Постанова

від 26.09.2024 по справі 479/683/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.09.24

22-ц/812/1304/24

Провадження № 22-ц/812/1304/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 вересня 2024 року м. Миколаїв

справа № 4././2.

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Царюк Л.М.,

із секретарем Ковальським Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фермерського господарства «Магнат 2021»

на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області ухвалене 27 червня 2024 року суддею Репушевською О.В. в приміщенні цього ж суду, (повний текст рішення складено того ж дня), у цивільній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких"

до ОСОБА_1 ,

Фермерського господарства "Магнат 2021"

про захист земельних прав,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У червні 2023 року ТОВ «Агрофірма Корнацьких» звернулася з позовом до ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди.

Позивач зазначав що 01 січня 2005 року між ОСОБА_1 як власником земельної ділянки площею 5,1507 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0117, що розташована в межах території Багачівської сільської ради Первомайського(Кривоозерського) району Миколаївської області, та ТОВ "Агрофірма Корнацьких" як орендарем, укладено договір оренди землі №76/К строком на 50 років. Договір зареєстрований в Кривоозерському райвідділі МРФ, про що у Державному реєстрі земель 28 серпня 2006 року вчинено запис №040601700104. Реєстрація речового права здійснена 06 липня 2020 року, номер запису про інше речове право:37233318.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2022 року у цивільній справі №479/84/22 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Агрофірма Корнацьких", ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди. Скасовано запис про речове право ТОВ "Агрофірма Корнацьких" на спірну земельну ділянку.

16 січня 2023 року позивачу стало відомо, що 13 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ФГ "Магнат 2021", всупереч умовам діючого договору із ТОВ "Агрофірма Корнацьких", укладено інший договір оренди землі, про що внесено запис про інше речове право у державному реєстрі прав за номером: 48819517.

Посилаючись на те, що договір оренди землі з ТОВ "Агрофірма Корнацьких" не визнано судом недійсним, розірваним або припиненим, а тому вказаний договір є чинним та діє до 01 січня 2055 року, позивач просив про задоволення позовних вимог.

Відповідачка участі у судових засіданнях не приймала.

Представник ФГ «Магнат 2021» подав суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що після скасування державної реєстрації Договору оренди землі № 76К від 01.01.2005 року обтяжень щодо спірної земельної ділянки не існувало, тому ФГ «Магнат 2021» мав усі законні підстави для укладення договору оренди щодо неї.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кривоозерськогорайонного судуМиколаївської областівід 27червня 2024року позовзадоволено. З незаконного володіння та користування ФГ"Магнат2021" на користь ТОВ "Агрофірма Корнацьких" витребувано земельну ділянку площею 5.1507 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0117, розташовану в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Скасовано запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 5.1507 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0117, розташованої в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Магнат 2021", зареєстрованого 13 грудня 2022 року державним реєстратором Кам?яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, номер запису про інше речове право 48819517.

З ОСОБА_1 та ФГ "Магнат 2021" на користь ТОВ"АгрофірмаКорнацьких" стягнуто у рівних частках судовий збір в сумі 5368 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що час укладення договору оренди спірної земельної ділянки між ОСОБА_1 та ФГ "Магнат 2021" від 13 грудня 2022 року, був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладенийміж ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких" від 01 січня 2005 року, зі строком дії 50років. Оскільки він не визнаний судом недійсним, розірваним або припиненим, то Договір оренди землі з ТОВ "Агрофірма Корнацьких" є чинним та діє до 01 січня 2055 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ФГ «Магнат 2021», посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що посилання позивача на укладення договору оренди земельної ділянки під час нібито дії іншого договору оренди цього ж об`єкта є безпідставним, оскільки рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2022 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та скасовано державну реєстрацію Договору оренди землі від 01 січня 2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких", зареєстрованого державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська Бернацькою В.О., номер запису про інше речове право: 37233318 від 06 липня 2020 року. Це рішення набрало законної сили 12 грудня 2022 року. Ухвалюючи вищевказане рішення, суд дійшов висновку, що Договір оренди землі від 01 січня 2005 року є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (запис) договору оренди землі, проведена 06 липня 2020 року.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма Корнацьких» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на її необґрунтованість.

Відзив, зокрема, мотивований тим, що заявник помилково ототожнює поняття державної реєстрації договору оренди та державної реєстрації права оренди. Договір оренди землі, укладений між позивачем та ОСОБА_1 , набрав чинності з моменту його державної реєстрації. Так, цей договір відповідно до законодавства, що діяло на день його укладання, зареєстрований 04 квітня 2007 року і згідно усталеної практики Верховного Суду набрав чинності і з цього моменту у позивача виникло право оренди землі, а незаконна реєстрація права оренди на підставі оспорюваного договору унеможливлює внесення запису про право оренди позивача.

