Рішення

від 27.09.2024 по справі 380/5197/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 рокусправа № 380/5197/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бограт» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БОГРАТ» (далі позивач, ТзОВ «Бограт») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.02.2024 № 7885/13-01-07-10.

В обґрунтування позову зазначено протиправність, на думку позивача, податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області. Вважає, що контролюючим органом порушено вимоги законодавства щодо проведення перевірки. Вказав, що відповідач з урахуванням п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки повинен був вручити не пізніше 24.01.2024. При цьому, як вказано в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 08.02.2024 № 4434/13-07-10/44661964, копія наказу та направлення на перевірку вручені 26.01.2024, тобто вже під час проведення перевірки. Відповідно вважає, що недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а, отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах. Тому вказав, що Акт, отриманий в результаті документальної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених у статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення податкового органу, прийняте за наслідками незаконної перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню. Також звернув увагу суду на те, що перевірка проводилась в приміщенні контролюючого органу, а не за місцем знаходження платника. Просив позов задовольнити.

Ухвалою від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 25.03.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26761 від 08.04.2024) у якому проти позову заперечила. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Вказала, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Бограт» з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 05.11.2022 № 05-11, дата здійснення експортної операції 15.12.2022. Повідомила, що під час проведення перевірки встановлено порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з врахуванням вимог п. 21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Вказала, що ГУ ДПС у Львівській області отримано інформацію Національного банку України про виявлення агентами валютного нагляду (ПАТ "Приватбанк) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.07.2023, які надаються згідно з Постановою НБУ № 7, надіслані листами ДПС України від 07.08.2023 № 18996/7/99-00-07-05-02-07 по експортному зовнішньоекономічному контракту від 05.11.2022 № 05-11, дата здійснення експортної операції 15.12.2022 року. За результатами перевірки інформації Національного банку України про виявлені факти порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотримання резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 та на виконання статей 12 і 13 Закону № 2473-VІІІ, виявлені факти ненадходження в установлені національним банком України граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, станом на 01.07.2023, які надані ПАТ КБ «Приватбанк» (лист ДПС України від 07.08.2023 № 18996/7/99-00-07-05-02-07), по Договору від 05.11.2022 № 05-11 (дата здійснення експортних операцій 15.12.2022) встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України № 2473-VІІІ та п. 21 розділу ІІ Постанови № 5 по Договору від 05.11.2022 № 05-411, укладеного між ТзОВ «Бограт» та фірмою-нерезидентом POLO TRADING SPOLKA Z JGRANICZONA ODPOWIEDZIANOSCI (Польща) в частині порушення граничних строків розрахунків по експорту.

Щодо порушення процедури проведення перевірки вказала, що копію наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 24.01.2024 № 275-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» вручено 26.01.2024 директору ТОВ «Бограт» ОСОБА_1 та ознайомлено з направленням від 26.01.2024 № 560 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Перевірка проводилась з 26.01.2024 по 01.02.2024. Повідомила, що позивач отримав наказ та направлення на проведення перевірки і надав документи для проведення такої. Тому стверджує, що порушення на які звертає увагу позивач є необґрунтованими та не є підставою для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бограт» зареєстровано у встановленому порядку як юридична особа, платник податків, платник єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області № 275-ПП від 24.01.2024 та направлення на перевірку № 560 від 26.01.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Бограт».

За наслідками перевірки складено Акт № 4434/13-01-07-10/44661964 від 08.02.2024 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бограт» з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 05.11.2022 № 05-11, дата здійснення експортної операції 15.12.2022.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Бограт» вимог частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із внесеними змінами), з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, в результаті чого допущено порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 05.11.2022 № 05-11, укладеним з нерезидентом POLO TRADING SPOLKA Z JGRANICZONA ODPOWIEDZIANOSCI (Польща).

За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 7885/13-01-07-10 від 29.02.2024, яким нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків по експортному контракту від 05.11.2024 № 05-11, укладеному з POLO TRADING SPOLKA Z JGRANICZONA ODPOWIEDZIANOSCI в розмірі 22468,91 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішення, вважає його протиправним і таким що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду із позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно ст. 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Приписи п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначають, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 78.4. та п. 78.5. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, в силу норм п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, документальна виїзна перевірки проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Законодавець поклав на органи державної податкової служби обсяг певних обов`язків, виконання яких гарантує платнику податків дотримання його прав.

Так, відповідно до п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: (пп. 21.1.1.) дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; (пп. 21.1.3.) забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; (пп. 21.1.4.) не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Як встановив суд з матеріалів справи, ГУ ДПС у Львівській області скеровано позивачу запит про надання інформації (пояснення) та її документального підтвердження № 24349/6/13-01-07-10-16 від 17.08.2023.

