Рішення

від 26.09.2024 по справі 420/18183/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18183/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 13901271) до виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ» (65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86, код ЄДРПОУ 22464036) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ», в якому позивач просить стягнути з ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ "ТЕЛЕКАРТ" на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 53 749, 37 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 924,50 грн. Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач Одеська міська ТГ, ГУК в Од.обл./м.Одеса/50070000, ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел. адм.подат.), UA618999980313191230000015744. Бюджетне кодування в призначенні платежу:*;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи Електронний суд.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в силу вимог ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. При цьому, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст. 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Згідно положень Порядку №14-2, Фонд здійснює автоматизований розрахунок на підставі даних Державного реєстру один раз на рік, без втручання до отриманих показників, і тому, отримані Розрахунки адміністративно-господарських санкцій це наслідок показників, зазначених роботодавцем у звітності. Розрахунок адміністративно-господарських санкцій ґрунтується на даних Державного реєстру, а отже на звітності, поданої роботодавцями.

Відповідно до сформованого позивачем Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 11 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону складає - 1 особи. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.

Як зазначає позивач, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15 квітня 2024 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію у розмірі 53 749,37 грн. Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується Розрахунком сум АГС, який зроблено на підставі даних Пенсійного фонду України.

Проте, всупереч ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів України, відповідач самостійно у строк до 15 квітня 2024 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не сплатив, у зв`язку з чим станом на 28.05.2024 року йому була нарахована пеня, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 924,50 грн.

З огляду на викладене та, посилаючись на те, що несплата штрафних санкцій до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю завдає шкоди інтересам держави, оскільки підриває правову та економічну основу соціального захисту населення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

24.06.2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків із доданими документами, за результатами якої вбачається, що позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою суду від 26.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Відповідач відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків, а також будь-яких доказів до суду не надав.

Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження від 26.06.2024 року в електронному вигляді було надіслано одержувачу ВКФ «ТЕЛЕКАРТ» в його електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа від 28.06.2024 року.

У відповідності з ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 21.08.2024 року витребувано від Одеського обласного центру зайнятості інформацію та належним чином завірені копії документів щодо подання приватним виробничо-комерційною фірмою «ТЕЛЕКАРТ» (код ЄДРПОУ 22464036) звітності за формою № 3-ПН Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за 2023 рік, інформацію про наявність вакансій на яких можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також інформацію та належним чином завірені копії документів щодо того, чи направлялись Одеським обласним центром зайнятості в 2023 році до виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ» особи з інвалідністю для подальшого працевлаштування та чи були ці особи працевлаштовані. Доручено Одеському обласному центру зайнятості надати витребувані документи у 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали.

У зв`язку з дорученням надати витребувані документи, провадження по справі №420/18183/24 було зупинено до отримання витребуваних документів.

11.09.2024 року від представника виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ» надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Згідно наданих пояснень, представник відповідач вказує, що ВТК «ТЕЛЕКАРТ» у визначений судом строк не було подано відзив на позовну заяву та будь-які письмові і електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову через той факт, що територія на якій знаходиться підприємство 01 травня 2024 року була атакована, ймовірно, балістичними ракетами «Іскандер-М» з боку тимчасово окупованих територій Автономної республіки Крим, в результаті чого було повністю зруйновано адміністративно-виробничий комплекс загальною площею 20 767,2 кв. м., належний на праві власності відповідачу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із усім розміщеним у ньому майном. На підставі цього слідчим Слідчого відділу Управління служби безпеки України в Одеській області відповідача було визнано потерпілим у кримінальному провадженні, про що 09 травня 2024 року винесено відповідну постанову.

По суті спору відповідач пояснює, що не погоджується із позовними вимогами, посилаючись на те, що не зобов`язаний був створювати жодне місце для особи із інвалідністю, оскільки положення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» на нього не розповсюджуються, а відтак у нього відсутній обов`язок сплачувати нараховані позивачем адміністративно-господарські санкції.

Так, відповідач пояснює, що у відповідності до відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 12 місяців або 4 квартали 2023 року на підприємстві було працевлаштовано 11 осіб, із них жодної особи з інвалідністю. Однак, із 11 працевлаштованих осіб, 4 особи були прийняті на роботу за сумісництвом, а не за основним місцем роботи та без наявності у відповідача трудових книжок цих працівників. Даний факт підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 12 місяців або 4 квартали 2023 року, у графі 21 яких зазначено про відсутність трудових книжок працівників на підприємстві. Тобто, із 11 осіб працевлаштованих у відповідача, основними працівниками є тільки 7 осіб, а відтак положення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», про необхідність створення 1 робочого місця для особи із інвалідністю, якщо працює від 8 до 25 осіб, на відповідача не розповсюджуються, оскільки у нього працює лише 7 осіб.

