Рішення

від 26.09.2024 по справі 140/6156/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6156/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи в Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986, періоди роботи на ПП Агросоюз (код ЄДРПОУ 25089870) з 20.03.1998 по 18.09.2001 з дати призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) - з 25.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що їй з 25.10.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. 16.01.2024 вона звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про проведення допризначення пенсії у зв`язку з наявними додатковими документами для призначення пенсії з урахуванням інших періодів. Зазначила, що при опрацюванні вказаної заяви територіальним органом Пенсійного фонду було прийнято рішення про перерахунок пенсії за віком із врахуванням поданих документів. Однак в подальшому ГУ ПФУ у Волинській області перевірено матеріали, наявні у документах пенсійної справи в частині обчислення тривалості страхового стажу, зокрема, з урахуванням періодів роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 на підставі архівної довідки від 18.08.2016 №01687, виданої в РФ, у зв`язку з чим відповідач не зарахував до страхового стажу періоди роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 у Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото та періоди роботи з 20.03.1998 по 18.09.2001 в зв`язку з відсутністю документів, шо підтверджували даний стаж. Одночасно відповідач зауважив, що зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії можливе за умови підтвердження факту роботи у встановленому порядку, при цьому не врахувавши записи її трудової книжки.

Позивач не погоджується з такими діями ГУ ПФУ у Волинській області та зазначає, що періоди її роботи чітко зазначені у трудовій книжці та підтверджуються додатковими довідками, що підтверджують трудовий стаж, відтак відповідач протиправно відмовив в зарахуванні наведених вище періодів роботи.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ПФУ у Волинській області позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування такої позиції зазначив, що відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986, оскільки документи, які видані на території РФ, які не мають установленої форми, приймаються на території України за умови проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Щодо зарахування періоду роботи з 20.03.1998 по 18.09.2001 в ПП «Агросоюз» до страхового стажу для обчислення пенсії, то зазначив, що зарахування вказаного періоду можливе за умови підтвердження факту роботи у встановленому порядку. При цьому зазначив, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про суми нарахованої заробітної плати та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за період з 20.03.1998 по 18.09.2001.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.10.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, що підтверджується рішенням про призначення пенсії від 11.01.2024 №032350025581(а.с. 71 зворот,).

16.01.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії (допризначення у зв`язку з наданням додаткових документів за періоди роботи 1985-1987, 1998-2001) (а.с. 10).

30.04.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про роз`яснення причин незарахування до її страхового стажу періодів роботи з 09.08.1985 по 01.03.1987 згідно довідки від 18.08.2016 №С-1687 та з 20.03.1998 по 18.09.2001 в ПП Агросоюз (а.с. 96).

Листом від 17.05.2024 №6679-5982/Р-02/8-0300/24 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що при опрацюванні за екстериторіальним принципом поданої позивачем заяви від 16.01.2024 згідно доданих до неї документів Головними управлінням у Миколаївській та Полтавській областях було прийнято рішення про перерахунок пенсії за віком. В ході розгляду звернення спеціалістами управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Волинській області перевірено матеріали, наявні у документах пенсійної справи в частині обчислення тривалості страхового стажу, зокрема, з урахуванням періодів роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 на підставі архівної довідки від 18.08.2016 №С-1687, виданої в РФ. При цьому повідомив, що в умовах воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 107 Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав визначено порядок прийняття іноземних офіційних документів (далі - Постанова № 107). Пунктом 1 Постанови № 107 встановлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення. Враховуючи позицію Міністерства соціальної політики України та Міністерства юстиції України документи, які видані на території РФ, виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення; видані в цих державах документи, які не мають установленої форми, приймаються на території України за умови проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Враховуючи викладене, зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 в Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото немає підстав. Одночасно зазначив, що зарахування періоду роботи з 20.03.1998 по 18.09.2001 до страхового стажу для обчислення пенсії можливе за умови підтвердження факту роботи в установленому порядку (а.с. 8-9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Закон №1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Як встановлено абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у нійвстановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 зі мінами).

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначеніПорядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Як передбачено пунктом 2.7 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбаченіпідпунктами 2-4пункту 2.1,пунктом 2.6цього розділу.

За приписами частин першої, третьоїстатті 44 Закону №1058-IVпризначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з листа ГУ ПФУ у Волинській області від 17.05.2024 №6679-5982/Р-02/8-0300/24 (а.с 8-9), відповідач повідомив позивача, що зарахування періоду роботи з 20.03.1998 по 18.09.2001 до страхового стажу для обчислення пенсії можливе за умови підтвердження факту роботи в установленому порядку, при цьому у відзиві на позовну заяву відповідач посилається саме на те, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про суми нарахованої заробітної плати та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за період з 20.03.1998 по 18.09.2001.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктом 3постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 №794«Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування» установлено, що починаючи з 1 липня 2002 р. обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 р. за даними системи персоніфікованого обліку.

Відповідно до частини першоїстатті 21 Закону №1058-IVперсоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюєтьсяЗаконом України«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За визначенням, наведеним устатті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Як передбачено частиною другоюстатті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон №1058-IVнабрав чинності 01.01.2004.

До 01.01.2004 обчислення стажу роботи для призначення пенсій здійснювалося за нормамистатті 56 Закону №1788-XII.

Наведене дає підстави для висновку, що поняттястраховий стажзапровадженоЗаконом №1058-IV(діє з 01.01.2004). До 01.01.2004 робота, виконувана на підставі трудового договору, зараховується до стажу незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв (стаття 56 Закону №1788-XII).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

З наведеного слідує, що заявник до заяви про призначення (перерахунок) пенсії має обов`язок надати документи про стаж, визначені Порядком №637, і таким документом для нього є трудова книжка (основний документ). Лише за відсутності трудової книжки (або відповідних записів у ній, або коли наявні неточні чи неправильні відомості про періоди роботи) стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Названі документи є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 01.01.2004.

Записами №№3-4 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.12.1994 (а.с. 16-17) підтверджено, що позивач з 20.03.1998 прийнята на посаду медичної сестри у ПП Агросоюз (наказ від 20.03.1997 №77), а 18.09.2001 звільнена з посади медичної сестри за угодою сторін (наказ від 18.09.2001 №58). Суд зауважує, що у розглядуваному випадку записи трудової книжки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, реквізити наказів (їх дату та номер), посаду на якій працювала позивач, підпис особи, відповідальної за внесення записів, та відбиток печатки підприємства при звільненні з роботи. Записи про періоди роботи не містять жодних виправлень (іншого відповідач не встановив).

З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) дійсно вбачається, що за період роботи позивача з 20.03.1998 по 18.09.2001 відсутня інформація (а.с.92).

Разом з тим, суд зазначає, що довідками Державного архіву Волинської обласної державної адміністрації від 02.05.2024 №263/01-18 та Комунальної установи «Луцький міський трудовий архів» від 29.04.2024 №75/1-12 підтверджено, що документи з особового складу ПП Агросоюз на зберігання не надходили (а.с. 21-22).

Вказане свідчить про те, що позивач не має змоги надати будь-які інші документи, ніж її трудова книжка, для підтвердження періоду роботи з 20.03.1998 по 18.09.2001.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першоїстатті 15 Закону №1058-IVплатниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені встатті 14цього Закону, і застраховані особи, зазначені вчастині першійстатті 12 цього Закону.

За приписамистатті 1 Закону №1058-IVзастрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених упунктах 1,2,5-7,9,10,12,15,17і18статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина другастатті 20 Закону №1058-IV).

За змістом частин п`ятої, десятоїстатті 20 Закону №1058-IVстрахові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Виходячи з вказаних положень Закону, найманий працівник не є самостійним платником страхових внесків. Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні. Працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Такий висновок суду відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду (постанови від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.03.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а та ін.).

Таким чином, суд вважає, що відсутність відомостей про сплату страхових внесків за період трудової діяльності позивача з 20.03.1998 по 18.09.2001 не може слугувати правовою підставою для відмови позивачу у зарахуванні вказаного періоду до стажу роботи, оскільки обов`язок зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, та обов`язок своєчасної реєстрації роботодавців у пенсійних органах як платників страхових внесків, покладений виключно на роботодавців, які є страхувальниками осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, та платниками таких внесків, а контроль за повнотою та своєчасністю страхових внесків покладений на уповноважені контролюючі органи відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, період роботи позивача з 20.03.1998 по 18.09.2001, тобто до 01.01.2004, підлягає зарахуванню до страхового стажу за законодавством, яке діяло раніше, та основним документом, який підтверджує стаж, є трудова книжка, яка була надана позивачем. Трудова книжка не містить недоліків щодо відомостей про роботу (відповідач про це не зазначає). За таких обставин інших документів про стаж позивач надавати не має обов`язку.