На виконання вказаного запиту позивачем скеровано ГУ ДПС у Львівській області лист-пояснення з документальним підтвердженням № 16/10 від 16.10.2023.

Зі змісту наказу ГУ ДПС у Львівській області від 24.01.2024 № 275-ПП судом встановлено, що відповідачем призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бограт» з 26 січня 2024 року тривалістю 5 робочих днів.

Як слідує з акта перевірки, перевірка проводилась з 26.01.2024 по 01.02.2024. Копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 24.01.2024 № 275-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки вручено 26.01.2024 директору ТОВ «Бограт» ОСОБА_1 та ознайомлено з направленням від 26.01.2024 № 560.

Як стверджує сам позивач, ним надано усі первинні документи для проведення перевірки.

Позивач вважає, що наказ ГУ ДПС у Львівській області № 275-ПП від 24.01.2024 повинен бути вручений платнику не пізніше 24.01.2024. Оскільки такий вручено в день проведення перевірки 26.01.2024 таке є порушенням норм встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України, а отже акт перевірки, отриманий в результаті документальної перевірки не може визнаватися допустимим доказом у справі, як наслідок, рішення податкового органу, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Щодо цих доводів позивача суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом, директор ТОВ «Бограт» ОСОБА_1 отримала направлення на перевірку № 560 від 26.01.2024 року та наказ на перевірку № 275-ПП від 26.01.2024 одночасно з пред`явленням їй службового посвідчення об 11:40 26.01.2024, про що зроблено відмінку на направленні на перевірку.

Тобто до початку проведення перевірки наказ і направлення на проведення останньої було вручено особисто посадовій особі платника податків.

Крім того, як стверджує сам позивач усі документи для перевірки надано інспектору до його службових кабінетів.

Відповідно до абзаців першого четвертого п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі Кодекс) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки (планової, позапланової), фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; Пунктом 42.2 ст .42 ПК України визначено, що документи вважаються належно врученими, якщо вони надіслані у порядку п. 42.4 ст. 42 ПК України, надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків.

Позивач отримав наказ та направлення на проведення перевірки до її початку але в день її проведення.

У постанові від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16 Верховний Суд зазначив таке: «Порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Велика Палата Верховного суду в Постанові від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17, сформувала позицію згідно якої: « неправомірні дії контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не можуть бути предметом окремого позову, але можуть бути підставами позову про протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, обставинами які підлягають доказуванню у таких категоріях справ є причинно-наслідковий зв`язок між процедурними порушеннями допущеними контролюючим органом (на переконання платника податків) під час проведення перевірки та висновків сформованих за результатом такої перевірки.

В рамках викладеного, суд звертає увагу, на правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду в яких враховані висновки Великої палати:

1) постанова Касаційного адміністративного суду від 29.11.2021 року у справі 280/1367/20: «Відповідно до висновку Великої Палати Верховного суду викладеному в Постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 порушення, допущені під час призначення та проведення перевірки, можуть бути підставою для скасування рішення контролюючого органу у випадку, якщо такі порушення вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Позивачем не було наведено доводів на обґрунтування того, як прийняття податкових повідомлень-рішень з пропуском строку, встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України, вплинуло на обґрунтованість та законність цих рішень.

2) постанова Касаційного адміністративного суду від 06.07.2022 року по справі №815/5551/14 «Як свідчить зміст позовної заяви, обґрунтовуючи підстави оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.08.2014 №0000012206, позивач посилався, зокрема, на незаконність призначення та проведення перевірки на підставі наказу від 14.07.2014 №1284, оскільки: запит ОДПІ від 13.06.2014 №17439/10/11-23-22-02 про надання документів та письмових пояснень ТОВ «КІРІМ-ОПТ» не отримувало; наказ та повідомлення щодо проведення позапланової невиїзної перевірки отримано позивачем 22.07.2014, тобто після її проведення (17.07.2014).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказані позивачем процедурні порушення щодо призначення та проведення контрольного заходу на підставі наказу від 14.07.2014 № 1284 не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.08.2014 № 0000012206, адже вони об`єктивно не могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки акта індивідуальної дії».

Подібно до обставин, які були предметом дослідження в рамках згаданої справи, в даній справі позивачем також жодним чином необґрунтовано причинно-наслідковий зв`язок між процедурним порушенням та незаконністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У постанові Верховного суду від 20.10.2020 року у справі № 816/4605/15 вказано, що допущені територіальним органом доходів і зборів процедурні порушення, в тому числі і ті, що пов`язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені порушення та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником податку власного податкового обов`язку.