12.09.2024 року від Одеського обласного центру зайнятості надійшов лист на виконання ухвали суду від 21.08.2024 року.

Листом повідомлено, що Виробничо-комерційною фірмою «ТЕЛЕКАРТ» (код ЄДРПОУ 22464036) звітність за формою № З-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» до філій Одеського обласного центру зайнятості у 2023 році не подавалася. Особи з інвалідністю для подальшого працевлаштування до вказаної фірми не направлялися. Інша інформація про наявність вакансій у Виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ», на яких можливе працевлаштування осіб з інвалідністю в Одеському обласному центрі зайнятості відсутня.

Ухвалою суду від 26.09.2024 року поновлено провадження у справі та продовжено розгляд.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, відповідач виробничо-комерційна фірма «ТЕЛЕКАРТ», код ЄДРПОУ 22464036, зареєстроване юридичною особою 26.11.1999; основний вид діяльності підприємства: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до ч.ч. 12-13 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Одеським обласним відділенням фонду соціального захисту осіб з інвалідністю направлено в електронному вигляді на адресу Виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ» Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, за 2023 рік (а.с. 8).

Відповідно до вказаного Розрахунку:

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 11 осіб;

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 0 осіб;

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) 1;

Фонд оплати праці штатних працівників 1182486,08 грн.;

Середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 107498,73 грн.;

Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), - 0,00;

Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн. 53749,37 грн.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції в сумі 53749,37 грн. та роз`яснено, що строк сплати визначений частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" - до 15 квітня 2024 року.

На адресу Виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ» надіслана Претензія від 09.04.2024 року за вих. №802/05 на суму 53749,37 грн. (а.с. 12).

Після 15 квітня 2024 року за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня у розмірі 924,50 грн.

Враховуючи несплату відповідачем вказаних санкцій та пені, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення у судовому порядку.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 року №875-XII (зі змінами), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами (далі - Закон № 875, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 18 Закону № 875-XII передбачає, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною 2 статті 19 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 875-XII, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно частин 6-8 статті 19 Закону № 875-XII, Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Відповідно до частини 11 статті 19 Закону № 875-XII, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно частин 12-15 статті 19 Закону № 875-XII, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 № 14-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 р. за № 457/39513) затверджений Порядок надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (надалі Порядок №14-2).

Цей Порядок визначає процедуру надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).

Згідно пункту 2 Порядку №14-2, надання інформації з реєстру застрахованих осіб здійснюється на центральному рівні в електронній формі за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-2, щоквартально до 25 числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, наростаючим підсумком в розрізі місяців.

Відповідно до пункту 3 Порядку №14-2, суб`єктами інформаційного обміну є:

Пенсійний фонд України;

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

Згідно пункту 4 Порядку №14-2, Пенсійний фонд України з реєстру застрахованих осіб надає інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Інформація з реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості (пункт 4 Порядку №14-2).

Стаття 20 Закону № 875-XII передбачає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (ч. 1 ст. 20).

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20).

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів) (ч. 3 ст. 20).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч. 4 ст. 20).

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (ч. 5 ст. 20).

Відповідно до ст. 20 Закону № 875-XII, спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

09.06.2023 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 553, якою затверджений Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю (Порядок №553).

Цим Порядком визначено механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - роботодавець), філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 553, роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.

Інформація, необхідна для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, може надаватися роботодавцем центру зайнятості в електронній (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи) (пункт 3 Порядку № 553).

Первинна інформація надається роботодавцем з метою інформування про наявність потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Уточнювальна інформація подається в разі потреби на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії (вакансій), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата (кандидатів). При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади) (пункт 4 Порядку № 553).

Роботодавець може повідомити центру зайнятості про закриття вакансії (вакансій) шляхом надсилання відповідної інформації в електронній формі на офіційну електронну адресу центру зайнятості (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи) (пункт 5 Порядку № 553).

Роботодавець подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності № 3-ПН, визначеною Мінекономіки (пункт 6 Порядку № 553).

Наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року № 827-22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 р. за № 565/37901) затверджений Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яким визначено механізм подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - форма № 3-ПН). Зокрема:

1.4. Форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

1.5. Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

1.6. Роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна.

Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

1.7. Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця.

