Рішення

від 27.09.2024 по справі 320/34255/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 року № 320/34255/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.06.2024 №27349;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Приватне підприємство "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що рішенням від 21.06.2024 №27349 Приватне підприємство "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" було віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, оскільки ним були надані контролюючим органам пояснення з документами, які підтверджують господарські операції позивача з відповідними контрагентами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників є інформація про наявність ризикових операцій.

Так, відповідач зазначив про встановлення відсутності документального підтвердження ведення позивачем фінансово-господарської діяльності з основними контрагентами постачальниками/покупцями: ТОВ "Альтернатив Енерджі Сорсес Компані", ТОВ "Джетлайн", ТОВ "Ютекснафтогаз", ТОВ "Біопаливно-енергетична компанія", ТОВ "Світова нафтова корпорація", ТОВ "Салютем Компані" та ТОВ "Ютекснафтогаз".

Відповідач зауважив, що позивачем не були надані документи, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо транспортування; рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про здійснення розгляду справи з викликом сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Враховуючи предмет позову, обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що заявлене відповідачем клопотання є клопотанням з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)

Однак, відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на необхідність захисту економічних інтересів держави та недопущення втрат державного бюджету України не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки захист економічних інтересів держави віднесено до функцій контролюючих органів, проте ці обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (ідентифікаційний код 44786357, місцезнаходження: 07405, Київська обл., Броварський р-н., м.Бровари, вул.Київська, буд.261-А, корп.76, офіс 1) 04.07.2022 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до витягу з реєстру платників податків на додану вартість позивач з 30.09.2022 зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 15.12.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області було прийнято рішення №55040 про відповідність ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв встановлено наявність ризикових операцій).

Так, у рішенні вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 13- придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- код 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку вказано :

- господарські операції з придбання: за період з 20.03.2023 по 15.09.2023 з ТОВ "Перша Подільська енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 43291498), з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ПП "Чернігівнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 43940577), з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ТОВ "Алекспром" (код ЄДРПОУ 32679601), з 26.05.2023 по 22.11.2023 з ТОВ "Хімпродукт-21" (код ЄДРПОУ 44750142);

- господарські операції з постачання: за період з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ПП "Агроспецтранс" (код ЄДРПОУ 41342194) та з 26.05.2023 по 22.11.2023 з ПП "Сівер-Нафта" (код ЄДРПОУ 44710471).

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення з додатками.

За результатами розгляду вказаних пояснень 21.06.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області було прийнято рішення №27349 про відповідність ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв встановлено наявність ризикових операцій).

Так, у рішенні вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 13- придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- код 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку вказано :

- господарські операції з придбання: за період з 20.03.2023 по 15.09.2023 з ТОВ "Перша Подільська енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 43291498), з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ПП "Чернігівнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 43940577), з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ТОВ "Алекспром" (код ЄДРПОУ 32679601), з 26.05.2023 по 22.11.2023 з ТОВ "Хімпродукт-21" (код ЄДРПОУ 44750142);

- господарські операції з постачання: за період з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ПП "Агроспецтранс" (код ЄДРПОУ 41342194) та з 26.05.2023 по 22.11.2023 з ПП "Сівер-Нафта" (код ЄДРПОУ 44710471).

У вказаному рішенні зазначено про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; договір з додатками до нього; первинні документи щодо транспортування; рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправними та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.5,6 та 8 пункту 40 Порядку №1165).

Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;

05- постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних;

06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;

09 - відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.3-1 та 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України;

10 - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку;

15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів;

16 - наявність інформації щодо застосування до платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;

17 - наявність інформації щодо застосування до засновників/посадових осіб платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;

18 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94022453) та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94938128).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у вищевказаній постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Як зазначено вище, Головне управління ДПС у Київській області у рішенні від 21.06.2024 №27349 зазначило про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, у спірному рішенні вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- код 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку вказано :

- господарські операції з придбання: за період з 20.03.2023 по 15.09.2023 з ТОВ "Перша Подільська енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 43291498), з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ПП "Чернігівнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 43940577), з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ТОВ "Алекспром" (код ЄДРПОУ 32679601), з 26.05.2023 по 22.11.2023 з ТОВ "Хімпродукт-21" (код ЄДРПОУ 44750142);

- господарські операції з постачання: за період з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ПП "Агроспецтранс" (код ЄДРПОУ 41342194) та з 26.05.2023 по 22.11.2023 з ПП "Сівер-Нафта" (код ЄДРПОУ 44710471).

