріалах справи наявний витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі від 29.07.2019 року, який свідчить, що спадкову справу було зареєстровано лише в 2019 році, тобто після спливу 13 років з дня смерті ОСОБА_2 , отже позивач упродовж надзвичайно тривалого часу проявляв абсолютну байдужість щодо нібито належного йому майна. Наголошує, що посилання позивача на власний вік не заслуговує на увагу, оскільки він став власником земельної частки (паю) 15 років тому. Вказує, що оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову, отже і ухвала суду першої інстанції також підлягає скасуванню, оскільки нерозривно пов`язана із вказаним рішенням суду першої інстанції.

Також просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, вказує, що одночасне пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (позову власника, позбавленого володіння майном, про витребування майна від його володільця) та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосуванням реституції, тобто одночасне застосування статей 216 і 338 ЦК України, є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними. Зазначає, що судом першої інстанції відмовлено у застосуванні заявленої відповідачем позовної давності, оскільки на думку суду строк не пропущено, адже спадщина належить спадкоємцеві із часу відкриття спадщини незалежно від часу прийняття спадщини, вважає, що таке твердження не грунтується на вимогах закону, посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах № 645/545/17 від 16.12.2020 року, № 908/1846/17 від 18.08.2018 року.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року та додаткове рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 грудня 2023 року підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2023 року підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Згідност.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи позовнівимоги судпершої інстанціївиходив знеправомірності набуттяправа власностіОлексіївською сільською радоюоб`єднаноїтериторіальної громадиЛозівського (колишньогоПервомайського)району Харківськоїобласті наземельну ділянкута законністьвимоги позивачапро їїповернення тавитребування.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з вказаним висновком суду, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про одруження від 06 серпня 2002 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 06.12.2002 року (а.с. 11)

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.04.2006 року серії НОМЕР_3 (а.с. 12).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , від 06 грудня 2001 року ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка, площею 11,97 га на підставі рішення виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Народних депутатів від 23 жовтня 2001 року № 122.(а.с. 13)

З довідки приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Харківської області від 24.04.2020 року вбачається, що спадкоємцем на земельну ділянку площею 11,9675 га, що знаходиться на території Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області, кадастровий номер 6324580500:19:000:0005 є ОСОБА_1 (а.с. 14)

Згідно постанови приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Харківської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.08.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 дружини ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 11,9675 га з підстав того, що вказана земельна ділянка є власністю Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області. (а.с. 79)

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2012 року за заявою прокуратури в інтересах територіальної громади с. Олексіївка Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області вимогу задоволено, спадкова земельна ділянка була визнана відумерлою спадщиною і була передана у власність вказаної територіальної громади (а.с. 15).

Постановою Харківського апеляційного суду від 19 березня 2020 року рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2012 року було скасоване, а заяву прокурора, який діяв в інтересах територіальної громади с. Олексіївка Первомайського, залишено без задоволення (а.с.16-20).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер 6324580500:19:000:0005 належить на праві комунальної власності Олексіївській сільській раді Первомайського району Харківської області та на підставі договору оренди від 29.07.2015 року була передана СТОВ Агрофірма «Україна Нова» в оренду на 10 років (а.с 26-27).

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21 .09.2020 року державним реєстратором відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6324580500:19:000:0005 за ОСОБА_2 з підстав того, що наявний чинний запис № 11093770 про право власності Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області на земельну ділянку, а також чинний запис № 11102156 про право оренди щодо даної земельної ділянки за СТОВ Агрофірма «Україна Нова» (а.с. 22).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

ОСОБА_1 , обгрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що право власності на земельну ділянку площею 11,9675 га в територіальних межах Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, яка тепер має кадастровий № 6324580500:19:000:0005, належить йому в порядку спадкування за законом з часу відкриття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_2 ,

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦКУ, він не заявив про відмову від неї.

Доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від спадщини матеріали справи не містять.

Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5ст. 1268 ЦК України).

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Отже, земельна ділянка, площею 11,9675 га в територіальних межах Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, яка тепер має кадастровий № 6324580500:19:000:0005, належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності з моменту відкриття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 посилається на те, що у зв`язку із скасуванням рішення суду про визнання спадщини відумерлою, ще з 2012 року у Олексіївської сільської ради не існувало правових підстав для передачі земельної ділянки в оренду СТОВ Агрофірма «Україна Нова», отже орендодавець - Олексіївська сільська рада Лозівського (Первомайського) району Харківської області не є належним власником земельної ділянки, тому договір оренди підлягає визнанню недійсним.

Положеннями статті 152ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Частиною першою статті 215ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частиною першою, третьою статті 203 ЦК України,зміст правочинуне можесуперечити цьомуКодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Встановлено, що спірне майно (земельна ділянка) від власника вибуло у власність територіальної громади Олексіївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2012 року у цивільній справі № 2030/252/12 за заявою Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою, яким спадщину, що відкрилась 13.04.2006 року після смерті ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки площею 11,97 га, яка належала померлій на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії І-ХР № 031332було визнано відумерлою та передано у власність територіальної громади Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області.

У подальшому вказане судове рішення було скасовано постановою Харківського апеляційного суду від 13 березня 2020 року, якою залишено заяву Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Олексіївської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою без розгляду.

Отже, орендодавець - Олексіївська сільська рада не є належним власником майна, договір оренди земельної ділянки від 03 лютого 2022 року не відповідає волі ОСОБА_1 .

Наявність зареєстрованого договору оренди землі між Олексіївською сільською радою Первомайського району Харківської області та СТОВ Агрофірма «Україна Нова» стало однією з перешкод реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині є обгрнутованими, визнання договору недійним за встановлених обставин є ефективним способом захисту прав позивача, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що договір оренди земельної ділянки від 03 лютого 2022 року має бути визнаний недійсним.

