Ухвала

від 26.09.2024 по справі 120/11098/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

26 вересня 2024 р.Справа № 120/11098/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради в особі голови Ременюка Костянтина Васильовича про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради в особі голови Ременюка Костянтина Васильовича про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 09.09.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, а саме шляхом подання до суду письмового обґрунтування щодо пропуску строку звернення до суду та клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

19.09.2024 до суду на виконання вимог вищезазначеної ухвали від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення суду. У поданій заяві позивач зазначив, що за чисельними неодноразовими зверненнями як виборців, та і його (позивача) особисто з питань звіту сільського голови безпосередньо перед громадою, останній проігнорував їх вимоги і жодного разу за чотири роки не прозвітував, при цьому не надавши жодної відповіді депутатам на їх звернення. Також вказав, що про ці факти він дізнався лише 14.08.2024, коли депутати надали йому копії своїх звернень. Відтак, просив суд поновити строк для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи подані позивачем матеріали на усунення недоліків, слід звернути увагу на наступне.

Згідно з ч. 7 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов`язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому день, коли особа дізналася про порушення свого права - це календарна дата, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Інакшими словами, якщо таку дату встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 по справі № 21-3538а15 зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим. Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач у заяві про усунення недоліків зазначає, що бездіяльність відповідача триває майже чотири роки до дати звернення позивачем до суду з цим позовом, тобто з 01.07.2021. Отже позивач міг звернутися з позовом до суду про оскарження такої бездіяльності впродовж передбачених Кодексом адміністративного судочинства України шести місяців, починаючи, щонайскоріше, з 01.01.2022.

Відтак, строк звернення до суду починає перебіг з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про вчинення такої бездіяльності.

Проте суд зазначає, що заявлені позовні вимоги не пов`язані із бездіяльністю відповідача щодо неотримання відповіді на звернення депутатів, на які посилається позивач в своїй заяві про поновлення строку звернення до суду, натомість позивачем оскаржена бездіяльність щодо не звітування за період головування ОСОБА_2 про свою роботу на посаді сільського голови.

При цьому, суд додатково наголошує, що міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. До того ж у цій нормі йдеться про календарний рік, оскільки строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Тому, останнім днем річного строку, впродовж якого міський голова має подати звіт за 2021 рік є 31.12.2021, відповідно бездіяльність міського голови щодо подання такого звіту розпочнеться з 01.01.2022. Якщо позивач у позовній заяві зазначає, що бездіяльність відповідача почалася 01.07.2021, то очевидно, що йдеться про звітний 2021 рік. Якщо припустити, що відповідач міг вчинити бездіяльність щодо звітування у 2021 році, то у системному тлумаченні процесуальної норми, яка встановлює строк звернення до суду та норми ч. 7 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», то про таку бездіяльність особа може довідатися щонайскоріше з 01.01.2022 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ "Нафтова компанія Юкос" проти росії).

Окрім того, згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі (надалі по тексту також - Рішення Суду) "Устименко проти України" (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений "особливими і непереборними" обставинами.

Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд констатує, що заява позивача від 19.09.2024 не містить посилання на обґрунтовані, поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, у зв`язку із відсутністю належного обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду, представником позивача не виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а позовна заява вважається поданою без дотримання відповідного строку звернення до суду.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Оскільки позивачем у встановлений строк не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, то наявні усі правові підстави для повернення цієї позовної заяви.

В силу вимог частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради в особі голови Ременюка Костянтина Васильовича про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович