Рішення

від 27.09.2024 по справі 243/5943/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/5943/24

Провадження № 2/243/1488/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 вересня 2024 року м.Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дюміної Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Слов`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліораціїї, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області, Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Миколаївська міська військова адміністрація до ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів,

учасники справи: не з`явились,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 24 липня 2024 керівник Слов`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліораціїї, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області, Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Миколаївська міська військова адміністрація звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2023 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а саме сіткоснасне знаряддя лову «павук» 1,5 х 1,5 м, ф30 мм, б/о, б/в, у кількості 1 шт. Із матеріалів зазначеної справи вбачається, що 02.04.2023 року об 11 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 здійснював незаконий лов риби забороненим сітконосним снаряддям «павуком» в річці Сіверський Донець поблизу смт. Стародубівка м. Миколаївка Краматорського району. Рибу впіймав у кількості 2 особини окуня, 1 особина ляща, 1 особина підуст загальною вагою 1 кг 500 г. За вказаним фактом 02.04.2023 складено протокол про адміністративне паравопорушення № 004761. Відповідно до Розрахунку матеріальної шкоди до протоколу № 004761 в наслідок незаконного вилову водних біоресурсів загальна сума збитків склала 8024,00 грн.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом в сумі 8024,00 грн та судові витрати по справі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2. Представник позивача був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, але не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, представник позивача надіслав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності.

3. Представник Управління Державного агентства з розвитку меліораціїї, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак не використала свого права на безпосередню участь в судовому засіданні, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

4. Представник Миколаївської міської військової адміністрації був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак не використала свого права на безпосередню участь в судовому засіданні, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 29 липня 2024 було відкрите спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

6. Оскільки відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, шляхом надсилання судових повісток, в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

7. Судом на підставі частини другоїстатті 247ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

8. Судом встановлено, що постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі про адміністративне правопорушення

№ 243/1709/23,провадження №3/243/995/2023від 09.03.2023,яка набралазаконної сили22.05.2023року ОСОБА_1 визнано винниму скоєнніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.4ст.85Кодексу Українипро адміністративніправопорушення.На ОСОБА_1 накладено адміністративнестягнення увигляді штрафуу розмірі20неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що становить340грн зконфіскацією знарядьі засобіввчинення правопорушення,а самесіткоснасне знаряддялову «павук»1,5х 1,5м,ф30мм,б/о,б/в,у кількості1шт. Під час розгляду справи питання про відшкодування шкоди, завданої незаконним рибним та водним добувним промислом рибному господарству України, не вирішувалося.

Зі змісту постанови встановлено, що 02 квітня 2023 року, об 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 ловив рибу в період нересту заборонним сіткоснасним знаряддям лову «павуком» в річці Сіверський Донець, поблизу АДРЕСА_1 , Впіймав рибу: ляща 1 шт., окунь звичайний 2 шт., підуст - 1 шт.. Своїми діями порушив вимоги ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» п.п. 1 п. 1 розділу ІV, п.п. 4 п. 4 розділу ІV Правил любительського та спортивного рибальства, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Заподіяна матеріальна шкода рибному господарству України в сумі 8024 грн. 00 коп..

9. 02.04.2023 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення №004681 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Донецькій області, в межах визначених законом повноважень, на підставі «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209, проведено розрахунок розміру шкоди, відповідно до якого сума шкоди, заподіяна ОСОБА_1 незаконним виловом водних біоресурсів окуня у кількості 2 штук вартістю за одиницю риби - 3162 гривень, підуст у кількості 1 штук вартістю за одиницю риби 51гривень та ляща у кількості 1 штук вартістю за одиницю риби 1649 гривень загалом склала 8024 гривень 00 копійок.

10. Отже, своїми протиправними діями відповідач ОСОБА_1 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 8024 гривень 00 копійок.

V. Оцінка Суду.

11. Відповідно до статті 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

12. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

13. Як слідує з ст. 3 даного Закону об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є дикі тварини хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

14. Відповідно до ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

15. Як вбачається із ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

16. Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

17. Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

18. Статтею 13 Конституції України, статтями 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та статтею 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

19. Відповідно до ст. ст. 27, 34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктів тваринного світу зобов`язані використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угрупувань. У порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

20. Відповідно до п. 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, погодженим з Мінприроди.

21. Відповідно до п. 3.14 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 р., (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 за № 269/3562), Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

22. Згідно п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 року, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

23. Окрім того, згідно з п. 4.6 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 р., одній особі дозволяється вилов за одну добу перебування на водоймі загального користування 3 кг риби.

24. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

25. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

26. Вина відповідача у порушенні правил рибальства встановлена постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі про адміністративне правопорушення № 243/1709/23 від 09.05.2023, що набрала законної сили.

27. З огляду на викладене та враховуючи, що судом встановлена протиправність дій відповідача, якими завдано шкоду державним інтересам шляхом незаконного вилову цінних видів водних біоресурсів, суд дійшов висновку про наявність підстав для її відшкодування в визначеному позивачем розмірі в сумі 8024,00 грн.

28. Щодо правомірності представництва прокурором інтересів держави в суді необхідно враховувати наступне.

29. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

30. У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Перший протокол), а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

31. Так, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

32. Згідно інформації Донецького рибоохоронного патруля

від 01.04.2024 № 1-7-9/330-24, з метою досудового врегулювання питання щодо сплати матеріальної шкоди завданої рибному господарству, Управління зверталося до ОСОБА_2 з листами претензіями про добровільну сплату заподіяної ним шкоди, однак інформація про відшкодування шкоди відсутня. Донецький рибоохоронний патруль не звертався та не планує звертатися з цивільним позов до громадянина ОСОБА_2 про про відшкодуванння шкоди у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань за кодом бюджетної класифікації для сплати судового збору.

33. Тому, оскільки Донецький рибоохоронний патруль самостійно не реалізувала процесуальне право на подання позову про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.

34. Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.

35. У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

36. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

37. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та ст.ст.19, 58 Конституції України, ст.ст. 327, 1166 ЦК України ст.ст. 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.107 Лісового кодексу України , ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги керівника Слов`янської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліораціїї, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області, Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує Миколаївська міська військова адміністрація до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави в особі Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ЄДРПОУ: 44692327) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів в розмірі 8024 (вісім тисяч двадцять чотири) гривні 00 копійок на рахунок UA918999980333169331000005568, отримувач: Донецьке ГУК/Миколаївська МТГ/24062100, ідентифікаційний код юридичної особи 37967785, код класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач Донецька обласна прокуратура) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.О. Дюміна