Виходячи із вищевикладеного, на думку контролюючого органу вказані позивачем неточності щодо процедури проведення перевірки не впливають на обов`язок платника податку визначити податкові зобов`язання за наслідками здійснення господарських операцій та не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Саме по собі проведення виїзної перевірки у приміщенні контролюючого органу не свідчить про допущення відповідачем порушень норм ПК України, як тягнуть за собою протиправність податкового повідомлення-рішення.

Крім цього Верховний Суд сформулював правовий висновок у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, відповідно до якого підставами для скасування податкових повідомлень- рішень є не будь-які порушення, допущені під час проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішеннями.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Тому в частині покликання позивача на порушення законодавства щодо проведення перевірки суд дійшов висновку що вони є формальні і не вплинули на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Щодо встановленого контролюючим органом порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з врахуванням вимог п. 21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» (далі - Закон № 2473) у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Пунктом 3 передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу.

Згідно з п. 5 ст. 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 21 розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 року № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пунктом 7 ст. 13 Закону № 2473 встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

ГУ ДПС у Львівській області отримано інформацію Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299)) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.07.2023 які надаються згідно з Постановою НБУ № 7, надіслані листами ДПС України від 07.08.2023 № 18996/7/99-00- 07-05-02-07 по експортному зовнішньоекономічному контракту: від 05.11.2022 № 05- 11, дата здійснення експортної операції 15.12.2022 року.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що ТзОВ «Бограт» укладено контракт від 05.11.2022 № 05-11 з POLO TRADING SPOLКA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCI (Польща) про на поставку товару, зокрема ягід брусниці, заморожені країна походження: Україна (код УКТЗЕД 08119095).

Пунктом 1 контракту визначено, що продавець зобов`язується протягом терміну дії цього договору передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар.

Пунктом 5.1 контракту визначено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на банківський рахунок продавця, зазначений у розділі 11 цього контракту. Платіж вважається виповненим з моменту зарахування зарахування коштів на банківський рахунок продавця. Відповідно до п. 5.2 контракту покупець зобов`язаний оплатити отриманий товар протягом одного дня після доставки товару на склад покупця. Пунктом 5.3 визначено, що за порушення строків оплати товару покупець несе відповідальність у вигляді штрафу та пені у розмірі 25% річних від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Штраф та пеня повинні бути зараховані на банківський рахунок продавця не пізніше 10 банківських днів з моменту порушення зобов`язань за цим контрактом.

Грошові кошти по договору від 05.11.2022 № 05-11, укладеному з фірмою-нерезидентом POLO TRADING SPOLКA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCI, надійшли в повному обсязі на загальну суму 35700 євро, однак з порушенням законодавчо встановлених строків, а саме:

- за митною декларацією від 15.12.2022 № 22UA205050080503U9 на суму 10500 євро (з граничним строком надходження валютної виручки 12.06.2023 року) оплата надійшла згідно з банківською випискою від 15.06.2023 в сумі 14300 євро в частині 10500 євро. Кількість днів прострочення 3 дні;

- за митною декларацією від 15.12.2022 № 22UA205050080522U9 на суму 10500 євро (з граничним строком надходження валютної виручки 12.06.2023 року) оплата надійшла згідно з банківськими виписками від 15.06.2023 в сумі 14300 євро в частині 3800 євро, від 04.07.2023 в сумі 11950 євро в частині 6700. Кількість днів прострочення 3 та 22 дні;

- за митною декларацією від 18.01.2023 № 23UA205050006507U4 на суму 14700 євро (з граничним строком надходження валютної виручки 16.07.2023 року) оплата надійшла згідно з банківськими виписками від 04.07.2023 в сумі 11950 євро в частині 5250 євро, від 17.07.2023 в сумі 3700 євро, від 18.07.2023 в сумі 5750 євро - без порушення граничних строків розрахунків.

Вказане підтверджено платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Отже, за результатами перевірки інформації Національного банку України про виявлені факти порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 та на виконання статей 12 і 13 Закону № 2473-VIII, про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках, грошових коштів чи товарів, станом на 01.07.2023, які надані ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299 (лист ДПС України від 07.08.2023 № 18996/7/99-00-07- 05-02-07), по Договору від 05.11.2022 № 05-11 (дата здійснення експортних операцій 15.12.2022 ) встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII та п.21 розділу ІІ Постанови № 5 по Договору від 05.11.2022 № 05-11, укладеному між ТзОВ «Бограт» та фірмою-нерезидентом POLO TRADING SPOLКA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCI (Польща), в частині порушення граничних строків розрахунків по експорту.

Позивачем в позовній заяві не наведено спростувань встановлених контролюючим органом порушень позивачем граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків по експортному контракту від 05.11.2022 № 05-11 в розмірі 22468,91 грн податковим повідомленням-рішенням № 7889/13-01-07-10 від 29.02.2024.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позовну ТзОВ «Бограт» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.П. Качур