Рішення

від 27.09.2024 по справі 320/45649/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 року №320/45649/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у приміщені суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Логістика» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С-Логістика» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, код ЄДРПОУ 40141636) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/1, код ЄДРПОУ 44104032), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.07.2023 №241/34-00-50/40141636.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що несвоєчасна сплата до бюджету в установлений законом термін узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість відбулась не з вини товариства, що виключає склад податкового правопорушення та свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач не заперечує щодо порушення строків сплати податків, проте, не згоден із застосованими відповідачем штрафними санкціями, оскільки вони застосовані до позивача під час дії карантину та оголошеного воєнного стану, тобто з настанням форс-мажорних обставин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що під час перевірки встановлено, що позивачем не було своєчасно здійснення перерахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість достатньої для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Зауважив, що відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розд. ХХ ПК України за порушення податкового законодавства штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. До того ж, посилаючись на Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зазначає, що позивачем доказів звернення до податкового органу та отримання відповідного рішення про підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків, не надано.

Ухвалою суду від 27.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін у судове засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.2 ст. 76 ПК України Південним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року ТОВ «C-Логістика».

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 06.06.2023 року № 290/34-00-50/40141636.

У висновках акту зазначено, що на порушення п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 31.1. ст. 31, ст. 36, п. 57.1 ст. 5, п.200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «С-Логістика» несвоєчасно сплачено до бюджету в установлений законом термін узгоджене податкове зобов`язання за платежем 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року (вх. 19.01.2023 року № 9300156207) у сумі 1464979,62 грн.

19.06.2023 р., не погоджується з висновками відповідача, викладеними в Акті, листом за вих. № 2023-06/19-03 позивач направив заперечення на акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року від 06.06.2023 № 290/34-00-50/40141636.

В запереченнях Товариство вказало, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної сплати до бюджету в установлений законом термін узгоджене податкове зобов`язання за платежем 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) відбулось за незалежних від Товариства обставин, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

12.07.2023 р. позивач отримав відповідь на заперечення листом від 03.07.2023 за вих. № 2611/6/34-00-50, якою було повідомлено, що висновки Акту «...відповідають вимогам чинного законодавства та залишаються без змін».

На підставі зазначеного акту перевірки Південним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення- рішення форми «Ш» від 04.07.2023 року № 241/34-00-50/40141636 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 366244,91 грн.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75. 1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України, а саме: камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов`язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, а відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданій платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.04.2018 у справі № 826/13195/16, від 09.08.2022 у справі № 640/23486/21.

Приписами пп.пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.

Положеннями п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно приписів п.38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 109.2 статті 109 ПК України передбачено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями пункту 124.1 ст. 124 ПК України унормовано, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту перевірки судом встановлено, що позивачем 19.01.2023 року була подана декларація з податку на додану вартість за грудень 2022 року вх. від 19.01.2023 року № 9300156207 (термін сплати - 30.01.2023 року), в якій платником задекларовано податкове зобов`язання за грудень 2022 року у сумі 1788219 грн.

Згідно інформації системи електронного адміністрування ПДВ станом на 30.01.2023 року на рахунку в СЕА ПДВ рахувалась заборгованість у сумі 1788219 грн., яка була сплачена підприємством 31.01.2023 року за рахунок поповнення власного казначейського рахунку.

Відповідно до даних «ІКПП» за платежем 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ «C-Логістика» встановлено наступне.

Станом на 31.01.2023 року виник податковий борг з урахуванням переплати (323 239,38 грн.) у сумі 1464979,62 грн. Податковий борг з податку на додану вартість було сплачено в повному обсязі 31.01.2023 року за рахунок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, згідно із платіжним дорученням №463291399 від 31.01.2023 року. Таким чином, прострочення терміну сплати податку становить 1 день.

Позивач не заперечує щодо порушення строків сплати податку, проте, не згоден із застосованими відповідачем штрафними санкціями, оскільки вони застосовані до позивача під час дії карантину та за форс-мажорних обставин.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 до 30 червня 2023 на території України карантин, від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV- 2 та від 22 липня 2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно п. 52 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, нормами цієї статті передбачені санкції за порушення сплати податку на додану вартість.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем застосовані штрафні санкції за порушення термінів сплати узгоджених сум податку на додану вартість на підставі статті 124 ПК України. Вказана стаття має назву «Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання», що, на думку суду, кореспондується із визначенням «порушення сплати податку».

Виходячи з наведеного, норми Податкового кодексу України, з урахуванням деяких обмежень щодо застосування штрафних санкцій у період дії карантину, передбачають штраф за порушення термінів сплати податку на додану вартість у період дії карантину.

Тому, доводи позивача щодо порушення відповідачем п. 52-1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд вважає безпідставними.

Крім того, в якості підстави неправомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач посилається на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225.

Проте, суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву вказано, що позивач не звертався до контролюючого органу із заявою та документами про відсутність можливості виконання податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303.

Позивач вказану обставину не заперечив та не спростував.

Отже, встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про правомірність накладення на платника податків штрафних санкцій у розмірах, визначених ст.124 ПК України, та, відповідно, відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2023 №241/34-00-50/40141636.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Враховуючи, що судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Логістика» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, код ЄДРПОУ 40141636) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоноженко М.А.