Ухвала

від 26.09.2024 по справі 120/12516/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

26 вересня 2024 р.Справа № 120/12516/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення доказів у справі за позовом ТОВ «Торговий дім «Бейспак» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Торговий дім «Бейспак» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.06.2024 № 154846;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.07.2024 № 170896;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Торговий дім «Бейспак» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Разом із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.06.2024 №154846 та від 02.07.2024 №170896 до набрання рішенням по даній справі законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення доказів зазначено, що Товариство здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту затвердженого рішенням єдиного учасника №8/1 від 08.01.2024 та згідно з зареєстрованими видами діяльності, а саме - за класифікатором КВЕД: 22.22 Виробництво тари з пластмас (основний) питома вага 60 - 70% від загальних об`ємів виробництва.

Позивач вказує, що оскаржувані рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві порушують гарантоване право на підприємницьку діяльність, оскільки тягнуть за собою виключно негативний характер та правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключення поданих податкових накладних/розрахунків коригувань в разі неправомірно прийнятого рішення. При цьому, внаслідок дії оскаржуваного рішення контрагенти позивача відмовляються співпрацювати, адже по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Бейспак» вони позбавлені можливості формувати податковий кредит; у зв`язку із не реєстрацією податкових накладних позивач отримав від контрагентів відмови від подальшої співпраці. При цьому, по вже проведених господарських операціях контрагенти відмовляються оплачувати товари та послуги, зважаючи на відсутність реєстрації податкових накладних, внаслідок чого позивач знаходиться в тяжкому фінансовому становищі та позбавлений можливості оплачувати оплати по власним рахункам та здійснювати розрахунки за отриманий14.10.2022 грант №3840.

Дія оскаржуваних рішень призводить до погіршення ділової репутації, а також до прямих і непрямих збитків підприємства, шляхом виставлення штрафних санкцій контрагентами позивача. За вказаних обставин товариство не отримує прибуток, відсутні кошти на оплату оренди, виплати заробітної плати працівникам, сплати митних та податкових платежів, що, як наслідок, може призвести до припинення діяльності товариства. На думку позивача, дії контролюючого органу спрямовані на повне блокування роботи позивача. Прийняте рішення про відповідність Позивача» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, якщо не вжити заходів по їх зупиненню, призведуть до визнання позивача неплатоспроможним.

Дослідивши матеріали, суд доходить наступного.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З матеріалів справи встановлено, що рішеннями відповідача від 04.06.2024 №154846 та від 02.07.2024 №170896 позивача внесено до переліку ризикових платників податків.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК) передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності.

При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

При цьому, суд також враховує, що віднесення певних платників податків до ризикових є формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування.

Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 25.02.2021 у справі №380/5012/20, від 08.10.2020 у справі №280/2284/20, від 03.12.2020 у справі №140/8457/20 та від 18.02.2021 у справі №420/7063/20, від 04.03.2021 у справі №380/5299/20, від 17.05.2022 у справі №240/16158/21, від 28.09.2023 у справі №120/9931/22.

Таким чином, проаналізувавши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи позивача є такими, що не підтверджують існування обставин, передбачених частиною 1 статті 150 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 9, 77,150 - 154, 243, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «Торговий дім «Бейспак» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

СуддяВіятик Наталія Володимирівна