Ухвала

від 25.09.2024 по справі 756/11786/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/11786/24

Провадження № 2/756/5116/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2024 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернувся до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві зазначає, що він звільнений від сплати судового збору за подачу до суду позовної заяви, на підставі п. 13. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій, на підтвердження чого надав посвідчення серії НОМЕР_1 .

Так, за приписами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зазначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону зазначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17.

Як вбачається із змісту заяви, предметом розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 - є стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Отже, позов у цій справі не стосується соціального захисту ОСОБА_1 як учасника бойових дій. Відтак помилковим є твердження сторони позивача про наявність підстав про звільнення позивача від сплати судового збору за подачу позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, відтак, згідно положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач не звільнений від сплати судового збору.

Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру, а саме відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру, а саме, стягнення шкоди, завданої внаслідок залиття квартири на загальну суму 51499,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити при подачі позовної заяви в електронній формі судовий збір у розмірі 968,96 грн (1211,20 х 0,8) та надати до суду оригінал квитанції або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (частина друга статті 177 ЦПК України).

Водночас, позовна заява ОСОБА_1 , що подана до суду через систему «Електронний суд» з додатками у електронному вигляді, не містить доказів надсилання третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів у порядку, встановленому ст.43 ЦПК України.

При цьому, судом не встановлено підстав для звільнення позивача від обов`язку надсилання копій документів третім особам, які є фізичними особами та, відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України, можуть зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в добровільному порядку.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази надсилання третім особам копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів, згідно переліку, у порядку, встановленому ст. 43 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вищевказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ткач