Рішення

від 17.09.2024 по справі 579/1224/24

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/1224/24

2/579/344/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді Моргуна О.В.

за участі секретаря Сергієнко Ж.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дубовичі про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Дубовичі, в якій просить суд розірвати договори оренди земельних ділянок, а саме: договір оренди землі від 19.07.2017 №Б/Н на земельну ділянку площею 0,5844 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0100; договір оренди землі від 20.06.2018 №Б/Н на земельну ділянку площею 1,6801 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1256; договір оренди землі від 19.07.2017 на земельну ділянку площею 1,8688 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1229; договір оренди землі від 20.06.2018 на земельну ділянку площею 4,7030 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1090; договір оренди землі від 20.06.2018 на земельну ділянку площею 4,7031 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1258.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між позивачем та товариством з відповідачем було укладено договори оренди землі , від 19.07.2017 №Б/Н на земельну ділянку площею 0,5844 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0100; від 20.06.2018 №Б/Н на земельну ділянку площею 1,6801 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1256; від 19.07.2017 на земельну ділянку площею 1,8688 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1229; від 20.06.2018 на земельну ділянку площею 4,7030 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1090; від 20.06.2018 на земельну ділянку площею 4,7031 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1258.

Відповідно до п. 1 Договорів, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області.

Відповідно до п.15 Договору земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.16 Договору цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п 36 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання за:взаємною згодою сторін;

рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок не виконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

п 37. Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Як стало відомо позивачу , засновник ТОВ «Дубовичі» є ОСОБА_2 , адреса рф, АДРЕСА_1 . Частка статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 100%, він же має прямий вирішальний вплив.

Управління Товариством здійснюють його органи. Органом управління Товариством є Загальні збори Учасників і виконавчий орган (тобто одноособово ОСОБА_2 ).

ТОВ «Дубовичі» та його кінцевий бенефіціар ОСОБА_2 громадянин рф повністю підпадають під дію постанови правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18, та постанови КМУ від «3» березня 2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації»,

З відкритих джерел інформації, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109272733), (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109272734) стало відомо, що слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Ухвалою по справі № 591/5292/22 від 01.03.2023 року за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України наклав арешт на рухоме та не рухоме майно, корпоративні права ТОВ «Дубовичі».

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109672854) відомо, що Ухвалою Господарського суду Сумської області № 920/289/23 від 21.03.2023 за заявою ТОВ «Агротехсоюз» (вул. Заводська, буд. 2, с. Путрівка, Фастівський район, Київська область, 08625, код ЄДРПОУ 24918458) до відповідача: ТОВ «Дубовичі» (вул. Цимбала Павла, буд. 11, с. Дубовичі, Кролевецький район, Сумська область, 41321, код ЄДРПОУ 34135441) про стягнення 863281,07грн. відкрито провадження у справі.

Відповідно до вище зазначених Ухвал Зарічного суду м. Суми, вбачається, що ОСОБА_2 через підконтрольну йому особу громадянина рф здійснює управління на території російської федерації Акціонерними товариствами «ГИДРОИНЖСТРОЙ» та «МОСКОВСКИЙ ОПЫТНЫЙ ЗАВОД БУРОВОЙ ТЕХНИКИ».

Згідно матеріалів кримінального провадження, АТ «ГИДРОИНЖСТРОЙ» виконувалися державні замовлення на території російської федерації, у тому числі для «ФЕДЕРАЛЬНОГО КАЗЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ "ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КАЗЕННЫЙ НАУЧНО-ИСПЫТАТЕЛЬНЫЙ ПОЛИГОН АВИАЦИОННЫХ СИСТЕМ" відносно якого Указом Президента України №726/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» прийнято рішення застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи. Підставою для накладення санкцій слугувало те, що в умовах російського вторгнення в Україну існує більша загроза національній безпеці та зовнішній політиці з боку суб`єктів, які раніше, як було встановлено, підтримують використання предметів у військових цілях у Росії. Ці організації були залучені, сприяли чи іншим чином підтримували російські служби безпеки, військовий та оборонний сектори, а також військові та/або оборонні дослідження та розробки. Ці заходи щодо обмеження спроможності покликані слугувати відповіддю на російську агресію проти України і слугують лише дією проти тих структур, які допомагали російським військовим.

