Рішення

від 18.09.2024 по справі 541/2764/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2764/24

Номер провадження 2/541/1030/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 вересня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Гіля Дмитра Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бутербродна», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕГ ІНВЕСТ», про скасування постанови приватного нотаріуса та зняття заборони на відчуження нерухомого майна на право власності,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Гіля Д.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Бутербродна», ТОВ «СТРАТЕГ ІНВЕСТ», про скасування постанови приватного нотаріуса та зняття заборони на відчуження нерухомого майна на право власності, мотивуючи свої вимоги наступним. 17 липня 2024 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про вчинення нотаріальних дій, а саме зняття заборони на відчуження нерухомого майна (нерухомого майна та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ), для чого надав нотаріусу всі необхідні документи на підтвердження відсутності заборгованості, що свідчить про відсутність підстав для подальшого обтяження. Однак, постановою від 23 липня 2024 року нотаріус відмовив позивачу в знятті заборони відчуження нерухомого майна та земельної ділянки, оскільки ОСОБА_1 не надав необхідні документи для зняття заборони, передбачені ст. 74 Закону України «Про нотаріат». Позивач вважає, що всі необхідні документи ним були надані, в тому числі ухвалу Миргородського міськрайонного суду від 18 червня 2021 року, якою встановлено відсутність у нього будь-якої заборгованості. В зв`язку із наведеним просив скасувати постанову приватного нотаріуса Гіля Д.В. від 23 липня 2024 року № 217/02-31 та зобов`язати відповідача здійснити вчинення нотаріальних дій, а саме зняття заборони на відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з викладених у позові підстав, пояснив, що він надав нотаріусу всі необхідні документи для зняття заборони на відчуження нерухомого майна. Зазначив, що особисто до нотаріуса він не приходив, оскільки позивачу невідомо, чи є біля нотаріальної контори належним чином облаштоване сховище, тому заяву направляв поштою. Довідка про відсутність заборгованості у нього відсутня, оскільки на його звернення про видачу такої довідки ТОВ «СТРАТЕГ ІНВЕСТ» не відповідає. Натомість, позивачем було надано рішення суду, яким встановлено відсутність у нього боргу перед кредитодавцем. Відмова нотаріуса порушує його конституційні права, в зв`язку із чим він змушений звернутися до суду за їх захистом. Просив позовну заяву задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Представник відповідача пояснив суду, що нотаріус є посадовою особою, яка в своїй діяльності керується положеннями Закону України «Про нотаріат» та відповідними інструкціями, які чітко регламентують його діяльність. Позивач, звертаючись до нотаріуса, не долучив усі необхідні документи, зокрема повідомлення кредитодавця про погашення боргів, без якого відсутні підстави для зняття обтяження, оскільки нотаріус має право вчиняти вказану нотаріальну дію лише у випадку встановлення безспірності відсутності заборгованості. З наданих позивачем документів нотаріусу не можливо було встановити, чи в повному обсязі виконано рішення суду, чи сплачені відсотки, комісія тощо. Крім зазначеного, при підготовці до судового засідання було встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Реєстру речових прав не є власником вказаного в позові майна, що взагалі позбавляє його права звернення до суду з даним позовом. Позивачем було обрано неправильний спосіб захисту, оскільки він мав право звернутися із відповідним позовом до ТОВ «СТРАТЕГ ІНВЕСТ». Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Ст. 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч. 3 с. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Нотаріус як спеціальний суб`єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат»(далі Закон) встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Ч. 2 ст. 1 Законупередбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб сторін нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

У відповідності зі ст. 74 Закону нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв`язку із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження; смертю відчужувачаза договоромдовічного утримання(догляду),спадковим договоромабо смертюдругого зподружжя,що уклалиспадковий договір; смертюдругого зподружжя,яке склалоспільний заповітподружжя; відчуженняммайна,переданого підвиплату ренти; спливомстроку,на якийнакладено заборонувідчуження; рішеннямсуду; судовимрішенням проскасування рішеннясуду прооголошення фізичноїособи померлою,про скасуваннярішення судупро позбавленнябатьків дитинибатьківських правабо відібраннядитини безпозбавлення батьківськихправ; зверненняморганів опікита піклуванняпро усуненняобставин,що обумовилинакладення заборонивідчуження майнадитини; в інших випадках, встановлених законодавством.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 червня 2021 року по справі № 541/1971/16-ц визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий документ виконавчий лист № 541/1971/16-ц, виданий 02 березня 2017 року Миргородським міськрайонним судом про звернення стягнення на предмет іпотеки (будівлі гаражу-складу та земельної ділянки кадастровий номер 5310900000:50:066:0038, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0076/07/25-Z від 14 вересня 2007 року, укладеним між АКБ «Форум», яке в подальшому перейменовано на ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 , в розмірі 111832,17 грн (а.с. 3-5).

