Ухвала

від 26.09.2024 по справі 522/12571/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12571/24

Провадження № 2-н/522/2231/24

УХВАЛА

26 вересня 2024 року cуддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши заяву Приватного підприємства «Управління житловим господарством» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшла заява Приватного підприємства «Управління житловим господарством» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Управління житловим господарством» 3336,29 гривень заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з 07.09.2023 року по 01.07.2024 року послуг з управління багатоквартирним будинком, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Згідност. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1ст. 5 ЦПК України).

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Згідно з ч. 1ст. 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Приписи п. 3 ч. 1ст. 161 ЦПК Українипередбачають, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 3ст. 163 ЦПК Українидо заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

У заяві стягувач посилається на те, що згідно договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком Приватне підприємство "Управління житловим господарством" здійснює управління житловим будинком, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Успенська 60. ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (частка власності: 264/1000). У зв`язку з витникненням заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, просить стягнути її з боржника.

На підтвердження заборгованості стягувачем наданий акт звіряння взаємних рахунків за період: 07.09.2023 01.07.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . В той час коли вимога про стягнення заборгованості стосується житлово-комунальних послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрмі того, акт звіряння взаємних розрахунків не підписаний боржником. Акт звіряння може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Інших доказів, розрахунків, з яких можливо встановити виникнення заборгованості та її розмір за житлово-комунальні послуги, надані за адресою: АДРЕСА_1 , стягувачем до заяви не додані.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», зазначено, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржників на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

У справах наказаного провадження суд позбавлений можливості збирати додаткові докази.

Згідно п.8 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи, що у додатках до заяви про видачу судового наказу відсутні докази, з яикх можливо встановити існуючу заборгованості за житлово-комунальні послуги, не надано відповідних розрахунків щодо житлово-комунальних послуг, наданих саме за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про необхідність відмовити Приватному підприємству «Управління житловим господарством» у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2ст. 164 ЦПК Україниу разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого

за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 2ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст. 166 ЦПК України).

Керуючись ст. ст.2,4,5,160,161,164,165, 166, 167,260,261,352-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Приватному підприємству «Управління житловим господарством» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Управління житловим господарством» 3336,29 гривень заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з 07.09.2023 року по 01.07.2024 року послуг з управління багатоквартирним будинком, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 гривень.

Роз`яснити Приватному підприємству «Управління житловим господарством», що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.8 ч.1 ст. 165 ЦПК України не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів, з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Юлія ЧОРНУХА