Встановлено, що прямий вирішальний вплив на прийняття рішень щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дубовичі» має громадянин рф ОСОБА_4 та громадянка України ОСОБА_7 , що має право діяти від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності.

На даний час громадянином російської федерації ОСОБА_4 створено всі умови для отримання грошових коштів чи інших матеріальних ресурсів за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дубовичі», які в подальшому можуть бути використані для фінансування бюджету російської федерації і, як наслідок, збройної агресії останньої на території України, що являє собою фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

Таким чином, вказаний механізм забезпечує отримання державною-агресором додаткових фінансових активів, які використовуються в фінансуванні військової агресії проти України з метою насильницької зміни її меж території та державного кордону, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади.

Таким чином є підстави вважати, що вказані вище особи фінансують дії, які вчиняються з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, вчинені за попередньою змовою групою осіб».

Під час укладання Договору оренди земельної ділянки позивач не міг уявити, що «24» лютого 2022 року армія рф вторгнеться на територію суверенної, незалежної держави України та розпочне виснажливу, кровопролитну війну проти Українського народу.

За таких обставин, істотні умови які були визначені при укладанні Договорів з юридичною особою ТОВ «Дубовичі» настільки змінились, що якщо він, позивач, міг передбачити, що настане неоголошена війна російської федерації проти України, та одноособовий власник ТОВ «Дубовичі» ОСОБА_2 є громадянин російської федерації та підпадає під дію/санкції Постанови КМУ № 187 від «03» березня 2022 р., він, позивач, не бажає продовжувати дію Договору та такими діями допомагати/спонсорувати країну агресора російську федерацію, бути причетним до фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (таким чином, вказаний механізм забезпечує отримання державою-агресором додаткових фінансових активів, які використовуються в фінансуванні військової агресії проти України з метою насильницької зміни її меж території та державного кордону, повалення конституційного ладу і захоплення державної влади), та можливого притягнення орендодавців до Кримінальної відповідальності за ознаками ч. 4 ст. 1111 Кримінального кодексу України.

На виконання статті 31 Закону України «Про оренду землі», п. 36. Договору, позивачем у відповідності до протоколу № 1 від «07» червня 2023 року зборів власників земельних ділянок (паїв) на території Кролевецької територіальної громади, село Дубовичі Конотопського району Сумської області переданих в оренду ТОВ «Дубовичі» на якому колективно та одноголосно прийнято рішення про розірвання Договорів оренди та алгоритм дій направлених для цього, надано за місцем знаходження органу управління ТОВ «Дубовичі» повідомлення з проханням розірвати даний Договір оренди земельної ділянки за взаємною згодою сторін, про що прийняти відповідне рішення, повідомити орендодавців у відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України.

Позивачем отримано відповідь ТОВ «Дубовичі», за змістом якої згідно Статуту ТОВ «Дубовичі» від 25.09.2019 та Затверджено рішенням учасника № 1/19, таке рішення має право приймати виключно Засновник Товариства, а саме ОСОБА_2 . Виходячи з положень Статуту директор ТОВ «Дубовичі» ОСОБА_3 не наділений такими повноваженнями як приймати рішення щодо розірвання договору оренди землі за згодою сторін. Але як представник Виконавчого органу ТОВ «Дубовичі» не заперечує щодо такого права власника земельної ділянки, гарантований статтею 41 Конституції України».

Згідно статті 652 ЦК України зміна або розірвання договору у зв?язку з істотною зміною обставин, визначає у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов?язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Крім того позивач посилається як на підставу своїх вимог про те , що відповідач надав відповідь про те , що протягом 2023 року не здійснювалось та не здійснюється ТОВ «Дубовичі» використання земельних ділянок в тому числі за цільовим її призначенням по укладеним Договорам оренди землі, в тому числі, про які зазначено у запиті. На сьогоднішній день, ТОВ «Дубовичі» не планується здійснювати використання земельних ділянок в тому числі за цільовим її призначенням у 2024 році по Договорам оренди землі, які зазначені у запиті.

