Ухвала

від 26.08.2024 по справі 496/4010/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4010/24

Провадження № 2-н/496/285/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л. розглянувши заяву Комунального підприємства «Біляївський водоканал» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення та вирішення питання про стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшла вказана заява про видачу судового наказу.

За змістом розділу ІІ ЦПК України, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Такий спрощений вид провадження застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер.

Цей вид провадження не є свідченням відсутності спірних відносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права.

Згідно ч.2 ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.161ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості

Відповідно до ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються зокрема:

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Як вбачається заявником на підтвердження заборгованості у ОСОБА_1 в сумі 6561,10 грн., надано до заяви розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що заявлена до стягнення сума заборгованості розрахована за період з 01.01.2020 року по 01.04.2024 року, тобто за чотири роки та три місяці.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз`яснено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.

Отже, заявником заявлено до стягнення суму заборгованості, яка розрахована за період, що перевищує загальну позовну давність встановлену законом у три роки.

При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.

Крім того, суд зазначає, що з урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з`ясування питання щодо дотримання строків позовної давності, у тому числі його перебігу, можливо лише в порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що Комунальним підприємством «Біляївський водоканал» заявлено вимогу, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, тому на підставі п.5 ч.1 ст.165ЦПК України суддя вважає необхідне відмовити у видачі судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 166 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Комунальному підприємству «Біляївський водоканал» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення та вирішення питання про стягнення судових витрат.

Роз`яснити стягувачеві, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з цими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.Л. Пасечник