Щодо незарахування позивачу до страхового стажу періодів роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 на підставі архівної довідки від 18.08.2016 №С-1687, виданої на території РФ, з тих підстав, що на такій довідці не проставлено апостиль компетентним органом держави, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 23.08.2016 №06/16-008012 Управління Пенсійного фонду РФ в Нерюнгринському районі Республіки Саха (Якутія) направило Луцькому об`єднаному управлінню ПФУ у Волинській області на його запит від 18.07.2016 №4435/07-20-13 (отримано останнім 28.09.2016 за вх.1159/04) архівну довідку про стаж на ОСОБА_2 за період роботи з 09.08.1985 по 01.03.1987 в Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото (а.с. 18).

Так, архівною довідкою муніципальної державної установи «Муниципальний архив Нерюнгринского района» від 18.08.2016 №С-1687 підтверджено, що в документах архівного фонду ТОВ Золотинка, а саме в наказах по особовому складу та особистій картці (форма Т-2), наявні відомості про роботу Ваньчак (дошлюбне прізвище позивача) О. Б., ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото як коменданта з 09.08.1985 (наказ №22 від 03.09.1985) по 01.03.1987 (наказ № 32 від 18.11.1986). Також зазначено про те, що їй надавалась: відпустка з 16.12.1985 по 01.03.1986 (наказ №34 від 20.12.1985); відпустка з 28.10.1986 по 01.03.1987 (наказ №32 від 18.11.1986) (а.с. 19).

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та РФ (надалі Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).

Відповідно до статті 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно частини другої статті 6 Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набуття чинності вказаної угоди.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 вказаної Угоди).

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Відповідно до статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

З огляду на викладене, цією Угодою визначено трудовий стаж, який підлягає безумовному врахуванню при встановленні права на пенсію.

Таким чином, трудовий стаж набутий позивачем на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території РФ, повинен бути зарахований до страхового стажу.

Щодо посилань відповідача на необхідність проставлення апостилю на архівній довідці від 18.08.2016 №С-1687 про період роботи позивача в РФ, суд зазначає, що до 24.02.2022 документи, видані державними органами РФ, приймалися в Україні без проставлення апостилю, оскільки вимогу про апостилювання знімала Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, що була вчинена від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікована Законом України від 10.07.1994 №240/94-ВР з подальшими протоколами до неї.

Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 № 2783-IXдію вказаної конвенції зупинено у відносинах з РФ та РБ, та Україна вийшла з конвенції. Відповідно до розділу IIЗакон №2783-IXнабрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 23.12.2022. Про зворотну дію в часі в текстіЗакону №2783-IXне зазначено.

При цьому, Кабінет Міністрів України прийнявпостанову від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав», якою передбачено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Враховуючи, що довідка про період роботи позивачана території РФ виготовлена до набрання чинності Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» та станом на 24.02.2022 приймалася на території України без спеціального посвідчення, доводи відповідача про необхідність проставлення апостилю є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що архівна довідка від 18.08.2016 №С-1687 не може піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії у належному розмірі тільки з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією РФ припинено співробітництво з країною-агресором.

В даному випадку позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на пенсійні виплати не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказана архівна довідка від 18.08.2016 №С-1687 була видана саме у зв`язку із надходженням запиту територіального орану Пенсійного фонду України від 18.07.2016 №4435/07-20-13 (а.с. 18).

Підсумовуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 в Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото та з 20.03.1998 по 18.09.2001 в ПП Агросоюз.

Відповідно до пункту 1.8 розділу І Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбаченихчастиною четвертоюстатті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію з 25.10.2023, а із заявою про перерахунок пенсії (допризначення у зв`язку з наданням додаткових документів) вона звернулася 16.01.2024 (тобто в межах трьох місяців), тому пенсія позивачу повинна бути перерахована саме з дня призначення пенсії (25.10.2023).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у спосіб шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 в Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото та з 20.03.1998 по 18.09.2001 в ПП Агросоюз; зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 25.10.2023 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 в Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото та з 20.03.1998 по 18.09.2001 в ПП Агросоюз.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн., сплачений квитанцією від 11.06.2024.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 в Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото та з 20.03.1998 по 18.09.2001 в ПП Агросоюз.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 25.10.2023 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 09.08.1985 по 15.01.1986 та з 02.03.1986 по 20.11.1986 в Старательськой артели Золотинка комбината Алданзолото та з 20.03.1998 по 18.09.2001 в ПП Агросоюз.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826).

Суддя О. О. Андрусенко