У вказаному рішенні зазначено про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; договір з додатками до нього; первинні документи щодо транспортування; рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що прийняттю відповідачем спірного рішення передувало направлення позивачем письмових пояснень щодо господарських операцій, до яких були додані первинні документи, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача за КВЕД 2010 є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Судом встановлено, що 17.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" (Постачальник) та Приватним підприємством "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (Покупець) було укладено договір поставки №О/2023/П-1, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця оксигенат органічних рідин згідно ТУУ20.5-43291498-001:2020 (товар).

Відповідно до пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах EXW "франко-склад" постачальника ("Інкотермс-2020") за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький район, смт.Теофіполь, вул.Соборна, 12. Покупець здійснює вивіз товару власним/найманим транспортом та за власний рахунок.

Згідно з пунктом 2.6 договору перехід права власності,а також ризиків випадкового знищення або пошкодження на товар здійснюється в момент приймання-передачі товару від постачальник до покупця, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін накладними. Товар вважається зданим постачальником і прийняти покупцем в момент підписання уповноваженими представниками покупця видаткових накладних.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна товару визначається на кожну окрему партію та відображається у видаткових накладних або рахунках на оплату.

Відповідно до пункту 3.4 договору за погодженням з постачальником покупець зобов`язується оплатити товар на наступних умовах: на умовах 100% попередньої оплати на протязі одного банківського дня з моменту отримання рахунку на окрему партію товару, або; впродовж 3-ох календарних днів з моменту отримання товару на умовах відтермінування оплати.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" було поставлено, а ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" прийнято товар (оксигенат органічних рідин), про що між сторонами були складені та підписані видаткові накладні від 17.08.2023 №895 на суму 1128600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 188100,00 грн.), від 17.08.2023 №896 на суму 1155600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 192600,00 грн.), від 18.08.2023 №898 на суму 1065600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 177600,00 грн.), від 21.08.2023 №913 на суму 1066950,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 177825,00 грн.), від 21.08.2023 №912 на суму 1125000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 187500,00 грн.), від 21.08.2023 №911 на суму 1124100,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 187350,00 грн.), від 25.08.2023 №916 на суму 927900,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 154650,00 грн.), від 25.08.2023 №917 на суму 1129050,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 188175,00 грн.) та від 29.08.2023 №919 на суму 1080900,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 180150,00 грн.), копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, перевезення товару від ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" до позивача було здійснено ТОВ "Агроспецтранс".

Як вбачається з виписок по банківському рахунку позивач розрахувався перед вказаним контрагентом за товар.

20.09.2022 між Приватним підприємством "Чернігівнафтопродукт" (Постачальник) та Приватним підприємством "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (Покупець) було укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів №5, за умовами якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти у власність паливно-мастильні матеріали (ПММ), у тому числі масла автомобільні.

Пунктом 1.2 договору визначено, що асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у специфікації, яка є Додатком №1 до цього договору.

Право власності на ПММ, вказані у специфікації, виникає у покупця з моменту отримання ПММ покупцем відповідно до умов цього договору (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору відвантаження товару здійснюється за адресою: 16633, Ніжинський р-н., с.Ніжинське, вул.Ніжинський шлях, 17- акцизний склад №1017416.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору поставка товару здійснюється засобами постачальника, на протязі двох днів з моменту отримання специфікації від покупця або у інший термін, обумовлений між постачальником та покупцем.

Відповідно до пункту 2.2 договору товар постачається покупцю частинами (товарними партіями).

Кількість та ціна поставленого товару (окремої партії) визначається відповідно видаткової накладної.

Пунктом 2.8 договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту відвантаження (зливу) постачальником товару до резервуарів покупця з оформленням та підписанням сторонами відповідної видаткової документації.

Згідно з пунктами 3.1-3.2 договору загальна вартість договору визначається сторонами у Додатках до даного договору та обраховується/складається з сукупної вартості поставок (окремих партій) здійснених в період його дії.

Ціна, кількість та асортимент кожної окремої партії товару попередньо узгоджується сторонами, з наступним її відображенням (закріпленням) у рахунку-фактурі.

Оплата товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу, згідно з якою покупець зобов`язаний протягом 10 календарних днів з моменту отримання, оплатити отриману партію товару (пункт 3.4 договору).

Судом встановлено, що ПП "Чергінівнафтопродукт" було поставлено, а позивач було прийнято товар, про що між сторонами були складені видаткові накладні, перелік яких зазначений у реєстрі, який долучений позивачем до матеріалів справи.

Дані обставини не спростовуються сторонами у справі.

Як вбачається з виписки по банківському рахунку, ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" частково розрахувалось перед контрагентом за поставлений товар.

17.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпродукт - 21" (Продавець) та Приватним підприємством "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (Покупець) було укладено договір №17/01-23, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю продукцію нафтохімічної промисловості окремим частинами або в повному обсязі відповідно договору за цінами, кількістю та якістю, які погоджуються сторонами в пп.3-4 даного договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору кількість та асортимент товару, що підлягають поставці визначаються в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, складаються в письмовій формі, підписуються та скріплюються печатками сторін, окремо за кожну партію поставленого товару.

Відповідно до пункту 4.1 договору покупець оплачує товар за ціною визначено в видатковій накладній та рахунку-фактурі на кожну окремо поставку.

Пунктом 5.1 договору визначено, що покупець зобов`язаний провести оплату заявленої партії товару у безготівковій формі на банківський рахунок продавця згідно виставлених рахунків - 100% оплата по факту поставки товару.

Судом встановлено, що ТОВ "Хімпродукт-21" було поставлено, а позивач було прийнято товар, про що між сторонами були складені видаткові накладні, перелік яких зазначений у реєстрі, який долучений позивачем до матеріалів справи.

Дані обставини не спростовуються сторонами у справі.

Як вбачається з виписки по банківському рахунку, ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" частково розрахувалось перед контрагентом за поставлений товар.

03.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекспром" (Продавець) та Приватним підприємством "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (Покупець) було укладено договір поставки №04/23, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю абсорбент газоконденсатний, марки А (ТУУ23919929.011-2000) (далі-товар).

Пунктом 1.2 договору визначено, що кількість і вартість для кожної партії товару узгоджується сторонами і відображається в накладних, які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язується за замовленням покупця після отримання 100% передоплати поставити товар. Постачання і передача товару покупцеві здійснюється в пункті прийому-передачі: Дніпропетровська обл., смт.Губиниха, вул.Берегового, 37, на умовах "EXW, з відвантаженням" (Інкотермс-2010).

Згідно з пунктом 3.1 договору ціна на товар встановлюється в розмірі відпускної ціни постачальника, діючої на дату відвантаження, зазначену в накладних.

Відповідно до пункту 3.4 договору покупець здійснює 100% попередню оплату вартості товару, протягом одного банківського дня з дня виставлення рахунку. Неоплачений протягом зазначеного строку рахунок вважається недійсним, тобто ціна, обсяг товару та інші умови переузгоджуються сторонами додатково.

22.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекспром" (Продавець) та Приватним підприємством "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (Покупець) було укладено договір поставки №399/23, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю суміш вуглеводнів.Бензино-лігроїнова фракція" (ТУ У 23.2-31514949-004:2009) (далі-товар).

Пунктом 1.2 договору визначено, що кількість і вартість для кожної партії товару узгоджується сторонами і відображається в накладних, які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язується за замовленням покупця після отримання 100% передоплати поставити товар. Постачання і передача товару покупцеві здійснюється в пункті прийому-передачі: Дніпропетровська обл., смт.Губиниха, вул.Берегового, 37, на умовах "EXW, з відвантаженням" (Інкотермс-2010).

Згідно з пунктом 3.1 договору ціна на товар встановлюється в розмірі відпускної ціни постачальника, діючої на дату відвантаження, зазначену в накладних.

Відповідно до пункту 3.4 договору покупець здійснює 100% попередню оплату вартості товару, протягом одного банківського дня з дня виставлення рахунку. Неоплачений протягом зазначеного строку рахунок вважається недійсним, тобто ціна, обсяг товару та інші умови переузгоджуються сторонами додатково.

Судом встановлено, що ТОВ "Алекспром" було поставлено, а позивачем було прийнято товар, про що між сторонами були складені видаткові накладні, перелік яких зазначений у реєстрі, який долучений позивачем до матеріалів справи.

Дані обставини не спростовуються сторонами у справі.

Як вбачається з виписки по банківському рахунку, ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" частково розрахувалось перед контрагентом за поставлений товар.