У відповідності з Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 17 липня 2024 року інформація про ОСОБА_1 у вказаному реєстрі відсутня (а.с. 9).

На звернення позивача від 30 травня 2024 року з проханням зняти заборону відчуження та припинити іпотеку на нерухоме майно та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , приватний нотаріус Гіль Д.В. роз`яснив ОСОБА_1 підстави зняття заборони відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, передбачені ст. 74 Закону України «Про нотаріат»; підстави припинення іпотеки, визначені ст. 17 вказаного Закону. Посилаючись на п. 7.3 іпотечного договору № 0076/07/25-Z/S-1 від 14 вересня 2007 року, яким передбачено, що вказаний договір діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором, враховуючи можливу наявність додаткових угод, у тому числі про його пролонгацію, зміну процентної ставки тощо, нотаріус запропонував позивачу надати докази припинення (розірвання) іпотечного договору (а.с. 42-44, 37).

За наслідками розгляду Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції звернень ОСОБА_1 останньому листом від 22 липня 2024 року № 35146/К-2309/15.5 було роз`яснено його право звернутися до приватного нотаріуса Гіля О.Г. з усіма необхідними документами для зняття заборони відчуження нерухомого майна. Крім зазначеного, міжрегіональним управлінням заявнику роз`яснено, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 Закону України «Про нотаріат» не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб її учасників або їх уповноважених представників (а.с. 56-58).

Аналогічна відповідь була надана позивачу Міністерством юстиції України (лист від 09 серпня 2024 року № 112872/К-24713/37.1, а.с. 75-76).

17 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Гіля Д.В. із заявою про зняття заборони відчуження вищевказаного нерухомого майна та земельної ділянки (а.с. 8).

Постановою від 23 липня 2024 року № 217/02-31 нотаріус відмовив позивачу в знятті заборони відчуження нерухомого майна та земельної ділянки, оскільки останній не надав необхідні документи для зняття заборони, передбачені ст. 74 Закону України «Про нотаріат» (а.с. 7).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (ст. 50 Закону).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Велика палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року в справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказала, що згідно зі ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Аналогічні за змістом приписи закріплені у пунктах 1 і 2 глави 14 Розділу І Порядку № 296/5. Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Велика Палата Верховного Суду вважає, що закріплене у ст. 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21) зазначено, що тлумачення ст. 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта. Таке оскарження може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу.

При цьому суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат» і належать до його компетенції. Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 761/36415/18.

Суд зазначає, що при прийнятті постанови від 23 липня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у знятті заборони відчуження нерухомого майна та земельної ділянки, нотаріус послався на відповідну норму, яка передбачає перелік документів для вчинення такої нотаріальної дії. При попередніх зверненнях позивача до нотаріуса останній також надавав ОСОБА_1 роз`яснення, які саме документи йому необхідно надати.

Вказані документи позивачем нотаріусу надані не були.

У відповідності зі свідоцтвом про право власності на будівлі нерухомого майна від 04 жовтня 2004 року будівлі нерухомого майна, розташовані в АДРЕСА_1 , та в цілому складаються з будівлі кафе та гаража-складу, належать ТОВ «Бутербродна» (а.с. 34).

Згідно зДержавним актомна правовласності наземельну ділянкусерії №ЯА №919754, ОСОБА_1 є власникомземельної ділянкиплощею 0,0100га заадресою: АДРЕСА_1 (а.с.36).

Однак, у відповідності з Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкт нерухомого майна відомості щодо права власності на будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ,та земельнуділянку зкадастровим номером5310900000:50:066:0038,відсутні (а.с.77-78,86-87).

Таким чином, позивачем не доведено суду його право власності на нерухоме майно та земельну ділянку, що розташовані за вищевказаною адресою, і як наслідок його право на звернення із заявою про зняття заборони відчуження вказаного майна.

Крім зазначеного,суд зауважує,що відповіднодо ст.43Закону недопускається вчиненнянотаріальної діїу разівідсутності осіб їїучасників абоїх уповноваженихпредставників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, а також не спростовується позивачем, ОСОБА_1 особисто із відповідною заявою про скасування обтяження до нотаріуса Гіля Д.В. не звертався. Всі заяви він направляв нотаріусу поштою, що перешкоджало встановленню особи заявника.

З огляду на викладене, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв`язок їх сукупності, врахувавши правовідносини, які випливають із обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Гіля Дмитра Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бутербродна», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕГ ІНВЕСТ», про скасування постанови приватного нотаріуса та зняття заборони на відчуження нерухомого майна на право власності, відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2024 року.

Суддя: О. М. Вірченко