Ухвала

від 27.09.2024 по справі 380/17907/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Львів

27 вересня 2024 рокусправа № 380/17907/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» (79007, вул. Джерельна, буд. 38, м. Львів, Львівська область; ЄДРПОУ 39214213) до Житомирської митниці (10000, вул. Перемоги, буд. 25, м. Житомир, Житомирська область; ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» до Житомирської митниці, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000184/1 від 03.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/006929 від 03.06.2024;

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000044/1 від 04.06.2024, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/006934 від 04.06.2024;

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів UA101000/2024/000188/1 від 04.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/006939 від 04.06.2024;

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000049/1 від 12.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA101020/2024/006984 від 12.06.2024;

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000200/1 від 19.06.2024, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007022 від 19.06.2024;

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000203/1 від 20.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007034 від 20.06.2024;

- зобов`язати Житомирську митницю визначити митну вартість товарів за ціною Контракту купівлі-продажу №1506/23 від 15.06.2023 відповідно до декларацій митної вартості товарів.

Ухвалою від 27.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог передбачених ст. ст. 160, 161 Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Згідно з п. 3 ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Отже, позивачу необхідно зазначити ціну позову та обґрунтований розрахунок такої.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 10.09.2020 у справі № 804/8259/16, від 24.12.2020 у справі №825/462/16, оскарження рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є вимогою майнового характеру, тоді як оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогою немайнового характеру, а у разі об`єднання таких вимог судовий збір відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 8 ст. 160 КАС України передбачено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI (далі Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Вказаний позов подано юридичною особою містить шість вимог майнового та шість вимог немайнового характеру.

Як зазначено вище, позивач заявив шість вимог немайнового характеру, розмір судового збору за які становить 18168,00 грн (3028,00 х 6= 18168,00).

На підтвердження сплати судового збору позивач додав до матеріалів справи платіжну інструкцію від 14.08.2024 №2067 на суму 18168,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (18168,00 х 0,8 = 14534,40 грн).

Отже, позивачем сплачено судовий збір за шість вимог немайнового характеру.

Щодо вимоги майнового характеру, необхідно врахувати таке.

Варто зауважити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа № 804/1760/16), від 26.03.2019 (справа № 820/3356/16).

Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Тому, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися, виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962, в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Під час імпорту товару особа сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.

Враховуючи, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов`язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати, виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.

Такі висновки суду узгоджуються зі змістом ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України (далі МК України), якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов`язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товару відповідно до якого митна вартість товару була збільшена відповідачем. Тобто, предметом спору є різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, встановленою митницею внаслідок коригування, та згідно з приписами ст. 279 МК України становить базу оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, а отже є загальною сумою майнових вимог позивача.

Разом з тим, з рішень про коригування митної вартості товарів суддя не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг.

Позивач також не надав до суду інформації щодо різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, що позбавляє суд можливості розрахувати суму судового збору, необхідного для сплати за вищезазначені вимоги майнового характеру.

Таким чином, з метою усунення цього недоліку позивачу необхідно самостійно обчислити (з урахуванням правових висновків цієї ухвали) суму судового збору, доплатити таку, а також надати суду доказ його сплати.

Отже, за подання цього позову потрібно доплатити судовий збір за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Суд звертає увагу, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим ст. ст. 160, 161 КАС України, тому відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України таку необхідно залишити без руху після відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:

- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України, з урахуванням зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків.

3. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна