Рішення

від 27.09.2024 по справі 140/7718/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7718/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРМЕДІАЛ до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРМЕДІАЛ (далі ТОВ УКРМЕДІАЛ) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2024 №UA205140/2024/000147/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного договору придбало товар (напівпричіп) та подало через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.

На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірному рішенні, окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) (а. с. 42).

У відзиві на позовну заяву (а. с. 45-53) представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ УКРМЕДІАЛ (покупець) та OK TRANS SP.Z O.O. (Польща) (продавець) укладено 03.06.2024 договір купівлі-продажу № 1.06.2024 (а. с. 24), відповідно до якого продавець зобов`язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Відповідно до п.1.2 цього договору майно, передбачене п.1.1. Напівпричіп вантажний, ізотермічний, додатково обладнаний гідро-бортом, без холодильної установки, бувший у користуванні, марки ROHR, модель RSK/22 IV, країна походження Німеччина, 2014 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , код УКТЗЕД 8716398000, в кількості 1 штука, що відчужується за даним договором, далі по тексту Напівпричіп.

Як визначено пунктами 2.1, 2.2 цього договору, ціна Напівпричепа становить 3500,00 євро; форма оплати 100% попередня оплата на розрахунковий рахунок згідно фактури.

ТОВ УКРМЕДІАЛ через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подало МД №24UA205140036845U7 від 05.06.2024 (а. с. 21), згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар Напівпричіп вантажний ізотермічний додатково обладнаний гідробортом без холодильної установки 1 шт., б/в марка ROHR, модель RSK/22 IV, календарний рік випуску 2014, модельний рік випуску 2014, шасі - W09555000E1R12152, власна маса 7200 кг, повна маса 22000 кг, кількість осей 1, категорія ТЗ О4, тип ТЗ вантажний напівпричіп ізотермічний, додатково обладнаний гідробортом, вантажопідйомність 14800 кг. Торгівельна марка нема даних. Виробник Specialized Rohr GmbH,DE, де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 3500,00 євро. В графі 12 МД зазначено митну вартість товару в сумі 155 684,85 грн (еквівалентно 3557,12 євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту, з урахуванням витрат на транспортування товару до митного кордону України (2500,00 грн).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №FVS/1/06/2024 від 03.06.2024 (а. с. 8); автотранспортну накладну №1301815 від 03.06.2024 (а. с. 9); свідоцтво про реєстрація транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.05.2024 (а. с. 13); платіжну інструкцію в іноземній валюті №93 від 04.06.2024 (а. с. 11); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №252 від 05.06.2024 (а. с. 7); висновок авто-товарознавчого дослідження № 73/24 від 05.06.2024 (а. с. 15); договір купівлі-продажу № 1.06.2024 від 03.06.2024 (а. с. 24); договір про надання послуг митного брокера №33-к від 10.05.2018; договір №04/01/18 транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні від 04.01.2018 (а. с. 15-16); копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E0672875 від 03.06.2024 (а. с. 37).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 05.06.2024 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 від 31.05.2024 та його оригінал; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківські платіжні документи щодо оплати перевезення; калькуляцію витрат на транспортування із врахуванням витрат як до кордону України так і в межах України (а. с. 76 зворот).

У заяві від 06.06.2024 вих. №06/06 декларант просив митний орган продовжити термін митного оформлення товару за МД №24UA205140036845U7 від 05.06.2024 у зв`язку з необхідністю надання додаткових документів (а. с. 71 зворот).

У листі вих. №2 від 06.06.2024 (а. с. 10), адресованому митниці, ТОВ УКРМЕДІАЛ надало роз`яснення щодо поставки товару за МД №24UA205140036845U7 від 05.06.2024 та надало додаткові документи: рахунки, акт виконаних робіт, договір, банківські платіжні документи щодо оплати перевезення та калькуляцію витрат на транспортування із врахуванням витрат як до кордону України так і в межах України. Додатково повідомило, що товариство подало всі наявні на даний момент документи для підтвердження митної вартості товару і просило прийняти рішення без врахування термінів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

Позивач у цьому листі пояснив, що відповідно до договору №1.06.2024 від 03.06.2024 між OK TRANS SP.Z О.О. та ТОВ УКРМЕДІАЛ сторони домовилися, що місцем завантаження товару є м. Хелм (Польща) на умовах поставки FCA CHELM про, що прописано у п.3.3.3. даного Договору, у CMR (міжнародній автотранспортній накладній) від 03.06.2024 №1301815 та у фактурі №FVS/1/06/2024. Адреса продавця: Grodzisk Mazowiecki, POLSKA, яка зазначена у цьому ж договорі, є юридичною адресою OK TRANS SP.Z О.О.

Що стосується розбіжностей у числовому значенні вартості товару між декларацією країни відправлення №24PL301010E0672875 від 03.06.2024 та фактурою №FVS/l/06/2024 від 03.06.2024, то позивач зауважив, що у декларації вартість розрахована по курсу валюти на 01.06.2024, а у фактурі по курсу валюти станом на 31.05.2024, про що зазначено у даній фактурі, так як на момент виписки документу ще не було офіційно затвердженого курсу, а тому бухгалтерська програма обирає курс валют з попереднього дня.

Договори (угоди, контракти) про поставку із третіми особами, пов`язані з договором №1.06.2024 від 03.06.2024 не укладалися. Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця та рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору не здійснювалися.

06.06.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000147/2 (а. с. 6) та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205000/2024/000654 (а. с. 18).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 06.06.2024 №UA205140/2024/000147/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, а саме вказано на наступні обставини.

Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.06.2024 № 1.06.2024 адреса Продавця Grodzisk Mazowiecki, POLSKA, однак згідно автотранспортної накладної від 03.06.2024 № 1301815 місцем завантаження товару є Chelm (Польща). Крім цього, відповідно до вказаного свідоцтва транспортний засіб знімався з обліку за місцем реєстрації власника OK TRANS SP. Z.о.о. у старостві Grodziеskі. Орієнтовна відстань між даними містами 281 км, інформації щодо надавачів транспортних послуг та сум витрат таких послуг в країні експорту не надано. В декларації країни відправлення №24PL301010E0672875 від 03.06.2024 числове значення вартості товару - 15029 злотих, проте згідно курсу валют, зазначеного в інвойсі №FVS/1/06/2024 від 03.06.2024, вартість товару становить 14937,3 злотих. У свідоцтві про реєстрацію № НОМЕР_2 від 31.05.2024 у графі D3 відсутня модель, що не відповідає даним, зазначеним у інших товаросупровідних документах. Крім цього, у графі «PRZEZNACZENIE» (Призначення) міститься позначення «CHLODNIA», що позначає тип кузова як холодильну камеру. Вказаний факт засвідчує, що при знятті з обліку вказаний транспортний містив холодильну установку.

Декларанту було запропоновано в 10-денний термін надати додаткові документи, які зазначені у згаданому повідомленні митного органу.

Відносно додатково поданих позивачем документів митний орган в оскаржуваному рішенні зазначив наступне.

Позивачем надано: банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №831 від 06.06.2024 (а. с. 10); калькуляцію транспортних витрат №21 від 06.06.2024 (а. с. 14), яка не має повного розрахунку витрат та передбачає нульову рентабельність перевезення для перевізника; акт надання послуг №303 від 05.06.2024 року (а. с. 13 зворот); лист №2 від 06.06.2024 (а. с. 10) є повідомленням, в якому описано бачення ТОВ УКРМЕДІАЛ щодо поданих до митного оформлення документів.

Від надання інших додаткових документів декларант відмовився, про що повідомлено митницю вищевказаним листом.

У зв`язку з тим, що декларант додатково надав документи, які зазначені вище, що не усували розбіжностей, та відмовився надати інші додаткові документи для підтвердження митної вартості, та у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено згідно зі статтею 64 МК України за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на товар на рівні 13000,00 євро/од. за МД №UA205150/2024/004954 від 26.03.2024.

Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140037256U0 від 07.06.2024 (а. с. 77 зворот) з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що до митного оформлення позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують числові складові задекларованої митної вартості, зокрема: договір купівлі-продажу № 1.06.2024 від 03.06.2024 (а. с. 24); рахунок-фактуру (інвойс) №FVS/1/06/2024 від 03.06.2024 (а. с. 8); платіжну інструкцію в іноземній валюті №93 від 04.06.2024 (а. с. 11); рахунок на оплату (транспортно-експедиційних послуг) №252 від 05.06.2024 (а. с. 7).

Вказані документи підтверджують ціну товару, яка становить 3500,00 євро та сплачена позивачем відповідно до вищенаведеної платіжної інструкції на дату подання митної декларації. Крім того, у митну вартість декларант включив витрати на транспортування товару до митного кордону України, що становлять 2500,00 грн та підтверджуються рахунком на оплату №252 від 05.06.2024. Тобто, вищенаведені документи підтверджують усі складові митної вартості, що зазначена у графі 12 МД №24UA205140036845U7 від 05.06.2024 (а. с. 21).

До того ж, ціну товару підтверджує висновок авто-товарознавчого дослідження №73/24 від 05.06.2024 (а. с. 15-20), відповідно до якого вартість задекларованого вантажного напівпричепа становить 3500,00 євро.

Митний орган не надав належної оцінки поданим під час митного оформлення документам, що підтверджують митну вартість, посилаючись на те, що відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.06.2024 № 1.06.2024 адреса Продавця Grodzisk Mazowiecki, POLSKA, однак згідно автотранспортної накладної від 03.06.2024 №1301815 місцем завантаження товару є Chelm (Польща). Крім цього, відповідно до вказаного свідоцтва транспортний засіб знімався з обліку за місцем реєстрації власника OK TRANS SP. Z.о.о. у старостві Grodziеskі. Орієнтовна відстань між даними містами 281 км, інформації щодо надавачів транспортних послуг та сум витрат таких послуг в країні експорту не надано. В декларації країни відправлення №24PL301010E0672875 від 03.06.2024 числове значення вартості товару - 15029 злотих, проте згідно курсу валют, зазначеного в інвойсі №FVS/1/06/2024 від 03.06.2024, вартість товару становить 14937,3 злотих. У свідоцтві про реєстрацію № НОМЕР_2 від 31.05.2024 у графі D3 відсутня модель, що не відповідає даним, зазначеним у інших товаросупровідних документах. Крім цього, у графі «PRZEZNACZENIE» (Призначення) міститься позначення «CHLODNIA», що позначає тип кузова як холодильну камеру. Вказаний факт засвідчує що при знятті з обліку вказаний транспортний містив холодильну установку.

Зазначені в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не впливають на задекларовані складові митної вартості, оскільки місце завантаження товару (місто Хелм, Республіка Польща) може відрізнятися від юридичної адреси продавця (Grodzisk Mazowiecki, POLSKA) та не впливає на митну вартість, оскільки відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №FVS/1/06/2024 від 03.06.2024 умови поставки FCA Хелм.

Зняття транспортного засобу з обліку також жодним чином не впливає на умови поставки. Саме продавець товару за власний рахунок зобов`язаний забезпечити транспортування товару у місце, зазначене у рахунку-фактурі та передати його покупцю.

Відсутність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.05.2024 у графі D3 моделі напівпричепа марки ROHR, номер шасі якого НОМЕР_1 , а також зазначення у графі «PRZEZNACZENIE» (Призначення) позначення «CHLODNIA», що позначає тип кузова як холодильну камеру, жодним чином не впливає на ціну товару.

Щодо зазначення у декларації країни відправлення №24PL301010E0672875 від 03.06.2024 числового значення вартості товару - 15029 злотих, проте згідно курсу валют, зазначеного в інвойсі №FVS/1/06/2024 від 03.06.2024, вартість товару становить 14937,3 злотих, то суд зазначає, що вказане обумовлено курсовою різницею, а саме курсом валют в країнах Євросоюзу та зазначенням внаслідок цього вартості товару в митній декларації країни відправлення, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Різниця статистичної вартості товару в експортній декларації обумовлена застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів. Тому розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою (з урахуванням курсової різниці) не може бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. При цьому, відповідно до договору купівлі-продажу, рахунку-фактури, платіжного документа вартість товару визначена у валюті євро та становить 3500,00 євро.

Щодо транспортних витрат, які включені до митної вартості, суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на транспортування товару декларантом надано рахунок на оплату (транспортно-експедиційних послуг) №252 від 05.06.2024 (а. с. 7), з якого слідує, що у митну вартість позивач включив витрати на транспортування товару до митного кордону України, що становлять 2500,00 грн.

Додатково на вимогу митниці також надано калькуляцію транспортних витрат вих. №21 від 06.06.2024 (а. с. 14), акт надання послуг №303 від 05.06.2024 (а. с. 13 зворот) та платіжну інструкцію №831 від 06.06.2024 (а. с. 10), якими додатково підтверджено транспортні витрати та їх оплата на суму 5000,00 грн, де витрати на транспортування товару за межами митної території України (м. Хелм митний перехід Ягодин) становлять 2500,00 грн.

Відповідач вказує на нульову рентабельність перевезення для перевізника, а також на те, що калькуляція транспортних витрат не має повного розрахунку витрат.

Суд зазначає, що сторони договору вільні у виборі відображення у документах складових їх робіт чи послуг та сум взаєморозрахунків, а тому митний орган не уповноважений надавати оцінку економічній ефективності суб`єктів господарювання. Надані документи містили повну вартість транспортування товару, а також вартість таких послуг до митного кордону України, що є достатнім для підтвердження складових митної вартості.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави для витребування інших документів, що підтверджують вартість товару, оскільки такі були надані декларантом позивача при митному оформленні імпортованого товару.

Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять. Будь яких посередницьких та комісійних договорів із третіми особами ТОВ УКРМЕДІАЛ ні з ким не укладало, щодо придбання вказаного товару, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не оплачувалось. Як зазначено у вищенаведеній калькуляції, витрати на страхування за рахунок ТОВ УКРМЕДІАЛ не здійснювались, тому такі документи безпідставно вимагались у декларанта.

Витребувавши виписку з бухгалтерської документації, митний орган не зазначив, які саме відомості вона має підтвердити, у зв`язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином може усунути виниклі сумніви. Слід зауважити, що запитувані документи за своєю суттю не мають жодного стосунку до вищезгаданих сумнівів митного органу у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Таким чином, вимога про надання таких документів є необґрунтованою.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару та його транспортування підтверджена документально.

Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA205150/2024/004954 від 26.03.2024), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2024 №UA205140/2024/000147/2 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 17.07.2024 №876 (а. с. 5).

При вирішенні питання щодо стягнення витрат за послуги перекладу документів у сумі 1650,00 грн суд враховує таке.

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу документів надав копії актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 17.07.2024 (а. с. 11), прийняття-передачі наданих послуг №10/2024/10 від 17.07.2024 (а. с. 12), з яких слідує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав ТОВ УКРМЕДІАЛ послуги офіційного перекладу наступних документів: тимчасовий дозвіл Республіка Польща серії РС/ААК 6642157 від 31.05.2024; фактура №FYS/1/06/2024 від 03.06.2024; митна декларація країни відправлення 24PL301010е0672875 від 03.06.2024. На підтвердження оплати таких послуг позивач надав суду копію платіжної інструкції №879 від 18.07.2024 (а. с. 12), відповідно до якої ТОВ УКРМЕДІАЛ оплатило послуги перекладу у сумі 1650,00 грн.

Зважаючи на обсяг послуг, складність роботи (обсяг тексту на сторінці), суд вважає, що підстави для відшкодування позивачу у повному обсязі витрат на залучення перекладача (для перекладу документів у справі) відсутні. Керуючись принципом співмірності цих витрат обсягу виконаної роботи (з урахуванням кількості текстової інформації, перекладеної на українську мову, у документах, що є письмовими доказами у справі), на користь позивача за рахунок відповідача належить стягнути витрати на переклад документів у сумі 600,00 грн.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 3628,00 грн (з них: судовий збір у сумі 3028,00 грн; витрати на перекладача в сумі 600,00 грн).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 06 червня 2024 року №UA205140/2024/000147/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРМЕДІАЛ судові витрати у сумі 3628,00 грн (три тисячі шістсот двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю УКРМЕДІАЛ (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Чекаліна, будинок 2, код ЄДРПОУ 38009429).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Н. В. Стецик