10.07.2023 між Приватним підприємством "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (Постачальник) та Приватним підприємством "Сівер-Нафта" (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №151, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити поставлені нафтопродукти та автомобільні масла (товар).

Згідно з пунктом 2.1.1 договору поставка товару здійснюється засобами постачальника у термін, обумовлений між постачальником та покупцем.

Відповідно до пункту 2.2 договору товар постачається покупцю частинами (товарними партіями).

Кількість та ціна поставленого товару (окремої партії) визначається відповідно видаткової накладної.

Пунктом 2.8 договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту відвантаження (зливу) постачальником товару до резервуарів покупця з оформленням та підписанням сторонами відповідної видаткової документації.

Згідно з пунктами 3.1-3.2 договору загальна вартість договору визначається сторонами у Додатках до даного договору та обраховується/складається з сукупної вартості поставок (окремих партій) здійснених в період його дії.

Ціна, кількість та асортимент кожної окремої партії товару попередньо узгоджується сторонами, з наступним її відображенням (закріпленням) у рахунку-фактурі.

Оплата товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу, згідно з якою покупець зобов`язаний протягом 10 календарних днів з моменту отримання, оплатити отриману партію товару (пункт 3.4 договору).

З метою виконання умов вказаного договору, ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" поставило, а ПП "Сівер-Нафта" прийняло товар (дизпаливо), про що між сторонами були складені та підписані видаткові накладні від 10.08.2023 №РН-0000382 на суму 1217366,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 202894,40 грн.), від 10.08.2023 №РН-0000383 на суму 1258471,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 209745,20 грн.), від 10.08.2023 №РН-0000388 на суму 1042152,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 173692,00 грн.), від 10.08.2023 №РН-0000389 на суму 286488,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47748,00 грн.), від 10.08.2023 №РН-0000390 на суму 1304350,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 217391,80 грн.), від 10.08.2023 №РН-0000391 на суму 1333622,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 222270,40 грн.).

Відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, перевезення товару від позивача до ПП "Сівер-Нафта" було здійснено ТОВ "Агроспецтранс".

Судом встановлено, що ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" були складені акцизні накладні.

Як вбачається з виписок по банківському рахунку та платіжних інструкцій, ПП "Сівер-Нафта" розрахувалось перед позивачем за поставлений товар.

З матеріалів справи вбачаться, що 28.07.2023 між Приватним підприємством "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (Постачальник) та Приватним підприємством "Агроспецтранс" (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №147, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити поставлені нафтопродукти та автомобільні масла (товар).

Пунктом 1.2 договору визначено, що асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру товару, визначаються у видатковій накладній.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору поставка товару здійснюється засобами постачальника у термін, обумовлений між постачальником та покупцем.

Відповідно до пункту 2.2 договору товар постачається покупцю частинами (товарними партіями).

Кількість та ціна поставленого товару (окремої партії) визначається відповідно видаткової накладної.

Пунктом 2.8 договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту відвантаження (зливу) постачальником товару до резервуарів покупця з оформленням та підписанням сторонами відповідної видаткової документації.

Згідно з пунктами 3.1-3.2 договору загальна вартість договору визначається сторонами у Додатках до даного договору та обраховується/складається з сукупної вартості поставок (окремих партій) здійснених в період його дії.

Ціна, кількість та асортимент кожної окремої партії товару попередньо узгоджується сторонами, з наступним її відображенням (закріпленням) у рахунку-фактурі.

Оплата товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу, згідно з якою покупець зобов`язаний протягом 10 календарних днів з моменту отримання, оплатити отриману партію товару (пункт 3.4 договору).

З метою виконання умов вказаного договору, ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" поставило, а ПП "Агроспецтранс" прийняло товар (конденсат газовий стабільний), про що свідчать складені та підписані між сторонами видаткові накладні від 31.08.2023 №РН-000074 на суму 858992,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 143165,38 грн.), від 30.08.2023 №РН-000072 на суму 850166,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 141694,40 грн.), від 31.08.2023 №РН-0000703 на суму 863495,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 143915,88 грн.), від 28.08.2023 №РН-0000701 на суму 855570,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 142595,00 грн.).

Відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, перевезення товару від позивача до ПП "Агроспецтранс" здійснювалось безпосередньо самим контрагентом позивача.

Як вбачається з виписок по банківському рахунку та платіжних інструкцій, ПП "Агроспецтранс" розрахувалось перед позивачем за поставлений товар.

У письмових пояснення від 12.06.2024 вих.01, які були надані ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" після отримання рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 15.12.2023 №55040, позивач зазначив, що товариством було придбано товар (конденсат газовий стабільний) у ТОВ "Кіровоградська нафтова компанія" на підставі договору №218-ПН віл 19.09.2022 та у ТОВ "Стандарт Ойл-2000" на підставі договору №09/05-23-1П від 09.05.2023.

Перевезення товару від постачальника до позивача було здійснено із залученням ПП "Агроспецтранс" на підставі укладеного з ним договору №04/19 від 19.09.2022.

Позивач зауважив, що вказаний товар в подальшому був ним реалізований іншому суб`єкту господарювання, ПП "Агроспецтранс".

Крім того, позивач зазначив, що ТОВ ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" було придбано у ТОВ "Ойл Продакшн" дизельне пальне на підставі договору №ОП-622 від 02.05.2023.

Вказаний товар був реалізований позивачем контрагенту ПП "Сівер-Нафта".

Послуги з перевезення товару за вказаними договорами також були надані позивачу ПП "Агроспецтранс".

Судом встановлено, що позивач долучив до письмових пояснень:

- ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202201402 від 19.09.2022;

- договір оренди приміщення №01/09/2022 від 26.09.2022, укладений з ТОВ "УТН-Чернігів" та акт приймання-передачі від 26.09.2022 №1, за яким позивачу було передано у строкове платне користування приміщення, площею 9 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Чернігів, вул.Малиновського, 30-А;

- договір оренди №20-09 від 20.09.2022, укладений з ТОВ "СПК", акт приймання-здачі №1 від 20.09.2022 та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), за якими позивачу було передано у строкове платне користування ємності для паливо-мастильних матеріалів та обладнання, які розташовані за адресою: м.Чернігів, вул.І.Мазепи, 59;

- договір поставки №3 від 05.01.2023, укладений з ТОВ "Профіт Нафта", видаткові накладні, на підставі яких позивачем було придбано конденсат стабілізований, абсорбент газоконденсатний;

- договір поставки нафтопродуктів №218-ПН від 19.09.2022, укладений з ТОВ "Кіровоградська нафтова компанія" та видаткові накладні, на підставі яких позивачем було придбано конденсат стабілізований; товарно-транспортні накладні; виписки з банківського рахунку;

- договір поставки нафтопродуктів №117 від 12.06.2023, укладений з ТОВ "УБТС Агро", видаткові накладні, на підставі яких позивачем було реалізованого вказаному контрагенту нафтопродукти та масла автомобільні; товарно-транспортні накладні; виписки з банківського рахунку;

- договір поставки нафтопродуктів №ОП-622 від 02.05.2023, укладений з ТОВ "Ойл Продакшн", та видаткові накладні, на підставі яких позивачем було придбано дизельне паливо; товарно-транспортні накладні; виписки з банківського рахунку;

- договір поставки №09/05-23-1П віл 09.05.2023, укладений з ТОВ "Стандарт Ойл-2000", та видаткові накладні, на підставі яких позивачем було придбано газовий конденсат; товарно-транспортні накладні; виписки з банківського рахунку;

- договір про надання послуг перевезення №04/19 від 19.09.2022, укладений з Приватним підприємством "Агроспецтранс", акт здачі-приймання робіт (надання послуг).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що придбаний позивачем у ТОВ "Перша Подільська енергетична компанія", ПП "Чернігівнафтопродукт", з ТОВ "Алекспром" та ТОВ "Хімпродукт-21" товар (дизельне паливо, конденсат газовий стабільний, мастильні матеріали, тощо) був використаний ПП "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" як для власних потреб, так і був реалізований іншим суб`єктам господарювання.

Крім того, судом встановлено, що реалізовані позивачем з ПП "Агроспецтранс" та ПП "Сівер-Нафта" товари були попередньо придбані ним у інших юридичних осіб: ТОВ "Кіровоградська нафтова компанія", ТОВ "Стандарт Ойл-2000" та ТОВ "Ойл Продакшн".

При цьому, судом встановлено, що перевезення товару було здійснено позивачем шляхом залучення іншого суб`єкта господарювання - ПП "Агроспецтранс".

Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача необхідних умов для зберігання придбаного товару, зокрема, наявність орендованого резервуару для паливно-мастильних матеріалів.