1.8. Роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Відповідно до пункту 9 Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України №591 від 27.08.2020, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (рядок 02), та кількості осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, застосовується правило заокруглення до цілого: якщо після коми число від 1 до 4, заокруглення відбувається в бік зменшення, від 5 до 9 - в бік збільшення.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Водночас, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону №875-XII.

Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 26.06.2018 у справі №№806/1368/17, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18, від 27.06.2020 року у справі №440/2008/19, від 13.05.2021 у справі № 260/554/19.

У своїх сталих правових позиціях Верховний Суд з приводу спірних правовідносин наголошує, що Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для їх працевлаштування. Тому обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Водночас, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку підприємств самостійного пошуку осіб з інвалідністю для подальшого працевлаштування.

Листом Одеського обласного центру зайнятості, на виконання ухвали суду від 21.08.2024 року, повідомлено, що Виробничо-комерційною фірмою «ТЕЛЕКАРТ» (код ЄДРПОУ 22464036) звітність за формою № З-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» до філій Одеського обласного центру зайнятості у 2023 році не подавалася. Особи з інвалідністю для подальшого працевлаштування до вказаної фірми не направлялися. Інша інформація про наявність вакансій у Виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ», на яких можливе працевлаштування осіб з інвалідністю в Одеському обласному центрі зайнятості відсутня.

Щодо стосується доводів відповідача щодо відсутності обов`язку створення робочого місця для особи із інвалідністю.

Як вже було зазначено, відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідач пояснює, що із 11 осіб працевлаштованих на підприємстві у спірний період осіб, основними працівниками є тільки 7 осіб, 4 особи були прийняті на роботу за сумісництвом, не за основним місцем роботи та без наявності у відповідача трудових книжок цих працівників. Даний факт підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 12 місяців або 4 квартали 2023 року, у графі 21 яких зазначено про відсутність трудових книжок працівників на підприємстві.

До суду надані Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за 4 квартали 2023 року, де у графі 21 «ознака наявності трудової книжки» дійсно зазначено про відсутність трудових книжок працівників на підприємстві.

Однак, у графі 24 «ознака основного робочого місця» відсутні помітки про роботу будь-якого з 11 працівників за сумісництвом.

Отже, відповідач не довів, що на нього не розповсюджується обов`язок створення робочого місця для особи із інвалідністю, відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач, зокрема, після отримання Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, звертався до Фонду у зв`язку з виявленням розбіжностей у кількості працевлаштованих осіб, тощо.

При цьому, відповідач не заперечує, що протягом 2023 року ним не було працевлаштовано осіб з інвалідністю.

Також судом встановлено, що відповідач не вжив заходів по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю та не надавав про це інформацію державній службі зайнятості для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

На виконання ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Одеським обласним відділенням фонду соціального захисту осіб з інвалідністю направлено в електронному вигляді на адресу Виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ» Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, за 2023 рік (а.с. 8).

У зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції в сумі 53749,37 грн. та роз`яснено, що строк сплати визначений частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" - до 15 квітня 2024 року.

За порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нараховано пеню.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем не були виконані вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, доказів того, що відповідач створив робочі місця для осіб з інвалідністю та надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій до суду не надано, отже суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення з Виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно - господарських санкцій у розмірі 53749,37 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 924,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, вирішуючи спір, суд зазначає, що оскільки відповідач взагалі не подавав звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, то правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21 (про обов`язок органів Держпраці проводити перевірку суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю), не є правозастосовною у цій справі.

Спір у цій справі стосувався незарахування Фондом кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання позивачем нормативу таких робочих місць у зв`язку з виявленням розбіжностей під час подання до Фонду звітності за формою №10-ПОІ та не усунення їх відповідачем. Обставини у справі № 400/3957/21 стосувалися ситуації, коли у показниках звіту (за формою № 3-НП) наявні розбіжності та на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у разі не виправлення суб`єктом господарювання помилки у звіті.

Крім того, слід зазначити, що спірні правовідносини виникли не за результатами проведення Держпраці відповідної перевірки, а згідно дослідженого Фондом Реєстру роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що відповідає його повноваженням, згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється. Інші судові витрати не заявлені.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 162, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 13901271) до виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ» (65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 86, код ЄДРПОУ 22464036) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з виробничо-комерційної фірми «ТЕЛЕКАРТ» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 53 749, 37 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 924,50 грн., Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач Одеська міська ТГ, ГУК в Од.обл./м.Одеса/50070000, ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ел. адм.подат.), UA618999980313191230000015744, Бюджетне кодування в призначенні платежу:*;101; код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А.Радчук