Ухвала

від 25.09.2024 по справі 759/19683/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/6587/24

ун. № 759/19683/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дослідницьке Васильківського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, який працює адміністратором в Святошинському ЦНАП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, подане в межах кримінального провадження №12024100080001592, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, подане в межах кримінального провадження №12024100080001592, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12024100080001592, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 366-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, 06.04.2023 в 14:28 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - адміністратором відділу адміністративних послуг управління (Центру) надання адміністративних послуг Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, в невстановленому місці подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, в якій здійснив декларування завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1817362,58 гривень.

Згідно обґрунтованого висновку Національного агентства з питань запобігання корупції, Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов`язків 3 проведення перевірок від 05.01.2024 уповноваженою особою Національного агентства ОСОБА_7 , головним спеціалістом п`ятого відділу Управління проведення повних перевірок, проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, унікальний ідентифікатор документа - 1ba2740e-a733-4e89-9330-0337101fd392 (далі - декларація), поданої ОСОБА_4 , адміністратором відділу адміністративних послуг управління (Центру) надання адміністративних послуг Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - суб?єкт декларування), до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), 06.04.2023.

Повна перевірка проведена у період: з 08.01.2024 по 19.04.2024. Підстави проведення повної перевірки:

- абз. 4 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон);

- п. п. 3 п. 1 розділу V Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21 (зі змінами) (далі - Порядок).

Згідно з наказом управління (Центру) надання адміністративних послуг Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 08.10.2019 № 158-к суб`єкта декларування призначено на посаду адміністратора відділу адміністративних послуг управління (Центру) надання адміністративних послуг Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з 08.10.2019. Відповідно до положень п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону ОСОБА_4 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в»-«г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_4 є суб`єктом декларування. За результатами перевірки встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації зазначив такі недостовірні відомості:

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації

1.1. Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про квартиру загальною площею 79,7 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю на дату набуття права - 452 000 грн., яка належить члену сім`ї (доньці) на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.02.2017, де суб`єкт декларування виступав стороною від імені малолітньої дитини. Суб`єкт декларування зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на суму 452 000 гривень.

1.2. Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про квартиру загальною площею 38,1 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю на дату набуття права - 193 200 грн., яка належить члену сім`ї (дружині) на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.02.2017. Вказаний об`єкт нерухомості був предметом поділу майна відповідно до договору про поділ майна подружжя від 16.12.2022, сторонами якого є суб`єкт декларування та його дружина. Відповідно, станом на 30.03.2023 (дата подання декларації) суб`єкту декларування було відомо про вказаний об`єкт. Крім того, вказаний об`єкт нерухомого майна було набуто у шлюбі за згодою суб`єкта декларування, що викладена у заяві, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально. Суб`єкт декларування зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на суму 193 200 гривень.

1.3. Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про нежитлове приміщення загальною площею 3,7 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , вартістю на дату набуття права - 21 000 грн., що належить члену сім`ї (дружині) на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу від 18.01.2018. Суб`єкт декларування не зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на суму 21 000 гривень.

1.4. Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про земельну ділянку загальною площею 24 293 м2, кадастровий номер 7124382800:02:000:0662, розташовану за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н, Доброводівська с/рада, вартістю за останньою оцінкою - 92 919 грн, яка належить члену сім`ї (дружині) на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.12.2021 № 435. Суб`єкт декларування зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на суму 92 919 гривень.

1.5. Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про земельну ділянку загальною площею 24 388 м2, кадастровий номер 7124382800:02:000:0664, розташовану за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н, Доброводівська с/рада, вартістю за останньою оцінкою - 93 282 грн., яка належить члену сім`ї (дружині) на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.12.2021 № 434. Суб`єкт декларування зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на суму 93 282 гривні.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 3 декларації зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 852 401 грн., чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

У розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації

Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про автомобіль КІА SPORTAGE, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , вартістю на дату набуття 602 580 гривень, який належить на праві власності члену сім`ї (дружині). У ч. 7 ст. 46 Закону визначено, що у разі відмови члена сім`ї суб`єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб`єкт декларування зобов`язаний зазначити про це в декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім`ї, визначену пп. 1 - 12 ч. 1 цієї статті. Однак суб`єкт декларування не використав своє право обрати позначку «Член сім`ї не надав інформацію» у разі відмови члена сім`ї (дружини) надати інформацію про належні йому об`єкти декларування. Суб`єкт декларування зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на суму 602 580 гривень.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 6 декларації зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 602 580 грн., чим не дотримав вимог п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації

3.1. Суб`єкт декларування не зазначив відомості про отриманий ним дохід від продажу автомобіля RAVON R4, 2020 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , у розмірі 350 000 грн. від ОСОБА_8 , що підтверджується поясненнями ОСОБА_8 від 16.04.2024 та інформацією Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Суб`єкт декларування зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на суму 350 000 гривень.

3.2. Суб`єкт декларування не зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, про розмір отриманого ним доходу у вигляді заробітної плати від Управління (Центру) надання адміністративних послуг Святошинської районної у м. Києві Державної адміністрації (код ЄДРПОУ 42534188), вказавши 240 845 гривень. Разом з тим відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сума доходу, отримана від вказаного податкового агента, становить 228 463,42 гривні. Суб`єкт декларування зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на суму 12 381,58 гривні.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 362 381,58 грн., чим не дотримав вимог п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

Відповідно до Форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка затверджена наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, на початку заповнення декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка.

Після заповнення всіх розділів декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону (у редакції від 31.03.2023) упродовж 7 днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів.

У зв`язку з набранням чинності Законом України від 20.09.2023 №3384-1X «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» суб`єкти декларування, які подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно, мали право протягом 14 днів з 12.10.2023 (тобто до 25.10.2023 включно) звернутися до Національного агентства щодо подання виправленої декларації за відповідний звітний період (абз. 2 п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону).

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Закону у разі самостійного виявлення суб`єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абз. 1 цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб`єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом із поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб`єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації. Суб`єкт декларування при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, правом подати виправлену декларацію не скористався та не направив листа з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін.

При вирішенні питання стосовно визначення неточних або недостовірних відомостей Національне агентство керується положеннями п. 2 розділу І Порядку та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

За результатами повної перевірки декларації щодо з`ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 1 817 362,58 грн., що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є недостовірними відомостями. При визначенні наявності підстав для притягнення суб`єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, Національне агентство керується терміном «прожитковий мінімум для працездатної особи» у розмірі, який діяв станом на 06.04.2023 (на дату подання декларації). Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 06.04.2023 (на дату подання декларації) становив 2 684,00 гривні. Таким чином, суб`єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 1 817 362,58 грн., що становить розмір понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2022 рік.

Таким чином, ОСОБА_4 вніс до декларації завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 1 817 362,58 грн., що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2022 рік.

06.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що клопотання не вмотивоване та безпідставне, ризики не доведені та не обґрунтовані прокурором, оскільки ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні мати, яка є особою пенсійного віку, крім того має постійне місце роботи та постійне місце проживання.

Заслухавши думку сторін провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять наданні сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12024100080001592, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 366-2 КК України.

06.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Протоколами допитів свідків; Документами, які були вилучені під протокол тимчасового доступу до речей та документів; повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв`язків. Так ОСОБА_4 має місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні мати, яка є особою пенсійного віку, офіційно працює та те, що він раніше не судимий.

Прокурор просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби посилаючись на ту обставину, що обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, не зможе запобігти встановленим ризикам, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 366-2 КК України умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Враховуючи те, що санкція статті не передбачає покарання у виді позбавлення волі, у даному кримінальному провадженні немає правових підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного.

З огляду на викладене, клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 179,181,194, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1