При цьому, суд зазначає, що всі вищевказані документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій.

Проте, відповідач безпідставно залишив поза увагою надані позивачем пояснення та документи.

Щодо посилань позивача у спірному рішенні на відповідність ТОВ "Перша Подільська енергетична компанія", ПП "Чернігівнафтопродукт", з ТОВ "Алекспром" та ТОВ "Хімпродукт-21", ПП "Агроспецтранс" та ПП "Сівер-Нафта" критеріям ризиковості, яке здійснює сумнівні господарські операції, то суд зазначає, що матеріали справи не містять відповідного рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів, що своєю чергою порушує та не узгоджується з принципом (правилом) індивідуальної відповідальності платника податків, за яким добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Слід зазначити, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Вказаний підхід застосовано Європейським судом з прав людини, зокрема, у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), "Полторацький проти України" від 29.04.2003 р. (заява № 38812/97), де Суд дійшов висновку про правило "індивідуальної юридичної відповідальності", тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платником податків, який на думку податкового органу є ризиковим, суд оцінює критично.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що підставою прийняття спірного рішення є, зокрема, відсутність документів щодо підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентами-постачальниками/покупцями: ТОВ "Альтернатив Енерджі Сорсес Компані" (код ЄДРПОУ 39974165), ТОВ "Джетлайн" (код ЄДРПОУ 44058568), ТОВ "Ютекснафтогаз" (код ЄДРПОУ 38091707), ТОВ "Біопаливно-енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 40687308), ТОВ "Світова нафтова корпорація" (код ЄДРПОУ 41970175), ТОВ "Салютем Компані" (код ЄДРПОУ 44575540), ТОВ "Ютекснафтогаз" (код ЄДРПОУ 38091707).

Проте, суд не приймає до уваги такі посилання контролюючого органу, оскільки спірне рішення не містить жодних посилань на вказаних суб`єктів господарювання та господарські позивача з ними.

Так, у спірному рішенні підставою відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку зазначено лише господарські операції з придбання за період з 20.03.2023 по 15.09.2023 з ТОВ "Перша Подільська енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 43291498), з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ПП "Чернігівнафтопродукт" (код ЄДРПОУ 43940577), з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ТОВ "Алекспром" (код ЄДРПОУ 32679601), з 26.05.2023 по 22.11.2023 з ТОВ "Хімпродукт-21" (код ЄДРПОУ 44750142) та з постачання за період з 01.05.2023 по 30.10.2023 з ПП "Агроспецтранс" (код ЄДРПОУ 41342194) та з 26.05.2023 по 22.11.2023 з ПП "Сівер-Нафта" (код ЄДРПОУ 44710471).

Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 року у справі №340/1098/20 дійшов висновків, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 02.12.2021 у справі №340/1098/20 зазначив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У спірному рішенні контролюючий орган зазначив про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо транспортування; рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків.

Проте, відповідач під час розгляду справи не зазначив, яким саме чином відсутність вищевказаних (за наявності інших, поданих позивачем первинних документів) впливає на реальність та/або ризиковість здійснення позивачем господарських операцій з поставки та придбання товару та на питання відповідності позивача платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи не було доведено правомірність прийняття рішення від 21.06.2024 №27349 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає, що спірне рішення було прийнято протиправно та необґрунтовано.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачами як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.06.2024 №27349 про відповідність Приватного підприємства "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити Приватне підприємство "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у Київській області, як територіального органу ДПС України, в якому позивач перебуває на обліку, відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірних рішень.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Приватне підприємство "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (ідентифікаційний код 44786357) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн. що підтверджується платіжною інструкцією від 09.07.2024 №1907.

Так, частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 3028,00 грн.

Отже, позивач надмірно сплатив судовий збір за звернення до суду з позовною заявою у розмірі 3028,00 грн., який може бути повернуто за окремо поданою заявою.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.06.2024 №27349 про відповідність Приватного підприємства "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (ідентифікаційний код 44786357) критеріям ризиковості платника податку.

3.Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Приватне підприємство "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (ідентифікаційний код 44786357) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "ТРАНСЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ" (ідентифікаційний код 44786357, місцезнаходження: 07405, Київська обл., Броварський р-н., м.Бровари, вул.Київська, буд.261-А, корп.76, офіс 1) судовий збір на суму 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, буд.5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.