У ЗУ «Про оренду землі», зокрема зазначено, про умови припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, а саме на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України», ст.32 Закону.

Згідно з ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

У Договорах, які позивач просить розірвати, визначено, що орендар земельної ділянки, зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі.

Договорами оренди землі, визначено, що вони укладені на 10 років, тобто Відповідач повинен використовувати земельні ділянки, протягом 10 років.

Як вбачається з викладеного вище, а саме з зазначеного вище листа відповідача, останнім не виконується обов`язок, який визначений у самому Договорі оренди землі, які позивач просить суд розірвати. Тобто дана обставина є також підставою для розірвання Договорів оренди землі у наслідок порушенням відповідачем обов`язків, які він повинен виконувати згідно з укладеним Договорами оренди землі.

Враховуючи норми ст.32 та ст.24 Закону України «Про оренду землі», у яких унормовано, про те, що підставами для розірвання договору оренду землі є не виконання обов`язків, які визначені у Договорі, а також у разі не використання земельної ділянки за цільовим призначенням, позивач по даній справі, має право вимагати розірвати зазначені у позовній заяві їхні Договори оренди землі на зазначених підставах.

Посилаючись на викладене позивач просить розірвати Договори оренди землі.

Позивач в судове засідання не з?явився , просить розглядати справу без його участі (а.с.9).

Представник відповідача надав суду відзив на позов, за змістом якого позовні вимоги визнає ( а.с.118-127).

Представник відповідача ТОВ «Дубовичі» в судове засідання не з?явився, надав заяву про розгляд справи без його участі , позов визнає повністю ( а.с.148 ).

Згідно п.п. 9.17, 9.18 Статуту ТОВ «Дубовичі» директор товариства може діяти від імені товариства без довіреності і представляти Товариств в межах своїх повноважень.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив можливим розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» було укладено договори оренди землі зокрема від 19.07.2017 №Б/Н на земельну ділянку площею 0,5844 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0100; від 20.06.2018 №Б/Н на земельну ділянку площею 1,6801 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1256; від 19.07.2017 на земельну ділянку площею 1,8688 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1229; від 20.06.2018 на земельну ділянку площею 4,7030 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1090; 20.06.2018 на земельну ділянку площею 4,7031 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1258.

Відповідно до п.8 Договорів договір укладено на 10 років.

Відповідно до п.14,15,16 Договорів земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об`єкта оренди полягають у зобов`язаннях орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та зберігати якісний стан землі.

Орендар відповідно до умов договорів зобов?язаний приступити до використання земельної ділянки строки , встановлені договором оренди землі , зареєстрованим в установленому законом порядку, виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі ,передбаченому законом або договором оренди землі, дотримуватися режиму природоохоронного використання земель.

Згідно умов Договорів дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок не виконання другою стороною обов`язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення , пошкодження орендованої земельної ділянки , яке істотно перешкоджає її використанню , а також з інших підстав визначених законом .

Згідно зістаттею 13 Закону України "Про оренду землі"договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зі змісту наведених вище норм слідує, що за договором оренди землі (зобов`язанням з визначеним строком виконання (дії) обов`язку з цільового використання земельної ділянки) орендар зобов`язаний утриматись від певної дії (використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням).

Обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі.

Положеннямистатті 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Разом з тим згідно із частиною другоюстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. «ґ» ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Системний аналіз зазначених положень законодавства, які регулюють відносини, пов`язані з орендою землі, зокрема, положеньЦК України, дає підстави зробити висновок, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом « ґ»статті 141 ЗК України, ч. 1 ст. 24,32 Закону України «Про оренду землі» застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

За змістом повідомлень ТОВ «Дубовичі» протягом 2023 року не здійснювалось та не здійснюється використання земельних ділянок, в тому числі за цільовим її призначенням по укладеним Договорам оренди землі, ТОВ «Дубовичі» не планується здійснювати використання земельних ділянок, в тому числі за цільовим її призначенням у 2024 році по Договорам оренди землі, які зазначені у запиті(а.с.92-96).

Факт неможливості використання землі ТОВ «Дубовичі» крім іншого підтверджується ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 1 березня 2023 року, за змістом якої передано Національному агентству України з питань виявлення , розшуку та управління активами , одержаними від корупційних та інших злочинів рухоме та нерухоме майно ТОВ «Дубовичі» та 100% корпоративних прав ТОВ «Дубовичі» (а.с.105-110).

Судом встановлено, що відповідачем істотно порушено договір, що згідно із частиною другоюстатті 651 ЦК України, ст. ст. 24, 32 Закону України «Про оренду землі»є підставою для розірвання за рішенням суду договорів оренди земельних ділянок, укладеного між позивачами та ТОВ «Дубовичі», на чому наполягають позивачі.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Представник відповідача позов визнав повністю.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання в суду не виникає.

Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову саме з цих підстав .

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом встановленим законом.

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам громадян, погіршувати природні якості землі.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 в справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи(статті 22, 57, 58 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікуваньунеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. Правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Враховуючи наведене ,виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст. 5 ЦПК України суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом розірвання договорів оренди землі укладених між позивачем та відповідачем.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому на підставі викладеного суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню, а саме підлягають розірванню договори оренди землі між позивачем та ТОВ «Дубовичі».

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Сторонам, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На позивача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог. Тобто, відповідно до вимогст.12, 13 ЦПК України позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.

Позивач, серед іншого як на підставу позову та розірвання договорів оренди землі посилається про те, що істотні умови, які були визначені при укладанні договору з юридичною особою ТОВ «Дубовичі» настільки змінились, що якби він міг передбачити, що настануть події, про які він зазначив у позовній заяві, він не уклав би договору, таким чином не бажає продовжувати дію Договорів з посиланням на ч. 1 ст. 652 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом п. 1.3.Статуту ТОВ «Дубовичі» учасник Товариства є громадянин рф - ОСОБА_2 , останній є одноособовим засновником ТОВ «Дубовичі» та є кінцевим бенефіціаром даного Товариства( а.с.97-104).

Збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, про що зазначено в ч. 1 Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» схваленої Постановою Верховної Ради України 21 квітня 2015 року № 337-VIII.

Згідно ч. 3 ст. 182 ЦК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Про те , що збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року є загальновідомим фактом, про що позивач був обізнаний.

Договори оренди землі позивачами укладені з 2017 року по 2018 рік, тобто після 20 лютого 2014 року.

Доводи позивача, на які він посилається як на підставу своїх вимог про розірвання договорів з підстав ч. 1 ст. 652 ЦК України , про те , що він, позивач, не міг передбачити, що настане неоголошена війна російської федерації проти України, та одноособовий власник ТОВ «Дубовичі» ОСОБА_2 є громадянин російської федерації та підпадає під дію/санкції Постанови КМУ № 187 від «03» березня 2022 р., він договори не укладав би , є необґрунтовані та не заслуговують на увагу суду.

Таким чином, доводи позивача в цій частині не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Стороною позивача інших доказів в цій частині позову суду не надано.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що в цій частині позову про розірвання договору оренди землі з підстав ч. 1 ст. 652 ЦК України слід відмовити.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп., сплачені при подачі позовної заяви.

З позивача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4844 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ,651 ЦК України, ст. ст.24,32 Закону України «Про оренду землі»,ст. 141 ЗК України , керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81,82, 141, 247, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі», місцезнаходження: 41321, Сумська область, Конотопський район, с.Дубовичі, вул. Цимбала Павла, 11, код ЄДРПОУ 34135441, про розірвання договорів оренди землі , задовольнити частково .

Розірвати договори оренди землі укладені між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» :

- договір оренди землі від 19.07.2017 №Б/Н на земельну ділянку площею 0,5844 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0100;

- договір оренди землі від 20.06.2018 №Б/Н на земельну ділянку площею 1,6801 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1256;

- договір оренди землі від 19.07.2017 на земельну ділянку площею 1,8688 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1229;

- договір оренди землі від 20.06.2018 на земельну ділянку площею 4,7030 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1090;

- договір оренди землі від 20.06.2018 на земельну ділянку площею 4,7031 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1258.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 4844 грн. 80 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 27 вересня 2024 року.

Суддя О. В. Моргун