ОСОБА_1 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

2.Мотивувальна частина

У частинах першій, другій та п`ятійстатті 263 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5.1507 га, кадастровий номер: 4823980400:02:000:0117, що розташована в межах території Багачівської сільської ради Первомайського (Кривоозерського) району Миколаївської області, що підтверджено даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №215737088, виданого 10 липня 2020 року.

01 січня 2005 року ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності серія ВАР №521200, реєстраційний №8385 від 10 жовтня 2003 року, підписав із ТОВ "Агрофірма Корнацьких", договір оренди землі №76/К, площею 5,15 га, строком на 50 років з терміном закінчення 31 грудня 2054 року.

Договір зареєстровано у Кривоозерському райвідділі МРФ №17 Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 серпня 2006 за №040601700104 та діє до 01 серпня 2055 року, згідно існуючого на той час порядку.

06 липня 2020 року було зареєстровано право оренди та внесено запис про інше речове право: 37233318 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2022 року у цивільній справі № 479/84/22частково задоволено позовні вимоги,а саме:скасовано державнуреєстрацію Договоруоренди землі № 76/К

від 01січня 2005року,укладеного між ОСОБА_1 вособі ОСОБА_2 ,діючого вїї інтересахна підставінотаріально посвідченоїдовіреності,та орендаремТОВ "АгрофірмаКорнацьких",зареєстрованого державним реєстратором Центрунадання адміністративнихпослуг м. Южноукраїнськ

Бернацькою В.О.,номер записупро іншеречове право: 37233318.

Згідно витягуз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22 грудня 2022 року право оренди ТОВ "Агрофірма Корнацьких", припинено.

13грудня 2022року між ОСОБА_1 та ФГ"Магнат2021"укладено

новий договіроренди зазначеної вище земельноїділянки строком на 10 років.

Цього ж дня до Державного реєстру речових прав внесено відповідний запис.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно дочастин першоїта другоїстатті 638ЦК України (у редакції,

чинній намомент укладеннядоговору орендивід 01січня 2005року) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах першій, четвертій статті 639 ЦК України вказано, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частини 5 статті 82 ЦПК України).

У рішенні суду по справі № 479/84/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди, яке набрало законної сили 12 грудня 2022 року, встановлено, що договір оренди землі № 76/К від 01 січня 2005 року є неукладеним через його підписання особою, яка не мала на це відповідних повноважень. Ця обставина є встановленою судом та не доказується у справі, яка переглядається на підставі положень частини 5 статті 82 ЦПК України.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі №358/815/17, оскільки позивачем оспорювався факт укладання правочину, то такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а при вирішенні спору про захист права, яке позивач вважав порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Вказане свідчить про те, що договір оренди землі №76/К від 01 січня 2005 року є неукладеним (тобто таким, що не відбувся, є нечинним), оскільки відсутнє вираження волі однієї з його сторін (стаття 202 ЦК України), а тому в судовому порядку визнання неукладеного правочину недійсним є неможливим. Отже, неукладений договір оренди не породжував для ТОВ «Агрофірма Корнацьких» прав орендаря.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, вищенаведені обставин справи, вимоги закону та правову позицію Верховного Суду до уваги не взяв та дійшов помилкового висновку про чинність договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» від 01 січня 2005 року та наявність підстав для витребування спірної земельної ділянки від ФГ «Магнат 2021», тоді як договір оренди землі укладено між ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021» 19 жовтня 2022 року, тобто вже після набрання чинності рішення суду у справі 479/84/22, яким встановлено неукладеність договору оренди землі №76/к від 01 січня 2005 року.

Вирішуючи питання обґрунтованості звернення позивача до суду з позовом, колегія суддів доходить висновку про відсутність у позивача ТОВ «Агрофірма Корнацьких» порушеного права та інтересу, оскільки він не має речового права на спірну земельну ділянку, бо не є її користувачем на встановлених законом підставах.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 травня 2018 року у справі №367/2271/15-ц зробила висновок, що суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, та у разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

За такого колегія суддів доходить висновку, що відповідачами не порушені права позивача, а посилання у позові на укладення останніми договору оренди 19 жовтня 2022 року під час дії іншого договору оренди на цей об`єкт спростовується наявними у матеріалах цієї справи доказами.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють договірні відносини, а тому ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України слід скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволення позову.

Тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення суду, ухвалення у справі нового судового рішення про відмову у позові.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, судові витрати відповідача, понесені ним при поданні апеляційної скарги, покладаються на позивача.

З огляду на викладене з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на користь ФГ «Магнат 2021» підлягає стягненню 8052, 94 грн.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Магнат 2021» задовольнити.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Магнат 2021" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" (ЄДРПОУ 3192934) на користь Фермерського господарства "Магнат 2021" (ЄДРПОУ44225447) 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн 94 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.В.Крамаренко

Л.М.Царюк