Стосовно задоволених позовних вимог про зобов`язання СТОВ АГРОФІРМА «Україна НОВА» повернути в натурі ОСОБА_1 безпідставно набутого у власність Олексіївською сільською радою Лозівського (колишнього Первомайського району Харківської області, безпідставно набутого в оренду СТОВ АГРОФІРМА «Україна НОВА» майна, а саме: земельної ділянки кадастровий №6324580500:19:000:0005, площею 11,9675га, колегія суддів, вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач таких вимог не заявляв.

Звертаючись до суду із позовом у цій справі, позивач ОСОБА_1 просив, зокрема, витребувати майно з незаконного володіння відповідачів, яке вибуло від власника поза його волею.

Правовий механізм захисту порушеного права, обраний позивачем у спорі, відповідає віндикації, яка застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Згідно з частиною першою статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави.

Аналізстатті 387 ЦКсвідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: а)фізично -фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; б) «юридично»- юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього переоформлено на іншого суб`єкта;

Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Право власника згідно з частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388).

За змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15.

Оскільки, наразі, земельна ділянка, без належних правових підстав, перебуває у володінні Олексіївської сільської ради, право власності якої зареєстровано в державному реєстрі прав власності, вона підлягає витребуванню у Олексіївської сільської ради, отже у цій частині висновок суду першої інстанції є вірним.

Водночас, оскільки земельна ділянка знаходиться не у володінні СТОВ Агрофірма «Україна Нова», а у користуванні, тому вимога про витребування спірного майна у СТОВ Агрофірма «Україна Нова» задоволенню не підлягає.

Залишаючи без задоволення заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, то всі понесені витрати стороною відповідача залишаються за останнім.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки на час постановлення судом оскаржуваної ухвали, такий висновок суду був обгрунтованим.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача, отже ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення постановлена з додержанням норм чинного законодавства.

Між тим, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, наявні підстави в порядку ч. 13ст.141ЦПК України для перерозподілу судових витрат.

При подачі позову позивач повинен був сплатити за майнову вимогу 2142, 89 грн. 1% від ціни земельної ділянки 214289,50 грн. та за немайнову вимогу 908 грн.

Судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу задоволено частково, скасовано рішення суду в частині вимог до СТОВ Агрофірма «Україна нова» про витребування земельної ділянки, отже за вказану вимогу з ОСОБА_1 на користь СТОВ Агрофірма «Україна Нова» підлягало стягненню 2142, 89 грн. при подачі позову та 3214, 33 грн. при подачі апеляційної скарги.

Крім того, СТОВ Агрофірма «Україна Нова» просило стягнути з ОСОБА_1 витрати на надсилання поштової кореспонденції суду та учасникам справи у сумі 225 грн., витрати на відрядження до Первомайського міськрайонного суду Харківської області 1897 грн. та 7000 грн. витрати на правову допомогу.

Стаття 133 ЦПК Українивизначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Зі змістустатті 58 ЦПК Українивбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно достатті 60ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідностатті 15 ЦПК Українипредставництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертоюстатті 62 ЦПК Українивизначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У відповідності до статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судом встановлено, що 21 вересня 2021 року між СТОВ Агрофірма «Україна Нова» та АО «Прецедент» укладений договір про надання правничої допомоги № 21/13 (а.с 171-173 т. 1).

Згідно додатку до договору про надання правничої допомоги № 21/13 від 21 вересня 2021 року сторонами погоджено гонорар за надання правничої допомоги у сумі 7000 грн.

Також суду надано акт до договору про надання правничої допомоги від 2109.2021 року № 21/13.

Як вбачається з акту до договору про надання правничої допомоги від 21.09.2021 року за прибуття до Первомайського міськрайонного суду Харківської області для участі в судових засіданнях, що призначені на 28.10.2021 року, 01.12.2021 року та 13.01.2022 року СТОВ Агрофірма «Україна нова» просило стягнути з ОСОБА_1 1879 грн.

Між тим, як вбачається з ухвал Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18.10.2021 року від 01.12.2021 року та 13.01.2022 року сторони по справі в судове засідання не з`явились, отже відсутні підстави для стягнення витрат в сумі 1897 грн. на відрядження до Первомайського міськрайонного суду Харківської області.

На підтвердження витрат на надсилання поштової кореспонденції суду та учасникам справи СТОВ Агрофірма «Україна Нова» надано квитанції (а.с.179-180 т. 1)

За таких обставин, з урахуванням часткового задоволенням позову та апеляційної скарги - з ОСОБА_1 на користь СТОВ Агрофірма «Україна Нова» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 6291,10 грн. ( 2142, 89 грн. + 3214, 33 грн. + 225 грн. + 7000 : 2).

Керуючись ст. ст.367 - 369,п. 1 ч. 1 ст.374,ст. ст.375,381 - 384,389,390ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року та додаткове рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 грудня 2023 року задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року в частині зобов`язання СТОВ Агрофірма «Україна Нова» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий № 6324580500:19:000:0005 - скасувати.

Додаткове рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 грудня 2023 року в частині задоволених позовних вимог про витребування у СТОВ Агрофірма «Україна Нова» земельної ділянки кадастровий № 6324580500:19:000:0005 скасувати, у задоволенні цих позовних вимог відмовити.

В інших частинах рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2023 року та додаткове рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 07 грудня 2023 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2023 року залишити без змін.

Перерозподілити судові витрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь СТОВ Агрофірма «Україна Нова» судові витрати у розмірі 6291,10 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текс судового рішення виготовлено 27 вересня 2024 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

Ю.М. Мальований